ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Вірші

 РОЗМОВА
Розгублена, наче іграшка в пральній машинці
дивилася щиро, руками руки стискала
Сидів-думав: Господи, я ж стільки віддав цій жінці
а вона пройшлась по мені, як татаро-монгольська навала

А вона у мене пустила коріння грубе
а вона розлилась по мені як-море-широка
павутиною-медом склеїла мої губи
по полицях розклала чотири десятки років

Тепер сидить не плаче дивиться а я не можу більше
і менше не можу, і в очі не можу - соромно
Вона руками руки стискає (собі, між іншим)
а мені так хочеться не їй віддати останні сорок



(2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-07-16 12:07:15
Переглядів сторінки твору 14646
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 12:21:54 ]
Сильно!
Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 12:30:34 ]
Дуже дякую! Рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 13:33:08 ]
Доброго дня!
:-)
Написав Вам відповідь на своїй сторінці на Ваше бажання отримати збірку. Приїздіть. Адреса - у відповіді.
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 13:59:02 ]
Ну, звичайно, а як іншим, то Ви привозите самі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 13:57:39 ]
Існують речі, до яких ми мусимо ставитись не так як би хотілось, а мудрістю філософів, або хай не філософів, а спостерігачів чи астрономів.
Існують зірки, планети, яким до нас немає ніякого діла. І не тому, що вони випромінюють чи не випромінюють далеке, але помітне світло, а тому що вони - це вони, а кожен з нас - це кожен з нас.
Деякі з них можуть вибухати або не вибухати або летіти назустріч нашій планеті чи не летіти.
Так само і будь-хто з нас може робити все, що він робить. Я не кажу про дії, які підпадають під ті чи інші статті карного кодексу чи не співпадають з кодексом якоїсь там суспільної чи іншої моралі чи правил, встановлених всіма нормативними актами в цілому.
Тому я не зауважую і не звертаю увагу на відсутність деяких розділових знаків або збігі приголосних. Кожен автор сам знає, що робить і для чого, і що йому до душі, а що - не до неї.
Цікавий вірш і актуальний хоча би тому, що сорок років прожити, а потім розраховувати на стільки ж - це треба бути довгожителем. Я не проти рекордів.
А владні мужі-законотворці візьмуть і піднімуть вік виходу на пенсію. А працювати мені і зараз не хочеться... І не тільки тому, що хочеться чи не хочеться гуляти-веселитись. А ще і тому, що марно все, чим би не займались. Але це тема іншої розмови.

Дякую за вірш :)))
Вибач мені розлогий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 14:03:19 ]
:) Дякую за коментар) Кожен відсутній розділовий знак - це моє відчуття. Так само як і кожна літера - маленька чи велика - це все так, як я це бачу. Збіги приголосних - теж відчуття. Це робить схожим поезію на прозу - в сенсі на розповідь про щось. Я намагаюсь розповідати.

Щодо ЛГ і його віку. Якщо, припустимо, йому десь під 60 (з яких 40 витрачено на те, що витрачено) - чому б іще не прожити 40? до ста) Особливо якщо є, заради чого чи кого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 14:22:54 ]
(тихенько, не горлаючи) А-а-а, он воно як...
(наче виправдовуючись) А я пишу не дуже лаконічні коментарі, а їхні обсяги не всім подобаються. Напишу короткий, концентрований, то дехто знаходить в них менторство. Може, вони його шукають з великим бажанням знайти? Чи самі такі? Слава богу, що їх - лічені одиниці.

Ранні шлюби - от і виникають такі безкомпромісні драми. ЛГ могли оженитись будь-коли, а почати разом спати-жити могли і в 16. Якщо не раніше...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 14:58:43 ]
В 16 - все одно під 60 :) Ну, давайте уявимо, що вони знайомі з дитинства.

Щодо коментарів... Насправді, розмір не має значення ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-19 12:25:34 ]
А якщо припустити, що ЛГ власне 40 років, і він вважає все своє життя поруйнованим і цим шлюбом, і цією жінкою, і тою сімейною рутиною, і нерозумінням і цілою купою інших речей та відчуттів, які виникають між подружжям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 14:40:14 ]
Андрію, в 40 років якраз час починати нове життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-21 12:03:43 ]
Юле, починати нове життя можна і в тридцять, або тридцять три або ще колись


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-21 12:09:23 ]
Так, звичайно. Головне не заплутатись в цих нових життях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Мирохович (М.К./Л.П.) [ 2010-07-21 12:38:52 ]
Або в собі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-21 12:18:49 ]
І не сидіти над мискою з супом чи над компотом як за клавіатурою, якщо ти маніяк-інтернетівець, і не плутати Таню з Манею, якщо ти ловелас, і не шепотіти ті ж самі слова про одне і те ж сьогодні одній, а післязавтра - двом наступним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 15:02:02 ]
Я прибрала картинку. Бо - не обов"язково сприймати ліричних героїв як подружжя. Це може бути син і мати. Мені так навіть більше подоюається. Владна мати, з якою до цих пір живе її сорокарічний син. Вона не дає йому одружитися, бо ревнує. А він її любить, хоч і розуміє, що треба і про себе подумати. Вона маніпулює його почуттями. І от вони сіли на кухні і розмовляють.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 15:32:28 ]
Погано уявляю, якими медами вона склеїла губи.
То нехай сам читач визначає, що там за трагедія.
Погано уявляю як руками можна стискати собі руки.
Руки, ІМХО, можна накладати на себе, своїми (чи своєю) стискати чиїсь або чиюсь, їхз можна заламувати або ламати (у переносному значенні).
Але це мої міркування.
А в тебе - свої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 15:59:21 ]
показати, як? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 16:00:07 ]
мед тут не в прямому значенні


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 17:34:48 ]
:))) Що ж, класний вірш! Думаю, там, де можна подивитися , як складають руки -все не так.:) А Вашого героя шкода.(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 17:38:52 ]
Так, шкода... Але такого так багато у житті. Дякую за візит та відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-07-16 18:23:12 ]
Доброго дня!
:-)
Ну, інших я знаю трохи довше, ніж Вас. А відвезти я обіцяв тільки Ярославу, а пану Гаррібальду запропонував вибір. А які пропозиції по способу отримання маєте Ви? :-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-07-16 22:17:26 ]
Павутиною-медом склеїла мої губи!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 14:40:44 ]
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 00:51:45 ]
Даруйте, що так незграбно втручаюсь, але твір дійсно
заслуговує на увагу. Тому незграбно мовчатиму, бо
гадаю, що мова йде виключно про шлюб - "зону сімей-
ного режиму"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 09:23:04 ]
Дякую-дякую за немовчання)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2010-07-17 09:32:41 ]
а це шось не дуже)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 09:21:45 ]
аргументуй


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 20:37:18 ]
по-перше, епітет "щирий" в поетич. тексті для мене найчастіше є сигналом, що далі читати не варто)
по-друге, подібні теми рідко вдаються жінкам (за невеликим винятком)
мовчу про техніку, ти сама знаєш, що тут все гуд)
підходжу до найголовнішого) я казав, що теми такі рідко вдаються жінкам
виходить, що ти якраз і є тою рідкісною жінкою, якій вдалося)
а з чого я почав?
так, Юлю, геть заплутала ти мене)
мабуть, причманів))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 09:23:59 ]
:):):) Олег, а резюме - я є тою рідкісною жінкою, якій вдалося заплутати і примусити чманіти? :) ;) Бо комент кажись про це, а не про вірш ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2010-07-20 10:27:32 ]
))в даному випадку я говорив за когорту "зайків" Майстерень..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 10:34:07 ]
я теж ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Цимбалюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-19 17:27:05 ]
...Щось в цьому є... Так "нєподєцкі" ви пройшлися... Мене найбільше здивувало те, що захищаєте ви його, а не її... М-м-да...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 17:40:44 ]
Мабуть тому, що коло мого спілкування - виключно чоловіче. дякую за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 18:15:54 ]
Вони, напевно, казяться у тонких витоках твоїх флюїдів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Король (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 20:41:35 ]
))))
ну, Гаррі.. ну вже як скаже, наче медом помастить)
"казитися у тонких витоках флюїдів" - фраза року))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-07-19 20:48:10 ]
"У летючих витоках проникливо-тонких флюїдів".
...
На жаль, немаю часу затриматись біля ПК, так само як і можливості розповісти і про нафантазоване.

Приємно було побачитись зі всіма :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 09:25:41 ]
Гаррі, Гаррі :):):) Дякую за фразу про флюїди, додам в свій активний лексикон :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 10:02:43 ]
Вірш вартий уваги.
Однак, як істинна любителька прання у пральках, хочу запитати до чого тут іграшка? Як вона може бути розгублена, а не загублена (не вийнята із кишені одягу, сумки і т.д.) перед пранням; як іграшка дивиться щиро?
У цій фразі -
Вона руками руки стискає (собі, між іншим)
а мені так хочеться не їй віддати останні сорок забагато акцентів на руках. Я побачила отаку картину:

І руки знову стискає (собі та іншим),
а мені так хочеться не їй віддати останні сорок.

І ще. У вас якось розділові знаки самостійно вкладаються у вірші, краще їх таки дотулити по місцях.
:)

ЛГ цього твору схожий на мого знайомого, йому також майже 40, він також живе біля мами. Вона не керує ним, ні, але під час його побачень, у її оточення (подруг) трапляються дивні історії, які вирішити може тільки він.
А, що, коли сорок - це гроші? Переважно прикметник "останній" вживається у ознаці фінансів..) Уявляєте, ЯК змінюється картина?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 10:38:26 ]
Про іграшки :) Коли вони перуться у пральній машинці, то періодично крізь скло видно їх розгублені очі. Мені тоді їх так шкода.

Дивиться щиро не іграшка, а жінка.

Рук багато, бо я так це бачу. Їй хочеться торкнутися його, але даний етап стосунків цього не дозволяє, тому вона стискає руки собі - своїми ж руками.

Про фінанси))) то вже якось надто меркантильно звучить) Але цікаво)

Дякую, Оксано!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-07-20 12:44:48 ]
http://funnypicture.zoda.ru/bd/2006/07/28/edc4eaaf202fce90c7a7e7effef3d7d3.jpg

схоже...

про іграшки розумію. звідтіля усі розпачливо виглядають...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Оля (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-31 07:44:51 ]
очень красиво.
очень точно - ничего лишнего, и добавить нечего....
жизненно..
=*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Окулова (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-29 12:37:36 ]
"Розгублена, наче іграшка в пральній машинці" - геніальне порівняння :) Власне, перші два рядки і привабили :) З усього віршу вони найвдаліші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-05-30 17:41:35 ]
дякую за усі коментарі, дуже приємно