ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у

Тетяна Левицька
2026.07.09 14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.

Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —

Борис Костиря
2026.07.09 13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.

Ці вершники на трьох шалених конях

Володимир Бойко
2026.07.09 12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.

Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються

хома дідим
2026.07.09 11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями

Юхим Семеняко
2026.07.09 09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.

Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,

С М
2026.07.09 09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал

Віктор Кучерук
2026.07.09 07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит

Борис Костиря
2026.07.08 13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.

Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 17+17
Неіснуючому коханню 1993 року у передчутті приходу року 2010-го

17

Сімнадцять – і мріями за горизонт,
У погляді кращий за гроші понт,
Сімнадцять – і є тільки слово «to want»
У всіх словниках на світі.

Сімнадцять – у венах пекучий бальзам
Із крові і сили, не віриш сльозам
Крім тих, про які ти усе знаєш сам
Та кажеш, що дме в очі вітер.

Сімнадцять – і сонце не відає плям,
У гаванях раді твоїм кораблям
І зірка удачі, назло ворогам,
Усе ще стоїть в зеніті.

+17

Сімнадцять. Достоту щасливе число,
Солодке, як слово «джек-пот» на табло.
Таке і зі мною колись було…
В минулому тисячолітті :)

Теперішній розум та в той би вік,
На той почуттєвий і пристрасний пік.
І може б на тридцять четвертий наш рік
(Ніколи б до щастя такого не звик)
Сімнадцять було б нашим дітям.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 13:44:59
Переглядів сторінки твору 6888
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.754 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 13:50:54 ]
Оце якось сидів і думав про всяку фігню типу, от якби у 93-му не гриз, як ненормальний, граніт науки, а пізнавав радощі життя... Із цих думок постав ліричний герой, котрий і говорить наведений монолог у передчутті скорого приходу 2010 року, який для нього стане 34-м (двічі по сімнадцять).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:33:36 ]
Справді ліричний герой! Бо прагматичний сказав би, що краще гризти граніт науки, аніж потім лікті кусати :) Симпатичний текст. І чоловік, що бодай думає про дітей також є завжди симпатичним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:49:56 ]
У цьому віці я якраз був прагматичним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:04:03 ]
Єслі б молодость знала,
Єслі б старость могла :))
І чого це Вас на роздуми потягло? Ага, осінь...
33-34 для чоловіка - смаркатий вік !:)

А вірш класний!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:08:33 ]
:))
Смаркатий трошки не те слово, яке мені хотілося б вживати, але по суті - саме так. Особливо коли з"являється надто багато часу для рефлексії )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:10:52 ]
Ще забув у епіграф дописати:
"Где мои семнадцать лет?" (с) В.Висоцький


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 15:00:12 ]
красиво....віддав себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:36:39 ]
Щиро й експресивно! Справжня лірика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:19:26 ]
Знайомі речі...
Колись писалося:

* * *
Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.

Двадцять – доба наївності.
Двадцять – весь шлях – грунтівка.
Слова іще нерівності,
Серця уже вибухівка.

Двадцять – секунда у вічності.
Шкода секунд, що зникли.
То ж, може, часу-величності
Першою кинути виклик?

Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.
7.06.02.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:42:34 ]
Прикол, настільки схожа форма...
Дякую за позитивні відгуки, бо це, як і з "Передсвітанковою прогулянкою" наприклад, той випадок, коли вірш не на сто відсотків автобіографічний чи, скажімо, "автопортретний", а відтак, складніше зрозуміти його змістову й формальну цінність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 12:30:41 ]
Романе, ваш учорашній виступ у Львові знову вразив. Ви кожен раз додаєте і музикальної глибини, і майстерності.
До того ж, цього разу ваш тандем зі скрипалем (теж Майстром) поєднав і світи від двох прекрасних інструментів...

Словом, ми з дружиною повернулися зачаровані Музикою, енергетикою, темами...
Ще раз дякуємо за таку приємність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 13:01:56 ]
Дякую за відгук. А найбільше дякую вам персонально та публіці загалом за надзвичайний прийом. Повертаючись додому ми (я, Карпович та Віктор-скрипаль) ще не раз поверталися до теплоти і щирості атмосфери львівських концертів та післяконцертного спілкування. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 13:29:01 ]
Дійсно вартісний і розумно-новаторський проект вдався вам.
Напруга і, водночас, м'якість звучання, жодної академічної сухості, яка інколи так втомлює на високих сценах.
Але попри вельми високий загальний рівень усіх композицій, деякі мені видались абсолютно шедевровими.
Можливо я трохи переплутаю назви, - та ось три, які турбують пам'ять. Зрозуміло, що це зовсім не дається банальному відтворенню музичної фрази, як то інколи буває із модних і широковідомих класичних штучок, не кажучи вже про примітивні штампи попси.
Отже - "Політ над хвилями", та композиція, про яку ми говорили після, із вашого сольного виступу "alegro" (?) - на декількох диханнях, і, звісно, "Шатл", на диво промовиста і майстерна Річ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 16:01:37 ]
Та композиція, що наче накочувалася трьома хвилями має назву "Пульс". "Політ над хвилями" - одна з моїх улюблених на альбомі "Танець любові та розлуки", ну а "Шаттл" - ми, чесно кажучи самі від нього буваємо в шоці, коли закінчуємо грати :) Я спочатку цю п"єсу зробив як електронну композицію, і тільки відносно недавно почав пробувати грати живцем. Коли до цих спроб приєднався Віктор - почало виходити ось приблизно те, що вчора звучало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 21:40:48 ]
Ніж рвати своє волосся з лисини, краще рвати кінське у смичку. Жарт :))) Крисько у цьому сенсі великий спец. Зрештою, це нормальне явище для скрипалів, які грають з високою експресією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 22:26:30 ]
а там справді кінське, а не штучне?
Володимир так зримо описав концерт – аж мене завидки взяли :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:57:48 ]
Там не було нічого штучного, Василинко! Там усе-усе було справжнє! З перших секунд, з перших звуків... Недаремне слухачі аплодували стоячи. Ваша музика, Романе, полонила Львів, серця львів’ян... Не хочу зайвого пафосу, але здається мені, що ця музика житиме тут завжди, житиме усюди, де звучала і ще звучатиме...
Щиро О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:41:57 ]
Дякую усім за такі теплі відгуки про концерт, та якщо повернутися до наших поетичних баранів, то я тут ось переосмислив трохи форму цього віршика і розбив його на два тексти. Тепер перших 17 можна використовувати, імхо, як самостійний текст без "смаркатої" як тут дехто висловився :) другої половини.