ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Анти-апатія
Душа перепалена горном епохи,
Лиш чорних думок осипається шлак.
Й себе, ані інших не шкода нітрохи,
Бо жалощі зникли, та й острах закляк.

Під звуки сурми ти підеш поглядіти
Із кручі стрімкої за обрій - туди,
Де ангели темні, немов "мессершмітти",
В навалі останній ладнують ряди

Й поволі бредуть відморозки-йотуни -
Здригається з поступу того земля,
Та змій Йормунганд океанами суне
Із Левіафаном укупі... Ти гля -

Велика Блудниця, всідлавши Фенріра,
Гарцює між бравих ніфльхельців рядів,
А Локі-Лукавий під знаменем Звіра
До міста Меґіддо війська всі привів.

Чому споглядаєш усе те байдуже,
Немовби не твій світ руйнують вони?
Чи ти захворів, ачи світ не одужав?
Чи вмерли обоє... Хоча б прокляни

І світ, і себе, і отих супостатів, -
Не стій, як мамай на кургані своїм!
Допоки ще душу до решти не втратив,
Іди - захищай свою віру, свій дім!




Найвища оцінка Ольга Ілюк 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Сущева 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-05 14:29:31
Переглядів сторінки твору 10028
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.553 / 5.25  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 14:53:04 ]
Швидше - відношення до нього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 14:54:26 ]
(якщо можна питання) - приходилося воювати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:02:02 ]
Що найсмішніше - я за натурою пацифіст. Навіть в армії не був. =)
Проте все має свою межу. І в цьому вірші я, мабуть визначив межу свого пацифізму. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:07:37 ]
:-) ага! прояснилося. -
файно дякую за інтересні відповіді, -

щасти Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:11:25 ]
І вам удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 14:53:38 ]
Цербер зачуяв крОВ.. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:03:48 ]
Цербер туди не потикався - він Фенріра боїться =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:08:23 ]
Цербер тут... шшшш.. він все бачить ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:09:12 ]
можете називати його Сервером- це варіант. угу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:15:23 ]
Швидше модемом =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:19:30 ]
Мод-Ем це напевне все-таки Ха-Рон :))
та приймає- вічно неситий і безсонний Цербер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:22:38 ]
Цербер пропускає - а приймає Аїд, він і редагує. Аїд - адмін. (Адмін - міністр Аду) =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Верник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 14:59:27 ]
Анатолію,загальний настрій твору і небайдужість автора до зображуваних подій зрозумілі і без зносок. Підтримую.
В деяких катренах є збіг приголосних, тому важкувато читаються такі речі: Йормунганд з моря ,або:Хоча б прокляни...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:10:06 ]
Дякую =)
Дійсно, з тими скандинавськими навзвами часом важко упоратися. Спробую поправити.
А от хоча б прокляни - то тут так і задумано - цей рядок повинен важко, поволі читатися, а не проскакувати без уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-05 15:37:42 ]
Анатолію, яка різниця, звідки йде навала і як називається агресор? Ідея захисту дому, віри і себе як особистості близька. Спіноза писав, що "Слова Петра про Павла більше говорять про Петра, аніж про Павла". Отож, вірш більше говорить про автора, аніж про персонажів. І позиція автора варта поваги.
Тепер трішки дьогтю: "мессершмітт" - фірма Віллі Мессершмітта сконструювала оті літаки, що були на озброєнні Люфтваффе.
Про красу рядка "Бо зникла вже жалість, і страх десь закляк" автор мав би трішки пильніше подбати. Якщо автор вважає, що й так добре, то варіантів пропонувати не буду.
На скандинавах можна й поспотикатися, на те вони скандинави.
Глюки автор сторінки може легко поправити, натиснувши на значок біля прізвища - так можна видалити будь-який коментар зі своєї сторінки.
З повагою - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 18:32:15 ]
Лесю, щиро дякую за допомогу.
Щодо Мессершмітта - я до останнього моменту сумнівався - в німецькій я слабенький. Дав пошук в Гуглі - то він мені видав 4 варіанти написання =). Тому я скористався єдиною аналогією - "Діти лейтенанта Шмідта" =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-06 00:15:22 ]
Анатолію, бачу роботу над текстом, тому свій варіант рядка таки запропоную. Проблема у слові "жалість" - все-таки "жаль"!
"Й себе, ані інших не шкода (має бути шкодА) нітрохи,
Бо жалість вже зникла, та й страх десь закляк", тому пропоную:
А світу й себе не шкода анітрохи,
І немає (не стало) жалЮ, і закляк переляк"
чи
Жаль уже зник...
Але це - справа автора.Чим менше збігів приголосних - тим краще.
З повагою - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-06 01:34:44 ]
Ще раз дякую, Лесю. Второпав, що в мене ”буксує”. Проте зміню трошки по-своєму. Третього ж рядка чіпати не буду. Хай всі звикли, що шкодА - це жаль, а шкОда - то авто, однак я звірявся зі словником - шкОдА (в сенсі жалю) - двонаголошене слово. І якщо корова пішла в шкОду, це не означає, що вона сяде за кермо =)
А якщо трохи серйозніше, то я звик вживати це слово, наголошуючи на першому складі. Я його чую саме так, тому залишу без змін. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 17:23:33 ]
Мені сподобався вірш,і якщо посилання на скандинавів зможе розбудити соньків,буде прекрасно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 18:57:58 ]
Спасибі.
Так, війна вже іде, і не слід спати чи в апатію впадати =)