ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Реінкарнація пройденого
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»

Євген Федчук
2026.11.01 22:06
Як жінка чорта виносила
На вигоні влітку молодь постійно збиралась,
Ледь не до самого ранку на нім «тирлувалась».
Веселились, жартували і пісні співали,
Історії десь почуті переповідали.
Історії то веселі, то до серця в п‘ятах.
Чулось часом, як від страху охають дівчата.
Х

Ігор Шоха
2026.11.01 17:44
Фальстарт глухонімого кінема
Не чуємо, що пізно говорити
як в’януть вуха, а свої роти
пороззявляли на чуже корито
лукаві воріженьки і брати.

Зійшли зі сцени головні ґаранти
безпеки, миру, дружби і добра
і настає обіцяна пора

Борис Костиря
2026.11.01 15:33
Кава
Цей важливий ковток, ніби чашу цикути,
Я прийму перед стратою, в лати закутий.

І у нім я розкрию великі сонати
Перед тим, як піти у небесні пенати.

В цім важливім горнятці відкрию поеми,
Неповторні трактати, рядки, теореми.

Юрій Гундарів
2026.11.01 13:03
Чотирик-1
Чотиривірш - строфа, що складається з чотирьох рядків і зазвичай має закінчену думку, має французьку назву: катрен.
А чому не українську? Чотири рядки - чотирик!

Синиця на підвіконні -
добра прикмета.
Це як баховська Чакона
після ракети.

Віктор Кучерук
2026.11.01 07:41
* * *
Не квітнуть верби, сохнуть лози
Уздовж піщаних берегів, -
Вода в Дніпрі гірка, як сльози
Убитих горем матерів.
Вже кожен камінь тихо плаче
І криком сходить німота
Від хвиль, що плещуть нетерпляче:
Біда, біда, біда, біда...

С М
2026.10.31 23:30
Канутиль & Люди з узбережжя (Genesis)
Книжкові сторінки покинуто біля моря
Сліди піску і хвиль на них
Наповзає тінь, відкинута хмарою
Ковзає, очима минулих часів
Ось приплив їх поглинає
Без зусиль, як-небудь

Є розповідь, один король
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Мені б дотягнутись до тебе
Образ твору Мені б дотягнутись до тебе
але ти зникаєш
неначе під воду йдеш –
хлюп і нема
а я залишаюсь стояти
без тебе віками
омита сльозами
Єрусалимська стіна

А я зустрічаю птахів
в’яжу постоли їм сорочки
нехай по-маленьку
із неба у казку йдуть
нехай земля відчуває їх несміливі кроки
мов перший сонячний зайчик
на передвесневім льоду

в очах моїх море червоне
прорвало плотину
ти навіть хотів би втопитися в ньому
піти на дно
але всюдисущі янголи смерті -
дельфіни
виносять на заасфальтований берег
тебе все одно




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-11-17 09:24:41
Переглядів сторінки твору 13338
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.122 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 09:57:48 ]
Вражаюче. "Я - єрусалимська стіна" аж закарбувалося у свідомості. Тільки дельфіни і смерть - вагаюся, хіба з врахуванням їх янгольства)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 14:10:32 ]
Дякую, Віталію.Чому такий образ з дельфінами - зараз поясню. Зазвичай дельфіни рятують людей, виносячи на берег, а для ліричного героя кращим би було втопитися в очах коханої. Життя без неї, без її погляду рівносильно смерті, саме тому дельфіни для нього янголи смерті. Трохи по-дитячому пояснила, але саме це мені хотілося сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 14:14:02 ]
Та я десь інтуїтивно так і розумів, чи правильніше - відчував)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 10:56:41 ]
Все то Ти, Оленко, вже відчуваєш, умієш вербально виразити.
Молодець.
Тільки якби ще на розділових знаках не економила і дельфінчиків не ображала - я б Тебе зовсім-презовсім розумів... :)
Хоча... мусять бути ж у Жінці загадки... :)

...Але ж дельфінчики такі милі, невинні, не винні!
Ну які з них, товстеньких, милих, добрих рятівників ангели смерті?..
Як із пінгвінів ластівки... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 14:14:00 ]
Дякую, Ігоре, за гарні слова. Щодо дельфінів, вже пояснила. А розділових знаків тут і так забагато, як для мене, хронічної верлібристки:)
P.S. До речі, чим пінгвіни не ластівки? Я дуже багато спільного бачу між нимм:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 11:55:47 ]
Олено! Ваші вірші не лишають байдужими. І стіна Єрусалимська тут - здорово. От тільки картина "в очах моїх море червоне
прорвало плотину" - Ну, уявіть собі - як це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 14:19:45 ]
Юліє, і Вам спасибі за гарні слова. Тільки не можу зрозуміти, що такого в образі "в очах моїх море червоне прорвало плотину"? Я якраз дуже добре собі це уявила, тому і написала. Ви ж теж метафорами мислите, тому мали би зрозуміти. В одного з моїх найулюбленіших поетів Голобородька є вірш "Червоне чекання", де мати червона біля вікна стоїть. Настільки глибоко це все сказано. Може, просто мені не вдалося передати всю трагічність ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 14:36:57 ]
Олено! Не знаю як у кого (може, це лише у мене?) першою виникає асоціяція червоних від полопаних капілярів очей. Ви це мали на увазі, коли писали? Чи це я щось не те уявляю?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:13:46 ]
Юліє, ну звісно я мала на увазі не червоні капіляри очей. Хоча, яка вже різниця, що я мала на увазі, головне, як це зрозумів читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-17 14:24:00 ]
Сьогодні чорні янголи - гості на ПМ, дивлюсь :) Оленко, цікаві метафори, але моя скромна думка така, що жоден погляд (чи не-погляд) не вартий смерті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:15:50 ]
Чорі, моя думка теж така, але вірш вийшов саме таким. А назавтра треба запровадити день янголів-охоронців:)Бо сьогодні щось справді забагато чорного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-17 16:01:13 ]
Гарно і метафорично! Респект за стіну!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:16:24 ]
Респект за приємні слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:20:53 ]
Оленко, гранично щиро
дякую за приємність
від хорошого
тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:56:49 ]
Нікусь, і тобі дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 16:28:29 ]
Мені завершення здалось опти-містичним, виносять дельфіни на берег коханого-хлюп-і Є! Все-таки вони усе правильно зробили. Вкотре повторюсь, що Оленку читаєш із роззявленим ротом від захоплення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 17:00:07 ]
Юль, мені надзвичайно приємно чути це від тебе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-17 19:06:37 ]
Оленко,
Мені здавалось ("в’яжу постоли їм сорочки") що сорочки тчуть... ні?
чи я не так зрозумів.
Дещо гущаво з "ти" у першій строфі - але мабуть це так задумано.
З теплом,
ЛЮ :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:38:14 ]
Загалом то так,видно тут моє недоопрацювання. Подумаю над цим. Дякую, Юр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-11-19 02:56:05 ]
А мені сподобалось. Оленко, тримай лавровий віночок за цей чудовий вірш. Сподіваюся, що наступний буде ще кращий. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-11-21 22:38:54 ]
Юль, тримаю. Хай буде першим у моїй колекції.