ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Цитадель
Образ твору
…перше весняне сонце вихлюпується на сонний брук
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,
де дядечко Фройд на ниточці комплексів, як павук,
звисає зі стелі свідомості «Ахтунг! Лишень без рук!»
і веде прихожан – на щорічну (профілактичну) прощу.

...бо тут – сезонне загострення, хронічно хреновий невроз,
бо тут любов – яка б не була, але до крапельки вийшла,
бо життя утікає слизькою рибиною – кудись повз
і хробак невідомості через вухо у мозок заповз,
а он там –
цитадель «Клініка» -
вся у хрущах і вишнях.


...ідуть стежиною – убогі духом, заплакані та малі
діти реклами-мами, гребучої хімії та модних топлесів,
(ситуація – старий пердун, а хоче, щоб як в Махмуда Алі)
А Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі –
Пере спідню білизну їх брудних недитячих комплексів...


- А скажіть, лікарю, вам не страшно жити з такими нами?
А не хочеться стерти із мапи світ, узявши велику ґумку?
: знаючи, хто приходить у снах до цієї дами,
: що відчуває оцей шмаркач до своєї мами,
: нашу – від першої до останньої – найпотаємнішу думку?
: нашу млосна потребу – виговорити – наче виблювати гріхи….
Не сваріть, лікарю! Мовчки дайте прощення і причастя!
…і летять душеньки, і сідають на ваші руки, немов птахи…
( А признайтеся, є спокуса послати на букву х?)
А яке воно, лікарю –
на колір,
на дотик,
на смак -
ЩАСТЯ?




Найвища оцінка Диковинка Лісова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександра Вітановська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-02 12:55:29
Переглядів сторінки твору 10939
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.5  (5.243 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 13:16:58 ]
gjne;yj!!!(перемикається) потужно! таке плетиво! стільки всього! можна було б скласти цикл:)
(дещо павзує, перераховуючи власні недєцкі комплекси)
(мнеться) це вже не неврози - це шиза (шиз!), якою (яким) й пропонується замінити менш потужну версію збочень: шиз_вниз_...хмиз/криз/бриз/...
ну. це так, для проформи... шо прочтав.
прувєт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:42:12 ]
і тобі прувєт, добрий чоловік! спасибі тобі! про цикл подумаю - не пропадати ж таким файнющим римами (шиз-вниз-хмиз-криз-бриз))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-02 13:20:08 ]
Ух ти! Наче Справді десь з глибин мозку. Аж мороз по шкірі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:03 ]
Дякую, Ельфійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:37 ]
І тобі привіт, Чорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-04-02 13:56:54 ]
Кохана, що за єврорефлексії, трясця...,
За 5 хвилин аби була у мене - буде щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:45:58 ]
За п"ять не встигну - не моя провина,
До Львова їде потяг три години((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:32:11 ]
Ганночко, Ваші вірші діють краще всяких лікарсько-психологових консультацій. %)
Тут усе містке і вражаюче.
особливо вразив із першого разу вислів "життя утікає слизькою рибиною"...
Ви молодець, Ганнусю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:46:32 ]
Дякую, Василино, щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 20:08:23 ]
Сильно і точно. Геополітичний психоаналіз.)

І, все-таки, «Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі» – авторська іронія чи пієтет?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:18:27 ]
Цікаве питання Ви поставили, Сергію. Я аж сама задумалася – пієтет чи іронія? Так трапилося історично, що пієтет мені взагалі не властивий – натура не та. Але – в даному випадку! – це й не іронія – стовідсотково. Розумієте, Сергію...останні років 100 психіатри, клінічні психологи, психотерапевти так чи інак перебрали на себе роль, яка традиційно належала священикам. Нє, ну у слов»янській традиції це збереглися інституції церкви, ще діє – бодай раз на рік – обряд сповіді. Та й широка слов»янська душа, не обтяжена новітніми заморочками, вихлюпується нагору вряди-годи – виплакатися в жилєтку найліпшішій колєжанці чи поговорити по-душам під пляшку із давнім другом – це в нас норма. Такі собі доморощені психотерапевти одне для одного) (та це тема для окремої довгої розмови)))
Якаось так склалося у нас... Інша справа – західна культура. Там не прийнято вішати на близьких свої приватні турботи, навантажувати друзів своїми прикрощами і страхами. Та й канонічна сповідь не вельми поширена у тих краях. А людська ж натура – самі знаєте! – потребує виговоритися, виплакатися, відкритися, вихлюпнути, вичистити свою душеньку.
А взяти на себе роль «чистильника» небагато охочих.
І тому залишається той, хто залишається – Дохтор.»Намісник Бога на цій боже-вільній землі» .
Та коли Господь – всесильний, премудрий і нескінченно добрий, то Дохтор – хоч і профі, хоч і мудра, дуже мудра – та все ж – людина.
А професія ця – ну, власне, як я її собі можу уявити – вельми і вельми важка та відповідальна. Лікувати людські душі. Вчити бути щасливими. Позбавляти страху й болю. Давати надію.
..а як воно – брати на себе відповідальність за людське життя? А як воно – бачити щодня – людську душу з виворітного боку? А як воно – чути кожну-кожнісіньку людську думку, спогад, бажання, фантазію, сон, усі людські слабкості і заманухи – і не стати мізантропом? І не зненавидіти людей?
Такі от справи. Про це, власне, мій вірш)
Дякую Вам за відгук, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 21:49:41 ]
Ого! (аж присвиснув) Славна лекція, чесно:) Спасибі, Ганно! Але так трапилось, психологічно, що в мене сформувались свої думки на цей рахунок, зокрема, на головного Лікаря Європи. З минулого року женеться за мною недописаний вірш, де пан Зиґмунд – в центрі. Тепер допишу. Дякую за стимул! Цікаво буде продовжити розмову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 03:24:11 ]
хронічно хреновий невроз &
хробак млявою стрілою через серце
хронічно хробаково млявий
хреновий такий
х-невроз..

потім він одягає краватку
потім йде в офіс
приємно поважно всміхається
приговорюючи

"wiä götz? dankä, bi mer aues senkrecht"


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:19:21 ]
транслейт мі пліз останній рядок, май діа)
Дякую, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 21:35:34 ]
завжди будьласка

:-)

"як справи? дякую, в мене все вертикально"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 23:14:41 ]
Ганнусю, це просто мегакласний вірш, де все до ладу.
Дякую Вам. Отримав справжнє задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 21:46:58 ]
мене все турбує "хреновий невроз"..цікавість спати не дає...який же він - чудовий невроз, наприклад?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 23:22:40 ]
ги..все встало..на місце;) дяка, Чоррі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-18 21:37:18 ]
Аня, люди роками працють. Кажуть на теронопільщині ще печери сбереглися з роману останнього Старицькогого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-16 12:58:34 ]
супер, ганно. так їм, психологам і психіатрам!!!шоб знали, гади, як ковирятися в людських душах і душонках!
але, нажаль, я сам - прихильник Зігмунда Івановича...
З повагою, я)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-11 12:43:13 ]
Дуже цікавий вірш, п. Ганно!!! Вражає Ваш інтелектуальний рівень, а ще більше вражає мене Ваша поетична майстерність і талант...
Як же сміливо сказано у Вашолму вірші:
А Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі!!!
Дякую вам за вашу творчість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 14:35:10 ]
Щиро дякую, пані Олександро! Дякую на доброму слові.