Дуже елегантно і соковито. І свіжо-еротично ;))

Навпрочуд дивно.
Чесно - млію.
Хоча сукнина мені приємніша. Але свято не моє, а Вашого вірша. Тому дивіться.
Захоплено
Г.С.

Від слів цих, друже Олексію,
Душа жіноча просто мліє.
Вас розчарую (навпаки?)
Секрет відкрию залюбки:
Я не цариця, а простолюдинка,
Хоча... лише наполовинку :)

Дуже спокусливо, Олесю! )
Щиро.

Роман із літом?)

Яка вишукана еротика! Браво, Олесю. Багатьом у Вас треба повчитися, щоб так писати еротичні вірші.

Ось чого нам усім бракує - як тільки класна еротика, то і коментарі посипалися!

Згоден з паном Чорногузом - еротика надзвичайно вишукана! Браво. Просто нема слів, та вони й зайві. Ще одне підтвердження, що Леся - не тільки дитяча поетеса і королева мишеняток :) Щасти вам на творчій і життєвій ниві. Щиро.

Навіщо писати пародію на такий вірш, пані Оксано. Я тепер зроблюся епігоном Олесі Овчар і писатиму переспіви на її вірші. Вона делікатна в коханні, як Галантний Маньєрист.

Оксано! Я це умів давно робити, шановна, а от Вам радив би і повчитися в Олесі, як писати ероичну поезію. Без образ:)

Це добре, що Ви навчилися уточнювати, але щодо читання я вже відповів, а тепер прислухайтеся до моєї поради про писання. Це - тільки для Вашої користі. Вміщую згадуваний вірш .Вінграновського, думаю Олеся теж із цікавістю прочитає:

Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і небавом
З плеча на груди, із грудей до ніг...

Коли твоя рука солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші і коли мене
У темну глибину повергне темна слада -

У білій лодії тоді ми пливемо
По водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо... Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться...

Я отримав ще в юності від цього вірша несказанну
насолоду. Саме такі вірші відбивають бажання писати пародії, а викликають бажання тільки захоплюватись ними, і бажання самому щось подібне
написати. :)

Без мене тут сталася мало не культурна революція. Не можна так довго пропадати (це я сама собі:)))

А от шановній адміністрації кажу "ДЯКУЮ!" за зміну мого статусу, яка не лише мене приємно вразила, але й підвищила планку у ставленні до себе самої.

Шановна пані Оксано! Вірш Вінграновського, це - лірика з елементами еротики, тільки делікатними, а не надто відвертими і через те - малоестетичними. Я просто намагаюсь вказати Вам подальший шлях у творчості, і бачу, що Ви вже почали ним іти, і радий за Вас. Я не дискутую для того, щоб заганяти Вас на слизьке, зрозумійте. Я не кажу, шо я - цілком досконалий поет, далеко дуже ще і до того ж Вінграновського. Одключіть свій гонор, пишіть нові твори, і якщо вони будуть
вдалі, завжди знайду змогу сказати Вам добре слово
навзамін тієї пародії, яка Вас так вразила. І прохаю Вас, закінчім на цьому цю дискусію. Якщо Ви хочете довести, що я невіглас і дурень, і не можу відрізнити лірику від еротики, добре, хай буде по-Вашому. Ви розумна і знаюча, а я - нікчемний хробак, другосортний пародист і просто падлюка. Сподіваюсь утішив Ваш гонор?

Олесю, я страшенно радий за Вас, що Вас переведено у статус майстра та ще й День Незалежності України.
І радий, що і мою скромну думку враховано. Тому сердечно Вас вітаю, наливаю келих шампанського і п"ю до дна стоячи на новоспечену Майстриню поезії!!!
Хай це додасть Вам здоров"я і натхнення! Будьмо!
Всіх колег вітаю зі святом!