ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2026.10.31 15:15
Вже листопадно нічому і впасти,
І дню короткому хмизиною горіти.
Здимає перепріле листя вітер,
А холоду прошилася срібляста
Тремтяча нитка поміж голі віти
Й упала в біле:

Ніяковіють пізні хризантеми

Борис Костиря
2026.10.31 13:38
Я забутий під снігом далеких часів.
Мене звати ніяк. Я - минулого тінь.
Я полишив життя, мов задавнений гнів,
Ніби голос у гулі земних голосінь.
Я здійнявся у небо і вмить занімів,
Не знайшовши опору благань і спасінь.

Мене викреслив світ з електр

Віктор Кучерук
2026.10.31 07:23
Щоденно в осінньому місті
Прискорює час свій політ, -
Дощами знебарвлене листя
Лягає на мокрий граніт.
Під ноги каштанів холодних
Спадають утомлені дні
І тонуть у сірій безодні
Знайомих будинків вогні.

хома дідим
2026.10.30 21:39
легко і прозоро
аж до відчаю
звільнений свій голос
не упізнаю
зблиски сонця морем
наче у раю
прийдеш поговорим
про любов мою

Артур Курдіновський
2026.10.30 18:40
Букет осінній -
Палітра болю,
Гірка соната
Моїх провин.
Собі забути
Я не дозволю,
Як про надію
Грав клавесин.

Юрій Лазірко
2026.10.30 16:49
Він із тих відьмаків,
перетрушує душі
у храмах.
Скільки є диваків,
що вимірюють серце
у грамах...
Він великий знавець
перевтілення

Вячеслав Руденко
2026.10.30 12:40
Повзуть до берега пустого
Годинники часів Ель Греко,
В непередбачуваній змові,
Немов мурахи по смереках.

В сонетні форми невмирущі,
Хрестоматійні,гарячкові,
Як стукіт ніг цукровій гущі

Юрій Гундарів
2026.10.30 11:17
Данський актор Ніколай Костер-Вальдау, відомий за роллю Джеймі Ланністера у культовому серіалі «Гра престолів», приїхав до Києва у статусі посла доброї волі Програми розвитку ООН, щоб привернути увагу світу до наслідків війни та підтримки України у цей ва

Віктор Кучерук
2026.10.30 06:00
Поблякле світання з холодним дощем
У душу приносить зажуру та щем, -
Краплини малюють на мокрому склі
Лиш згадки про літо, що згасло в імлі.
Ховається в мжичці сплетіння доріг
І ти оминаєш хатинний поріг.
Сьогодні негодою змучений світ
Шукає до сві

хома дідим
2026.10.29 23:32
музика пробивається
через усякі синоніми перепон
зринає і пробирає
у місцях несподіваних
мовби світло що
переливається через тріщини
в оболонках
рухомих і нерухомих

С М
2026.10.29 21:34
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
У подорожі до L’Америки
Жменя бісеру за пінту злота
L’Америка, L’Америка, L’Америка
L’Америка, L’Америка, L’Америка

Агов, люде, що такі сумні?

Євген Федчук
2026.10.29 20:46
Онук у дідуся спитав,
Що на осонні вигрівався,
Якимсь думкам своїм всміхався,
Прикривши очі, наче спав:
- Дідусю, як же так воно
У нашім краї відбулося,
Що під Литвою довелося
Нам нині бути? Чи ж давно

Борис Костиря
2026.10.29 20:09
Я не хочу писати вже вірші.
Я порину у край німоти,
У країну мовчання, що гірше,
Ніж відсутність чіткої мети.

Я полину у поле розлуки,
У степи розставань і страждань,
У ліси невимовної муки,

Іван Потьомкін
2026.10.29 17:55
Ще донедавная їх не помічав,навіть вряди-годи
Перескакував і підіймався без будь яких зусиль .
Тільки тепер, як стала ковінька продовженням руки,
Не те що помічаю, а ворогую щоденно з ними.
Заздрю тим, у кого їх нема чи ,може, тимчасово й обмаль,
А в

Світлана Пирогова
2026.10.29 15:26
До душі припали чорнобривці,
Квіти із далекого дитинства,
Що росли в садку і попідтинню.
Майже до зими цвіли жаринки.

Пестили їх сонця ніжні бризки.
Звісно, поки гомін дня не стихне.
До душі припали чорнобривці,

Вячеслав Руденко
2026.10.29 11:18
Нині кобзи, знову гучно, —
Не брешу, бо сплю вночі!
Шерех вітру, дні поштучно,
Ворон скаче на плечі.

Гуркіт ранку вартового —
Знову гамір, знову лють.
Око світу кольорове
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***
Я листок приніс тобі кленовий.
В прожилках
ще світиться вогонь.
Ні, то не осінній –
Світанковий,
Бо у нім –
тепло моїх долонь.
хай розкаже він,
як ми чекали,
і про тебе думали удвох.
Хай розкаже,
як ми виглядали -
І від того
він ще більше сох.
Цей листок
не вміє фальшувати,
а тому – удачу принесе.
Забери собі,
візьми до хати -
Він тобі
повідає
про все…

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ігор Міф Маковійчук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Христенко 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-07 22:29:53
Переглядів сторінки твору 12090
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.986 / 5.45  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:05:36 ]
То просто чудово, пане Ярославе. Так легко. Ковток свіжого повітря на березі мого рідного Черемоша. А осіннє, та ще й кленове, листя справді не вміє фальшувати. Моє щире 5.5. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-08 12:25:08 ]
Так, кленове листя завжди поетичне. Твір нагадав мені роки моєї молодості, коли Софія Ротару співала: не згаси вогонь холодом долонь, спалах листя у волосся я вплету, щоб все збулося...
і далі про листя клена вогненне.
Гарно.
З пошаною Іван.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 12:42:45 ]
На кленовій долоні написано вітрову долю
(Між кленових зітхань зачаїлися ніжні вітри).
Ненаписаний лист коло хати кружляє поволі:
Раз-два-три, раз-два-три, раз-два-три,
раз-два-три, раз-два-три...

Пане Ярославе, цілісна, класична річ, не роздроблена на поетичні молекули й атоми. Із найтеплішими побажаннями!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 19:36:22 ]
Дякую, Міфе! Мало того, що ми однолітки, та ще й земляки - це ж тра! :) Видно, тому й співзвуччя таке - з задоволеннм читаю всі Ваші твори.
Так, Іване, була така пісня, я її пам`ятаю! Маю всі альбоми Софії Ротару (можк поділитись) :)
Це ж тра, Світланко, як Ви вальса тут втнули! Назвемо його КЛЕНОВИМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-08 20:22:13 ]
А-а, як у вас гарно (стає навшпиньки та заглядає у вікна без сподівань потрапити до милого гурту)
Вітаю із вдалим віршем :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 12:04:29 ]
Дякую дуже


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-08 21:37:37 ]
А чого ж це, Юльцю, не сподіваєтесь? Заходьте, ми Вам раді! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-09 11:31:10 ]
Ой як гарно!!!! Гарно-гарно-гарно!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 11:47:33 ]
Пане Ярославе, прекрасний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Сопрано (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-10 22:23:11 ]
дуже тепло-осінньо... мені ця пора навіває особливі асоціації... і Ваш вірш теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:32:27 ]
Рідкісний листок... І чомусь мій укр.нет не
доносить його до Вашої мети... Помилка?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-11 15:46:22 ]
Як гора не йде до Магомета, то Мета до Укрнету!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:59:23 ]
І про що ж повідати він має -
той листок кленовий, що засох?
Де його знайде, де відшукає
та, яку ви згадували вдвох?
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:16:21 ]
Там, де клен на площі вранці-рано
Жовті вибудовує мости...
...Дослухайся серця, мила панно -
Хай підкаже, як його знайти... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 13:27:14 ]
Що ж, хай буде, пане, воля Ваша.
Обійдемось зараз без імен...
Ви мені пробачне неуважність,
але так цікаво, де той клен...
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 14:45:00 ]
Гарна. тепла, мудра композиція!
Трохи важкувата ритміка.
"Ні, то не " - в цьому місці я добряче спіткнувся:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 17:22:58 ]
Радий Вам, Олександре!
Справді, ритміка місцями непроста :)
У вказаному Вами місці слід після коми паузу робити - і тоді все гладко піде.
А ще є місце важке:
Як про тебе думали удвох...
Тра ще працювати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 12:04:35 ]
Вітаю, Ярославе!
Зазвичай давати свої варіанти авторам марна справа, однак спробую:
"хай розкаже, як
удвох чекали
і про тебе думали - удвох."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 21:29:41 ]
Клен, немов ліхтар. Яскравим світлом
він вечірнє місто осява.
і під ноги ронить ніжно листя,
начебто уривками слова.
Він шепоче щось зіркам яскравим,
розмовляє з вітром тет-а-тет.
А осіння музика лунає -
ніжна і солодка, наче мед...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 21:49:07 ]
І хоча ту музику збагнути
Сонячну не кожному дано,
Нам, Катрусю, певно, не забути
Як під кленом пилося вино... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-13 14:49:10 ]
Зараз дощ паде на листя клена,
Він замерз і зовсім пожовтів-
У його серденьку - дивна тремність
Тепла згадка проминулих днів,
Ніжність зорепадів відсерпнілих,
І небес блакитність, а також
у його середеньку стільки віри.
(та про це не зна осінній дощ)...




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 15:31:58 ]
Вітер бродить гіллям опустілим,
Перший сніг - мов паморозь до скронь.
Відкружляло, в серці відболіло
Танго жовтих жилавих долонь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 22:01:37 ]
Нічого собі! Невже я так багато пропустила?
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-13 10:50:20 ]
Привіт! Гарно. Ну, але це не вірш, а пісня. І мені здається, вона незакінчена. Після останнніх трьох крапок можна ще продовжити, але... Залишимо цю волю автору... Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 12:28:17 ]
Спасибі, Вікторе, що зайшли!
Олександре, у вашому Варіанті УДВОХ забагато, як на два сусідні рядки :) А все ж використав Ваше І на початку рядка! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 13:07:50 ]
А мені здалось, що тут повтор якраз доречний. Він підсилює і акцентує на останньому "удвох".
Але Ви автор, то ж Ваше слово - останнє:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 16:36:21 ]
Але ж мені, Олександре, не потрібно те удвох підсилювати - от у чому справа... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-13 16:55:12 ]
І нехай у цій осінній казці
зовсім недоречний перший сніг,
Кожна мить життя - велике щастя..
А листок кленовий ще застиг
у чеканні теплої долоні,
у чеканні літа, чи не так?
І дарма, що паморозь на скронях,
За зимою - завжди йде весна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-13 17:12:10 ]
Як то мудро сказано, Катрусю!
То ж цінуйте, панно, кожну мить.
Я ж сьогодні щиро помолюся,
Аби сніг
не зміг
Вас остудить....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-05 14:28:12 ]
Гарно, гарно, як завжди...)))