ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Дякую і прошу
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Прощальна симфонія Гайдна
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Доленосний
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
* 253 *
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ольга Майборода (1967) / Вірші

 """""""""""
Цей снігопад у пам’яті зоставсь -
Різдвяна ніч, колядники і зірка.
Нас не примирить сміх – примирить тільки час,
Й кагору кров, що у карафці гіркне.

Цей снігопад, коли ніхто не сам,
І вірші – про коханих і найближчих.
Різдво і сніг – усе, що снилось нам,
Допоки дерево в саду ставало вищим.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-01-25 20:06:27
Переглядів сторінки твору 11856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.449 / 5.5  (4.651 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.474 / 5.1)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.21 18:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-25 20:15:44 ]
Останній рядок першої строфи - це для якого мовного апарату?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:23:01 ]
Люба Єлизаветонько, що ви мали на увазі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-25 20:24:12 ]
"Й кагору кров, що у карафці гіркне" - вірш то й в принципі нормальний, а оцю фразу як вимовити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:25:48 ]
А у вас проблеми з дикцією? Шкода, таке молоденьке....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-25 20:28:05 ]
Можливо, людина, яка читає ваші вірші, і вимовить оцей рядок. Дай Бог! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:31:11 ]
На жаль, Єлизаветочко, не так багато людей приділяють уваги моїй творчості. Тому я постійно у сумнівах. А ви що могли б сказати, окрім того, що не спроможні вимовити українські звуки?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-25 20:34:54 ]
Якщо про вас, то ви невихована і особа, яка не сприймає нормального і цілком доречного зауваження, адже там дійсно багато букв "к", "г", і ще буква "р", які в сумі дають важкий для вимови рядок.
Якщо ви цього не помітили, то дуже жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:40:49 ]
Я цілком сприймаю Ваші зауваження, люба Єлизаветочко, і зовсім не хотіла поранити Вашу юну незайману душу. Вибачте, якщо так сталося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-01-25 20:44:42 ]
Оцей фарс показуйте комусь іншому, у кого вже ненезаймана і зріла душа:)
Вас так тривожить питання віку. Боїтеся старості? Дай Бог, аби ви до того часу навчилися сприймати критику і не ображати дитячими фразами людей :)
Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:51:53 ]
Та, боронь Боже, люба Єлизаветонько, не боюся я старості, і смерті не боюся.... Хіба ж я не сприймаю Вашу критику - критикуйте, буду тільки рада, може нарешті доведу до пуття свій доробок і видам книгу. ... Простіть і милуйте....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 20:43:59 ]
Щойно пані Ольга люб"язно смикала рядки з моїх віршів. Вирішила і я висловитися. А як Вам 2 й рядок - "примирить" двічі. Чи не ліпше уникнути цьго, наприклад..."а лише час". Чи ще подумати трішки. "зАставсь у пам"яті..." Працюйте! Не гайте на мене часу. Своє чекає! :)
А чи росте взимку дерево?.. Ні... (останній рядок)
Лише поет росте... Бажаю росту, щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:47:22 ]
Світлано, ядкую, що помітили одруківку, мабуть, ви маєте рацію. А щодо примирить, то дозволю собі вжити у вірші такий напіврефрен, який, сподіваюся, додасть емоційного навантаження віршу. А дерево росте завжди, мабуть, як і людина...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 20:51:48 ]
Ні, у мене син - біолог... Не росте взимку дерево, сказав. :)
Олю, там задовгий рядок від "примирить", надто помітно. Але...автору видніше. Успіхів Вам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:54:13 ]
Дозвольте я вдихну авторської свободи і хай рядок залишиться. а може і є такі дерева, які ростуть взимку... Хіба ж людина здатна знати про усе, що створено не нами?......

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:57:19 ]
Ой, а я зрозуміла - Різдво ж снилося, тому інша пора року була. Помилилися Ви, Світланочко люба. Мабуть, теж так любите природу як і я. Бо що може бути кращим, ніж зелен-поле, зелен-гай і Сорочинський ярмарок....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 20:57:26 ]
то Ви ЗА авторську свободу? І я за неї... Дивно, чому мені відмовляють в ній?...:) Чи вже дозволили?
Файно. Гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 20:59:12 ]
Та ж коли Вам відмовили? Чи хто Вас на заслання посилав із забороною писати і малювати, Світланочко?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-01-25 20:59:49 ]
Чудовий вірш. Дуже мені сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 21:02:51 ]
Дякую, Зоряно...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 21:00:11 ]
Я думала про сон... Ваш. Але зимовий вірш. Ви саме ЗИМОВИМ його змалювали... Читач - я. :)
як гарно, коли тебе розуміють...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 21:05:34 ]
Не знаю, Вам видніше, рідна Світлано, і досвід у Вас більший і книжок багато. А я навіть на одну не можу віршів зібрати.... Та вірш зимовий... Знаєте, як у Алсу, у кліпі, де стилізацію під Лоліту... Зимний сон... Багато Лоліт на світі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 21:17:03 ]
то Вам позичити... фабул? чи віршів? :) ви чомусь рядки з моїх...полюбили... А чому ми вже "рідні"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 21:19:51 ]
Та не полюбила, я класиків люблю. Мертвих. А люди усі рідні, браття і сестри, чи не так?... Миру Вашій душі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 21:21:39 ]
А Вашій - СПОКОЮ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 21:24:48 ]
та вже є, люба Світланочко, і спокій, і мир, і натхнення.... а у вас?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Майборода (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-25 21:55:21 ]
Дякую, що завітали... Не буду нічого доводити... Миру і Визнання...