ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Від сорому
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
* * *
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
Юда
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
Вірші для дітей
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.

Євген Федчук
2025.11.27 18:12
До подій в Польщі 1980 року
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Пілігрим мовчання
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.27 10:13
Іов
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
***
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
* * *
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Пізнє кохання
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів...
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
***
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Вірші для дітей
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
У оберемках
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 Спогад Амазонки про останній бій

Відповідь Ю.Яремку на "Амазонку"

Оніміло плече,
Бо під серцем - роз"ятрена рана.
Перед моїх очей
Чорних хмар пошматовані плями.

Рука ката
Надто довго чекала на жертву.
Утікати?
Вже пізно! Чую подих холодної смерті.

Знавісніла
Юрба вимагає видовищ кривавих.
Я втомилась,
На спочинок душа має право!

Перед взором
Життя, наче кадри, поволі спливає.
Неозорість
Небес мою душу спокушує раєм.

Так незвично -
Моє серце надривно не б"ється.
Бачу Вічність,
Хтось незримий до мене сміється...

На аренах
Життя усі битви за Правду скінчила.
Магдалена
Пішла... Вільний дух Вам у спадок лишила!...
30.03.2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-03-30 19:29:34
Переглядів сторінки твору 8820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-30 19:53:14 ]
Дуже гарний вірш, Наталю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-30 20:04:51 ]
Дякую, Аделько! Такий собі спогад з минулого життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 12:44:53 ]
Дуже образно Наталія, дуже личить сильному характеру, Чарівної Амазонки, яка ніколи не втікає від небезпеки, а стійко іде в бій з відкритим забралом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 17:39:37 ]
Дякую, Андрію, можливо це й не образність, а справжній спогад з далекого минулого. Хто його знає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Боднар (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-31 17:52:27 ]
Я саме це і мав на увазі, про образність, про те, що Ти, і саие Ти, завжди, як в минулому, тепер і в майбутньому, сма сильна і нездоланна!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 18:36:15 ]
Андрію, Друже, та Ти мене завжди тільки хвалиш-хвалиш, а я ж не така вже й сильна, нездоланна і бездоганна. Ой, не буду, а то ще хтось прочитає і буде знати про мене правду, а так хай собі думають, думка ж матеріальна, може колись я і стану ТАКОЮ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 18:19:47 ]
Я не вірю, що цей бій був для Амазонки останнім.
Адже рана - під серцем, і, отже, не смертельна.
Лицар на білім коні винесе поранену діву з поля бою і сховає у неприступному замку, на вершині гори. Вона одужає і житиме далі.

Вірш прекрасний. Вітаю, Наталко!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 18:31:30 ]
Юрію, ми обидва знаємо, що у своїй "Амазонці" Ви розворохобили у мені мої поснулі спогади. Так що ця моя відповідь - і Ваша заслуга. Дякую за співпрацю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 18:46:11 ]
Так, буваю пристрасно-свавільною,
Та лише від зрад й лукавства вільна я,
Можу бути тишою і бурею,
Комусь - фея, а для інших - фурія,
Комусь - ледве не святою Магдаленою,
З янгольськими крильми обпалЕними...
Болем серця шлях життєвий міряю -
Я загублена в сучасності Валькірія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Яремко (М.К./М.К.) [ 2010-03-31 19:22:51 ]
Вірш дуже образний, викликає відчуття втоми, відчаю, передсмертної туги.

Проте є деталі, котрі не дозволяють повірити, що для автора все СПРАВДІ пропало. Якби це було так, Валькірія не переконувала би сама себе: "Я втомилась, На спочинок душа має право!"

Похід завше починається оптимістично:

Пригадай, як сідлали коней на зорі,
як втирали сльозу крадькома матері,
як рипіли-прощались ворота.
Як шуміли-сміялись весняні вітри,
як кричали в високому небі орли,
як стелилась трава під копита.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-03-31 20:34:06 ]
Та знаю-знаю -
Зарано йти, душі потрібно жити,
Нам треба ще до себе дорости!
Цей хрест, крім нас, нікому не знести,
Не вирвати душі і не змінити!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 18:21:04 ]
Амазонка неприручена свавільна,
Від моралі і умовностей ти вільна.
Досконала,грішна і прекрасна,
Сильна духом,бунтівна й нещасна.
Ти-вогонь.який зустрівся з льодом,
Буря,шквал чи море в непогоду.
Квітка дика,проростаєш з серця,
Ти закохуєш у себе по інерції.
Факел з ніжним розрізом очей,
Блискавиця збурених ночей.
Синьоока фея або фурія,
Чи загублена в сучасності Валькірія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 19:36:20 ]


Народження філософії
В такому квітнику життя б ходити!
Ласкаві діви саду Афродити
звільнили швидко б мужа від жури!
Та серцю би між них не заблудити:
Одна - квітуча твердь, а інша - море!
А потім навпаки... О неозоре
росте бажання вияснити - ким,
якою з них, моє вже серце хворе!!!
А то по черзі, з кожною, пройти
до спільної тілесної мети,
хіба інакше взнати ту єдину?..
Чи триєдину цільність віднайти,
як відповідну наслідкам причину? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 20:41:50 ]
О, Маньєристе, бачу я, що хочеш
До квітників потрапити дівочих
І з пелюсток спивати мед-росу.
Нестримні думи плоть твою вже мучать,
Гадаєш ти - якась тебе приручить
І розплете тобі свою косу?
Ласкаві діви саду Афродіти
Такі напустять чари - заблудити
Ти зможеш між трьох сосен (чи беріз?).
Ти прагнеш впасти в небо неозоре
Магічних віч, якими ти вже хворий, -
Отямся, Маньєристе, і прозрій!
Не варто манівцями йти до раю,
У лоні дів - свій рай не відшукаєш,
А тільки попелища власних мрій...
Якби ж ти знав - котрою серце марить,
Яка із дів тебе втопила в чарах, -
Тоді в полон ти здався б тільки їй!
А так, по черзі з кожною блукати,
Чи триєдиність з дівами шукати -
Не надто вже й галантний буде жест...
Лише любов цінніша є, ніж злато,
Лише від неї справжнє в серці свято, -
Неси ж бо гідно власний, Друже, хрест!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 21:43:16 ]


Якби ж то...
Куди вже далі - я несу свій хрест! :)
І він у мене - виключно красуні.
Не гроші, не щодня октоберфест,
не владолюбні політичні хруні, -
прекрасні дами: схимниці й ласуні,
і кожній з них я дружній Єверест -
що у єство ввійшовши Джомолунгми,
переінакшує трагічні думи
на переможний радісний протест
грудей, які здіймають спраглі струми.
Я ж тільки поетичний анапест... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-08 22:26:54 ]
Такий у Маньєриста дивний хрест -
Для всіх красунь він дружній Еверест,
Що входить в Джомолунгми і Говерли,
Збирає дів, немов безцінні перли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-08 23:22:45 ]

:)
В ногах (струнких) і з білим стягом
(бо то ж червоний тільки над Рейхстагом)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 00:39:54 ]
...і довгих! - це важливо)
бо ж довгі і стрункі - природи естетичне диво! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-12 20:57:33 ]

Переможений - не до кінця!
В ногах - струнких і довгих, з білим стягом,
я все таки здійматимусь над прахом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-09 08:33:51 ]
Піратський прапор я собі обрала -
Всі Маньєристи здались на поталу
Мені - загубленій в сучасності Валькірії,
Яка боями шлях життєвий міряє...
Промчусь я понад світом, наче бурею,
Про мене, знаю, скажете ви - Фурія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-12 21:05:00 ]

І кожна фурія бажає знати...
О раз одягнута ти в хмари грозові -
то фурія, та лежачи в траві,
я думаю, і ти не проти поруч
пізнать, про що співають солов'ї... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-12 23:00:46 ]

Про що співають? Про Кохання звісно!
У мою душу вже давно ця пісня
Проникнула, торкнувшись струн незримих...
Іду у камиші шукати риму!