ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Вадим Структура
2026.02.07

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Дяченко (1955 - 2020) / Проза

 Декілька цитат
немає і не буде

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-01-31 19:34:20
Переглядів сторінки твору 8774
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 7.815 / 5.5  (4.538 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.400
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.17 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:02:51 ]
На мою думку, чашу можна переповнити, як солодким, так і гірким на любому етапі життя. Коли людина втрачає почуття міри і раптом відчує перенасичення. Воно однаково обтяжує як тіло, так і душу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:24:17 ]
Так, шановна Тетяно.
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:17 ]
Хороші висловлювання. Є над чим подумати. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:05:55 ]
Дуже цікаво, то можна написати чотиривірші (чи короткі вірші) за цими перлинками? Щиро дякуємо (думаю, що кажу від усіх)!
Перші публікації на цій сторінці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:14:56 ]
То чому ні?
Пишемо, створюємо, віршуймо.
А ми знаючи, звідки прийшла до нас ця мудрість, коли і чиєю вона є, розглядатимемо ці твори.
Будь-ласка.
Я поповнюватиму цю сторінку новими (старими) перлами.
Творчих успіхів.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 21:48:07 ]
Спробувала до останнього висловлювання:

Коли мішок, печалями набитий,
Закине лихо ближньому на спину,
Хіба не допоможеш, о людино,
хоч драхму смутку навпіл розділити?

Не знаю, яка найменша міра ваги тоді була, тому скористалася драхмою.:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 22:23:25 ]
Я завтра подивлюсь.
Поки що можу пригадати чарак (7,5 кілограмів), та не пам'ятаю, як зветься його одна десята частка. А що? Нормальна вага. Про грами та кілограми місцеве населення знало також.
Ми купували картоплю, а на чашу ваг продавець клав камінець, вилизаний водами річки Кабулки, запевняючи нас в тому, що він важить саме стільки, скільки має бути. На другу - картоплю чи помідори розміром з півлітрову та літрову банку. Гарно там все росло на землі, в якій чого тільки не було... Мається на увазі органіка :)))
Драхма - теж непогано. І рупії. Чому б не розділити?
Свого часу вони були гарними грішми :)))
"Хоч краплю смутку навпіл розділити".
Так було б простіше. І вірш набув би інтернаціонального забарвлення. Але вам видніше.
Творчих успіхів, гарного настрою. Гарно написали.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 13:30:46 ]
Та може бути і "краплю". Просто хотіла "драхмою" підкреслити, що коли хтось сумує, то навіть розділити найменший тягар того смутку є гідним людини. О.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 14:32:42 ]
Мабуть, можна і драхму. Ваш вірш написано українською, а не фарсі, тому ніяких проблем не буде. Справа ще в тому, що і іменник "плутанина" та похідні і схожі на нього слова пишуться так само, як і назва грошової одиниці і міри ваги, номінал якої відомий всім користувачам Інтернету.
Я поки що на інші мірила та еквіваленти не надибав. Якщо знайду, то сподіваюсь на такий, яким можна було б легко замінити існуючий.
Творчих успіхів, гарного настрою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-31 20:07:09 ]
Істина: стисла і влучна, і вічна...
Дякую, Вам пане Олександре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 20:33:33 ]
Та я її не вигадував.
Тільки знайшов - і переклав.
Скільки тієї роботи?
Дякую і Вам, Костянтине.
Будуть нові знахідки.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 21:10:13 ]
ніч пиятики не коштує ранішнього похмілля
п’ємо на поминках п’ємо на весіллі
ми заручники черевоугодництва й ліні
і маліє душа у розпещеній тліні



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-01-31 21:57:43 ]
Дуже гарно.
Я приніс ще одне висловлювання, але воно болюче і актуальне. Тому особливо не афішую. Просто дописав після попередніх.
Дякую за співучасть у цьому :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 14:11:08 ]
Можливо, пані Тетяна теж мала на увазі актуальність її твердження... У багатьох життєвих випадках.
Хоча, східна мудрість, здається мені, не настілька однозначна...
Але завжди приваблюють такі лаконічні вислови, які дають широку поживу для розмилів думаючій людині. Начебто все це і відоме, банальне, а зачіпає, особливо якщо прив’язується до конкретних життєвих обставин.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-01 02:20:54 ]
"Десять дервішів розмістяться на одному килимі, а двоє падішахів не уживуться в одній державі.
(Сааді)."
оце співзвучне із нашим: де три українці - там два гетьмани.
***
Джавр-е-астод бе зі махр-е-подар
Суворість наставника краща за батьківську любов.

Санчику, частина слова "подар" означає батька чи любов ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 09:18:42 ]
Любов, на превеликий жаль, означає «ма(х)р». Літера «х» майже не промовляється, її звук нагадує видих. Так само як і в слові «ша(х)р», яке означає місто. Українцям легко навчитись вимовляти звуки літер фарсі. Тільки от літер, що передають звук «х» з різним ступенем твердості, в них аж три. Дві літери «к», стільки ж «с». Та то таке…
Студенти, які вивчають арабську мову, вчаться шість років. Як на медиків. І без стажування можеш вчитись хоч десять років, і ти вмітимеш писати-читати, але тебе не розумітимуть. Рік практики – і ти можеш сміливо вважати себе випускником. З фарсі трішки легше. Вона наче рідніша, ї навчатись їй не важче, ніж англійській. Але ми не про це.
«Мати» звучить як «модар», а батько як «подар». Наголос припадає на останній склад, а літера «а» промовляється, як щось проміжне між «а» і «о». Прикметники завжди стоять за іменниками, і на них вказує відповідна голосова зв’язка.
І таким чином ми можемо зараз розглянути одне прислів’я, яке я свого часу вивчив першим. Його розуміють і азербайджанці.
دل مادر به بچه از بچه به کوچه
Дель-е-модар ба бачє, аз бачє – ба кучє.
Серце матері – до сина, а сина – на вулицю.
Тобто, ось такий напрямок руху. Кожне серце лине туди, де його власнику цікавіше або рідніше, чи відповідальніше, або як кому забажається.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:13:41 ]
Надзвичайно цікаві речі запропопонували, пане Олександре. Особисто для мене світ давнього Сходу видається загадкою за сімома замками.
Рада буду ознайомитися.
З повагою,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 10:31:15 ]
Вітаю Вас і дякую за те, що звернули увагу на скромний прозовий твір, в якому немає нічого визначного, крім думок філософів і поетів. А своїх власних - нуль :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-01 16:16:12 ]
Це той самий Саді "Иных уж нет, а те далече"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 20:06:58 ]
Так.
А чому Пушкін так спростив (вкоротив) ім'я? Я не знаю.
І цього відомого висловлювання на фарсі я ще не зустрічав. Як надибаю, то проінформую Вас особисто. Зараз не можу. На цьому компутері в мене немає арабських літер. Та і взагалі шукати, йдучи від перекладу до оригінала - марна справа.
Дякую за питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-02 12:59:06 ]
Буду чекати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-02 20:52:40 ]
Та це висловлювання могло бути трішки зміненим.
Тому шукати буде нелегко.
Мені відомо, як пишеться "далеко" та "близько". Бо я сам ходив вулицями, де навряд чи хто розмовляв російською мовою. "Наздік" - це "близько", "дур" - це "далеко". "Наздік аст", "дур аст". Ось так можна було почути.
Чекайте, шановний тезко. Про те "далеке" хто тільки не писав...
"Прєкрасноє далєко, нє будь со мной жестоко, нє будь со мной жестоко, жестоко нє будь"...
Творчих успіхів, гарного настрою.