ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 17+17
Неіснуючому коханню 1993 року у передчутті приходу року 2010-го

17

Сімнадцять – і мріями за горизонт,
У погляді кращий за гроші понт,
Сімнадцять – і є тільки слово «to want»
У всіх словниках на світі.

Сімнадцять – у венах пекучий бальзам
Із крові і сили, не віриш сльозам
Крім тих, про які ти усе знаєш сам
Та кажеш, що дме в очі вітер.

Сімнадцять – і сонце не відає плям,
У гаванях раді твоїм кораблям
І зірка удачі, назло ворогам,
Усе ще стоїть в зеніті.

+17

Сімнадцять. Достоту щасливе число,
Солодке, як слово «джек-пот» на табло.
Таке і зі мною колись було…
В минулому тисячолітті :)

Теперішній розум та в той би вік,
На той почуттєвий і пристрасний пік.
І може б на тридцять четвертий наш рік
(Ніколи б до щастя такого не звик)
Сімнадцять було б нашим дітям.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 13:44:59
Переглядів сторінки твору 6901
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.754 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 13:50:54 ]
Оце якось сидів і думав про всяку фігню типу, от якби у 93-му не гриз, як ненормальний, граніт науки, а пізнавав радощі життя... Із цих думок постав ліричний герой, котрий і говорить наведений монолог у передчутті скорого приходу 2010 року, який для нього стане 34-м (двічі по сімнадцять).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:33:36 ]
Справді ліричний герой! Бо прагматичний сказав би, що краще гризти граніт науки, аніж потім лікті кусати :) Симпатичний текст. І чоловік, що бодай думає про дітей також є завжди симпатичним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:49:56 ]
У цьому віці я якраз був прагматичним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:04:03 ]
Єслі б молодость знала,
Єслі б старость могла :))
І чого це Вас на роздуми потягло? Ага, осінь...
33-34 для чоловіка - смаркатий вік !:)

А вірш класний!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:08:33 ]
:))
Смаркатий трошки не те слово, яке мені хотілося б вживати, але по суті - саме так. Особливо коли з"являється надто багато часу для рефлексії )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:10:52 ]
Ще забув у епіграф дописати:
"Где мои семнадцать лет?" (с) В.Висоцький


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 15:00:12 ]
красиво....віддав себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:36:39 ]
Щиро й експресивно! Справжня лірика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:19:26 ]
Знайомі речі...
Колись писалося:

* * *
Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.

Двадцять – доба наївності.
Двадцять – весь шлях – грунтівка.
Слова іще нерівності,
Серця уже вибухівка.

Двадцять – секунда у вічності.
Шкода секунд, що зникли.
То ж, може, часу-величності
Першою кинути виклик?

Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.
7.06.02.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:42:34 ]
Прикол, настільки схожа форма...
Дякую за позитивні відгуки, бо це, як і з "Передсвітанковою прогулянкою" наприклад, той випадок, коли вірш не на сто відсотків автобіографічний чи, скажімо, "автопортретний", а відтак, складніше зрозуміти його змістову й формальну цінність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 12:30:41 ]
Романе, ваш учорашній виступ у Львові знову вразив. Ви кожен раз додаєте і музикальної глибини, і майстерності.
До того ж, цього разу ваш тандем зі скрипалем (теж Майстром) поєднав і світи від двох прекрасних інструментів...

Словом, ми з дружиною повернулися зачаровані Музикою, енергетикою, темами...
Ще раз дякуємо за таку приємність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 13:01:56 ]
Дякую за відгук. А найбільше дякую вам персонально та публіці загалом за надзвичайний прийом. Повертаючись додому ми (я, Карпович та Віктор-скрипаль) ще не раз поверталися до теплоти і щирості атмосфери львівських концертів та післяконцертного спілкування. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 13:29:01 ]
Дійсно вартісний і розумно-новаторський проект вдався вам.
Напруга і, водночас, м'якість звучання, жодної академічної сухості, яка інколи так втомлює на високих сценах.
Але попри вельми високий загальний рівень усіх композицій, деякі мені видались абсолютно шедевровими.
Можливо я трохи переплутаю назви, - та ось три, які турбують пам'ять. Зрозуміло, що це зовсім не дається банальному відтворенню музичної фрази, як то інколи буває із модних і широковідомих класичних штучок, не кажучи вже про примітивні штампи попси.
Отже - "Політ над хвилями", та композиція, про яку ми говорили після, із вашого сольного виступу "alegro" (?) - на декількох диханнях, і, звісно, "Шатл", на диво промовиста і майстерна Річ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 16:01:37 ]
Та композиція, що наче накочувалася трьома хвилями має назву "Пульс". "Політ над хвилями" - одна з моїх улюблених на альбомі "Танець любові та розлуки", ну а "Шаттл" - ми, чесно кажучи самі від нього буваємо в шоці, коли закінчуємо грати :) Я спочатку цю п"єсу зробив як електронну композицію, і тільки відносно недавно почав пробувати грати живцем. Коли до цих спроб приєднався Віктор - почало виходити ось приблизно те, що вчора звучало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 21:40:48 ]
Ніж рвати своє волосся з лисини, краще рвати кінське у смичку. Жарт :))) Крисько у цьому сенсі великий спец. Зрештою, це нормальне явище для скрипалів, які грають з високою експресією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 22:26:30 ]
а там справді кінське, а не штучне?
Володимир так зримо описав концерт – аж мене завидки взяли :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:57:48 ]
Там не було нічого штучного, Василинко! Там усе-усе було справжнє! З перших секунд, з перших звуків... Недаремне слухачі аплодували стоячи. Ваша музика, Романе, полонила Львів, серця львів’ян... Не хочу зайвого пафосу, але здається мені, що ця музика житиме тут завжди, житиме усюди, де звучала і ще звучатиме...
Щиро О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:41:57 ]
Дякую усім за такі теплі відгуки про концерт, та якщо повернутися до наших поетичних баранів, то я тут ось переосмислив трохи форму цього віршика і розбив його на два тексти. Тепер перших 17 можна використовувати, імхо, як самостійний текст без "смаркатої" як тут дехто висловився :) другої половини.