ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,

хома дідим
2026.08.04 13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух

Борис Костиря
2026.08.04 13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.

Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,

Олена Побийголод
2026.08.04 10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)

Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!

    Бо неділя – це вітанки

Вячеслав Руденко
2026.08.04 09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,

Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,

Ірина Вовк
2026.08.04 08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера (не для протоколу) Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір. У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа

Віктор Кучерук
2026.08.04 07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.

Роксолана Вірлан
2026.08.03 21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.

Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -

Ольга Садкова
2026.08.03 21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.

Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна П'янкова (1985) / Вірші

 Великим ПОЕТАМ і земним МАДОННАМ!!!!!
Він був поет, розхристаний душею,
З тривожним серцем і чуттям бездонним.
Він ладен був молитися на Неї -
На жінку із сумним лицем Мадонни.

Він був дивак - як Діоген у бочці,
Лише хотів не сонця, а любові.
Він сяяв в накрохмаленій сорочці.
В Мадонни ж руки зрепались до крові.

Він так писав!!!!!! Слова страшної сили
Злітали з уст у роси світанкові.
Небесний Боже, як вона косила
Траву з росою лагідній корові!!!!!!

Він так жалів цю жінку, аж до болю.
Казав: "Лишай усе. Поїдем в місто!"

Мадонна йшла сапати бараболю.
Бо п"ять дітей. Вони захочуть їсти...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-29 11:46:38
Переглядів сторінки твору 11350
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.758 / 5.5  (4.880 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.829 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.06.01 22:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 12:13:41 ]
:-)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 12:26:19 ]
Тетяно, я коли читала цей вірш, мурашки по спині пробіглись. Молодець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:26:24 ]
Угу... щось типу: "У меня муррашки от моей Наташкиииии" А взагалі дякую за комент. :) :)Коли сідала писати, мала спочатку дуже грайливо-жартівливий настрій, а потім, як завжди. От і вийшли мурашки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 16:30:28 ]
Ось щиро вам скажу, Сашко, що неймовірно тішуся сьогоднішніми раціональними Мадоннами. Ні, звісно, треба і вірші слухати, і в закоханих очах тонути, не заперечую, сама живу духовним, але ж поет - це не професія, а більше покликання, а тому, щоб життя піснею стало, тра і барабольку сапати, і крани крутити. :) Поправте, якщо щось не таккажу.:) :) Дякую за те що читаєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-29 17:22:48 ]
" Проста історія любові", вірш чудовий,
-Він так писав!...Слова страшної сили...,проста історія ,а така сильна,зворушлива з іронією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-29 18:09:22 ]
Тетяно, гарний вірш, а головне, несподіваний. Трохи було важко читати "Він сяяв в накрохмаленій... ". Збіг приголосних. Якщо зміниш - буде добре, ні - то й буде так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:47:37 ]
Чистісінька правда!
Як вона косила
Траву з росою лагідній корові...
Це історія не любові, а використання безкоштовної робочої сили у власних корисливих інтересах - ти, жіночко, працюй, забезпечуй мені, талановитому, смачну й здорову їжу, а я весь там, де ні грошей, ні матеріальних потреб. Ну, окрім сорочечки чистенької, канапочки з шинкою...
Частенько зустрічається картинка, на жаль.
Добре зроблено з точки зору мови.
Кількість знаків оклику я б скоротила, сам текст кричить, Тетянко!
Продовжуйте, цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 19:55:57 ]
Лесю, Ви дуже гарно озвучили те, що я щойно збиралася. (А приємно ж мені мати однодумців!)Тут насправді яскравий приклад любові до себе самого подала Тетяна. А Сашкові, мабуть, не дуже сподобалося :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-01-29 20:02:56 ]
Василинко, дякую! Тішить, що наші юні колеги мають такий здоровий погляд на життя. Мабуть, Тетяна у таку пастку не втрапить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:19:09 ]
Ні, в таку пастку тра заганяти чоловіків. Хай і вірші пишуть і косять. Тільки не від роботи, а травичку. :) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 09:00:48 ]
Таня дякує колегам за коментарі, за увагу. Реверанс. Ще один. Доземнй уклін. Низько. Дуже низько. :):))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 09:26:23 ]
Я поправляти? Таня, я як читач, можна тут не тільки писати а і читати і розмовляти не тільки з авторами а і їх героями-героїнями? Я навіть думаю чи не скласти кілька рядочків за мотивами творчості Тані П'янкової з її дозволу. А то чого доброго в поетів прекрасної половини роду людського складається враження трохи однобоке. А віршик сподобався, правда з косінням перебір явний, коління дров виглядало б куди реальніше і не ясно, чого в місто не поїхала з "героєм"? Таня вірш сподобався, не гадай.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 14:45:57 ]
Ніяких переборів. Українсьька жінка зараз вміє і косити і дрова колоти. Ми ж самі цього хотіли, кричали: Свободу жінкам! Рівні права з чоловіками!!!!! От і напросилися. Недавно йду містом,дивлюся жінки і асфальт укладають і ремонти роблять. Я ними захоплююсь. Бо сама і цвяха не заб"ю без крові. Але все ж, може я старомодна, та краще в цьому плані бути залежною від чоловіків. А "героїня" у місто не поїхала, бо там проблем було б ще більше, як у селі. Кожному своє. :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-30 15:21:34 ]
Дрова, асфальт і шпали - повірю. А косити не повірю. Бути залежною від чоловіка це не старомодно, це в ногу з часом. Іще не народжена жінка яка не воліла б мати свого чоловіка, планки різні. А на рахунок життя-пісні правильно сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 22:57:57 ]
...вже м отаву покосила
та й мелайчик полю,
болит серце від любости –
я роботов гою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 10:38:53 ]
Тої-тої! :)) Так що, Сашко, 1:0 у мою користь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:05:18 ]
Дуже навіть і вміють жінки косити! :) Я одного разу теж пробувала. Взяла дідову косу, поставила ноги на ширині плеч, розмахнулася широко-широко і.................забила косу до половини в землю. :) Дід був в шоці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:06:19 ]
:) !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 17:11:28 ]
Ніяких Ха-ха! Все було дуже серйозно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:13:32 ]
А мені дідусь не дозволив узяти косу до рук.
Як зараз пригадую - ранній ранок, легкий туман тане над левадою. Сполошені крики чайки. Мовчазний Дід Данило - гострить і гострить косу...
І вчить мене пісні про ту чайку при дорозі..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна П'янкова (Л.П./М.К.) [ 2009-01-31 11:39:19 ]
Романтика дитинства! Нічого кращого, напевне, і не буває.