ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Долик (1965) / Вірші

 Давній спогад
Ти мене проведеш до тролейбусів – звірів рогатих.
Я поїду тихенько, писатиму вірші в блокнот.
Ми не будемо спогади календарями гортати.
Нам залишиться день цей – як жменька високих нот.

Розпрозорився вересень чистим летючим блакитом,
Львів розтанув медово, стікає солодким вогнем.
Ні, ми будем собою, ми будемо, будем любити!
Ми з тобою від себе – від себе ніяк не втечем.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-04 22:35:47
Переглядів сторінки твору 9851
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.795 / 5.5  (5.082 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.027 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.08.01 01:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Опришок (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 23:01:45 ]
Дуже красивий і дуже жіночий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 23:09:11 ]
Ну чому відразу, як лірика, то й жіночий, пане Василю? )))
Ностальгійна, чарівна замальовка, Любо. Дякую! (Се була Консуело)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:08:32 ]
Дякую, мила Консуело! Це справді дуже давня історія - тому і ностальгійна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Опришок (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-04 23:16:03 ]
Бо чоловік не зможе написати отак ніжно, напівтонно і зворушливо. Мабуть тому, пані Юляно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 12:49:06 ]
Чому ж не може?
Ви ж написали "Еротичне"
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:07:24 ]
Пане Василю, ви довели, що чоловік може написати отак)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-01-04 23:49:03 ]
Легко, наче вітер прозорою жіночою хустинкою грається. Пан Василь правий - напівтонно, ніжно. Але хіба не в ніжності жіноча сила... Лірика середнього роду - погана лірика.Вітаю з гарним віршем, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:09:19 ]
Дякую, пані Тетяно, я рада, що Вам припало до душі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:11:39 ]
А ще у Вас чудовий кіт - у мене був такий, я його дуже любила, але він пропав, бідолаха... От і знову ностальгія...((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 12:56:52 ]
Гарно, Любо!
А чому тролейбуси "звірі"? Цей образ трохи випадає з загального малюнку, як на мене.
У рядку:
"Нам залишиться день цей – як жменька високих нот" - на "високих" - збивається ритм.(не вистачає склада)
Протиставлення:"Ні, ми будем..." - я б змінив на стведження:
"То ж ми будемо..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Опришок (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 23:00:56 ]
У тролейбусів є роги. Мабуть, тому вони й звірі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-01-06 14:08:31 ]
Звісно, Василю, образ зрозумілий.
Але в даний ліричний текст він не вписується, як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:13:42 ]
Олександре, дякую за підказку. Справді, логічніше буде змінити "Ні" на стрвердне "так". Ще подумаю трішки - і поміняю.
Емоції декли перехлюпують - і не чую слів логіки)
Така жіноча суть)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-05 14:51:43 ]
!:коротка, але гарна композиція. Погоджуся з Олександром Христенком стосовно ритму окремих рядків, точніше одного (1 строфа, 3 рядок). Але, то авторське діло, якщо вам не залежало і незалежить на гіпердосконалому ритмі.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 10:12:28 ]
Миколо, боюся гіпердоскналості - це- вже далі нікуди іти...А хочеться завжди мати свободу росту)))
Як кажуть французи, у прекрасної жінки має бути хоч одна недосконалість , яка її прикрашає)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Осока (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 16:26:54 ]
Красивий текст, але до кінця не витриманий. Емоція подекуди провисає. Хоч і справді - дуже жіночно і щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-05 23:17:25 ]
Сергію, не судіть строго, вірш написався у тролейбусі - і з того часу не рухала його, бо дорогим був сам спогад... Але... таки я його понамагаюся дошліфувати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-13 23:30:57 ]
не сподівався, що кінець буде таким. спочатку здавалось, що поезія стане ще однією романтичною історією. так і є, але останній рядок розширив звичайні для таких творів межі. гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2010-01-14 10:10:52 ]
Дякую, пане Мирославе, за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-19 10:53:08 ]
Отакі образи "звірі рогаті - тролейбуси", мабуть, є найцікавішими родзинками поезій. Мені хочеться смакувати оцей рядочок без кінця: Розпрозорився вересень чистим летючим блакитом..
Тут і точність, і краса злилися в гармонію.
Дякую, Любочко, твоїми віршами можна дихати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-08-20 22:12:37 ]
ммм, як я тішуся, що тобі сподобалося!!!