ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
***
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 Великим ПОЕТАМ і земним МАДОННАМ!!!!!
Він був поет, розхристаний душею,
З тривожним серцем і чуттям бездонним.
Він ладен був молитися на Неї -
На жінку із сумним лицем Мадонни.

Він був дивак - як Діоген у бочці,
Лише хотів не сонця, а любові.
Він сяяв в накрохмаленій сорочці.
В Мадонни ж руки зрепались до крові.

Він так писав!!!!!! Слова страшної сили
Злітали з уст у роси світанкові.
Небесний Боже, як вона косила
Траву з росою лагідній корові!!!!!!

Він так жалів цю жінку, аж до болю.
Казав: "Лишай усе. Поїдем в місто!"

Мадонна йшла сапати бараболю.
Бо п"ять дітей. Вони захочуть їсти...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 11:46:38
Переглядів сторінки твору 9578
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:41 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:26:19 ]
Тетяно, я коли читала цей вірш, мурашки по спині пробіглись. Молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:26:24 ]
Угу... щось типу: "У меня муррашки от моей Наташкиииии" А взагалі дякую за комент. :) :)Коли сідала писати, мала спочатку дуже грайливо-жартівливий настрій, а потім, як завжди. От і вийшли мурашки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:30:28 ]
Ось щиро вам скажу, Сашко, що неймовірно тішуся сьогоднішніми раціональними Мадоннами. Ні, звісно, треба і вірші слухати, і в закоханих очах тонути, не заперечую, сама живу духовним, але ж поет - це не професія, а більше покликання, а тому, щоб життя піснею стало, тра і барабольку сапати, і крани крутити. :) Поправте, якщо щось не таккажу.:) :) Дякую за те що читаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 17:22:48 ]
" Проста історія любові", вірш чудовий,
-Він так писав!...Слова страшної сили...,проста історія ,а така сильна,зворушлива з іронією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 18:09:22 ]
Тетяно, гарний вірш, а головне, несподіваний. Трохи було важко читати "Він сяяв в накрохмаленій... ". Збіг приголосних. Якщо зміниш - буде добре, ні - то й буде так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:47:37 ]
Чистісінька правда!
Як вона косила
Траву з росою лагідній корові...
Це історія не любові, а використання безкоштовної робочої сили у власних корисливих інтересах - ти, жіночко, працюй, забезпечуй мені, талановитому, смачну й здорову їжу, а я весь там, де ні грошей, ні матеріальних потреб. Ну, окрім сорочечки чистенької, канапочки з шинкою...
Частенько зустрічається картинка, на жаль.
Добре зроблено з точки зору мови.
Кількість знаків оклику я б скоротила, сам текст кричить, Тетянко!
Продовжуйте, цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:55:57 ]
Лесю, Ви дуже гарно озвучили те, що я щойно збиралася. (А приємно ж мені мати однодумців!)Тут насправді яскравий приклад любові до себе самого подала Тетяна. А Сашкові, мабуть, не дуже сподобалося :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:02:56 ]
Василинко, дякую! Тішить, що наші юні колеги мають такий здоровий погляд на життя. Мабуть, Тетяна у таку пастку не втрапить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:19:09 ]
Ні, в таку пастку тра заганяти чоловіків. Хай і вірші пишуть і косять. Тільки не від роботи, а травичку. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 09:00:48 ]
Таня дякує колегам за коментарі, за увагу. Реверанс. Ще один. Доземнй уклін. Низько. Дуже низько. :):))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:26:23 ]
Я поправляти? Таня, я як читач, можна тут не тільки писати а і читати і розмовляти не тільки з авторами а і їх героями-героїнями? Я навіть думаю чи не скласти кілька рядочків за мотивами творчості Тані П'янкової з її дозволу. А то чого доброго в поетів прекрасної половини роду людського складається враження трохи однобоке. А віршик сподобався, правда з косінням перебір явний, коління дров виглядало б куди реальніше і не ясно, чого в місто не поїхала з "героєм"? Таня вірш сподобався, не гадай.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 14:45:57 ]
Ніяких переборів. Українсьька жінка зараз вміє і косити і дрова колоти. Ми ж самі цього хотіли, кричали: Свободу жінкам! Рівні права з чоловіками!!!!! От і напросилися. Недавно йду містом,дивлюся жінки і асфальт укладають і ремонти роблять. Я ними захоплююсь. Бо сама і цвяха не заб"ю без крові. Але все ж, може я старомодна, та краще в цьому плані бути залежною від чоловіків. А "героїня" у місто не поїхала, бо там проблем було б ще більше, як у селі. Кожному своє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 15:21:34 ]
Дрова, асфальт і шпали - повірю. А косити не повірю. Бути залежною від чоловіка це не старомодно, це в ногу з часом. Іще не народжена жінка яка не воліла б мати свого чоловіка, планки різні. А на рахунок життя-пісні правильно сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 22:57:57 ]
...вже м отаву покосила
та й мелайчик полю,
болит серце від любости –
я роботов гою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 10:38:53 ]
Тої-тої! :)) Так що, Сашко, 1:0 у мою користь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:05:18 ]
Дуже навіть і вміють жінки косити! :) Я одного разу теж пробувала. Взяла дідову косу, поставила ноги на ширині плеч, розмахнулася широко-широко і.................забила косу до половини в землю. :) Дід був в шоці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:06:19 ]
:) !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:11:28 ]
Ніяких Ха-ха! Все було дуже серйозно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:13:32 ]
А мені дідусь не дозволив узяти косу до рук.
Як зараз пригадую - ранній ранок, легкий туман тане над левадою. Сполошені крики чайки. Мовчазний Дід Данило - гострить і гострить косу...
І вчить мене пісні про ту чайку при дорозі..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:39:19 ]
Романтика дитинства! Нічого кращого, напевне, і не буває.