ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.22
07:05
ІV. ОСТАННЄ ПРОРОЦТВО ТІБЕРІЯ
У підвалі старого інсулі – багатоповерхового будинку для бідноти на окраїні Помпей – пахло вологою, дешевою оливковою олією та свіжоспеченим ячмінним хлібом. Тіберій, чоловік із поріділим волоссям та глибокими, спокійними
2026.09.22
06:38
І знову до рідної хати
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...
Прямую селом навпростець, -
Несеться мене зустрічати
Запилений вкрай вітерець.
У теплі обійми приймає
І міцно цілує уста
В селі, де нікого немає,
Де хата батьківська пуста...
2026.09.21
22:54
похмурий вересневий день
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
докинь ще спалахів уяві
на ярмарку робочих тем
сенс розгортається безмежно
чому би ні що є то є
у цім житейськім поезійнім
топ-менеджер ти чи курєр
чарчину кави і до справи
2026.09.21
21:53
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
До вас глаголю і вас поучаю, обраних і довершених, котрі живуть у світі. Не будьте причастниками Тьми і возведіть очі свої вгору, до Дому Світла. Відлучіть себе від злого заради блага, від гріхів із Дому Т
2026.09.21
17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
2026.09.21
13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
2026.09.21
12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим.
Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями.
Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню.
Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії.
Руйн
2026.09.21
06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
2026.09.21
05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ
У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
2026.09.20
23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
2026.09.20
21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
ЗУСТРІЧ З МАГОМ (VII)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЗУСТРІЧ З МАГОМ (VII)
Вже тиждень Аліса жила у Країні Пташиних Мрій.
Войовничий загін равлика Червоні губи само знищився. Ліс був тепер привітний і майже безпечний
Та й сам той равлик змінився, зрозумівши, напевне, що Аліса є вихованою і привітною дівчинкою. Одного разу він навіть прийшов до Аліси в гості, мирно посидів на пеньку, сказав дуже спокійно і навіть якось загадково МДЯ…, і пішов собі геть. З тих пір Аліса бачила лише гарно упаковані валізки, які він час від часу приносив на жовту рухливу доріжку. Багато равликів приходили дивитися на них і пускати сріблясту слинку на знак заохочення та схвалення. І це було правильно. Бо такі чудесні валізки на доріжці з’являлися не часто.
Равлик Маша теж більше не з’являвся біля Алісиної мушлі. Він навіть забув про свій улюблений пеньок. Кажуть, що ведмеді доручили Маші пакувати якусь величезну валізу, за цим заняттям бідний равлик і пропадав усі дні. Одну таку валізу він уже спакував і вона називалася ПО МЕЛЮШКА.
Аліса почувала себе прекрасно, і лише одна думка не давала їй спокою: нерозкрита таємниця Країни Пташиних мрій…
Іноді до неї приходив її добрий знайомий равлик ОК. Він сідав на зручний пеньок, смалив чайок А потім розказував довгі повчальні історії, які Аліса погано розуміла, але завжди уважно слухала.
Дівчинці здалося, що вона вже майже знає цю країну
Та раптом Алісі приснився дивний сон.
Їй приснилося, що небо тут не жовте, а рожеве, як перед сходом чи заходом справжнього сонця А сонце теж рожево – червоне, справжнє! Вранці вона побачила на пеньочку надзвичайно гарний конверт, перев’язаний рожею стрічкою. Аліса розкрила його і прочитала листа. От що у ньому було;
….А ще у ПМ лісі є багато примар і духів. Є духи равликів, але є і духи драконів, є привиди і сублімаційні плями, і жорстка реальність невідомого походження, що випалює романтичні галявини. А ще є сліпі, однорукі критики, які сперечаються між собою щодо кольорів веселок і формальних новацій покинутих мушельок...
І пори року, пори року, шати, шляпки, сандалії і сонячні зайчики під склом моніторів. І підпис: МАНЬЄРИСТ ГАЛАНТНИЙ
Аліса завмерла від несподіванки.
-Я нічого не знала про духів, примар, плями драконів і одноруких…
Я ніколи не зрозумію цієї країни, НІКОЛИ! подумала вона і закрила обличчя долонями. Сльози котилися у неї по щокам…
І раптом… вона відчула на плечі легкий дотик чиєїсь руки. Аліса відкрила очі . Перед нею стояв автор листа. Це був сам МАГ:МАньєрист Галантний…
Войовничий загін равлика Червоні губи само знищився. Ліс був тепер привітний і майже безпечний
Та й сам той равлик змінився, зрозумівши, напевне, що Аліса є вихованою і привітною дівчинкою. Одного разу він навіть прийшов до Аліси в гості, мирно посидів на пеньку, сказав дуже спокійно і навіть якось загадково МДЯ…, і пішов собі геть. З тих пір Аліса бачила лише гарно упаковані валізки, які він час від часу приносив на жовту рухливу доріжку. Багато равликів приходили дивитися на них і пускати сріблясту слинку на знак заохочення та схвалення. І це було правильно. Бо такі чудесні валізки на доріжці з’являлися не часто.
Равлик Маша теж більше не з’являвся біля Алісиної мушлі. Він навіть забув про свій улюблений пеньок. Кажуть, що ведмеді доручили Маші пакувати якусь величезну валізу, за цим заняттям бідний равлик і пропадав усі дні. Одну таку валізу він уже спакував і вона називалася ПО МЕЛЮШКА.
Аліса почувала себе прекрасно, і лише одна думка не давала їй спокою: нерозкрита таємниця Країни Пташиних мрій…
Іноді до неї приходив її добрий знайомий равлик ОК. Він сідав на зручний пеньок, смалив чайок А потім розказував довгі повчальні історії, які Аліса погано розуміла, але завжди уважно слухала.
Дівчинці здалося, що вона вже майже знає цю країну
Та раптом Алісі приснився дивний сон.
Їй приснилося, що небо тут не жовте, а рожеве, як перед сходом чи заходом справжнього сонця А сонце теж рожево – червоне, справжнє! Вранці вона побачила на пеньочку надзвичайно гарний конверт, перев’язаний рожею стрічкою. Аліса розкрила його і прочитала листа. От що у ньому було;
….А ще у ПМ лісі є багато примар і духів. Є духи равликів, але є і духи драконів, є привиди і сублімаційні плями, і жорстка реальність невідомого походження, що випалює романтичні галявини. А ще є сліпі, однорукі критики, які сперечаються між собою щодо кольорів веселок і формальних новацій покинутих мушельок...
І пори року, пори року, шати, шляпки, сандалії і сонячні зайчики під склом моніторів. І підпис: МАНЬЄРИСТ ГАЛАНТНИЙ
Аліса завмерла від несподіванки.
-Я нічого не знала про духів, примар, плями драконів і одноруких…
Я ніколи не зрозумію цієї країни, НІКОЛИ! подумала вона і закрила обличчя долонями. Сльози котилися у неї по щокам…
І раптом… вона відчула на плечі легкий дотик чиєїсь руки. Аліса відкрила очі . Перед нею стояв автор листа. Це був сам МАГ:МАньєрист Галантний…
| Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Ярослав Нечуйвітер | 5.25 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4696 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.4696 seconds