ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
* * *
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Дива зими
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
Адресат із минулого
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
***
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роман Коляда (1976) / Вірші

 Міфи осені
"а я усе відтягувала осінь,
як тятиву..."
Ю.Бережко-Камінська

Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх.
Ключі журавлині цілунками Юди
Торкнулись небес і вже падає сніг
Пожовклого листя, що вальсом кружляє…
Банально? Нехай, та чи краще за вальс
Dies Irae, що кличе прощатись із раєм
останнього літа приречених нас.
Приречених знову пірнати у осінь,
І марити літа едемським теплом.
Гей, відьмо-жовтушнице, може вже досить
Махати над Стіксом самотнім веслом?
Натягнуті струнами стомлені нерви -
Торкнеться смичок і поллється романс.
Подивиться сумно з-за хмари Мінерва
І візьметься знов розкладати пасьянс
Із нот і мелодій. А як же хотілось
Співати на честь Афродіти-весни,
та знову здаюсь переможцю на милість
І мрію… про вічнозеленість сосни.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-24 23:31:27
Переглядів сторінки твору 6308
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.803 / 5.5  (4.926 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.952 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.02.24 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 23:44:42 ]
...приречених знову пірнати у осінь... – гарно сказано
не кожен і випірне
із чорторию
та й осінь чи встигне
зіграти той вальс
:))
Романе, може, "О відьмо-..." та ще "І струнами тягнуться"
– здалося мені, що там по один склад був загубився :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-24 23:59:38 ]
Поправив, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 01:35:24 ]
Ах, як Ви праві:
"Прямісінько в серце. З часів Робін Гуда
Ця осінь, здається, точніша за всіх."
Хочеться почути вживу ;)
Приходьте


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:01:10 ]
Не прийшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:40:24 ]
Ну, якщо вже так, то Харон. Я подумаю над цим місцем. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 08:49:36 ]
Один із кращих Ваших віршів. І дуже близький мені і по відчуттям, і по настроям... Не зовсім зрозуміле закінчення. Навіщо мріяти про "вічнозеленість сосни", коли вона і так - завжди зелена? Чи я щось не так сприймаю?
Сильний початок у вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:09:01 ]
Перепрошую, Юлю, очевидно, це - мрія "приречених знову пірнати у осінь". Бо сосні - що осінь, що зима :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:32:36 ]
Саме так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 20:39:48 ]
Юля, по-перше, ми вже ж наче перейшли на "ти". По-друге, "средь кленов дественных и плачущих берез/я видеть не могу надменных этих сосен" (с) Фет так написав якраз тому, вочевидь, що соснам по-барабану пора року, ніякої тобі рефлексії з приводу осені:). А по-третє, ти мабуть сильно здивуєшся, але початок цього вірша народився під час читання тобою на презентації тексту, про який я пам"ятаю тільки, що там були слова "линва" і кажись "тятива" :) (дописував учора після вживання бальзаму "9 сил" у не дуже помірних кількостях :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:20:41 ]
Ось, Галя знайшла у збірочці "а я усе відтягувала осінь, /як тятиву..."
от звідси все й пішло :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-26 07:55:08 ]
Романе! Живучи поміж сосен, я маю змогу помічати, що із ними відбувається і восени, і взимку. Справа не в тому. Перечитую цей вірш і розумію, що перше прочитання вивело на трохи інший асоціативний ряд, і останній рядок вибився із нього. Зараз дивлюся, що я просто не туди пішла. Усе стає на свої місця.
Цікаво: свої нотки у вірші впіймала відразу і дуже чітко, хоча це було на рівні серця. Також відмітила, що вірш ніби ділиться на дві частини. Початок написаний в одному стані, усе інше - зовсім в іншому. Логічно і технічно вони єдині, а, так би мовити, енергетично - різняться. Твориться під впливом - Дай Боже! Я зараз працюю над новою мелодією, і знову впізнаю у ній тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:10:43 ]
Романе, "прямісінько в серце"!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 21:02:12 ]
Дякую, ретельно цілився:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Квітка Анатоль (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 22:29:24 ]
Так ретельно, що звучить як розпорядження (рос. предписание). Влучно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 19:58:06 ]
Тепер у вірша є епіграф :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 15:12:35 ]
Дуже гарний вірш... Обожнюю осінь і вірші про неї. Читала і насолоджувалась. Дякую!