ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.15 22:21
Осіннє листя падає за комір
і наповнює страхом.
Сніг лягає білим саваном
для всіх дум і сподівань.
Грати в доміно можна
хіба що з пусткою.
Грати в карти - з абсурдом.
Цокатися з дзеркалом,

Артур Сіренко
2025.09.15 11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово

Ігор Шоха
2025.09.15 10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.

***
А після європейського фуршету

Юрій Гундарєв
2025.09.15 09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…

Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!

Ко

Віктор Кучерук
2025.09.15 05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.

Володимир Бойко
2025.09.15 00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом. Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться. Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий. Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.

Борис Костиря
2025.09.14 21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.

С М
2025.09.14 16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені

Євген Федчук
2025.09.14 15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,

Віктор Кучерук
2025.09.14 15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.

Леся Горова
2025.09.13 22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.

Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,

Борис Костиря
2025.09.13 22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.

Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,

Марія Дем'янюк
2025.09.13 13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.

Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,

Віктор Кучерук
2025.09.13 05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?

Борис Костиря
2025.09.12 22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.

Померкло світло враз.

Іван Потьомкін
2025.09.12 21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 17+17
Неіснуючому коханню 1993 року у передчутті приходу року 2010-го

17

Сімнадцять – і мріями за горизонт,
У погляді кращий за гроші понт,
Сімнадцять – і є тільки слово «to want»
У всіх словниках на світі.

Сімнадцять – у венах пекучий бальзам
Із крові і сили, не віриш сльозам
Крім тих, про які ти усе знаєш сам
Та кажеш, що дме в очі вітер.

Сімнадцять – і сонце не відає плям,
У гаванях раді твоїм кораблям
І зірка удачі, назло ворогам,
Усе ще стоїть в зеніті.

+17

Сімнадцять. Достоту щасливе число,
Солодке, як слово «джек-пот» на табло.
Таке і зі мною колись було…
В минулому тисячолітті :)

Теперішній розум та в той би вік,
На той почуттєвий і пристрасний пік.
І може б на тридцять четвертий наш рік
(Ніколи б до щастя такого не звик)
Сімнадцять було б нашим дітям.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-19 13:44:59
Переглядів сторінки твору 6486
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.754 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 13:50:54 ]
Оце якось сидів і думав про всяку фігню типу, от якби у 93-му не гриз, як ненормальний, граніт науки, а пізнавав радощі життя... Із цих думок постав ліричний герой, котрий і говорить наведений монолог у передчутті скорого приходу 2010 року, який для нього стане 34-м (двічі по сімнадцять).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:33:36 ]
Справді ліричний герой! Бо прагматичний сказав би, що краще гризти граніт науки, аніж потім лікті кусати :) Симпатичний текст. І чоловік, що бодай думає про дітей також є завжди симпатичним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:49:56 ]
У цьому віці я якраз був прагматичним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:04:03 ]
Єслі б молодость знала,
Єслі б старость могла :))
І чого це Вас на роздуми потягло? Ага, осінь...
33-34 для чоловіка - смаркатий вік !:)

А вірш класний!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:08:33 ]
:))
Смаркатий трошки не те слово, яке мені хотілося б вживати, але по суті - саме так. Особливо коли з"являється надто багато часу для рефлексії )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 14:10:52 ]
Ще забув у епіграф дописати:
"Где мои семнадцать лет?" (с) В.Висоцький


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлька Гриценко (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-19 15:00:12 ]
красиво....віддав себе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 17:36:39 ]
Щиро й експресивно! Справжня лірика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-19 20:19:26 ]
Знайомі речі...
Колись писалося:

* * *
Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.

Двадцять – доба наївності.
Двадцять – весь шлях – грунтівка.
Слова іще нерівності,
Серця уже вибухівка.

Двадцять – секунда у вічності.
Шкода секунд, що зникли.
То ж, може, часу-величності
Першою кинути виклик?

Двадцять – в наступну середу.
Двадцять – вода крізь сито.
Скільки іще попереду,
Скільки уже прожито.
7.06.02.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 21:42:34 ]
Прикол, настільки схожа форма...
Дякую за позитивні відгуки, бо це, як і з "Передсвітанковою прогулянкою" наприклад, той випадок, коли вірш не на сто відсотків автобіографічний чи, скажімо, "автопортретний", а відтак, складніше зрозуміти його змістову й формальну цінність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 12:30:41 ]
Романе, ваш учорашній виступ у Львові знову вразив. Ви кожен раз додаєте і музикальної глибини, і майстерності.
До того ж, цього разу ваш тандем зі скрипалем (теж Майстром) поєднав і світи від двох прекрасних інструментів...

Словом, ми з дружиною повернулися зачаровані Музикою, енергетикою, темами...
Ще раз дякуємо за таку приємність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 13:01:56 ]
Дякую за відгук. А найбільше дякую вам персонально та публіці загалом за надзвичайний прийом. Повертаючись додому ми (я, Карпович та Віктор-скрипаль) ще не раз поверталися до теплоти і щирості атмосфери львівських концертів та післяконцертного спілкування. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 13:29:01 ]
Дійсно вартісний і розумно-новаторський проект вдався вам.
Напруга і, водночас, м'якість звучання, жодної академічної сухості, яка інколи так втомлює на високих сценах.
Але попри вельми високий загальний рівень усіх композицій, деякі мені видались абсолютно шедевровими.
Можливо я трохи переплутаю назви, - та ось три, які турбують пам'ять. Зрозуміло, що це зовсім не дається банальному відтворенню музичної фрази, як то інколи буває із модних і широковідомих класичних штучок, не кажучи вже про примітивні штампи попси.
Отже - "Політ над хвилями", та композиція, про яку ми говорили після, із вашого сольного виступу "alegro" (?) - на декількох диханнях, і, звісно, "Шатл", на диво промовиста і майстерна Річ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 16:01:37 ]
Та композиція, що наче накочувалася трьома хвилями має назву "Пульс". "Політ над хвилями" - одна з моїх улюблених на альбомі "Танець любові та розлуки", ну а "Шаттл" - ми, чесно кажучи самі від нього буваємо в шоці, коли закінчуємо грати :) Я спочатку цю п"єсу зробив як електронну композицію, і тільки відносно недавно почав пробувати грати живцем. Коли до цих спроб приєднався Віктор - почало виходити ось приблизно те, що вчора звучало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-23 21:40:48 ]
Ніж рвати своє волосся з лисини, краще рвати кінське у смичку. Жарт :))) Крисько у цьому сенсі великий спец. Зрештою, це нормальне явище для скрипалів, які грають з високою експресією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-23 22:26:30 ]
а там справді кінське, а не штучне?
Володимир так зримо описав концерт – аж мене завидки взяли :(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 01:57:48 ]
Там не було нічого штучного, Василинко! Там усе-усе було справжнє! З перших секунд, з перших звуків... Недаремне слухачі аплодували стоячи. Ваша музика, Романе, полонила Львів, серця львів’ян... Не хочу зайвого пафосу, але здається мені, що ця музика житиме тут завжди, житиме усюди, де звучала і ще звучатиме...
Щиро О.Л.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:41:57 ]
Дякую усім за такі теплі відгуки про концерт, та якщо повернутися до наших поетичних баранів, то я тут ось переосмислив трохи форму цього віршика і розбив його на два тексти. Тепер перших 17 можна використовувати, імхо, як самостійний текст без "смаркатої" як тут дехто висловився :) другої половини.