ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вітер Ночі / Вірші

 Снег
Снег, но ты ему не рада.
Вечер – жгучая тоска.
Было – не было. Так надо, -
"Без тебя моя рука".

И до слёз, до боли вязкой
Тянет за душу: «Не тронь».
Бьётся в окна зимней сказкой
По стеклу твоя ладонь.

Снег, как диво сновиденья, -
Обмануться и забыть.
Что же ждёшь прикосновенья?
- Больше некого любить.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-02-03 19:42:24
Переглядів сторінки твору 7324
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.859 / 5.5  (4.833 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.683 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.07.09 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 20:19:13 ]
ой,
Такого Вітрика всі панєнки люблять.
Ну а я - як БРАТА.
"Без тебя моя рука." - тут якось задумався... мо` "..." поставити?
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 20:28:46 ]
Лю,єс))). У попередньому тобі віршик...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 20:57:37 ]
"Бьется в окна зимней сказкой
По стеклу твоя ладонь" - дуже і дуже!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 21:14:27 ]
Дуже дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 22:14:55 ]
"же ждёшь" - сильно "жужжит". Может,
"Что ж ты ждёшь прикосновенья?"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 22:19:04 ]
Дуже так сумно, Вітрику. А може це тому я так чую, що мене зима уже втомила? Та я люблю сум.
Гарно.
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 22:19:42 ]
Теперь зажужжало громче))) Спасибо)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-03 22:22:13 ]
Яринко, сумуємо разом! А снігу! Зараз піду заметіль фоткать)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-03 22:36:06 ]
И до слёз, до боли вязкой
Обмануться и забыть.
Взял ножа, прикрылся маской
и пошёл всю ночь бродить...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-03 23:22:11 ]
Так, так, Костику, пародійний потенціалу Вас розвивається. Продовжуйте. Гарненька іронія.
Вітрові: Ну, брате, ти просто, як Серьога Єсенін, пишеш.
Как леденец, сердце тает. А жінки і дівчата, то мабуть, вже на руках тебе носять. Тебе, правда, ще треба спіймати за... серце. Але є, є майстрині. Приїзди, дорогенький, чекаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 00:09:55 ]
Так приємно, Вітроньку, перечитувати Ваші твори.
Дуже гарно пишете!
Розрадьте свою лір. героїню - Ви це чудово вмієте... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 00:24:07 ]
Костянтине, Тільки повернувся, сніжний і без ножа! Дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 00:25:51 ]
Ярославе, як казав Сковорода " Світ ловив..." А жінки і потім...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 00:27:27 ]
Мишенята, цьоммм!І квіти, квіти...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 01:04:39 ]
О, добре, що зайшла. Сніг - у холодильнику, цьомчики - на щоці, а квіти - у вазі. Дякую, любий Вітроньку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 01:12:07 ]
Олесю, вальсуємо по снігу з квітами і Ярославом..)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 07:53:29 ]
Друже Вітре!
Чудово. Єдина пропозиція: можливов варто замінити "диво" на "чудо"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 08:16:39 ]
Лягло на душу, Прохолодненький.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:14:57 ]
Дякую, Олександре, прислухаюсь...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:15:52 ]
Привіт Вушастим ! Радий, що завітали )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-02-04 17:17:05 ]
гарно. що ще скажеш?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 17:20:42 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-02-04 19:38:03 ]
Ось і я на Вашій сторінці! Приємно-легко пишете. Гарне риторичне питання - і ціла філософія в двох рядках, у питанні й відповіді.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-04 19:40:54 ]
Ось і Ви))) Дякую. Щиро навзаєм))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-28 19:11:00 ]
Це від мене теж про сніг...

В безымянном пространстве отчалив,
снег идет мимо окон и глаз.
Все белее от нашей печали.
Все печальней, чем дальше от нас.
Как явленье спасения тишью,
детским сном, мудрою немотой.
Снег на каждом сознании пишет
афоризм обещанья простой.
Будто с этого чудо-мгновенья,
отбелив горечь детской мечтой,
обойдя стены всех столкновений,
между ними найдешь ходик свой.
И уже никогда, будь спокоен,
эта ясность души не пройдет.
Ты к ней снегом безмолвным прикован
до тех пор, пока снегом метет.