Привіт! Дякую сердечно! Новий рівень? Сам не знаю, можливо.

Новий-новий. Відчувається - у взаємозв"язках, нових гранях образності.

Ображатись не вмію взагалі)

Підтримую!!!

:) Даруйте критику і панове, що були присутні на сторіночця за моєї відсутності, але я забіг на рідний (для мене) сайт і помітив дискусію, ба, навіть полеміку. Мене це дуже потішило, оскільки я є людиною творчого складу, критично налаштованого (в силу професійної заангажованості). Думаю, що цей відгук не є найгіршим. Я свідомий того, що не одному читачеві (критику) такі образи видадуться маячнею, але це не так! Я тут з вами погодитися не можу! Нещодавно я залогінився на львівському Літклубі. Отам з'явилася автура, яка дійсно ліпить що-попало, типу стьоб-поезії... далі продовжувати не хочу. Може ви й знаєте про такі "твори". Тобто, справжню маячсню, яка не стоїть взагалі поруч з поезією ви, мабуть і не бачили? Я в сенсі писання віршів, віршування пережив і еволюцію, і революцію (я саме так це сприймаю). Якщо вам не прийнятні ці образи чи метафори - це нормально. Очевидно ми надто по-різному розуміємо систему віршування, образів, метафор, меж поетики і поезії, тому селяві. Я пишу в іншій традиції і сповідую інші засади і канони. Нарешті, мені самому приємно, що мої "спогади невмиті" мають таку тяглість. Лєрмонтова читав, російських класіков уважаєм, але цей образ прийшов мені спонтанно і мимовільно, тому такий збіг випадковий.

Та чакри тут взагалі ні дочого! Хто тут пает треба ще з'ясувати. Ви настільки буквально зрозуміли цей образ. Семантика тут дуже різна, і, між іншим я не нав'язую читачу конкретне задане тлумачення цього сонця. Наприклад, одна з версій. Спогади невмиті - чисті і автентичні спогади, не редаговані ніким, властиво суб'єктивні, навіть наївні, схожі на сонце, часточку сонця, що через фізичні закони може з'явитися між колін! Якщо бути буквальним, можна трактувати так як ви, але не обов'язково, щоб дівчина чи жінка стояла на ширині плечей. Може вона лежить на грудях у коханого і вони дивляться на схід чи захід сонця?!! Еротичний підтекст тут задумувався, але не як стрижневий! Тому, вуаля! Зрештою, на колір і смак... ви самі відповіли на свої зауваги.

Ось вона і зверхність, і безвідповідальна гра словами.
До речі, пане Романе, ще одним фундаментальним принципом у нас є доброзичливість, тобто шукати можливості допомогти, а не втопити. Бо у кожного автора є слабкі місця, навіть у найнайнай знаменитіших авторів.

Отже, дуже раджу вам трохи відпочити від сарказмів, і заслужити собі добрі сни хоч-якоюсь душевною теплотою, вона ж у вас повинна бути?
А ще, є в мене відчуття, що потрібно нашим авторам трохи відпочити від гострої критики.

Критику я спримаю, але коректну. На генія я не претендую, а розбиратися зі мною, мабуть не у вашій компетенції!

Сонце Місяцю дякую за підтримку і за теплі слова, може вірш не такий і поганий, раз викликав таку бурю в склянці води. :)

Супер! Цей коментар поетично гарно обіграний! Приємно вас бачити на сторінці!!! :)

та зрештою
нехай хоч хтось висловлює свою думку прямо.
поки вона висловлюється цензурно.
людина дуже розумна,
це прекрасно видно з коментарів,
а сленг - особиста справа кожного.

видно, відпочиває вже наш критик:)

звучить, як ультиматум взагалі-то.

хоча, як на мене, на ПМ давно вже не було кваліфікованої критики.

На правах автора я хочу втрутитися! Може наша адміністрація нас і береже, бо хоче тримати критичну і толерантну ситуацію на сайті, але травмувати... може когось таке і травмує. Після Літклубу, де мене виматюкав один суб'єкт, травмувати неможливо. А вам наостанок - почитайте тут на сайті останній вірш М. Семенка.
:)

Пане Романе, кожен переживає за ті речі, за які несе відповідальність. Та і згадайте, для прикладу, різні чинники в історії людства, які приводили до великого хаосу, переворотів, воєн. Хто здатен бачити - легко побачить і в нашому, маленькому, ресурсному житті схожі загрози. Вони існують завжди.
Тобто, не революційний метод, який можливо сповідується на інших літпорталах, а еволюційний - наш пріорітет. Маємо право? :)

А критику можете писати і в нас, і будь-де, але, знову ж таки, чи пасуватиме її писати не зважено, і чи нормальний читач нині сприйматиме слова від невідомої особистості, як істину?
Часи змінилися - бути письменним, на жаль, давно вже не значить писати правду.

Ну так, а як же: ТИХО ДОЛЖНО БЫТЬ В БИБЛИОТЕКЕ!!!(с)

Чому ж тихо? Творчість промовиста річ, книжки промовисті штучки, а ось вогонь бібліотекам ні до чого, а творчі авторські майстерні тим більше чутливі до негараздів.
Та й відомо на ці теми багато різного:
"Служенье муз не терпит суеты;
Прекрасное должно быть величаво:
Но юность нам советует лукаво,
И шумные нас радуют мечты..."

Якщо ріку позбавити течії, вона стане ставком. Якщо ставок не чистити, він перетвориться на болото.
Критика - це і є "чищення". Якщо будь-яке здорове начало виганяти з ресурсу через те, що недостатньо реверансів зроблено, це вже не майстерні будуть, а келії.

Я не про творчість окремих авторів, Володю. Я про ресурс в цілому, який поєднує в собі всіх цих авторів. Творча атмосфера - це не тільки наявність віршів (більш вдалих, менш вдалих або зовсім невдалих) і витанцьовування навколо них танцю білого лебедятки. Це ще і дискусії (навіть гострі),це ще протистояння особистостей (навіть різке), це ще боротьба поглядів. І все це, замітьте, зовсім не революційні кроки, а саме еволюційні. Бо вони спрямовані на розвиток.
Позбавлення ж права критикувати - будь кого, окрім "вічно живих", або обмежити критику наявністю чи не наявністю милозвучності,- не сприяє, нмд, розвитку, а має зовсім протилежний вектор. А авторам, які безустанно пробивають для річок подальші творчі маршрути", критика (при вірно вибраному тоні) тільки допоможе в їх безустанній праці.

Аби критик був перед творцем, або хоча би поруч, то він і сам повинен би бути творцем. Творці в критиці-аналітиці звуться, напевно, тільки філософами?
А це вже досить відома річ, добре вивчена.

До речі, адміністрація тиждень тому додала ще одну штучку в користування авторам, - рівні зацікавлення автора в критиці опублікованого твору.
Думаю, що на це теж важливо звертати увагу.

А щодо дискусій, то, я вважаю, Любо, що чим ближча ця дискусія до автора, тим толерантніше має проводитися.

Десь далеко, скажімо на ГАКу, будь-що може відбутися, і це справа їхнього рівня культури і цивілізації...
І це виглядає природно, різні традиції в різних інтернет-інституціях. А поєднати все докупи не виглядає досяжним.

Якщо Ви про критику від пана Романа, то мені здається, він знає, про що каже. Іншими словами, він каже це кваліфіковано (а саме в цьому, наскільки я пам"ятаю, Ви і вбачали сенс). Втім, думаю, його нарис надасть більше аргументів.
Щодо нової можливості у визначенні рівня критики, то, знов таки, на мою скромну думку, коли живий автор ставить у себе позначку, що йому критика "без особливої потреби", це вельми тривожний сигнал. Принаймні, це свідчення того, що "звізда" в його лобі сильно давить на всі інші життєво необхідні органи і члени :)
Стосовно дискусій, Володю, я ж мала на увазі не те позорище з "Моськами_і_Слонами", яке ми кілька днів тому спостерігали. А творчі дискусії, де кожен, кому є що сказати, має право цесказати, і має право переконувати інших, і має право не погоджуватися, відстоюючи свою точку зору, а не впадати в колапс від одного імені автора. Це і є свобода. А без свободи немає і творчості.

Я думаю, і для ПМ такий нарис був би вельми цікавим. Романе, може, і тут "повісите"?

Оце правильно, пане Романе, а то не гоже дереву без плодів бути, - а за плодами його і пізнається все...

Я дуже люблю ім'я Рома. Всі хто Роми вони
а)розумні
б)егоїсти
в)мають в собі якийсь процент симпатичної мені нації
г)... думаю до літеру г до тебе немає чого поки привязувати...
д) я тебе не знаю, отже я ХОЧУ ТВОГО... погляду... критичного. Заходь до мене в салон алфавіт повчимо чи шо...
Не пропадай, чуєш,
Цілую ніжно

Зоряночко, можна без пане, за хуліганство дякую. дуже приємно!!! Завжди вам радий!

:)))

Привіт! Так, нашуміли... Юля вкажи мені, де мені властива брутальність. Любиш круасани? А як же жіноче прагнення до еталонності. Мені круасанів не шкода!!! Ну, добре принесу!

Ну брутальність це те... ну коли ти даєш речам свої імена... :)
З моїм еталонам круасани тільки на користь :))))))))

Читав пане Іване! І не тільки цю його книгу.