ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Фотографія для вічності
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
Сьогодні так.
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усмішка осені
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Як Наливайко ходив Арону помститися
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
Нічне ВИДИВО
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Молюсь
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Парадокси
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Паростки атеїзму
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Знаряддя війни
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
Дивні дні (The Doors)
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Судний день
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
Вибір ваш...
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
* * *
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
* * *
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Перпетуум Нобіле
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
У неба "нежить"...
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Спогад Амазонки про останній бій

Відповідь Ю.Яремку на "Амазонку"

Оніміло плече,
Бо під серцем - роз"ятрена рана.
Перед моїх очей
Чорних хмар пошматовані плями.

Рука ката
Надто довго чекала на жертву.
Утікати?
Вже пізно! Чую подих холодної смерті.

Знавісніла
Юрба вимагає видовищ кривавих.
Я втомилась,
На спочинок душа має право!

Перед взором
Життя, наче кадри, поволі спливає.
Неозорість
Небес мою душу спокушує раєм.

Так незвично -
Моє серце надривно не б"ється.
Бачу Вічність,
Хтось незримий до мене сміється...

На аренах
Життя усі битви за Правду скінчила.
Магдалена
Пішла... Вільний дух Вам у спадок лишила!...
30.03.2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-30 19:29:34
Переглядів сторінки твору 8777
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-30 19:53:14 ]
Дуже гарний вірш, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-30 20:04:51 ]
Дякую, Аделько! Такий собі спогад з минулого життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 12:44:53 ]
Дуже образно Наталія, дуже личить сильному характеру, Чарівної Амазонки, яка ніколи не втікає від небезпеки, а стійко іде в бій з відкритим забралом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 17:39:37 ]
Дякую, Андрію, можливо це й не образність, а справжній спогад з далекого минулого. Хто його знає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 17:52:27 ]
Я саме це і мав на увазі, про образність, про те, що Ти, і саие Ти, завжди, як в минулому, тепер і в майбутньому, сма сильна і нездоланна!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 18:36:15 ]
Андрію, Друже, та Ти мене завжди тільки хвалиш-хвалиш, а я ж не така вже й сильна, нездоланна і бездоганна. Ой, не буду, а то ще хтось прочитає і буде знати про мене правду, а так хай собі думають, думка ж матеріальна, може колись я і стану ТАКОЮ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 18:19:47 ]
Я не вірю, що цей бій був для Амазонки останнім.
Адже рана - під серцем, і, отже, не смертельна.
Лицар на білім коні винесе поранену діву з поля бою і сховає у неприступному замку, на вершині гори. Вона одужає і житиме далі.

Вірш прекрасний. Вітаю, Наталко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 18:31:30 ]
Юрію, ми обидва знаємо, що у своїй "Амазонці" Ви розворохобили у мені мої поснулі спогади. Так що ця моя відповідь - і Ваша заслуга. Дякую за співпрацю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 18:46:11 ]
Так, буваю пристрасно-свавільною,
Та лише від зрад й лукавства вільна я,
Можу бути тишою і бурею,
Комусь - фея, а для інших - фурія,
Комусь - ледве не святою Магдаленою,
З янгольськими крильми обпалЕними...
Болем серця шлях життєвий міряю -
Я загублена в сучасності Валькірія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 19:22:51 ]
Вірш дуже образний, викликає відчуття втоми, відчаю, передсмертної туги.

Проте є деталі, котрі не дозволяють повірити, що для автора все СПРАВДІ пропало. Якби це було так, Валькірія не переконувала би сама себе: "Я втомилась, На спочинок душа має право!"

Похід завше починається оптимістично:

Пригадай, як сідлали коней на зорі,
як втирали сльозу крадькома матері,
як рипіли-прощались ворота.
Як шуміли-сміялись весняні вітри,
як кричали в високому небі орли,
як стелилась трава під копита.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 20:34:06 ]
Та знаю-знаю -
Зарано йти, душі потрібно жити,
Нам треба ще до себе дорости!
Цей хрест, крім нас, нікому не знести,
Не вирвати душі і не змінити!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 18:21:04 ]
Амазонка неприручена свавільна,
Від моралі і умовностей ти вільна.
Досконала,грішна і прекрасна,
Сильна духом,бунтівна й нещасна.
Ти-вогонь.який зустрівся з льодом,
Буря,шквал чи море в непогоду.
Квітка дика,проростаєш з серця,
Ти закохуєш у себе по інерції.
Факел з ніжним розрізом очей,
Блискавиця збурених ночей.
Синьоока фея або фурія,
Чи загублена в сучасності Валькірія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 19:36:20 ]


Народження філософії
В такому квітнику життя б ходити!
Ласкаві діви саду Афродити
звільнили швидко б мужа від жури!
Та серцю би між них не заблудити:
Одна - квітуча твердь, а інша - море!
А потім навпаки... О неозоре
росте бажання вияснити - ким,
якою з них, моє вже серце хворе!!!
А то по черзі, з кожною, пройти
до спільної тілесної мети,
хіба інакше взнати ту єдину?..
Чи триєдину цільність віднайти,
як відповідну наслідкам причину? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 20:41:50 ]
О, Маньєристе, бачу я, що хочеш
До квітників потрапити дівочих
І з пелюсток спивати мед-росу.
Нестримні думи плоть твою вже мучать,
Гадаєш ти - якась тебе приручить
І розплете тобі свою косу?
Ласкаві діви саду Афродіти
Такі напустять чари - заблудити
Ти зможеш між трьох сосен (чи беріз?).
Ти прагнеш впасти в небо неозоре
Магічних віч, якими ти вже хворий, -
Отямся, Маньєристе, і прозрій!
Не варто манівцями йти до раю,
У лоні дів - свій рай не відшукаєш,
А тільки попелища власних мрій...
Якби ж ти знав - котрою серце марить,
Яка із дів тебе втопила в чарах, -
Тоді в полон ти здався б тільки їй!
А так, по черзі з кожною блукати,
Чи триєдиність з дівами шукати -
Не надто вже й галантний буде жест...
Лише любов цінніша є, ніж злато,
Лише від неї справжнє в серці свято, -
Неси ж бо гідно власний, Друже, хрест!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 21:43:16 ]


Якби ж то...
Куди вже далі - я несу свій хрест! :)
І він у мене - виключно красуні.
Не гроші, не щодня октоберфест,
не владолюбні політичні хруні, -
прекрасні дами: схимниці й ласуні,
і кожній з них я дружній Єверест -
що у єство ввійшовши Джомолунгми,
переінакшує трагічні думи
на переможний радісний протест
грудей, які здіймають спраглі струми.
Я ж тільки поетичний анапест... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 22:26:54 ]
Такий у Маньєриста дивний хрест -
Для всіх красунь він дружній Еверест,
Що входить в Джомолунгми і Говерли,
Збирає дів, немов безцінні перли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 23:22:45 ]

:)
В ногах (струнких) і з білим стягом
(бо то ж червоний тільки над Рейхстагом)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 00:39:54 ]
...і довгих! - це важливо)
бо ж довгі і стрункі - природи естетичне диво! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-12 20:57:33 ]

Переможений - не до кінця!
В ногах - струнких і довгих, з білим стягом,
я все таки здійматимусь над прахом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 08:33:51 ]
Піратський прапор я собі обрала -
Всі Маньєристи здались на поталу
Мені - загубленій в сучасності Валькірії,
Яка боями шлях життєвий міряє...
Промчусь я понад світом, наче бурею,
Про мене, знаю, скажете ви - Фурія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-12 21:05:00 ]

І кожна фурія бажає знати...
О раз одягнута ти в хмари грозові -
то фурія, та лежачи в траві,
я думаю, і ти не проти поруч
пізнать, про що співають солов'ї... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 23:00:46 ]

Про що співають? Про Кохання звісно!
У мою душу вже давно ця пісня
Проникнула, торкнувшись струн незримих...
Іду у камиші шукати риму!