ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Цитадель
Образ твору
…перше весняне сонце вихлюпується на сонний брук
охайних містечок Австрії,_Чехії_Швейцарії_тощо,
де дядечко Фройд на ниточці комплексів, як павук,
звисає зі стелі свідомості «Ахтунг! Лишень без рук!»
і веде прихожан – на щорічну (профілактичну) прощу.

...бо тут – сезонне загострення, хронічно хреновий невроз,
бо тут любов – яка б не була, але до крапельки вийшла,
бо життя утікає слизькою рибиною – кудись повз
і хробак невідомості через вухо у мозок заповз,
а он там –
цитадель «Клініка» -
вся у хрущах і вишнях.


...ідуть стежиною – убогі духом, заплакані та малі
діти реклами-мами, гребучої хімії та модних топлесів,
(ситуація – старий пердун, а хоче, щоб як в Махмуда Алі)
А Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі –
Пере спідню білизну їх брудних недитячих комплексів...


- А скажіть, лікарю, вам не страшно жити з такими нами?
А не хочеться стерти із мапи світ, узявши велику ґумку?
: знаючи, хто приходить у снах до цієї дами,
: що відчуває оцей шмаркач до своєї мами,
: нашу – від першої до останньої – найпотаємнішу думку?
: нашу млосна потребу – виговорити – наче виблювати гріхи….
Не сваріть, лікарю! Мовчки дайте прощення і причастя!
…і летять душеньки, і сідають на ваші руки, немов птахи…
( А признайтеся, є спокуса послати на букву х?)
А яке воно, лікарю –
на колір,
на дотик,
на смак -
ЩАСТЯ?




Найвища оцінка Диковинка Лісова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександра Вітановська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-02 12:55:29
Переглядів сторінки твору 9456
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 13:16:58 ]
gjne;yj!!!(перемикається) потужно! таке плетиво! стільки всього! можна було б скласти цикл:)
(дещо павзує, перераховуючи власні недєцкі комплекси)
(мнеться) це вже не неврози - це шиза (шиз!), якою (яким) й пропонується замінити менш потужну версію збочень: шиз_вниз_...хмиз/криз/бриз/...
ну. це так, для проформи... шо прочтав.
прувєт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:42:12 ]
і тобі прувєт, добрий чоловік! спасибі тобі! про цикл подумаю - не пропадати ж таким файнющим римами (шиз-вниз-хмиз-криз-бриз))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-02 13:20:08 ]
Ух ти! Наче Справді десь з глибин мозку. Аж мороз по шкірі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:03 ]
Дякую, Ельфійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:37 ]
І тобі привіт, Чорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-04-02 13:56:54 ]
Кохана, що за єврорефлексії, трясця...,
За 5 хвилин аби була у мене - буде щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:45:58 ]
За п"ять не встигну - не моя провина,
До Львова їде потяг три години((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:32:11 ]
Ганночко, Ваші вірші діють краще всяких лікарсько-психологових консультацій. %)
Тут усе містке і вражаюче.
особливо вразив із першого разу вислів "життя утікає слизькою рибиною"...
Ви молодець, Ганнусю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:46:32 ]
Дякую, Василино, щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 20:08:23 ]
Сильно і точно. Геополітичний психоаналіз.)

І, все-таки, «Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі» – авторська іронія чи пієтет?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:18:27 ]
Цікаве питання Ви поставили, Сергію. Я аж сама задумалася – пієтет чи іронія? Так трапилося історично, що пієтет мені взагалі не властивий – натура не та. Але – в даному випадку! – це й не іронія – стовідсотково. Розумієте, Сергію...останні років 100 психіатри, клінічні психологи, психотерапевти так чи інак перебрали на себе роль, яка традиційно належала священикам. Нє, ну у слов»янській традиції це збереглися інституції церкви, ще діє – бодай раз на рік – обряд сповіді. Та й широка слов»янська душа, не обтяжена новітніми заморочками, вихлюпується нагору вряди-годи – виплакатися в жилєтку найліпшішій колєжанці чи поговорити по-душам під пляшку із давнім другом – це в нас норма. Такі собі доморощені психотерапевти одне для одного) (та це тема для окремої довгої розмови)))
Якаось так склалося у нас... Інша справа – західна культура. Там не прийнято вішати на близьких свої приватні турботи, навантажувати друзів своїми прикрощами і страхами. Та й канонічна сповідь не вельми поширена у тих краях. А людська ж натура – самі знаєте! – потребує виговоритися, виплакатися, відкритися, вихлюпнути, вичистити свою душеньку.
А взяти на себе роль «чистильника» небагато охочих.
І тому залишається той, хто залишається – Дохтор.»Намісник Бога на цій боже-вільній землі» .
Та коли Господь – всесильний, премудрий і нескінченно добрий, то Дохтор – хоч і профі, хоч і мудра, дуже мудра – та все ж – людина.
А професія ця – ну, власне, як я її собі можу уявити – вельми і вельми важка та відповідальна. Лікувати людські душі. Вчити бути щасливими. Позбавляти страху й болю. Давати надію.
..а як воно – брати на себе відповідальність за людське життя? А як воно – бачити щодня – людську душу з виворітного боку? А як воно – чути кожну-кожнісіньку людську думку, спогад, бажання, фантазію, сон, усі людські слабкості і заманухи – і не стати мізантропом? І не зненавидіти людей?
Такі от справи. Про це, власне, мій вірш)
Дякую Вам за відгук, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 21:49:41 ]
Ого! (аж присвиснув) Славна лекція, чесно:) Спасибі, Ганно! Але так трапилось, психологічно, що в мене сформувались свої думки на цей рахунок, зокрема, на головного Лікаря Європи. З минулого року женеться за мною недописаний вірш, де пан Зиґмунд – в центрі. Тепер допишу. Дякую за стимул! Цікаво буде продовжити розмову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 03:24:11 ]
хронічно хреновий невроз &
хробак млявою стрілою через серце
хронічно хробаково млявий
хреновий такий
х-невроз..

потім він одягає краватку
потім йде в офіс
приємно поважно всміхається
приговорюючи

"wiä götz? dankä, bi mer aues senkrecht"


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:19:21 ]
транслейт мі пліз останній рядок, май діа)
Дякую, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 21:35:34 ]
завжди будьласка

:-)

"як справи? дякую, в мене все вертикально"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 23:14:41 ]
Ганнусю, це просто мегакласний вірш, де все до ладу.
Дякую Вам. Отримав справжнє задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 21:46:58 ]
мене все турбує "хреновий невроз"..цікавість спати не дає...який же він - чудовий невроз, наприклад?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 23:22:40 ]
ги..все встало..на місце;) дяка, Чоррі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-18 21:37:18 ]
Аня, люди роками працють. Кажуть на теронопільщині ще печери сбереглися з роману останнього Старицькогого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-16 12:58:34 ]
супер, ганно. так їм, психологам і психіатрам!!!шоб знали, гади, як ковирятися в людських душах і душонках!
але, нажаль, я сам - прихильник Зігмунда Івановича...
З повагою, я)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Вітановська (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-11 12:43:13 ]
Дуже цікавий вірш, п. Ганно!!! Вражає Ваш інтелектуальний рівень, а ще більше вражає мене Ваша поетична майстерність і талант...
Як же сміливо сказано у Вашолму вірші:
А Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі!!!
Дякую вам за вашу творчість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-06-11 14:35:10 ]
Щиро дякую, пані Олександро! Дякую на доброму слові.