ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,

Олександр Буй
2025.08.30 20:43
У забутім гнізді розоренім
Не оселиться знову птах.
На душі, що ганьбою зорана,
Із журби проростає страх:

Він підніметься чорним колосом –
І зневіри впаде зерно,
У думках, у очах, у голосі

Юрій Гундарєв
2025.08.30 19:46
Одного з найяскравіших політиків націонал-демократичного руху України зухвало розстріляли посеред дня у Львові

Такі не помирають від мікстур і ліків,
через тривалу душевну втому,
серед онуків у ліжку -
вдома…

Такі у Лету тихенько не кануть,

М Менянин
2025.08.30 12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.

Просити у Бога

Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.

Віктор Кучерук
2025.08.30 07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й

Юрій Лазірко
2025.08.30 05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.

Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 ми часто наспіх розірвавши руки
ми часто наспіх розірвавши руки
дверима грюкнувши
йдемо назовсім
ти – як мисливець за стрілою лука
а я як завжди кидаюсь під осінь
немов під смертоносну електричку
до біса всі страховки і Оранту
у нас з тобою зовсім різні звички
тобі Емануель
мені ж І.Канта

нехай з’їдять до дна дощі голодні
увесь мій біль
що равликом у тілі
спливли образи мов човни підводні
яких колись помітить не хотіли

у друзки скло богемське
люстри
посуд
розсипано і сіль морську і сльози
а за вікном незмінно той же постер
вампірша-ніч врожай дощі венозні

один... два... три...
між нами надцять метрів
до спини спина
ша!
дуель мовчанням
іще живі і начебто вже мертві
повз нас щасливі дні немов прочани

ніхто не був мудрішим щоб сказати
пробач за все
почнемо все спочатку

хоч як би не хотіли буде завтра

і руки-вдови

і на серці латка






Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Оксана Радушинська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 18:03:48
Переглядів сторінки твору 9717
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.686 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 18:24:09 ]
Оу, навіщо ж дівчині, яка захоплюється І. Кантом,- під потяг чи електричку (до речі, хіба результат іх впливу на тіло різниться? тоді чому "чи"?) :)
Коли "спина до спини" - то вже не "надцять метрів" - тут нестиковочка вийшла. Той вираз означає кругову оборону і має зовсім протилежне смислове навантаження.
А "Дощі венозні" - гарний образ!
Закінчення (ніхто не був мудрішим щоб сказати
пробач за все почнемо все спочатку) - як на мене - дещо упрощає весь вірш.
Ну, і не можу не посміхнутись з вигляду голих й босих Адама і Єви, просто як уявлю їх голих, але взутих :)))
Щиро, Ліліт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 18:34:13 ]
От і я думаю, навіщо їй та електричка здалась. Спина до спини - малося на увазі- обернена, а не впритул. Згідна, що закінчення дещо банальне, але ж не можна завжди писати завуальовано. Коли висвітлюється тема почуттів, то автори часто збиваються на банальність. Але може ще щось зміню. Ціную твою думку, Ліліт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:46:01 ]
"а я завжди кидаюся під осінь" - чудовий образ!
Але подальше його розтлумачення:
"немов під потяг чи під електричку" - нівелює образ. Не потрібно цього робити, бо це підсвідомо у читача само собою постає (у кожного свої електрички і Кареніни)...

Процитую "А "Дощі венозні" - гарний образ!"

"руки-вдови" - невдало... Адже у Рук нічого і ніхто не вмирав (Рука може бути вдовою, якщо пальці відтяти?... але це вже щось з сатанизму...)

!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:24:21 ]
Костянтине, дякую за увагу. Мушу трохи пояснити. Під осінь як під електричку, бо малося на увазі самогубство. А коли було б просто під осінь, то могли виникнути і інші асоціації: як під ноги чи ще щось. Щодо рук-вдов, то все гарно зрозуміла Оксана Радушинська, та й мені самій цей образ подобається, тому змінювати не буду. Іще, не можу зрозуміти, Костянтине, чому Ви розкидаєтеся шістками, коли на Вашу думку твір недосконалий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:48:38 ]
ти – як мисливець за стрілою лука
а як завжди кидаюсь під осінь - то опечатка "а як..."? ...спочатку прочитала "я", а потім... таки ж "а"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:25:13 ]
Людмило, так. То моя неуважність, вже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:18:50 ]
Оленко, гарний вірш, мені усе сподобалось, образи яскраві, свіжі і зрозумілі своєю справжністю.
Єдине, що не сприйнялося- це човни підводні, надто техногенно у інтимно-ліричному вірші.
Може органічніше: образи наші- камені пдводні...
Втім, це мсд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:30:22 ]
Згідна, Наталко, що човни підводні трохи з іншої опери, так само як і електричка. Але у моїй творчості є багато таких нібито несумісних поєднань, вони мене чимось приваблюють. Наприклад (вибач,що цитую себе)"легкі як кульбаби чи як промисловість...". Камені підводні - то гарний образ,але сюди він не підходить,бо камені не можуть спливсти на поверхню як човни. А мені хотілося наголосити саме на цьому. Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:48:44 ]
А мені сподобалося. Багатообразно. Автор має право на висвітлення побачених ним зблисків. Їх тут достатньо, щоби відчути настрій. І навіть банальність буває бвгатозначною. А руки (я так розумію) вдови, бо їм вже немає кого обіймати. Чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 21:24:45 ]
Мені здається, що Ви Оксано, помиляєтеся. А Своєю підтримкою Ви ніби хочете виправдатися... Скажу так, хоч це чужа сторінка Ваша образність, поетичність, талант - яскраві. Але часто-густо Вам не вдається приборкати "образи", і вони, як повінь затоплюють логіку, в деяких містах потребують додаткового розтлумачення, пояснень. На мою думку Вас потрібно пропустити крізь серйозного редактора... (оце вже я загнув, звісно "пропустити"...) Мені здається Вас лише хвалили і не критикували?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 21:26:56 ]
Іще пишу це без злісті, якогось негативного почуття чи зверхності чи ще там чимсь. Пишу - тому що Ви - талант!, але обмежилися...
Не ображайтеся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:25:43 ]
Гарно, цікаво, але ніч-вампірша дуже і дуже послаблює.
назустріч свіжим почуттям і мукам
немов Адам і Єва
голі й босі - оце теж не дуже (ІМХО). Невже основою особливістю перших людей була саме нагота?
Але таки сподобалося.
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:31:26 ]
Дякую, Варваро, ця строфа і мені була не дуже. Отож я вирішила взагалі її прибрати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:56:23 ]
Шановний Костянтине, для того, щоби обговорювати мою образність, поетичність, талант (що ви там ще так люб`язно в моїх римах помітили?) існує моя сторінка коментарів. А на цій - кожен мислячий висловлює власні думки з приводу прочитаного Олениного твору. А щодо виправдань... То ж не я просила видалити мої коментарі зі сторінки...

Також без будь-якого негативу до Вас.

Олено, вибачте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:32:59 ]
Та навіщо вибачатися. Моя сторіночка ні на кого не ображається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:10:55 ]
Оленко, я взагалі-то рідко ставлю шістки, але тобі і саме за цей вірш- поставлю. Бо написаний цей вірш із шаленим натхненням, ну хіба ні? Такі вірші треба заохочувати (хоча й досить стримано, а то зіпсувати ж можна!), мов неслухняну дитину, що раптом без нагадування допомогла мамі або гарно повчила уроки. Відразу кажу: я не Ваші вірші з неслухняною дитиною порівнюю, а НАТХНЕННЯ в цілому :) Хай це суперечить усілякій логіці, але так і є :)

Образи у вірші мене просто вразили. Такі шикарні асоціації, що аж! Надто ж- підводні човни, руки-вдови, осінь-поїзд і... Оранта :)

Натхнення Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:12:38 ]
Йой, вибачайте за "тобі"...неуважна я :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 12:39:35 ]
Ганусю, дуже тобі дякую. Щодо натхнення ти права, цей вірш так швидко написався, на одному подиху, що навіть не було коли правити. Погоджуся, що прикладка "вампірша-ніч" трохи, а може й не трохи, лоскоче вухо. Але якщо замінити цей образ на якийсь інший, не буде зрозуміло, чому дощі венозні. Це не просто образ заради образу, все між собою пов'язане. Але, напевне, то лише моє таке світобачення, а читачі за моїми метафорами бачать дещо інше. Буду над цим думати. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:17:36 ]
Оленко, я насправді вражена - хоча ота "вампірша-ніч" справді трохи лоскоче вухо...
Сильна композиція, образи дивовижні - "кидають під осінь", "щасливі дні, немов прочани", "на серці латка". Чіпляє...
Веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:21:25 ]
Мо" краще "віщунка-ніч"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 12:41:14 ]
Вандо, спасибі.І тобі веселих свят, і гарних віршів. Поменьше таких латок на серці.