ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.01.24 18:23
Музей життя
Поїздка добігає до кінця,
білизну провідниця забирає,
а ти прилипнув до одвірка краю,
як до отари злякана вівця…

Але намарно скиглити, тремтіть
чи лити сльози на суху дорогу,
коли вагон дістався епілогу –

Ніна Виноградська
2025.01.24 13:36
Недоторкане небо
На калину вони прилягли, забіліли,
Червоніє тепер з-під холодних снігів…
Ми з тобою удвох не змогли, не зуміли,
Зберегти цю любов, щоб ніхто не посмів

Дотягнутись до неї, торкнутись руками,
І привласнити щастя твоє і моє…
А життя в самоті пробігає

Світлана Пирогова
2025.01.24 09:37
Два повідомлення (гумор)
Поспішав Микола вранці,
Телефон забув удома.
Затремтіли чомусь пальці,
І насунулась утома.

На роботі хвилювався,
Падали із рук папери.
Звісно, дядько ловив ґави,

Юрій Гундарєв
2025.01.24 09:34
Амедео Модільяні
Славетному італійському художникові було відпущено всього 35 років земного життя.
Жанна Ебютерн, юна дружина Моді, як його ласкаво називали друзі, викинулася з вікна
наступного дня після смерті геніального митця…

Туз трефи, трійка і п‘ять -
три кар

Микола Соболь
2025.01.24 06:31
Яблуко спокуси
Ця ніч іти від нас не хоче
і ранок зовсім не спішить,
блищать, мов зорі твої очі,
а губи – ніжний оксамит,
переливаються тумани,
мов молоко за небокрай,
де ми шукаючи омани
намалювали власний рай

Віктор Кучерук
2025.01.24 05:46
* * *
В дугу зігнувся ясний місяць
І, без утоми та без мір,
Зчищає світлом сіру плісень
Із потьмянілих з часом зір.
Бо над землею загусає,
Немов смола, німотна мла
І світом шириться безкрая
Пора без світла і тепла…

Борис Костиря
2025.01.23 20:06
* * *
Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
волосся. Листя опадає,
ніби розумні думки,
які будуть спати
під покривом незрушного снігу.
Розумні думки перетворяться
на ніщо, на труху, не залишивши

Іван Потьомкін
2025.01.23 14:08
***
Вже мого росту сягнула лобода.
Вже схили забілила конюшина.
Вже квітом зайнялися дерева.
Проснулись бджоли, пурхають метелики,
Забілів мигдаль, японська вишня зарожевіла,
Кінерет досягає лінії червоної...
Усе готується до стрічі з ТуБіШватом,
Себто

Ніна Виноградська
2025.01.23 12:33
Твої слова
Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…
Пройшли давно роки, розтали дні,
Вогонь тих слів у серці не зачах.

Твої слова спинялись на вустах,
Мовчали разом в глибині зіниць.
Злітали в небо наче дивний птах

Тетяна Левицька
2025.01.23 11:15
Недолюблений
Не чіпай ти чуже, тільки мій:
сивокрилий, нестримний, брутальний,
і співучий, немов соловій,
і глибокий, як подих останній.

Недолюблений світом лихим,
не зігрітий промінням ласкавим.
Ой, нелегко, повір, буде з ним

Олена Побийголод
2025.01.23 09:42
Гомерова Одіссея: Розділ четвертий
Вечір 5-го дня і день 6-й. Телемах у Спарті)

1.
В Спарті (точніш, у присілочку)
наші бурлаки завзяті
встигли якраз на весіллячко
у Менелаєвій хаті:

Козак Дума
2025.01.23 06:33
Журавлі
Ми збирали журавлину, журавлину
і летіли журавлі великим клином.
Їх «курли» по небосхилу линуло далеко.
Клин за клином, клин за клином –
журавлі, лелеки…

Летять на південь журавлі,
«курли-курли» по всій землі.

Микола Соболь
2025.01.23 06:26
Херсон
Зимова казка, але радше сон:
срібніє іній в суголоссі ранку,
крізь негури розірвану фіранку
на березі з’являється Херсон, –
величний пан південних рубежів,
наш бастіон від «братської» любові
в своїй красі і літній, і зимовій
моєї ти торкаєшся душі,

Віктор Кучерук
2025.01.23 05:54
* * *
Дивитися більше не можу,
В швидкого життя на краю, –
На ту, що вродливістю схожа
На жінку покійну мою.
Ще боляче впевнено дихать
Від мислі тієї стає,
Що створює серцю безвихідь
Становище мрійне моє.

Сонце Місяць
2025.01.22 22:40
рев’ю
розбудить стукнувши у шибку
на хвильку дощ а може старість
зворот кошмарів & фантазій
а може поетична примха
які ще здогадки наразі

крізь ці осліплені портали що фасади
прокрастинації зимової війни

Борис Костиря
2025.01.22 20:06
Нагадування
Ми працюємо
з великими особистостями.
А скільки людей
непомітно відійшли за грані,
у вічну тишу,
у вічне шумовиння дерев.
Тепер ми продираємося
крізь зарості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 17+17
Неіснуючому коханню 1993 року у передчутті приходу року 2010-го

17

Сімнадцять – і мріями за горизонт,
У погляді кращий за гроші понт,
Сімнадцять – і є тільки слово «to want»
У всіх словниках на світі.

Сімнадцять – у венах пекучий бальзам
Із крові і сили, не віриш сльозам
Крім тих, про які ти усе знаєш сам
Та кажеш, що дме в очі вітер.

Сімнадцять – і сонце не відає плям,
У гаванях раді твоїм кораблям
І зірка удачі, назло ворогам,
Усе ще стоїть в зеніті.

+17

Сімнадцять. Достоту щасливе число,
Солодке, як слово «джек-пот» на табло.
Таке і зі мною колись було…
В минулому тисячолітті :)

Теперішній розум та в той би вік,
На той почуттєвий і пристрасний пік.
І може б на тридцять четвертий наш рік
(Ніколи б до щастя такого не звик)
Сімнадцять було б нашим дітям.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 13:44:59
Переглядів сторінки твору 6033
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.754 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 13:50:54 ]
Оце якось сидів і думав про всяку фігню типу, от якби у 93-му не гриз, як ненормальний, граніт науки, а пізнавав радощі життя... Із цих думок постав ліричний герой, котрий і говорить наведений монолог у передчутті скорого приходу 2010 року, який для нього стане 34-м (двічі по сімнадцять).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:33:36 ]
Справді ліричний герой! Бо прагматичний сказав би, що краще гризти граніт науки, аніж потім лікті кусати :) Симпатичний текст. І чоловік, що бодай думає про дітей також є завжди симпатичним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:49:56 ]
У цьому віці я якраз був прагматичним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:04:03 ]
Єслі б молодость знала,
Єслі б старость могла :))
І чого це Вас на роздуми потягло? Ага, осінь...
33-34 для чоловіка - смаркатий вік !:)

А вірш класний!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:08:33 ]
:))
Смаркатий трошки не те слово, яке мені хотілося б вживати, але по суті - саме так. Особливо коли з"являється надто багато часу для рефлексії )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:10:52 ]
Ще забув у епіграф дописати:
"Где мои семнадцать лет?" (с) В.Висоцький


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 15:00:12 ]
красиво....віддав себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:36:39 ]
Щиро й експресивно! Справжня лірика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:19:26 ]
Знайомі речі...
Колись писалося:

* * *
Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.

Двадцять – доба наївності.
Двадцять – весь шлях – грунтівка.
Слова іще нерівності,
Серця уже вибухівка.

Двадцять – секунда у вічності.
Шкода секунд, що зникли.
То ж, може, часу-величності
Першою кинути виклик?

Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.
7.06.02.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:42:34 ]
Прикол, настільки схожа форма...
Дякую за позитивні відгуки, бо це, як і з "Передсвітанковою прогулянкою" наприклад, той випадок, коли вірш не на сто відсотків автобіографічний чи, скажімо, "автопортретний", а відтак, складніше зрозуміти його змістову й формальну цінність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 12:30:41 ]
Романе, ваш учорашній виступ у Львові знову вразив. Ви кожен раз додаєте і музикальної глибини, і майстерності.
До того ж, цього разу ваш тандем зі скрипалем (теж Майстром) поєднав і світи від двох прекрасних інструментів...

Словом, ми з дружиною повернулися зачаровані Музикою, енергетикою, темами...
Ще раз дякуємо за таку приємність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 13:01:56 ]
Дякую за відгук. А найбільше дякую вам персонально та публіці загалом за надзвичайний прийом. Повертаючись додому ми (я, Карпович та Віктор-скрипаль) ще не раз поверталися до теплоти і щирості атмосфери львівських концертів та післяконцертного спілкування. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 13:29:01 ]
Дійсно вартісний і розумно-новаторський проект вдався вам.
Напруга і, водночас, м'якість звучання, жодної академічної сухості, яка інколи так втомлює на високих сценах.
Але попри вельми високий загальний рівень усіх композицій, деякі мені видались абсолютно шедевровими.
Можливо я трохи переплутаю назви, - та ось три, які турбують пам'ять. Зрозуміло, що це зовсім не дається банальному відтворенню музичної фрази, як то інколи буває із модних і широковідомих класичних штучок, не кажучи вже про примітивні штампи попси.
Отже - "Політ над хвилями", та композиція, про яку ми говорили після, із вашого сольного виступу "alegro" (?) - на декількох диханнях, і, звісно, "Шатл", на диво промовиста і майстерна Річ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 16:01:37 ]
Та композиція, що наче накочувалася трьома хвилями має назву "Пульс". "Політ над хвилями" - одна з моїх улюблених на альбомі "Танець любові та розлуки", ну а "Шаттл" - ми, чесно кажучи самі від нього буваємо в шоці, коли закінчуємо грати :) Я спочатку цю п"єсу зробив як електронну композицію, і тільки відносно недавно почав пробувати грати живцем. Коли до цих спроб приєднався Віктор - почало виходити ось приблизно те, що вчора звучало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 21:40:48 ]
Ніж рвати своє волосся з лисини, краще рвати кінське у смичку. Жарт :))) Крисько у цьому сенсі великий спец. Зрештою, це нормальне явище для скрипалів, які грають з високою експресією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 22:26:30 ]
а там справді кінське, а не штучне?
Володимир так зримо описав концерт – аж мене завидки взяли :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:57:48 ]
Там не було нічого штучного, Василинко! Там усе-усе було справжнє! З перших секунд, з перших звуків... Недаремне слухачі аплодували стоячи. Ваша музика, Романе, полонила Львів, серця львів’ян... Не хочу зайвого пафосу, але здається мені, що ця музика житиме тут завжди, житиме усюди, де звучала і ще звучатиме...
Щиро О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:41:57 ]
Дякую усім за такі теплі відгуки про концерт, та якщо повернутися до наших поетичних баранів, то я тут ось переосмислив трохи форму цього віршика і розбив його на два тексти. Тепер перших 17 можна використовувати, імхо, як самостійний текст без "смаркатої" як тут дехто висловився :) другої половини.