ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.19 06:54
* * *
В темінь вгорнувшись поволі,
Сонце заплющило очі
І уляглося охоче
Поміж житами край поля.
Ніч опустила завісу
Соснам високим під ноги,
Щоби не йшли на дорогу
Тіні всілякі із лісу.

хома дідим
2026.10.18 23:47
* 234 *
околиця бозна-яких років
дім на околиці
що переслідує вві сні
відвідувачі-тіні
їх розмови чудернацькі
і що насправді знаєш ти
і що потрібно знати
немов поет що твердить

Кока Черкаський
2026.10.18 22:44
Просто манка
Хтось любить пити каву,
Хтось любить їсти суп,
Хтось полюбляє бутерброди,
А хтось без хліба ковбасу.

А я люблю з дитинства-
Ви тільки не впадіть-
З'їдаю я щоранку

Юрій Гундарів
2026.10.18 20:15
Мій Іван Драч
Поезіє, сонце моє оранжове! Щомиті якийсь хлопчисько Відкриє тебе для себе, Щоб стати навіки соняшником… 17 жовтня одному із найяскравіших поетів-шістдесятників, блискучому кіносценаристу і перекладачу, драматургу, громадському діячу й політику вип

Євген Федчук
2026.10.18 20:08
Як Махно допоміг «червоним» Денікіна подолати
Йшла громадянська уже другий рік.
«Червоні», «білі», іноземні сили
Країну кров‘ю уже вщерть залили.
Схилялась перемога в один бік,
А потім в другий. Страшно в Україні.
Її всі хочуть під собою мать,
Бо ж хтось країну має годувать.
Хоч ми вже забажал

Вячеслав Руденко
2026.10.18 17:35
Непроникне ранку
Кроком перемітним,
Ніби вурдалаком
Оком непристрасним
За натальним знаком,
В гуркіт між коробок,
В тінь від слова «Щастя»,
Боком обік обік,
Як раптова трясця, —

Борис Костиря
2026.10.18 16:41
Юнак у сивині
Такий посивилій юнак передчасно,
Самотній мислитель, творець і поет.
Так брили віків напосіли, мов гасло
Забутих, але невиправних прикмет.

Юнак молодий весь укрився снігами
Важезних страждань і глибоких думок.
Він жертву віддав перед злими богам

С М
2026.10.18 12:12
Марш Чорної Королеви (Queen)
Що це змінить?
Що це змінить?
Що це змінить?
Чому не змінить?
Чом за тобою йду
Куди ти ведеш?

Подібного не бачив ти ніколи у житті

Катерина Савельєва
2026.10.18 11:54
Пустеля
Там, де очi закритi вiд свiту,
Замурованi всi почуття,
Я iз сонцем могла говорити,
Як маленьке, наївне дитя.

Нiч i день зупинилися в часi,
На годиннику стрiлка стоїть.
Бились хмари i свiтло в екстазi,

Ігор Шоха
2026.10.18 10:38
Викрутаси із парнасу
Всі пишуть, аж буває лячно
від перебору слів без ком
та інших очевидних норм...
не думаю, що мова вдячна
грамотіям за цей прийом.
Мабуть, гадають герострати,
що тільки так, а не інак
запобігають плагіату

В Горова Леся
2026.10.18 10:33
Віадук
Із літа в ще одну незнану осінь
Так сторожко, що забиває дух,
Ступаю крок. Іще один. Іду
Із відчуттям: оголена і боса
Душею, та із легкістю підношусь
Над переляком, що осів у фосі.
Знайду у втаємниченім сліду
Дорогу до старого віадука.

Віктор Кучерук
2026.10.18 06:08
* * *
Печальна ніжність днів осінніх,
Кришталь повітря, синь без меж, -
І листопади жовтопінні,
І пурпурові бурі теж.
Повсюди - тиша і чекання,
І перших приморозків дим, -
І самота безперестанна,
І зігрівання від ходи.

Володимир Бойко
2026.10.18 01:30
Міжсловесні контроверсії
Ті, що бралися збагатити людство, найперше збагачувалися самі. Термін «братство» дискредитував каїн, термін «братскій народ» - путін. Брехнею світ пройдеш... І хочеться повторити. Дебіл не розрізняє, де біле, де чорне. Державні службовці мают

хома дідим
2026.10.17 23:41
* 233 *
осінь що у неквапному свому процесі
між сецесією і каскадом процесій
прибирає за літом
мотлох його коштовний
і не проти яких фотосесій
все це звісне поетам
до їхньої честі
вечори розмальовані крайоном

Вячеслав Руденко
2026.10.17 17:31
Гра в забуте старе
Це повітря на диво крихке, місяць посмішку шкірить.
Ох ви ж, пташки небесні, над баштами давніх Моголів,
Де Іона живе і у долю від Бога не вірить
Поміж хмар незлічених в полоні людських забобонів.

Пил на стінах млинів — шлях зерна в неприхований лан

Борис Костиря
2026.10.17 13:54
Спокійне кохання
Спокійне кохання у зрілому віці
Тече, як ріка повноводна і тиха,
Без вибухів і катаклізмів сторіччя,
Ховаючи у позапросторі лихо.

Спокійне кохання прийнятне людині
Таке, як є. Не потрібні прикраси.
Пливуть, як човни, тихоплинні години
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Серце жовніра
bullet-proof Півдикий погляд, півпустий.
Кого на постріл підпустив –
той міг би стати другом. Враже,
сей бій всі вузлики роз`яже.
Не сій же куль – а відступи.

Пече залізо, біль тупий –
ні дихати мені, ні вмерти.
А небо, ніби душу здерто,

стовпіє. Вітер пригостив
голками тіло, і нести
йому глибоке стугоніння
мого тремкого піднебіння

і крити тремолом густим
се тріпотливе відпусти.
Вже сонце висохло до тіні,
я грію серце Батьківщині

своєму вкоротивши бій –
аж крапка проситься над `і`,
аж скрапує сльоза за сина
на однострій, де ще незимна,
мов пелюсткова, квітне кров.

Стиснув я п`ятипало знов
свій біль і серцю попустило.
Неправда, що душа безкрила –

я ледве втримував її,
стинав зубами, землю їв
і кликав маму – притулитись
як Боже перестане битись,
а решта – тиша обійме.

Ви не кажіть, що я помер,
а просто – що пішов до себе
кидати погляди із неба
в криниці вашої душі.

А ви за мене помовчіть,
думки визбируйте на віче –
ятрітиму у стигмах січі.

Ллю стуки серця...
у дощі...


10 Серпня 2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олександр Дяченко 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ігор Рубцов 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-11 00:32:47
Переглядів сторінки твору 7387
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.095 / 5.75  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 5.307 / 6  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2026.09.25 17:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:03:11 ]
Чому твій погляд півпустий?
(А, може, півпорожній?).
Мене до себе підпусти -
Я теж творіння Боже!
Хоча у серці біль тупий,
Шматує вітер душу -
Від прірви, прошу, відступи
І полюби світ дужче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:24:04 ]
Любити світ, тебе у нім.
Які невидимі вогні
душі твоєї...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:55:43 ]
Вони невидимі й мені,
На те вони й душі вогні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:03:19 ]
Люби цей світ! Мене - у нім,
Душа - в душі, одне - в однім.
Душа душі не омине,
Коли ми душами - одне...
Вітрам Любові - не згасить,
Коли ми серця ненасить
За справді щирим почуттям
Тамуєм все своє життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:31:56 ]
Вогнів невидимих тепло,
є щастя човен, є весло,
веселка небо сповила
ла-ла, ла-ла
ла-ла, ла-ла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:22:28 ]
Ти не кажи, що ти помер -
У себе ти полинув,
Аби земну відчути твердь
Й смак кожної хвилини.
Хоч прагнеш поглядом з небес
Стежок торкнутись долі -
Ще не пора, неси свій хрест
Життя тернистим полем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:26:04 ]
Нести свій хрест - таке життя.
З доріг - вино і каяття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 01:30:13 ]
В криницю спраглої душі,
Хто хоче, зазирне.
Та краще, Жовніре, змужній
І серцем вчуй мене...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:27:43 ]
Вчув і вчувся,
змужнів, проснувся.
І бачу берегині стан...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:42:55 ]
Ти прокинувся нарешті?
Ти - в чеканні нових звершень?
Берегині силуетом
Марять ледь не всі Поети...
Серцем вслухайся у тишу -
Хтось для Тебе вірші пише!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:51:34 ]
Йду віршами, мов полями,
Там, де пише серце драми.
Хочу я зустріти Хтосю.
Світлячки в її волоссі...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 19:50:52 ]
Я лікую серця драми
Зірочками-світлячками,
Що купаються в волоссі
І шепочуть вірші Хтосі...
Серце драми пише й досі? -
Хтося драмам скаже - досить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-11 08:09:16 ]
До стилю, пане Юрію, нема питань, одним словом, вишукано. Єдине, на що особисто мені хотілося б звернути увагу: "як боже перестане битись,". Слово "Боже" я написав би з великої літери.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:28:24 ]
Звичайно, Ігоре.
Нехай буде з великої.
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 09:16:26 ]

Є пара одруківок, я вислав про них інформацію, а так дуже симпатично, Юрію.
Не певен, правда, що закінчення оптимальне саме для такої форми. Можливо розбити на строфи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:29:14 ]
Дякую, Майстерні.
Прислухався,
як тепер - краще?
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 15:01:50 ]
Стихотворение редчайшей глубины. Ничего общего с "проходными" наподобие моего вчерашнего, да и не только его.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:30:43 ]
Спасибі Олексіє.
Люблю військову тематику.
Немає нічого трагічнішого за братовбивчу різню.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:48:23 ]
Мені сподобалось. Відчувається, т.м., душа автора, його настрій того часу, коли створювався вірш.
Цікава думка про спільну криницю однієї душі, хоча трішки незвично бачити, бо звик до наших душ. А в твоєму вірші - одна. Але це все дрібниці.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:23:18 ]
Коли ми з Богом однодумці - у нас одна душа :)
Дякую, Олександре. Дуже приємно.
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:25:59 ]
Не знаю, як бути: "криниці вашої душі" краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:39:24 ]
Хай буде саме так, як зараз. "Криниці вашої душі". Я не можу запропонувати нічого кращого.
Може, хто-небудь підкаже?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 17:59:33 ]
Дякую,
Гаразд - виправив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 21:05:30 ]
Здається, що ці паузи, які дає розбиття на строфи, корисні.

Не виключаю, що потрібен іще один рядок, в кінці, заримований певно до "душі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 21:06:15 ]
Щось на кшталт, "як ... спориші" :)
Я серйозно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:23:18 ]
Ну гарно, Майстерні.
"Спориші" - ні, але ще один рядок додав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:38:26 ]
Здається правильною дорогою все йде.
Закінчення ніби красиве, міжстрофова відстань дає своє, але потрібно вирішити невелику проблему новаторського підходу і класичного малюнку строф. Можливо деякі рядки переносити за смисловим навантаженням? Себто деякі строфи зробити 5-ти чи 3 рядковими.

Тобто
щось на кшталт в кінці

я ледве втримував її,
стинав зубами, землю їв
і кликав маму – притулитись
як Боже перестане битись,
а решта – тиша обійме.

Ви не кажіть, що я помер,
а просто – що пішов до себе
кидати погляди із неба
в криниці вашої душі.

А ви за мене помовчіть,
думки визбируйте на віче –
ятрітиму у стигмах січі.

Ллю стуки серця...
у дощі...

Тобто, трохи помалювати строфність?

А так вельми і вельми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-18 23:42:37 ]
Цікава думка, Майстерні - дякую.
Буду дошліфовивати - головне, що є що...
З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-26 18:41:01 ]
Ось дещо інакше розставив акценти...