ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Повернення
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
* 155 *
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Скімливий
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Проза

 Декілька цитат
немає і не буде

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 19:34:20
Переглядів сторінки твору 9154
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 7.815 / 5.5  (4.532 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.708 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.09 08:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:02:51 ]
На мою думку, чашу можна переповнити, як солодким, так і гірким на любому етапі життя. Коли людина втрачає почуття міри і раптом відчує перенасичення. Воно однаково обтяжує як тіло, так і душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:24:17 ]
Так, шановна Тетяно.
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:17 ]
Хороші висловлювання. Є над чим подумати. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:55 ]
Дуже цікаво, то можна написати чотиривірші (чи короткі вірші) за цими перлинками? Щиро дякуємо (думаю, що кажу від усіх)!
Перші публікації на цій сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:14:56 ]
То чому ні?
Пишемо, створюємо, віршуймо.
А ми знаючи, звідки прийшла до нас ця мудрість, коли і чиєю вона є, розглядатимемо ці твори.
Будь-ласка.
Я поповнюватиму цю сторінку новими (старими) перлами.
Творчих успіхів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 21:48:07 ]
Спробувала до останнього висловлювання:

Коли мішок, печалями набитий,
Закине лихо ближньому на спину,
Хіба не допоможеш, о людино,
хоч драхму смутку навпіл розділити?

Не знаю, яка найменша міра ваги тоді була, тому скористалася драхмою.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 22:23:25 ]
Я завтра подивлюсь.
Поки що можу пригадати чарак (7,5 кілограмів), та не пам'ятаю, як зветься його одна десята частка. А що? Нормальна вага. Про грами та кілограми місцеве населення знало також.
Ми купували картоплю, а на чашу ваг продавець клав камінець, вилизаний водами річки Кабулки, запевняючи нас в тому, що він важить саме стільки, скільки має бути. На другу - картоплю чи помідори розміром з півлітрову та літрову банку. Гарно там все росло на землі, в якій чого тільки не було... Мається на увазі органіка :)))
Драхма - теж непогано. І рупії. Чому б не розділити?
Свого часу вони були гарними грішми :)))
"Хоч краплю смутку навпіл розділити".
Так було б простіше. І вірш набув би інтернаціонального забарвлення. Але вам видніше.
Творчих успіхів, гарного настрою. Гарно написали.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 13:30:46 ]
Та може бути і "краплю". Просто хотіла "драхмою" підкреслити, що коли хтось сумує, то навіть розділити найменший тягар того смутку є гідним людини. О.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 14:32:42 ]
Мабуть, можна і драхму. Ваш вірш написано українською, а не фарсі, тому ніяких проблем не буде. Справа ще в тому, що і іменник "плутанина" та похідні і схожі на нього слова пишуться так само, як і назва грошової одиниці і міри ваги, номінал якої відомий всім користувачам Інтернету.
Я поки що на інші мірила та еквіваленти не надибав. Якщо знайду, то сподіваюсь на такий, яким можна було б легко замінити існуючий.
Творчих успіхів, гарного настрою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 20:07:09 ]
Істина: стисла і влучна, і вічна...
Дякую, Вам пане Олександре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:33:33 ]
Та я її не вигадував.
Тільки знайшов - і переклав.
Скільки тієї роботи?
Дякую і Вам, Костянтине.
Будуть нові знахідки.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 21:10:13 ]
ніч пиятики не коштує ранішнього похмілля
п’ємо на поминках п’ємо на весіллі
ми заручники черевоугодництва й ліні
і маліє душа у розпещеній тліні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 21:57:43 ]
Дуже гарно.
Я приніс ще одне висловлювання, але воно болюче і актуальне. Тому особливо не афішую. Просто дописав після попередніх.
Дякую за співучасть у цьому :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 14:11:08 ]
Можливо, пані Тетяна теж мала на увазі актуальність її твердження... У багатьох життєвих випадках.
Хоча, східна мудрість, здається мені, не настілька однозначна...
Але завжди приваблюють такі лаконічні вислови, які дають широку поживу для розмилів думаючій людині. Начебто все це і відоме, банальне, а зачіпає, особливо якщо прив’язується до конкретних життєвих обставин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-01 02:20:54 ]
"Десять дервішів розмістяться на одному килимі, а двоє падішахів не уживуться в одній державі.
(Сааді)."
оце співзвучне із нашим: де три українці - там два гетьмани.
***
Джавр-е-астод бе зі махр-е-подар
Суворість наставника краща за батьківську любов.

Санчику, частина слова "подар" означає батька чи любов ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 09:18:42 ]
Любов, на превеликий жаль, означає «ма(х)р». Літера «х» майже не промовляється, її звук нагадує видих. Так само як і в слові «ша(х)р», яке означає місто. Українцям легко навчитись вимовляти звуки літер фарсі. Тільки от літер, що передають звук «х» з різним ступенем твердості, в них аж три. Дві літери «к», стільки ж «с». Та то таке…
Студенти, які вивчають арабську мову, вчаться шість років. Як на медиків. І без стажування можеш вчитись хоч десять років, і ти вмітимеш писати-читати, але тебе не розумітимуть. Рік практики – і ти можеш сміливо вважати себе випускником. З фарсі трішки легше. Вона наче рідніша, ї навчатись їй не важче, ніж англійській. Але ми не про це.
«Мати» звучить як «модар», а батько як «подар». Наголос припадає на останній склад, а літера «а» промовляється, як щось проміжне між «а» і «о». Прикметники завжди стоять за іменниками, і на них вказує відповідна голосова зв’язка.
І таким чином ми можемо зараз розглянути одне прислів’я, яке я свого часу вивчив першим. Його розуміють і азербайджанці.
دل مادر به بچه از بچه به کوچه
Дель-е-модар ба бачє, аз бачє – ба кучє.
Серце матері – до сина, а сина – на вулицю.
Тобто, ось такий напрямок руху. Кожне серце лине туди, де його власнику цікавіше або рідніше, чи відповідальніше, або як кому забажається.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:13:41 ]
Надзвичайно цікаві речі запропопонували, пане Олександре. Особисто для мене світ давнього Сходу видається загадкою за сімома замками.
Рада буду ознайомитися.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:31:15 ]
Вітаю Вас і дякую за те, що звернули увагу на скромний прозовий твір, в якому немає нічого визначного, крім думок філософів і поетів. А своїх власних - нуль :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 16:16:12 ]
Це той самий Саді "Иных уж нет, а те далече"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 20:06:58 ]
Так.
А чому Пушкін так спростив (вкоротив) ім'я? Я не знаю.
І цього відомого висловлювання на фарсі я ще не зустрічав. Як надибаю, то проінформую Вас особисто. Зараз не можу. На цьому компутері в мене немає арабських літер. Та і взагалі шукати, йдучи від перекладу до оригінала - марна справа.
Дякую за питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 12:59:06 ]
Буду чекати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:52:40 ]
Та це висловлювання могло бути трішки зміненим.
Тому шукати буде нелегко.
Мені відомо, як пишеться "далеко" та "близько". Бо я сам ходив вулицями, де навряд чи хто розмовляв російською мовою. "Наздік" - це "близько", "дур" - це "далеко". "Наздік аст", "дур аст". Ось так можна було почути.
Чекайте, шановний тезко. Про те "далеке" хто тільки не писав...
"Прєкрасноє далєко, нє будь со мной жестоко, нє будь со мной жестоко, жестоко нє будь"...
Творчих успіхів, гарного настрою.