ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.07.05 06:00
ЕПІЛОГ: СРІБНА ЗОРЯ НАД ГАЛЛІЄЮ Останні роки Анни були схожі на тихий золотий вечір після буремного дня. Вона більше не втручалася у дрібні придворні інтриги. Її срібна голова була зайнята іншим – вона будувала монастирі, замовляла книги в далеких зем

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Проза

 Не пара
(Нехудожественные заметки)

Раньше я догадывалась, а сейчас знаю точно: каждый город – это живой организм, со своим дыханием, своей энергией, своими вибрациями. И если ваши – твои и Города – вибрации не совпадают, он тебя выживает, старается изгнать из себя, как желудок плохую пищу…

Несколько лет назад мы с тогда-еще-мужем решили на 8 Марта съездить в Киев. Знать бы…
За час до приезда голова моя разболелась так, что мозгам, казалось, было тесно в коробке. Они рвались наружу, причем в разные стороны, но одновременно. Ощущения разнообразил адский салют ярко-белого цвета.
Не решаясь поднять взгляд (каждая попытка каралась новым взрывом), я плавно вынесла себя на перрон. Мой тогда-еще-муж пошел искать аптечный киоск, взяв с меня «чесслово», что я с места никуда не сдвинусь. Я бы и так не сдвинулась, будучи полуживой иллюстрацией слов известной когда-то песни «Что ж ты, милая, смотришь искоса, низко голову наклоня…». Должно было произойти нечто из ряда вон, чтобы я изменила свое место в пространстве. И оно произошло…
С этой же платформы отправлялась электричка. Она уже фактически отправилась, когда какой-то субъект, уже хорошо отметивший с утра женский праздник, решил тоже уехать в ней. Какое-то время он делал вид, что бежит вровень с последним вагоном, но потом его качнуло так, что он свалился прямо под колеса. И на моих глазах последним колесом последнего вагона ему отрезает кисть левой руки!.. Кровь, крики, мат… А у меня в подобных случаях наступает столбняк. Просто ступор – и в эмоциях, и в действиях. Прибежавший с лекарством тогда-еще-муж боится ко мне прикоснуться, помня о моей головной боли, а я стою столбиком и вдруг понимаю: боли НЕТ! Минус на минус дал плюс. Грешно, конечно, но… факт.
Но и тогда еще я подумала, что это случайности. Полдня ничего такого не происходило, и мы потихоньку пришли в себя. Но Город был настороже…
Свернув за Бессарабский рынок, мы шли по тихой, малолюдной улице. Я остановилась завязать шнурок на кроссовке и услышала какой-то шум, нет, шорох – сверху. Голову поднять не успела, только увидела перед собой на земле внушительный лист железа, который летел с крыши и упал аккурат в то место, где я должна была оказаться, если бы не остановилась…
Этого оказалось достаточно. Остаток времени до поезда мы провели на вокзале. Причем я сидела в зале ожидания, наотрез отказываясь даже подниматься. Мне казалось, что шаг вправо, шаг влево неминуемо повлечет за собой еще что-нибудь ужасное…
Когда мы ехали домой, ночью разразилась гроза. Скажите, часты ли грозы в начале марта?

Прошло два года. Теперь я попала в Киев осенью, в командировку. До открытия офиса было около часа. Забредя в кафешку на одной из улочек, втыкающихся в Крещатик, решила перекусить. За дальним столиком сидят несколько человек. Больше никого. Тихо, сонно. Вдруг громко хлопает дверь, входят еще несколько человек. Все в черных пальто с поднятыми воротниками. Становятся так, что я оказываюсь между ними и теми, что за столиком. Один из вошедших отделяется, подходит к напрягшимся сидящим, тихо о чем-то говорит, отходит к своим. После этого тишина взрывается. Начинается разборка, как я потом поняла. Летающие и поломанные стулья, разбитые носы, выбитые зубы, спрятавшийся в подсобку персонал,– все это я наблюдала, находясь в своем спасительном ступоре и очень сосредоточенно поглощая кофе, вернее, уже гущу. Потом я почувствовала, что что-то изменилось вокруг меня. И это не что-то, а кто-то. Этим кто-то был один из Черных пальто, подошедший ко мне. Я подумала: это что, как в плохом кино, сейчас со свидетелями будут разбираться? Даже смешно стало. А он улыбается и говорит, кладя передо мной пачку «Camel» (тогда это было круто!): «Это Вам за выдержку!»
.............................................

И тогда я сдалась. Прости, Киев, мы – не пара…





Найвища оцінка Олександр Христенко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Оксана Яблонська 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-21 21:36:12
Переглядів сторінки твору 8543
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.747 / 5.25  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.971 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 13:02:22 ]
Чорнявко, дуже цікаво було читати, один недолік- хочеться продовження. А за деякі знахідки взагалі можна аплодувати - "тогда-еще-муж","Но Город был настороже", "Прости, Киев, мы – не пара"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 13:18:28 ]
Продовження? Не знаю, може, за цей час наші стосунки з Києвом і поліпшились :) А от зі Львовом - відчуваю - пара :) Хоча ніколи там не була...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-22 13:27:19 ]
Дивно, але Львів можна віднести до улюблених міст кожного українця, поставивши його на друге місце після того, в якому народився, а може й на перше..Така там енергетика-супер. Щодо продовження, чому б не описати свої стосунки із кожним обласним центром, для більш глибокого проникнення у географію вланої країни, хоча тоді вже треба буде писати про "когда-нибудь мужа".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 15:10:23 ]
Тобто, ти мені пропонуєш зробити багатовекторний тур по Україні з "ну-и-что-что-не-мужем"? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-22 13:45:32 ]
Чорнявко!!!!!!
Що значить тоді-ще-милий? На голову бляха не впала - плюс. Голову мужику не відрізало - плюс. Гроза буває і в лютому - плюс. За витримку дали "Камель", а не "Приму" монастирську - плюс.Так тобі страшенно сподобався Київ? Давай продовження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-22 15:11:03 ]
Так, Сашко, маєш рацію: все могло скінчитися значно гірше :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-22 15:36:26 ]
Так чим поганим все скінчилось? Чорнявко!?!?! Славний Київ, не тоді-ще-милий. Ти прогнала його?. Чорнявка зав"язує кросівку в провулку біля Бесарабки. "Нічна варта" Рембрандта на пенсії. Чорнявко, що далі було?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-23 14:27:44 ]
Привіт і тобі, Ксю! А чо ти ще не в Києві? Так, таких історій багато у кожного :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 01:38:25 ]
Слухай, Чорнявко!
А все якось знаково виходить.
Думаю, в Овруч конче тре буде зганяти :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-30 03:21:56 ]
От знаєш, Володю, почитала про Овруч: ну, 977 рік народження. Ну, церква 12 ст. Ну, ріка Норин. Ну, заводи різні (до речі, моє серце віддане вже Вінницькому ГеПеЗе) і навіть екскурсія обіцяна (пригадалися такі приємні обличчя Юлі, Ігоря, Сірожи). І чому він тобі згадався? Хіба шо в процесі туру Вінниця-Мукачево-Львів. Але ж хто стільки вип’є???
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-04-30 07:03:54 ]
Парадокс (хоча, хто я, аби вести мову про парадокси і нелогічності світобудови?) у тім, що я навіть не до кінця усвідомлюю, де Овруч знаходиться, жодного разу ні там, ні поруч не бував...
А щодо "стільки не вип’є", то я хіба на закусці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Молодід (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-16 21:52:14 ]
як я вас розумію)
сам я киянин, який ніколи на 100% не любив своє місто

так, іноді бувають сплески гордоссті,благо є чим пишатись, проте, зазвичай ненадовго

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Молодід (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-16 21:53:34 ]
ледь не забув
"Но Город был настороже"-- геніально, браво

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-16 22:16:03 ]
Дякую, Владе. Це давні спогади, але час лише підтвердив мої здогадки. Але тепер я знаю, з якими містами я "пара". Це Пітер і Львів. Ну, і рідний Харків :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Молодід (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-17 01:30:14 ]
оу, львів +1

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-06-30 23:02:07 ]
Да-а. Бурно у тебя с Киевом :)))
Зато есть что вспомнить!
Надо поехать исче и написать еще что-то.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-30 23:10:44 ]
Ты знаешь, вот не тянет в Киев и все тут. Во Львов тянет. О нем и напишу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-24 17:46:30 ]
Я в шоке!
Интересные истории.
И как коренная киевлянка, аборингенка хочу сказать пару слов в защиту моего Города, думаю это были совпадения. Да! это были менно они!
Лист железа (будь он неладеден) - это всё строители-вуйки накрутили, вернее не прикрутили его, а тут ветер, от и слетел он.
Вокзал, рука отрезанная...фу! фу! фу!
Явление мужкого пьянства на 8 марта уже стало традицией (хотя, хочу заметить, бухать должны мы!) Чувак сам виноват, нажралса водяры и побежал за поездом--дурак!!! , Но не мне его судить!
(Его бог уже наказал)
Идеи дальше...
Разборка в кафе...Это вообще супер!
И вам повезло, что приняли участие в ней, мало того не пострадали.
Разборки в центре- это классика, это жизнь киевская. И здесь реально повезло, довод---руки, ноги целы + еще и пачку "CAMEL" предложил, ну какая девушка не мечтает об этом ! :)

Приезжайте люди в Киев за новыми эмоциями, впечатлениями и приключениями.

:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 14:32:06 ]
Ой, Паласю, я только твой комент уивдела :) Спасибо, дорогая! Только это давно уж было, теперь, думаю, таких благородных "разборщиков" не найдешь, чтоб пачки сиграет давали за выдежку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 13:29:11 ]
Прочитав із задоволенням!
Цікаво, метафорично і зрозуміло.
От би ще трохи драйву додати, яскравіше вималювати емоції, переживання. Але це вже, мабуть, відмінність характерів: мого і авторки.
Гарна проза, Любо:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 14:36:08 ]
Сашо, і чому мені здається, що у переліку "Цікаво, метафорично і зрозуміло" для Вас найважливіше саме останнє? :)
Все одно дякую, що прочитали, тільки це ж не проза як така, це "нехудожественные заметки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 15:01:37 ]
Любо!
Мені байдуже, як цей твір класифікувати.
Для мене було цікаво, красиво(несподівано, влучно, оригінвльно - тобто метафорично), і зрозуміло. Саме в такій послідовності. Хоч всі ці елементи важливі у поєднанні. Достатньо викинути хоча б один - і враження буде зовсім інше. Я люблю розуміти, а не тільки відчувати автора. Але це зовсім не означає, що мене цікавить банальність. Всього має бути в міру. І коли у сучасній поезії, зокрема верлібрах, автори звертають особливу увагу на метафоричність, нехтуючи красою слова, сюжетом, милозвучністю і т.д., мене це не приваблює.
Сучасний верлібр, переважною більшістю, видається грою: хто придумає більше незвичних метафор - таке собі змагання інтелекту.
А є ж іще і душа, почуття, милозвучність, ритміка(основа музики). Є закони літератури ( зав'язка, розвиток сюжету. кульмінація і розв'язка),
Я за гармонічне поєднання всіх вищезгаданих аспектів.
І вся відмінність між нами в тому, що я надаю перевагу почуттям, а Ви - інтелекту. У мене домінує права півкуля мозку, а у Вас, напевно, - ліва. Тому нам і важко знайти консенсус.
Еле є спільне, що нас об'єднує: кожному є чому повчитись один у одного, аби, розвиваючи свої слабкі сторони, ставати досконалішими:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 15:10:59 ]
Сашо, я теж за гармонійне поєднання, повірте! Просто ми знов таки по-різному розуміємо цю гармонію. І щодо переваг Ви теж помиляєтесь - різниця між нами у тому, ЯК САМЕ ми їх висловлюємо. Можна сюсюкати і захлинатися в цьому (і для такого є свої читачі, а як же!), а можна по-іншому якось. Я надаю перевагу отому "якось", а не просто інтелекту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 15:25:24 ]
Ну ось!
Я ж не сюсюкався з Вами, а прокоменував тверезо. І що?
Там, де я Вас похвалив - Ви іронізуєте ( мовляв, ну що з нього взяти)
А там, де я висловив критику - у відповідь почув виправдання і навіть звинувачення у необгрунтованості моїх зауваг?
З цього можна зробити припущення, що Ви проти Як самозвеличення, так і проти критики. І все, що залишається: або помірно-схвально відгукнутись, або мовчати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 15:36:50 ]
Олександре, Ви ж розумна людина! "Сюсюканьє" стосувалося не цього Вашого конкртеного відгуку - невже і це пояснювати? Щодо Вашої критики - я на неї відповіла, тобто намагалася Вам пояснити. Чи як я маю реагувати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Єременко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-20 15:42:13 ]
А замітки вийшли все-таки художні, бо до Києва вони мають таке ж віжношення як і до будь-якого іншого українського міста - Львова чи Бедичіва. Таке з Вами могло статися всюди в Україні. Шкода, що в Києві і тепер Ви з ним не пара. А хтозна, що могло б вийти:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-20 15:51:33 ]
Матиму нагоду скоро перевірити. Тоді неодмінно розкажу. Дякую, Володимире :)