ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Лагідний Кеп Клек (Procol Harum)
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Золотавий лан
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
* * *
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Бегемотик
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25

Хельґі Йогансен
2025.06.16 23:18
Просто про зрозуміле
Ти знаєш, я скучив за нами,
За вайбом розмов ні про що,
За зорями та небесами
І першим (ще сніжним) Різдвом.

Там юність бриніла у венах,
І світ був безмежний, мов сон,
Де кожне бажання напевне

М Менянин
2025.06.16 22:22
Батьки завжди
В щасливу пору
з батьками ми.
Вони і поруч
і в нас вони.

Давно нема їх –
пролинув час –
та рідний подих
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 ми часто наспіх розірвавши руки
ми часто наспіх розірвавши руки
дверима грюкнувши
йдемо назовсім
ти – як мисливець за стрілою лука
а я як завжди кидаюсь під осінь
немов під смертоносну електричку
до біса всі страховки і Оранту
у нас з тобою зовсім різні звички
тобі Емануель
мені ж І.Канта

нехай з’їдять до дна дощі голодні
увесь мій біль
що равликом у тілі
спливли образи мов човни підводні
яких колись помітить не хотіли

у друзки скло богемське
люстри
посуд
розсипано і сіль морську і сльози
а за вікном незмінно той же постер
вампірша-ніч врожай дощі венозні

один... два... три...
між нами надцять метрів
до спини спина
ша!
дуель мовчанням
іще живі і начебто вже мертві
повз нас щасливі дні немов прочани

ніхто не був мудрішим щоб сказати
пробач за все
почнемо все спочатку

хоч як би не хотіли буде завтра

і руки-вдови

і на серці латка






Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Оксана Радушинська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 18:03:48
Переглядів сторінки твору 9544
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.686 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 18:24:09 ]
Оу, навіщо ж дівчині, яка захоплюється І. Кантом,- під потяг чи електричку (до речі, хіба результат іх впливу на тіло різниться? тоді чому "чи"?) :)
Коли "спина до спини" - то вже не "надцять метрів" - тут нестиковочка вийшла. Той вираз означає кругову оборону і має зовсім протилежне смислове навантаження.
А "Дощі венозні" - гарний образ!
Закінчення (ніхто не був мудрішим щоб сказати
пробач за все почнемо все спочатку) - як на мене - дещо упрощає весь вірш.
Ну, і не можу не посміхнутись з вигляду голих й босих Адама і Єви, просто як уявлю їх голих, але взутих :)))
Щиро, Ліліт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 18:34:13 ]
От і я думаю, навіщо їй та електричка здалась. Спина до спини - малося на увазі- обернена, а не впритул. Згідна, що закінчення дещо банальне, але ж не можна завжди писати завуальовано. Коли висвітлюється тема почуттів, то автори часто збиваються на банальність. Але може ще щось зміню. Ціную твою думку, Ліліт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:46:01 ]
"а я завжди кидаюся під осінь" - чудовий образ!
Але подальше його розтлумачення:
"немов під потяг чи під електричку" - нівелює образ. Не потрібно цього робити, бо це підсвідомо у читача само собою постає (у кожного свої електрички і Кареніни)...

Процитую "А "Дощі венозні" - гарний образ!"

"руки-вдови" - невдало... Адже у Рук нічого і ніхто не вмирав (Рука може бути вдовою, якщо пальці відтяти?... але це вже щось з сатанизму...)

!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:24:21 ]
Костянтине, дякую за увагу. Мушу трохи пояснити. Під осінь як під електричку, бо малося на увазі самогубство. А коли було б просто під осінь, то могли виникнути і інші асоціації: як під ноги чи ще щось. Щодо рук-вдов, то все гарно зрозуміла Оксана Радушинська, та й мені самій цей образ подобається, тому змінювати не буду. Іще, не можу зрозуміти, Костянтине, чому Ви розкидаєтеся шістками, коли на Вашу думку твір недосконалий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:48:38 ]
ти – як мисливець за стрілою лука
а як завжди кидаюсь під осінь - то опечатка "а як..."? ...спочатку прочитала "я", а потім... таки ж "а"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:25:13 ]
Людмило, так. То моя неуважність, вже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:18:50 ]
Оленко, гарний вірш, мені усе сподобалось, образи яскраві, свіжі і зрозумілі своєю справжністю.
Єдине, що не сприйнялося- це човни підводні, надто техногенно у інтимно-ліричному вірші.
Може органічніше: образи наші- камені пдводні...
Втім, це мсд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:30:22 ]
Згідна, Наталко, що човни підводні трохи з іншої опери, так само як і електричка. Але у моїй творчості є багато таких нібито несумісних поєднань, вони мене чимось приваблюють. Наприклад (вибач,що цитую себе)"легкі як кульбаби чи як промисловість...". Камені підводні - то гарний образ,але сюди він не підходить,бо камені не можуть спливсти на поверхню як човни. А мені хотілося наголосити саме на цьому. Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:48:44 ]
А мені сподобалося. Багатообразно. Автор має право на висвітлення побачених ним зблисків. Їх тут достатньо, щоби відчути настрій. І навіть банальність буває бвгатозначною. А руки (я так розумію) вдови, бо їм вже немає кого обіймати. Чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 21:24:45 ]
Мені здається, що Ви Оксано, помиляєтеся. А Своєю підтримкою Ви ніби хочете виправдатися... Скажу так, хоч це чужа сторінка Ваша образність, поетичність, талант - яскраві. Але часто-густо Вам не вдається приборкати "образи", і вони, як повінь затоплюють логіку, в деяких містах потребують додаткового розтлумачення, пояснень. На мою думку Вас потрібно пропустити крізь серйозного редактора... (оце вже я загнув, звісно "пропустити"...) Мені здається Вас лише хвалили і не критикували?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 21:26:56 ]
Іще пишу це без злісті, якогось негативного почуття чи зверхності чи ще там чимсь. Пишу - тому що Ви - талант!, але обмежилися...
Не ображайтеся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:25:43 ]
Гарно, цікаво, але ніч-вампірша дуже і дуже послаблює.
назустріч свіжим почуттям і мукам
немов Адам і Єва
голі й босі - оце теж не дуже (ІМХО). Невже основою особливістю перших людей була саме нагота?
Але таки сподобалося.
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:31:26 ]
Дякую, Варваро, ця строфа і мені була не дуже. Отож я вирішила взагалі її прибрати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:56:23 ]
Шановний Костянтине, для того, щоби обговорювати мою образність, поетичність, талант (що ви там ще так люб`язно в моїх римах помітили?) існує моя сторінка коментарів. А на цій - кожен мислячий висловлює власні думки з приводу прочитаного Олениного твору. А щодо виправдань... То ж не я просила видалити мої коментарі зі сторінки...

Також без будь-якого негативу до Вас.

Олено, вибачте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:32:59 ]
Та навіщо вибачатися. Моя сторіночка ні на кого не ображається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:10:55 ]
Оленко, я взагалі-то рідко ставлю шістки, але тобі і саме за цей вірш- поставлю. Бо написаний цей вірш із шаленим натхненням, ну хіба ні? Такі вірші треба заохочувати (хоча й досить стримано, а то зіпсувати ж можна!), мов неслухняну дитину, що раптом без нагадування допомогла мамі або гарно повчила уроки. Відразу кажу: я не Ваші вірші з неслухняною дитиною порівнюю, а НАТХНЕННЯ в цілому :) Хай це суперечить усілякій логіці, але так і є :)

Образи у вірші мене просто вразили. Такі шикарні асоціації, що аж! Надто ж- підводні човни, руки-вдови, осінь-поїзд і... Оранта :)

Натхнення Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:12:38 ]
Йой, вибачайте за "тобі"...неуважна я :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 12:39:35 ]
Ганусю, дуже тобі дякую. Щодо натхнення ти права, цей вірш так швидко написався, на одному подиху, що навіть не було коли правити. Погоджуся, що прикладка "вампірша-ніч" трохи, а може й не трохи, лоскоче вухо. Але якщо замінити цей образ на якийсь інший, не буде зрозуміло, чому дощі венозні. Це не просто образ заради образу, все між собою пов'язане. Але, напевне, то лише моє таке світобачення, а читачі за моїми метафорами бачать дещо інше. Буду над цим думати. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:17:36 ]
Оленко, я насправді вражена - хоча ота "вампірша-ніч" справді трохи лоскоче вухо...
Сильна композиція, образи дивовижні - "кидають під осінь", "щасливі дні, немов прочани", "на серці латка". Чіпляє...
Веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:21:25 ]
Мо" краще "віщунка-ніч"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 12:41:14 ]
Вандо, спасибі.І тобі веселих свят, і гарних віршів. Поменьше таких латок на серці.