ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.11.07 18:17
ПІСНЯ, ЩО ГЕНІЮ ВІДКРИЛА УКРАЇНУ
Андрій Розумовський
Маестро, чи не могли б Ви подивитись оцю ось пісню ?

Бетховен
З приємністю, Ваша величність. Ви стільки робите для мене, що тепер я – найбагатший, мабуть, серед моїх колег. Де ще б я перевірить зміг те, що тільки-но створив, як не

Борис Костиря
2026.11.07 16:32
* * *
Мені часу постійно бракує.
Я не хочу втрачати на сон
Цілу вічність. Стоїть одесную
Невблаганний, жорстокий клаксон.

Океан промовляє безмежно
Уві сні, наче сага сторіч.
Я навшпиньках іду обережно

Ігор Терен
2026.11.07 13:51
Галерея кінчених
Тарган вусатий б’є усі рекорди
і певно-що радіють бульбаші,
що їхній незамінний держиморда
вже переплюнув Мао й Чанкайші,
але мабуть, не знає навіть ШІ,
що бригадир колгоспного городу
не має ні моралі, ні душі.

Тетяна Левицька
2026.11.07 11:13
Туманний
Тумани смокчуть хмарне вим'я,
міліє сивий небокрай.
Як хочеш, любий, душу вийми,
але журі не віддавай.

Цей листопад, мов битий щебінь,
під чобітками шурхотить.
Згубив пір'їни чорний лебідь

Віктор Кучерук
2026.11.07 06:54
* * *
О, як повільно рухається ніч,
Коли не спиш в очікуванні світла, -
Коли пітьму розсіяти невміч,
А туга в серці, наче терн, розквітла.
Судомить щемом душу самота,
Коли пітьма тримає у полоні, -
Молитвами вже втомлені уста,
Слізьми украй зволожені д

Артур Курдіновський
2026.11.07 02:21
Набридло!
Нехай в піску ховають очі страуси,
Нехай рожевим їм здається шлях.
Втомився я заповнювати паузи
У недотичних та чужих життях.

Гидую компліментами убогими -
Порожні звуки. Пухне голова.
Я нехтую скляними діалогами,

хома дідим
2026.11.06 23:47
* 250 *
хмари навіть і не сунуть
смугами лежать оце
вітер листя трусить сумно
ще поцілює лице
що пригоди що нагоди
ні до чого і нема
осінь при небесних водах
ексклюзивна і сама

Володимир Бойко
2026.11.06 22:59
Парадоксальні думки F1
Ненависті ніякої любов'ю не зіпсуєш. Хто не боровся з москалями, той надаремно вік прожив. Низькі люди похваляються високими ідеалами. Усі незалежні від когось таки залежні. І купаючись у золоті не забувай про рятівне коло. Носіїв глибоких

Ігор Шоха
2026.11.06 21:21
Наодинці із душею
На душі не затишно одному
у часи великих перемін
цього світу. Може, хоч на тому
не побачу на шляху додому
моторошне капище руїн.

Як не буде, тільки б не конати
при електораті сатани,

Юрій Лазірко
2026.11.06 17:06
He Is One of Those Warlocks
Текст:
-------
1.
He’s one of those warlocks,
who rummages through souls
in temples.

How many strange souls

Борис Костиря
2026.11.06 12:29
Слова
Нехай мене засиплять листям
І вкриють мулом забуття.
Осяє істина столика
Мої шляхи в нове буття.
Приїду в сонячну столицю
Для перемоги й каяття.

Нехай це листя заговорить

Віктор Кучерук
2026.11.06 06:43
* * *
Ярує осінь вітром і дощем,
Вихрить опалим листям до незмоги, -
Давай назад у літо утечем
Від лицемірства холоду й вологи.
Гайнем туди, де вчора на піску
Були ми сонцем щедро обігріті, -
Давай забудем осінь цю слизьку
У теплих чарах лагідного літа.

Вікторія Лимар
2026.11.05 21:26
Дивовижна пані
Пісня

Дивовижна пані в пошуку, пізнанні.
Пензель у руці.
Фарби різнобарвні в стильному єднанні.
Всесвіту творці.

Приспів:

Артур Курдіновський
2026.11.05 16:56
Ода американському народу (на проміжні вибори 2026 року)
Віват американському народу!
Завершилися жалюгідні спазми.
Сьогодні він обрав собі свободу
Від торгашів токсичного маразму.

Коротка й переконлива розмова!
Англійською ніхто не крикне "гойда".
Народ сказав своє вагоме слово,

Євген Федчук
2026.11.05 16:38
Битва під Лоєвом 6 липня 1651 року
Лиш два роки проминуло з кривавої битви,
Де вдалося Радзивіллу козаків побити.
Де Кричевський славний згинув й козаків багато,
А вже знову з Литви хмари стали насувати.
Король польський нове військо, кажуть набирає,
Покінчити із козацтвом, мабуть пла

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Маршрут
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 ми часто наспіх розірвавши руки
ми часто наспіх розірвавши руки
дверима грюкнувши
йдемо назовсім
ти – як мисливець за стрілою лука
а я як завжди кидаюсь під осінь
немов під смертоносну електричку
до біса всі страховки і Оранту
у нас з тобою зовсім різні звички
тобі Емануель
мені ж І.Канта

нехай з’їдять до дна дощі голодні
увесь мій біль
що равликом у тілі
спливли образи мов човни підводні
яких колись помітить не хотіли

у друзки скло богемське
люстри
посуд
розсипано і сіль морську і сльози
а за вікном незмінно той же постер
вампірша-ніч врожай дощі венозні

один... два... три...
між нами надцять метрів
до спини спина
ша!
дуель мовчанням
іще живі і начебто вже мертві
повз нас щасливі дні немов прочани

ніхто не був мудрішим щоб сказати
пробач за все
почнемо все спочатку

хоч як би не хотіли буде завтра

і руки-вдови

і на серці латка






Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Оксана Радушинська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-07 18:03:48
Переглядів сторінки твору 11154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.686 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.631 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліліт Опівнічна (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 18:24:09 ]
Оу, навіщо ж дівчині, яка захоплюється І. Кантом,- під потяг чи електричку (до речі, хіба результат іх впливу на тіло різниться? тоді чому "чи"?) :)
Коли "спина до спини" - то вже не "надцять метрів" - тут нестиковочка вийшла. Той вираз означає кругову оборону і має зовсім протилежне смислове навантаження.
А "Дощі венозні" - гарний образ!
Закінчення (ніхто не був мудрішим щоб сказати
пробач за все почнемо все спочатку) - як на мене - дещо упрощає весь вірш.
Ну, і не можу не посміхнутись з вигляду голих й босих Адама і Єви, просто як уявлю їх голих, але взутих :)))
Щиро, Ліліт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-07 18:34:13 ]
От і я думаю, навіщо їй та електричка здалась. Спина до спини - малося на увазі- обернена, а не впритул. Згідна, що закінчення дещо банальне, але ж не можна завжди писати завуальовано. Коли висвітлюється тема почуттів, то автори часто збиваються на банальність. Але може ще щось зміню. Ціную твою думку, Ліліт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 19:46:01 ]
"а я завжди кидаюся під осінь" - чудовий образ!
Але подальше його розтлумачення:
"немов під потяг чи під електричку" - нівелює образ. Не потрібно цього робити, бо це підсвідомо у читача само собою постає (у кожного свої електрички і Кареніни)...

Процитую "А "Дощі венозні" - гарний образ!"

"руки-вдови" - невдало... Адже у Рук нічого і ніхто не вмирав (Рука може бути вдовою, якщо пальці відтяти?... але це вже щось з сатанизму...)

!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:24:21 ]
Костянтине, дякую за увагу. Мушу трохи пояснити. Під осінь як під електричку, бо малося на увазі самогубство. А коли було б просто під осінь, то могли виникнути і інші асоціації: як під ноги чи ще щось. Щодо рук-вдов, то все гарно зрозуміла Оксана Радушинська, та й мені самій цей образ подобається, тому змінювати не буду. Іще, не можу зрозуміти, Костянтине, чому Ви розкидаєтеся шістками, коли на Вашу думку твір недосконалий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 19:48:38 ]
ти – як мисливець за стрілою лука
а як завжди кидаюсь під осінь - то опечатка "а як..."? ...спочатку прочитала "я", а потім... таки ж "а"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:25:13 ]
Людмило, так. То моя неуважність, вже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 20:18:50 ]
Оленко, гарний вірш, мені усе сподобалось, образи яскраві, свіжі і зрозумілі своєю справжністю.
Єдине, що не сприйнялося- це човни підводні, надто техногенно у інтимно-ліричному вірші.
Може органічніше: образи наші- камені пдводні...
Втім, це мсд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:30:22 ]
Згідна, Наталко, що човни підводні трохи з іншої опери, так само як і електричка. Але у моїй творчості є багато таких нібито несумісних поєднань, вони мене чимось приваблюють. Наприклад (вибач,що цитую себе)"легкі як кульбаби чи як промисловість...". Камені підводні - то гарний образ,але сюди він не підходить,бо камені не можуть спливсти на поверхню як човни. А мені хотілося наголосити саме на цьому. Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 20:48:44 ]
А мені сподобалося. Багатообразно. Автор має право на висвітлення побачених ним зблисків. Їх тут достатньо, щоби відчути настрій. І навіть банальність буває бвгатозначною. А руки (я так розумію) вдови, бо їм вже немає кого обіймати. Чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 21:24:45 ]
Мені здається, що Ви Оксано, помиляєтеся. А Своєю підтримкою Ви ніби хочете виправдатися... Скажу так, хоч це чужа сторінка Ваша образність, поетичність, талант - яскраві. Але часто-густо Вам не вдається приборкати "образи", і вони, як повінь затоплюють логіку, в деяких містах потребують додаткового розтлумачення, пояснень. На мою думку Вас потрібно пропустити крізь серйозного редактора... (оце вже я загнув, звісно "пропустити"...) Мені здається Вас лише хвалили і не критикували?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 21:26:56 ]
Іще пишу це без злісті, якогось негативного почуття чи зверхності чи ще там чимсь. Пишу - тому що Ви - талант!, але обмежилися...
Не ображайтеся.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-01-07 22:25:43 ]
Гарно, цікаво, але ніч-вампірша дуже і дуже послаблює.
назустріч свіжим почуттям і мукам
немов Адам і Єва
голі й босі - оце теж не дуже (ІМХО). Невже основою особливістю перших людей була саме нагота?
Але таки сподобалося.
З теплом, Варя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:31:26 ]
Дякую, Варваро, ця строфа і мені була не дуже. Отож я вирішила взагалі її прибрати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Радушинська (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-07 22:56:23 ]
Шановний Костянтине, для того, щоби обговорювати мою образність, поетичність, талант (що ви там ще так люб`язно в моїх римах помітили?) існує моя сторінка коментарів. А на цій - кожен мислячий висловлює власні думки з приводу прочитаного Олениного твору. А щодо виправдань... То ж не я просила видалити мої коментарі зі сторінки...

Також без будь-якого негативу до Вас.

Олено, вибачте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 11:32:59 ]
Та навіщо вибачатися. Моя сторіночка ні на кого не ображається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:10:55 ]
Оленко, я взагалі-то рідко ставлю шістки, але тобі і саме за цей вірш- поставлю. Бо написаний цей вірш із шаленим натхненням, ну хіба ні? Такі вірші треба заохочувати (хоча й досить стримано, а то зіпсувати ж можна!), мов неслухняну дитину, що раптом без нагадування допомогла мамі або гарно повчила уроки. Відразу кажу: я не Ваші вірші з неслухняною дитиною порівнюю, а НАТХНЕННЯ в цілому :) Хай це суперечить усілякій логіці, але так і є :)

Образи у вірші мене просто вразили. Такі шикарні асоціації, що аж! Надто ж- підводні човни, руки-вдови, осінь-поїзд і... Оранта :)

Натхнення Вам! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:12:38 ]
Йой, вибачайте за "тобі"...неуважна я :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 12:39:35 ]
Ганусю, дуже тобі дякую. Щодо натхнення ти права, цей вірш так швидко написався, на одному подиху, що навіть не було коли правити. Погоджуся, що прикладка "вампірша-ніч" трохи, а може й не трохи, лоскоче вухо. Але якщо замінити цей образ на якийсь інший, не буде зрозуміло, чому дощі венозні. Це не просто образ заради образу, все між собою пов'язане. Але, напевне, то лише моє таке світобачення, а читачі за моїми метафорами бачать дещо інше. Буду над цим думати. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-08 12:17:36 ]
Оленко, я насправді вражена - хоча ота "вампірша-ніч" справді трохи лоскоче вухо...
Сильна композиція, образи дивовижні - "кидають під осінь", "щасливі дні, немов прочани", "на серці латка". Чіпляє...
Веселих свят!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-08 12:21:25 ]
Мо" краще "віщунка-ніч"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 12:41:14 ]
Вандо, спасибі.І тобі веселих свят, і гарних віршів. Поменьше таких латок на серці.