ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Фітель (1965) / Вірші

 * * *
Ми кохалися не до ранку.
Ти пішов, двері я замкнула.
Зрозуміла, що лиш коханка.
Що кохання давно минуло.

Наші душі кружляли в танку.
А тіла наші не посміли.
Я тобі всього лиш коханка.
Ти для мене світ ясний, милий.

Я кохаю, бо ти мій ранок.
Ти тікаєш, я лиш твій вечір.
Видно, доля така в коханок,
опускати тихенько плечі.

Ти думками тепер далеко.
І зоря наша в небі остання.
Бо принесли тобі лелеки,
Чим скінчилась любов дорання.

Закружляю сама у танку
Я, закутавши шаллю плечі.
Бо кохання моє й коханка –
Несумісні у світі речі.

Ми кохалися не до ранку.
Відвернув ти облудні очі.
Не кохана твоя. Коханка.
Я коханкою буть не хочу.

Ми кохалися не до ранку.
Ми кохалися не до ранку...

2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-21 16:11:19
Переглядів сторінки твору 15668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.929 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.370 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.03.15 02:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-01-21 16:41:11 ]
Галиночко, щирий вірш.
"Видно, доля така в коханок,
опускати тихенько плечі" - влучно сказано.
З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 14:44:11 ]
Дякую, Тетянко. Справді щиро, бо про своє, про жіноче. Хай минає така доля нас, хоч деколи. З теплом навзаєм, Галя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 20:50:25 ]
ой жах просто!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 14:44:51 ]
А що саме жах, пані Наталю? Ситуація чи вірш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 20:53:54 ]
Галино, Ані Лорак точно би зацінила цей текст.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 20:55:26 ]
Ви можете краще.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 14:47:27 ]
Ганнусю, дякую за віру. Пам"ятаю ваші попередні оцінки. Та хіба це аж так зле? А для Ані Лорак придумаємо щось драйвовіше, коли весна прийде. А це - минуле, воно не може бути ні краще, ні гірше, воно таке, яке було. З повагою, Галя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 14:50:45 ]
просто я помітила, що цей вірш дещо поступається Вашим іншим. от і вирішила Вам нагадати, що Ви-таки краще можете :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 21:40:18 ]
Гань, Ані Лорак не так давно заміж вийшла. Вона поки таких пісень не співатиме, як на мене!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 22:03:15 ]
що, справді?
ото я дурепа: газет не дивлюся, телевізора не читаю... :(

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 14:50:19 ]
Точно, Тетяночко, це не для Ані Лорак, та хай би не тільки поки що, а й на майбутнє. Гарна співачка, що б там не казали. Та це не пісня, хіба так, тихенько про себе, щоб ніхто не чув, витерти сльозу і посміхнутись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 15:47:22 ]
Галино, краще таки ставити під віршами дату написання. А то якість ранніх і більш пізніх надто вже разюча.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 20:19:18 ]
Та ж тут є дата, а про якість вірша як тут говорити? Це ж прощання з обдуреним коханням, замість биття тарілок і пігулок від депресії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 20:27:34 ]
Ну, так, прощання. Але ж його теж можна по-різному описати. Йдеться про те, що цей Ваш вірш програє деяким іншим саме зас якістю, а не за почуттям. От і все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 20:23:38 ]
Пані Наталю, здається, ви вже занадто. Дай Боже вам таких фактів у житті ніколи не констатувати, а якщо доведеться, то принаймні у такій віршованій формі, з тихим смутком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 20:28:12 ]
ну може трохи в іншій формі.... і взагалі мені здається поганим тоном писати про інтим ще й так відверто. от.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 20:33:56 ]
ну, це ти загнула трішки, здається :) де тут "так відверто"? :))
а світова класика знає куди більш відверті зразки лірики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вова Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 20:38:44 ]
Якось дійсно написано не дуже поетично. У сенсі вірш не привправлений метафорами і образами. Константація факту якась виходить. І банально трохи. Про таке можна більш цікавіше писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 20:52:48 ]
Ну воно дуже побутово.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 23:24:14 ]
Звісно ж, побутово. Майже як "мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом". Жартую, просто колись моя вчителька української літератури, заслужена вчителька тоді ще УРСР, сказала, що краще вміти опоетизувати побутові речі, ніж опрозити вічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:05:58 ]
Я розумію, що в Радянському Союзі сексу не було. Але тут відвертості інтиму я й на радянські мірки не бачу. Це відветість відповіді на обман, так, але хіба і цьому є поганий тон?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:06:39 ]
"Наші душі кружляли в тАнку."
"Закружляю сама у тАнку"
(рима до "кохАнка") - я перепрошую, ліричні герої - танкісти?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:19:12 ]
Лірична героїня з радістю стала б у певний момент танкістом, чи танкісткою, навіть давній досвід водіння є. Але тут, на жаль, танків не було, був самотній танок. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:20:33 ]
Пані Галино, у слові "танок" сталий наголос, один-єдиний. І він - на другий склад...А так читач може подумати, що це історія про танкістів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 23:28:19 ]
Якщо читач має ідношення до армії, то хай собі думає про танки, авіацію і підводні човни одночасно. Всі інші, думаю, здогадаються, про що йдеться. А прикладів, коли єдиний правильний наголос у слові довільно переносять без спроби військового перевороту, я бачила предостатньо, найбільше тут на майстернях, і ніхто не здригається від гуркоту канонади.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 21:09:49 ]
Пані Галино, розумію, що життя наше таке, ми такі і теде...
Але коли плоди доранньої любові приносять лелеки, боюсь, стає не до поезї і не до кохання.
А те, що кохалися не до ранку, то звичайно, дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:15:29 ]
Юлянко, сумно, звісно. Та плоди принесли не мені, на жаль, а може, й на щастя. Бо різні дерева приносять різні плоди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:13:13 ]
Відповім, можливо, одразу всім. Я не придумувала цього вірша, як і всі решту. Мої вірші пишуться "згори", щось диктує, а я записую, що встигаю. А це прийшло саме в такій формі, значить, мало таким бути. А домислювати щось - це було би вже не про мене, а про якусь літературну героїню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:20:26 ]
тоді передайте тому, що "згори диктує", хай це робить тщатєльнєє :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:22:22 ]
Та я би з радістю домовилася, от би знати, з ким.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 21:22:59 ]
Є ще таке поняття як "робота над твором", на ній постійно наголошує зокрема наш головний Редактор.
Форму можна і треба вдосконалювати. Чи Ви вважаєте цей вірш ідеальним і довершеним?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:31:44 ]
Звісно, про роботу над твором я знаю, чудово розумію, що вдосконаленню нема меж. Ось наступний віршик я пару разів поправляла, якщо хтось помітив. І можливо, ще щось додам, як додасться. А тут вже поки що залишу все як є, факт не зміниш, тож навіщо завдавати собі зайвого болю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вова Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:17:32 ]
А чому зразу домислювати) Зроби життєву ситуацію більш поетичною)тобто не називати речі своїми іменами. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:20:58 ]
Тут хотілося саме назвати речі своїми іменами, щоб дехто не питав "а що я такого зробив".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юляна Галич (Л.П./М.К.) [ 2010-01-22 21:21:33 ]
Пані Галино, розумію, що життя наше таке, ми такі і теде...
Але коли плоди доранньої любові приносять лелеки, боюсь, стає не до поезї і не до кохання.
А те, що кохалися не до ранку, то звичайно, дуже сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вова Ковальчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:27:44 ]
Так) До ранку кохатися це добре....)))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-22 21:32:53 ]
Ну хоч щось добре знайшлося. :)