ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Королева, міліон
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 11)
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
* * *
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Над глиною часу , глевкою як завжди
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
* * *
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Письменник Валентин Троляк
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Лімерики F6
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Затьмарення (Pink Floyd)
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
* 196 *
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Не кожний сон
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
Криниця пам’яті
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Совість - не матиме схову
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Рання осінь
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишега
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Міфи осені
"а я усе відтягувала осінь,
як тятиву..."
Ю.Бережко-Камінська

Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх.
Ключі журавлині цілунками Юди
Торкнулись небес і вже падає сніг
Пожовклого листя, що вальсом кружляє…
Банально? Нехай, та чи краще за вальс
Dies Irae, що кличе прощатись із раєм
останнього літа приречених нас.
Приречених знову пірнати у осінь,
І марити літа едемським теплом.
Гей, відьмо-жовтушнице, може вже досить
Махати над Стіксом самотнім веслом?
Натягнуті струнами стомлені нерви -
Торкнеться смичок і поллється романс.
Подивиться сумно з-за хмари Мінерва
І візьметься знов розкладати пасьянс
Із нот і мелодій. А як же хотілось
Співати на честь Афродіти-весни,
та знову здаюсь переможцю на милість
І мрію… про вічнозеленість сосни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-24 23:31:27
Переглядів сторінки твору 6755
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 23:44:42 ]
...приречених знову пірнати у осінь... – гарно сказано
не кожен і випірне
із чорторию
та й осінь чи встигне
зіграти той вальс
:))
Романе, може, "О відьмо-..." та ще "І струнами тягнуться"
– здалося мені, що там по один склад був загубився :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 23:59:38 ]
Поправив, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 01:35:24 ]
Ах, як Ви праві:
"Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх."
Хочеться почути вживу ;)
Приходьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:01:10 ]
Не прийшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:40:24 ]
Ну, якщо вже так, то Харон. Я подумаю над цим місцем. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 08:49:36 ]
Один із кращих Ваших віршів. І дуже близький мені і по відчуттям, і по настроям... Не зовсім зрозуміле закінчення. Навіщо мріяти про "вічнозеленість сосни", коли вона і так - завжди зелена? Чи я щось не так сприймаю?
Сильний початок у вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:09:01 ]
Перепрошую, Юлю, очевидно, це - мрія "приречених знову пірнати у осінь". Бо сосні - що осінь, що зима :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:32:36 ]
Саме так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:39:48 ]
Юля, по-перше, ми вже ж наче перейшли на "ти". По-друге, "средь кленов дественных и плачущих берез/я видеть не могу надменных этих сосен" (с) Фет так написав якраз тому, вочевидь, що соснам по-барабану пора року, ніякої тобі рефлексії з приводу осені:). А по-третє, ти мабуть сильно здивуєшся, але початок цього вірша народився під час читання тобою на презентації тексту, про який я пам"ятаю тільки, що там були слова "линва" і кажись "тятива" :) (дописував учора після вживання бальзаму "9 сил" у не дуже помірних кількостях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:20:41 ]
Ось, Галя знайшла у збірочці "а я усе відтягувала осінь, /як тятиву..."
от звідси все й пішло :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 07:55:08 ]
Романе! Живучи поміж сосен, я маю змогу помічати, що із ними відбувається і восени, і взимку. Справа не в тому. Перечитую цей вірш і розумію, що перше прочитання вивело на трохи інший асоціативний ряд, і останній рядок вибився із нього. Зараз дивлюся, що я просто не туди пішла. Усе стає на свої місця.
Цікаво: свої нотки у вірші впіймала відразу і дуже чітко, хоча це було на рівні серця. Також відмітила, що вірш ніби ділиться на дві частини. Початок написаний в одному стані, усе інше - зовсім в іншому. Логічно і технічно вони єдині, а, так би мовити, енергетично - різняться. Твориться під впливом - Дай Боже! Я зараз працюю над новою мелодією, і знову впізнаю у ній тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:10:43 ]
Романе, "прямісінько в серце"!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:02:12 ]
Дякую, ретельно цілився:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 22:29:24 ]
Так ретельно, що звучить як розпорядження (рос. предписание). Влучно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 19:58:06 ]
Тепер у вірша є епіграф :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 15:12:35 ]
Дуже гарний вірш... Обожнюю осінь і вірші про неї. Читала і насолоджувалась. Дякую!