ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Анатолій Ткачук (1980) / Вірші

 Анти-апатія
Душа перепалена горном епохи,
Лиш чорних думок осипається шлак.
Й себе, ані інших не шкода нітрохи,
Бо жалощі зникли, та й острах закляк.

Під звуки сурми ти підеш поглядіти
Із кручі стрімкої за обрій - туди,
Де ангели темні, немов "мессершмітти",
В навалі останній ладнують ряди

Й поволі бредуть відморозки-йотуни -
Здригається з поступу того земля,
Та змій Йормунганд океанами суне
Із Левіафаном укупі... Ти гля -

Велика Блудниця, всідлавши Фенріра,
Гарцює між бравих ніфльхельців рядів,
А Локі-Лукавий під знаменем Звіра
До міста Меґіддо війська всі привів.

Чому споглядаєш усе те байдуже,
Немовби не твій світ руйнують вони?
Чи ти захворів, ачи світ не одужав?
Чи вмерли обоє... Хоча б прокляни

І світ, і себе, і отих супостатів, -
Не стій, як мамай на кургані своїм!
Допоки ще душу до решти не втратив,
Іди - захищай свою віру, свій дім!




Найвища оцінка Ольга Ілюк 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ольга Сущева 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-08-05 14:29:31
Переглядів сторінки твору 8625
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.553 / 5.25  (4.576 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.443 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2023.09.02 15:36
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 14:53:04 ]
Швидше - відношення до нього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 14:54:26 ]
(якщо можна питання) - приходилося воювати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:02:02 ]
Що найсмішніше - я за натурою пацифіст. Навіть в армії не був. =)
Проте все має свою межу. І в цьому вірші я, мабуть визначив межу свого пацифізму. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:07:37 ]
:-) ага! прояснилося. -
файно дякую за інтересні відповіді, -

щасти Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:11:25 ]
І вам удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 14:53:38 ]
Цербер зачуяв крОВ.. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:03:48 ]
Цербер туди не потикався - він Фенріра боїться =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:08:23 ]
Цербер тут... шшшш.. він все бачить ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:09:12 ]
можете називати його Сервером- це варіант. угу :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:15:23 ]
Швидше модемом =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-08-05 15:19:30 ]
Мод-Ем це напевне все-таки Ха-Рон :))
та приймає- вічно неситий і безсонний Цербер


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:22:38 ]
Цербер пропускає - а приймає Аїд, він і редагує. Аїд - адмін. (Адмін - міністр Аду) =)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дана Верник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 14:59:27 ]
Анатолію,загальний настрій твору і небайдужість автора до зображуваних подій зрозумілі і без зносок. Підтримую.
В деяких катренах є збіг приголосних, тому важкувато читаються такі речі: Йормунганд з моря ,або:Хоча б прокляни...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 15:10:06 ]
Дякую =)
Дійсно, з тими скандинавськими навзвами часом важко упоратися. Спробую поправити.
А от хоча б прокляни - то тут так і задумано - цей рядок повинен важко, поволі читатися, а не проскакувати без уваги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-05 15:37:42 ]
Анатолію, яка різниця, звідки йде навала і як називається агресор? Ідея захисту дому, віри і себе як особистості близька. Спіноза писав, що "Слова Петра про Павла більше говорять про Петра, аніж про Павла". Отож, вірш більше говорить про автора, аніж про персонажів. І позиція автора варта поваги.
Тепер трішки дьогтю: "мессершмітт" - фірма Віллі Мессершмітта сконструювала оті літаки, що були на озброєнні Люфтваффе.
Про красу рядка "Бо зникла вже жалість, і страх десь закляк" автор мав би трішки пильніше подбати. Якщо автор вважає, що й так добре, то варіантів пропонувати не буду.
На скандинавах можна й поспотикатися, на те вони скандинави.
Глюки автор сторінки може легко поправити, натиснувши на значок біля прізвища - так можна видалити будь-який коментар зі своєї сторінки.
З повагою - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 18:32:15 ]
Лесю, щиро дякую за допомогу.
Щодо Мессершмітта - я до останнього моменту сумнівався - в німецькій я слабенький. Дав пошук в Гуглі - то він мені видав 4 варіанти написання =). Тому я скористався єдиною аналогією - "Діти лейтенанта Шмідта" =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-08-06 00:15:22 ]
Анатолію, бачу роботу над текстом, тому свій варіант рядка таки запропоную. Проблема у слові "жалість" - все-таки "жаль"!
"Й себе, ані інших не шкода (має бути шкодА) нітрохи,
Бо жалість вже зникла, та й страх десь закляк", тому пропоную:
А світу й себе не шкода анітрохи,
І немає (не стало) жалЮ, і закляк переляк"
чи
Жаль уже зник...
Але це - справа автора.Чим менше збігів приголосних - тим краще.
З повагою - ЛР.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-06 01:34:44 ]
Ще раз дякую, Лесю. Второпав, що в мене ”буксує”. Проте зміню трошки по-своєму. Третього ж рядка чіпати не буду. Хай всі звикли, що шкодА - це жаль, а шкОда - то авто, однак я звірявся зі словником - шкОдА (в сенсі жалю) - двонаголошене слово. І якщо корова пішла в шкОду, це не означає, що вона сяде за кермо =)
А якщо трохи серйозніше, то я звик вживати це слово, наголошуючи на першому складі. Я його чую саме так, тому залишу без змін. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 17:23:33 ]
Мені сподобався вірш,і якщо посилання на скандинавів зможе розбудити соньків,буде прекрасно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-05 18:57:58 ]
Спасибі.
Так, війна вже іде, і не слід спати чи в апатію впадати =)