ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.01.24 18:23
Музей життя
Поїздка добігає до кінця,
білизну провідниця забирає,
а ти прилипнув до одвірка краю,
як до отари злякана вівця…

Але намарно скиглити, тремтіть
чи лити сльози на суху дорогу,
коли вагон дістався епілогу –

Ніна Виноградська
2025.01.24 13:36
Недоторкане небо
На калину вони прилягли, забіліли,
Червоніє тепер з-під холодних снігів…
Ми з тобою удвох не змогли, не зуміли,
Зберегти цю любов, щоб ніхто не посмів

Дотягнутись до неї, торкнутись руками,
І привласнити щастя твоє і моє…
А життя в самоті пробігає

Світлана Пирогова
2025.01.24 09:37
Два повідомлення (гумор)
Поспішав Микола вранці,
Телефон забув удома.
Затремтіли чомусь пальці,
І насунулась утома.

На роботі хвилювався,
Падали із рук папери.
Звісно, дядько ловив ґави,

Юрій Гундарєв
2025.01.24 09:34
Амедео Модільяні
Славетному італійському художникові було відпущено всього 35 років земного життя.
Жанна Ебютерн, юна дружина Моді, як його ласкаво називали друзі, викинулася з вікна
наступного дня після смерті геніального митця…

Туз трефи, трійка і п‘ять -
три кар

Микола Соболь
2025.01.24 06:31
Яблуко спокуси
Ця ніч іти від нас не хоче
і ранок зовсім не спішить,
блищать, мов зорі твої очі,
а губи – ніжний оксамит,
переливаються тумани,
мов молоко за небокрай,
де ми шукаючи омани
намалювали власний рай

Віктор Кучерук
2025.01.24 05:46
* * *
В дугу зігнувся ясний місяць
І, без утоми та без мір,
Зчищає світлом сіру плісень
Із потьмянілих з часом зір.
Бо над землею загусає,
Немов смола, німотна мла
І світом шириться безкрая
Пора без світла і тепла…

Борис Костиря
2025.01.23 20:06
* * *
Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
волосся. Листя опадає,
ніби розумні думки,
які будуть спати
під покривом незрушного снігу.
Розумні думки перетворяться
на ніщо, на труху, не залишивши

Іван Потьомкін
2025.01.23 14:08
***
Вже мого росту сягнула лобода.
Вже схили забілила конюшина.
Вже квітом зайнялися дерева.
Проснулись бджоли, пурхають метелики,
Забілів мигдаль, японська вишня зарожевіла,
Кінерет досягає лінії червоної...
Усе готується до стрічі з ТуБіШватом,
Себто

Ніна Виноградська
2025.01.23 12:33
Твої слова
Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…
Пройшли давно роки, розтали дні,
Вогонь тих слів у серці не зачах.

Твої слова спинялись на вустах,
Мовчали разом в глибині зіниць.
Злітали в небо наче дивний птах

Тетяна Левицька
2025.01.23 11:15
Недолюблений
Не чіпай ти чуже, тільки мій:
сивокрилий, нестримний, брутальний,
і співучий, немов соловій,
і глибокий, як подих останній.

Недолюблений світом лихим,
не зігрітий промінням ласкавим.
Ой, нелегко, повір, буде з ним

Олена Побийголод
2025.01.23 09:42
Гомерова Одіссея: Розділ четвертий
Вечір 5-го дня і день 6-й. Телемах у Спарті)

1.
В Спарті (точніш, у присілочку)
наші бурлаки завзяті
встигли якраз на весіллячко
у Менелаєвій хаті:

Козак Дума
2025.01.23 06:33
Журавлі
Ми збирали журавлину, журавлину
і летіли журавлі великим клином.
Їх «курли» по небосхилу линуло далеко.
Клин за клином, клин за клином –
журавлі, лелеки…

Летять на південь журавлі,
«курли-курли» по всій землі.

Микола Соболь
2025.01.23 06:26
Херсон
Зимова казка, але радше сон:
срібніє іній в суголоссі ранку,
крізь негури розірвану фіранку
на березі з’являється Херсон, –
величний пан південних рубежів,
наш бастіон від «братської» любові
в своїй красі і літній, і зимовій
моєї ти торкаєшся душі,

Віктор Кучерук
2025.01.23 05:54
* * *
Дивитися більше не можу,
В швидкого життя на краю, –
На ту, що вродливістю схожа
На жінку покійну мою.
Ще боляче впевнено дихать
Від мислі тієї стає,
Що створює серцю безвихідь
Становище мрійне моє.

Сонце Місяць
2025.01.22 22:40
рев’ю
розбудить стукнувши у шибку
на хвильку дощ а може старість
зворот кошмарів & фантазій
а може поетична примха
які ще здогадки наразі

крізь ці осліплені портали що фасади
прокрастинації зимової війни

Борис Костиря
2025.01.22 20:06
Нагадування
Ми працюємо
з великими особистостями.
А скільки людей
непомітно відійшли за грані,
у вічну тишу,
у вічне шумовиння дерев.
Тепер ми продираємося
крізь зарості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Міфи осені
"а я усе відтягувала осінь,
як тятиву..."
Ю.Бережко-Камінська

Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх.
Ключі журавлині цілунками Юди
Торкнулись небес і вже падає сніг
Пожовклого листя, що вальсом кружляє…
Банально? Нехай, та чи краще за вальс
Dies Irae, що кличе прощатись із раєм
останнього літа приречених нас.
Приречених знову пірнати у осінь,
І марити літа едемським теплом.
Гей, відьмо-жовтушнице, може вже досить
Махати над Стіксом самотнім веслом?
Натягнуті струнами стомлені нерви -
Торкнеться смичок і поллється романс.
Подивиться сумно з-за хмари Мінерва
І візьметься знов розкладати пасьянс
Із нот і мелодій. А як же хотілось
Співати на честь Афродіти-весни,
та знову здаюсь переможцю на милість
І мрію… про вічнозеленість сосни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-24 23:31:27
Переглядів сторінки твору 5933
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 23:44:42 ]
...приречених знову пірнати у осінь... – гарно сказано
не кожен і випірне
із чорторию
та й осінь чи встигне
зіграти той вальс
:))
Романе, може, "О відьмо-..." та ще "І струнами тягнуться"
– здалося мені, що там по один склад був загубився :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 23:59:38 ]
Поправив, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 01:35:24 ]
Ах, як Ви праві:
"Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх."
Хочеться почути вживу ;)
Приходьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:01:10 ]
Не прийшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:40:24 ]
Ну, якщо вже так, то Харон. Я подумаю над цим місцем. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 08:49:36 ]
Один із кращих Ваших віршів. І дуже близький мені і по відчуттям, і по настроям... Не зовсім зрозуміле закінчення. Навіщо мріяти про "вічнозеленість сосни", коли вона і так - завжди зелена? Чи я щось не так сприймаю?
Сильний початок у вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:09:01 ]
Перепрошую, Юлю, очевидно, це - мрія "приречених знову пірнати у осінь". Бо сосні - що осінь, що зима :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:32:36 ]
Саме так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:39:48 ]
Юля, по-перше, ми вже ж наче перейшли на "ти". По-друге, "средь кленов дественных и плачущих берез/я видеть не могу надменных этих сосен" (с) Фет так написав якраз тому, вочевидь, що соснам по-барабану пора року, ніякої тобі рефлексії з приводу осені:). А по-третє, ти мабуть сильно здивуєшся, але початок цього вірша народився під час читання тобою на презентації тексту, про який я пам"ятаю тільки, що там були слова "линва" і кажись "тятива" :) (дописував учора після вживання бальзаму "9 сил" у не дуже помірних кількостях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:20:41 ]
Ось, Галя знайшла у збірочці "а я усе відтягувала осінь, /як тятиву..."
от звідси все й пішло :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 07:55:08 ]
Романе! Живучи поміж сосен, я маю змогу помічати, що із ними відбувається і восени, і взимку. Справа не в тому. Перечитую цей вірш і розумію, що перше прочитання вивело на трохи інший асоціативний ряд, і останній рядок вибився із нього. Зараз дивлюся, що я просто не туди пішла. Усе стає на свої місця.
Цікаво: свої нотки у вірші впіймала відразу і дуже чітко, хоча це було на рівні серця. Також відмітила, що вірш ніби ділиться на дві частини. Початок написаний в одному стані, усе інше - зовсім в іншому. Логічно і технічно вони єдині, а, так би мовити, енергетично - різняться. Твориться під впливом - Дай Боже! Я зараз працюю над новою мелодією, і знову впізнаю у ній тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:10:43 ]
Романе, "прямісінько в серце"!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:02:12 ]
Дякую, ретельно цілився:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 22:29:24 ]
Так ретельно, що звучить як розпорядження (рос. предписание). Влучно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 19:58:06 ]
Тепер у вірша є епіграф :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 15:12:35 ]
Дуже гарний вірш... Обожнюю осінь і вірші про неї. Читала і насолоджувалась. Дякую!