ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 Великим ПОЕТАМ і земним МАДОННАМ!!!!!
Він був поет, розхристаний душею,
З тривожним серцем і чуттям бездонним.
Він ладен був молитися на Неї -
На жінку із сумним лицем Мадонни.

Він був дивак - як Діоген у бочці,
Лише хотів не сонця, а любові.
Він сяяв в накрохмаленій сорочці.
В Мадонни ж руки зрепались до крові.

Він так писав!!!!!! Слова страшної сили
Злітали з уст у роси світанкові.
Небесний Боже, як вона косила
Траву з росою лагідній корові!!!!!!

Він так жалів цю жінку, аж до болю.
Казав: "Лишай усе. Поїдем в місто!"

Мадонна йшла сапати бараболю.
Бо п"ять дітей. Вони захочуть їсти...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 11:46:38
Переглядів сторінки твору 11712
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:41 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:26:19 ]
Тетяно, я коли читала цей вірш, мурашки по спині пробіглись. Молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:26:24 ]
Угу... щось типу: "У меня муррашки от моей Наташкиииии" А взагалі дякую за комент. :) :)Коли сідала писати, мала спочатку дуже грайливо-жартівливий настрій, а потім, як завжди. От і вийшли мурашки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:30:28 ]
Ось щиро вам скажу, Сашко, що неймовірно тішуся сьогоднішніми раціональними Мадоннами. Ні, звісно, треба і вірші слухати, і в закоханих очах тонути, не заперечую, сама живу духовним, але ж поет - це не професія, а більше покликання, а тому, щоб життя піснею стало, тра і барабольку сапати, і крани крутити. :) Поправте, якщо щось не таккажу.:) :) Дякую за те що читаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 17:22:48 ]
" Проста історія любові", вірш чудовий,
-Він так писав!...Слова страшної сили...,проста історія ,а така сильна,зворушлива з іронією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 18:09:22 ]
Тетяно, гарний вірш, а головне, несподіваний. Трохи було важко читати "Він сяяв в накрохмаленій... ". Збіг приголосних. Якщо зміниш - буде добре, ні - то й буде так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:47:37 ]
Чистісінька правда!
Як вона косила
Траву з росою лагідній корові...
Це історія не любові, а використання безкоштовної робочої сили у власних корисливих інтересах - ти, жіночко, працюй, забезпечуй мені, талановитому, смачну й здорову їжу, а я весь там, де ні грошей, ні матеріальних потреб. Ну, окрім сорочечки чистенької, канапочки з шинкою...
Частенько зустрічається картинка, на жаль.
Добре зроблено з точки зору мови.
Кількість знаків оклику я б скоротила, сам текст кричить, Тетянко!
Продовжуйте, цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:55:57 ]
Лесю, Ви дуже гарно озвучили те, що я щойно збиралася. (А приємно ж мені мати однодумців!)Тут насправді яскравий приклад любові до себе самого подала Тетяна. А Сашкові, мабуть, не дуже сподобалося :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:02:56 ]
Василинко, дякую! Тішить, що наші юні колеги мають такий здоровий погляд на життя. Мабуть, Тетяна у таку пастку не втрапить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:19:09 ]
Ні, в таку пастку тра заганяти чоловіків. Хай і вірші пишуть і косять. Тільки не від роботи, а травичку. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 09:00:48 ]
Таня дякує колегам за коментарі, за увагу. Реверанс. Ще один. Доземнй уклін. Низько. Дуже низько. :):))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:26:23 ]
Я поправляти? Таня, я як читач, можна тут не тільки писати а і читати і розмовляти не тільки з авторами а і їх героями-героїнями? Я навіть думаю чи не скласти кілька рядочків за мотивами творчості Тані П'янкової з її дозволу. А то чого доброго в поетів прекрасної половини роду людського складається враження трохи однобоке. А віршик сподобався, правда з косінням перебір явний, коління дров виглядало б куди реальніше і не ясно, чого в місто не поїхала з "героєм"? Таня вірш сподобався, не гадай.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 14:45:57 ]
Ніяких переборів. Українсьька жінка зараз вміє і косити і дрова колоти. Ми ж самі цього хотіли, кричали: Свободу жінкам! Рівні права з чоловіками!!!!! От і напросилися. Недавно йду містом,дивлюся жінки і асфальт укладають і ремонти роблять. Я ними захоплююсь. Бо сама і цвяха не заб"ю без крові. Але все ж, може я старомодна, та краще в цьому плані бути залежною від чоловіків. А "героїня" у місто не поїхала, бо там проблем було б ще більше, як у селі. Кожному своє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 15:21:34 ]
Дрова, асфальт і шпали - повірю. А косити не повірю. Бути залежною від чоловіка це не старомодно, це в ногу з часом. Іще не народжена жінка яка не воліла б мати свого чоловіка, планки різні. А на рахунок життя-пісні правильно сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 22:57:57 ]
...вже м отаву покосила
та й мелайчик полю,
болит серце від любости –
я роботов гою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 10:38:53 ]
Тої-тої! :)) Так що, Сашко, 1:0 у мою користь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:05:18 ]
Дуже навіть і вміють жінки косити! :) Я одного разу теж пробувала. Взяла дідову косу, поставила ноги на ширині плеч, розмахнулася широко-широко і.................забила косу до половини в землю. :) Дід був в шоці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:06:19 ]
:) !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:11:28 ]
Ніяких Ха-ха! Все було дуже серйозно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:13:32 ]
А мені дідусь не дозволив узяти косу до рук.
Як зараз пригадую - ранній ранок, легкий туман тане над левадою. Сполошені крики чайки. Мовчазний Дід Данило - гострить і гострить косу...
І вчить мене пісні про ту чайку при дорозі..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:39:19 ]
Романтика дитинства! Нічого кращого, напевне, і не буває.