ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.31 14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.

Борис Костиря
2026.08.31 12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.

Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.

Ірина Вовк
2026.08.31 06:25
ЦИКЛ ІІІ. ЮДЕЯ

ПІСНЯ ДВОХ МУДРОСТЕЙ: золото Саби і кедри Сіону
(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі, у трьох явах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
СОЛОМОН — цар Ізраїлю, обранець Ягве, чиє серце — наче глибоке море істини.
ЦАРИЦЯ САВСЬКА (МАКЕДА) — володар

Віктор Кучерук
2026.08.31 06:15
Відкладаю сон на потім,
Щоб себе уберегти,
Бо ракети на підльоті,
Бо не сплять мої кати.
Балістична чи крилата
Вже за мить уразить ціль, -
Підлітає їх багато,
Хаотично, звідусіль.

Віктор Насипаний
2026.08.30 22:33
Ще сипле трохи сонця рань в шовки барвисті,
Тепло і радість ми шукаєм в межилисті.
Блукає небо втомлене із птахом низько,
І холоди плетуть путі, бо ж осінь близько.
Приручать нас, як дич, дощі - вітри холодні.
І всі будем, як в татарви, у них в полон

Євген Федчук
2026.08.30 21:36
Як московські комуняки народ свій любили,
Задля «щастя» народного скільки люду вбили,
Хотілось би пригадати. Прикладів чимало.
Про «Антоновщину», звісно всі уже чували.
Хотілось би більш детально на тім зупинитись,
Як більшовики й селяни не змогли уж

Іван Потьомкін
2026.08.30 21:25
Чобітки червоні
Зоставила для осені зозуля.
Із сливою так марить поріднитись терен.
Шипшина не колоти хоче,
А просто притулитись до руки.
Уже завересніло.
Раз по раз ще вертає літо,
Начебто сказать забуло:

С М
2026.08.30 21:06
Це слово про Техаське радіо й такий біґ-біт
Линучі від Віржинських трясин
Неквапливо, із помірною пильністю
Слабша доля дається важко
Дехто каже: це небесна довершеність
Хтось інший: підступні вестернові мрії
Я люблю тих, що я зібрав разом на цей то

хома дідим
2026.08.30 19:47
якось незрозуміло вийшло
ти не успів ні там ні сям
проспівуючи харе крішна
чи уклоняючись мерцям
тебе лякають методично
щоб далі ти лякався сам
провідуючи світлий храм
або харизматично так

Ольга Садкова
2026.08.30 19:29
Я бачила, як плаче генерал,
коли вручали мамі квіти...
У неї син пішов за небокрай,
а вороття немає звідти.

Я бачила, як плаче генерал,
які прозорі в нього сльози.
Цю людяність звела б на п’єдестал

Борис Костиря
2026.08.30 18:16
Тепер уже не скоро буду бігать.
Погода розгулялась, Боже мій!
Навала повені, навала снігу.
Ніхто це передбачити не міг.
Удалині, як видиво морігу,
Співає тихо річковий прибій.

Не скоро випрямлюсь у зріст свій дужий,

Вячеслав Руденко
2026.08.30 17:55
У схвальному минулому
Я з вами на коні,
А перед ним нечувано
Бринить життя в борні.
Пітьма горить і падає,
Рипить канатний блок,
Весну передбачаючи,
Бабак дає урок.

Кока Черкаський
2026.08.30 16:56
Гаврило руку клав на серце,
Гаврило патріотом був,
І в молоді буремні роки
Він в Київ на майдан махнув

Він за майбутнє України
Потужно, як титан, стояв,
І, щоб прогнать злочинну владу,

Володимир Бойко
2026.08.30 16:54
НЛО пролетів над Флоридою,
У повітрі запахло коридою.
З НЛО залюбки
Вилітали бики
І ганяли тореро Флоридою.

Москалі тараторять про Сочі
І про темні виспівують ночі.

Віктор Кучерук
2026.08.30 07:22
Очі ковзають повсюди,
Погляд нишпорить кругом, -
Надихають на етюди
Краєвиди за селом.
Нива, росами умита,
Золотиться, як вогонь, -
Вітер котить хвилі жита
У западини долонь.

Ірина Вовк
2026.08.30 05:25
«МОНОЛОГ МОВЧАЗНОГО СФІНКСА»

(Глибокі сині сутінки пустелі. Вдалині ледь помітні гострі силуети пірамід. У центрі – величне, нерухоме обличчя Сфінкса, висічене зі скелі. Звучить низький гул вітру, що переходить у ритмічний шепіт, наче шурхіт мільярдів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Міфи осені
"а я усе відтягувала осінь,
як тятиву..."

Ю.Бережко-Камінська

Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх.
Ключі журавлині цілунками Юди
Торкнулись небес і вже падає сніг
Пожовклого листя, що вальсом кружляє…
Банально? Нехай, та чи краще за вальс
Dies Irae, що кличе прощатись із раєм
останнього літа приречених нас.
Приречених знову пірнати у осінь,
І марити літа едемським теплом.
Гей, відьмо-жовтушнице, може вже досить
Махати над Стіксом самотнім веслом?
Натягнуті струнами стомлені нерви -
Торкнеться смичок і поллється романс.
Подивиться сумно з-за хмари Мінерва
І візьметься знов розкладати пасьянс
Із нот і мелодій. А як же хотілось
Співати на честь Афродіти-весни,
та знову здаюсь переможцю на милість
І мрію… про вічнозеленість сосни.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-24 23:31:27
Переглядів сторінки твору 6744
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 23:44:42 ]
...приречених знову пірнати у осінь... – гарно сказано
не кожен і випірне
із чорторию
та й осінь чи встигне
зіграти той вальс
:))
Романе, може, "О відьмо-..." та ще "І струнами тягнуться"
– здалося мені, що там по один склад був загубився :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 23:59:38 ]
Поправив, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 01:35:24 ]
Ах, як Ви праві:
"Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх."
Хочеться почути вживу ;)
Приходьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:01:10 ]
Не прийшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:40:24 ]
Ну, якщо вже так, то Харон. Я подумаю над цим місцем. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 08:49:36 ]
Один із кращих Ваших віршів. І дуже близький мені і по відчуттям, і по настроям... Не зовсім зрозуміле закінчення. Навіщо мріяти про "вічнозеленість сосни", коли вона і так - завжди зелена? Чи я щось не так сприймаю?
Сильний початок у вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:09:01 ]
Перепрошую, Юлю, очевидно, це - мрія "приречених знову пірнати у осінь". Бо сосні - що осінь, що зима :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:32:36 ]
Саме так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:39:48 ]
Юля, по-перше, ми вже ж наче перейшли на "ти". По-друге, "средь кленов дественных и плачущих берез/я видеть не могу надменных этих сосен" (с) Фет так написав якраз тому, вочевидь, що соснам по-барабану пора року, ніякої тобі рефлексії з приводу осені:). А по-третє, ти мабуть сильно здивуєшся, але початок цього вірша народився під час читання тобою на презентації тексту, про який я пам"ятаю тільки, що там були слова "линва" і кажись "тятива" :) (дописував учора після вживання бальзаму "9 сил" у не дуже помірних кількостях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:20:41 ]
Ось, Галя знайшла у збірочці "а я усе відтягувала осінь, /як тятиву..."
от звідси все й пішло :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 07:55:08 ]
Романе! Живучи поміж сосен, я маю змогу помічати, що із ними відбувається і восени, і взимку. Справа не в тому. Перечитую цей вірш і розумію, що перше прочитання вивело на трохи інший асоціативний ряд, і останній рядок вибився із нього. Зараз дивлюся, що я просто не туди пішла. Усе стає на свої місця.
Цікаво: свої нотки у вірші впіймала відразу і дуже чітко, хоча це було на рівні серця. Також відмітила, що вірш ніби ділиться на дві частини. Початок написаний в одному стані, усе інше - зовсім в іншому. Логічно і технічно вони єдині, а, так би мовити, енергетично - різняться. Твориться під впливом - Дай Боже! Я зараз працюю над новою мелодією, і знову впізнаю у ній тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:10:43 ]
Романе, "прямісінько в серце"!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:02:12 ]
Дякую, ретельно цілився:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 22:29:24 ]
Так ретельно, що звучить як розпорядження (рос. предписание). Влучно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 19:58:06 ]
Тепер у вірша є епіграф :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 15:12:35 ]
Дуже гарний вірш... Обожнюю осінь і вірші про неї. Читала і насолоджувалась. Дякую!