ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 ***
Передчуття прогулянки улюбленим містом пізньої осені 2009 року, містом, до якого мало приїхати, яке ще треба аби впустило тебе у свої внутрішні світи.

Сніг на Ринку, з Святого Юра
Чорні круки летять на Личаків,
А сльотава бруківка похмуро
Віддзеркалює неба знаки.

Я Вірменською всоте крокую,
Чую дзвони на ратуші всоте,
Та хвилююсь, як вперше, бо чую -
Зараз леви спитають: «Хто ти?»

З-поміж тисячі серця ударів,
Є такі, що карбують камінь.
Над тобою, як завше, хмари,
Львове мій, чи відчиниш браму?




Найвища оцінка Олена Осінь 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Євген Ковальчук-Ожго 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-15 12:03:08
Переглядів сторінки твору 10774
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.048 / 5.42  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 12:05:32 ]
Мене вже аж дружина запитує, хоча теж закохана у Львів: "Ну що у тебе з тим містом, що ти заледве туди почав збиратися, а тебе вже так пре, що аж вірші пишеш!"
"Не знаю",- кажу:"Але таки пре":)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 12:42:57 ]
Левам, що суплять брови:
"Хто ти?! Що робиш тут, пане?"
Треба отак гонорово:
"Як, не впізнали Романа?!
:)
Вітаю, пане Романе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:07:46 ]
Ой, з левами гонорово складно розмовляти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 12:43:37 ]
Привіт. Клас. Останній рядок не вистачає складу... Може на Ви :Львове мій, відчиніте браму!(?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 12:44:38 ]
Якщо існує така форма в укр. м. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:46:19 ]
Львове мій, відчиняй-но браму :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 12:51:02 ]
Дуже зверхньо, самовпевнено, тощо...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 12:57:53 ]
Львове мій, чи відчиниш браму?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:06:44 ]
О, яка дискусія:)
Прийнято останній варіант. Чемно дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 13:10:31 ]
Ги, вірш треба назвати "Єврейська розмова з левами", бо на запитаня другої строфи, тепер відповідає запитання тетьої, як у анекдоті:
- А правда, что евреи всегда отвечають вопросом на вопрос?
- А шо такое? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 13:39:59 ]
Ото розкатав вже ти губу: Який же він Твій? Ми тобі його не віддамо теперика, отако!

Древній Львове, відчиниш браму?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 14:18:25 ]
"Контрреволюционные вещи Вы говорите, профессор" (с) Питання у тому, що таким яким бачу його я - бачу його тільки я (суб"єктивний, трясця його матері, погляд митця). Я ні у кого не можу забрати Львова (аж смішно, їй-Бо), але отого мого внутрішнього Львова, який, при цьому залишається сам собою старим величним і загадковим у мене теж навряд чи хтось... :)
Це щось на кшталт інтимного звертання, а не заявка на право власності, сподіваюсь за такий інтим леви мене не ззідять :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 15:17:49 ]
Леви, може й не з`їдять, я я троха покусаю :)
Так що готуй флєшку - самоллянку! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 16:21:26 ]
Якщо флєшка-самоллянка, це не ЮСБ-носій з самозавантаженням, а те що я думаю - то обов"язково ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 15:18:59 ]
Люблю Львів... Гарно дуже, дякую.=)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 16:01:58 ]
А я живу далеко від Львову, але останнім часом навітьсниться. І сьогодні уночі, мабуть, побачу вашими очима, вашими словами.

І вам Львів таємничий? То тепер вже точно покину все, і поїду знайомитись! Тільки б впустив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 16:23:11 ]
Таємничий, ще й як! Мене от не з першого разу впустив, а з третього десь (преший щоправда був ще в дитинстві і проїздом на тлі маминих пошуків гарних мештів у числених тоді львівських магазинах аля "чобіток".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 16:34:19 ]
Абсурд, але залиште як було...))) З повагою. В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 18:56:15 ]
Не пойняв...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 18:26:05 ]
Зазвичай не люблю читати вірші «на тему міста». Але цей - не на тему, цей - душа... Дуже щиро, як про любов...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 18:52:13 ]
А як я не люблю їх писати, аби Ви знали. Такий ризик здатися брехуном, що ховаєтсья за штампами. Брррр. Але буває, як от із оцим текстом, їдеш собі Києвом за кермом, а у просторі починає бриніти: "Сніг на Ринку... чорні круки... Личаків... Леви... А у вухах відлуння дзвонів, які будили мене, коли ночував на Вірменській" і всьо. Аби не спровокувати ДТП, абстрагуюся, а коли приїжджаю додому, залишаєтсья тільки дістатися комп"ютера і мало-мало то всьо причесати і виставити сюди, аби хтось "плюнув чи поцілував" :)
Дякую за Ваш відгук. Це справді дуже щирий вірш. Та інших і не тримаємо :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-10-15 19:44:29 ]
І перш за все - здатися брехуном самому собі..:) Відчуття знайомі.
Так, справжні вірші саме так і пишуться.
Але як же із твердженням - ні дня без рядка? Мені то якось ніколи не вдавалось... Чи то, може - для прозаїків?..:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-15 20:30:58 ]
Ну, у мене буває й по кілька місяців без рядка... Колись два роки мовчав. І перед останнім періодом активності, який оце якраз триває - була тривала пауза. Тому завжди з подивом дивлюся на грубезні томиська "профі" від поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 20:48:24 ]
Так тепло стало після цих рядків! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 00:16:20 ]
Сподіваюсь, і мені у четвер буде у Львові тепло :)
Дякую за відгук! Пішов на Вашу сторіночку...