ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юлія Шешуряк / Інша поезія

 ...коли коханий хворіє
Образ твору коли коханий хворіє:
мужність ховаємо по шухлядах
розкладаємо у маленькі шафки
його мудрі слова і погляди
бо впертість стає дитячою
бо застуда-бабайка ховається у кутку
краде зморшки із чола
перевчає рибу на либу
тицяє ложкою в ротик

коли коханий хворіє:
хочеться стати лікарем
лауреатом нобелівської премії
винахідником аспірину і гірчичників
санітаркою в госпіталі
матір"ю терезою
просто мамою

коли коханий хворіє:
ні, він не піде на роботу
буде лежати в ліжку
дивитися телевізор
їсти цукерки
і спати




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-10 14:34:40
Переглядів сторінки твору 10280
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.411 / 5.5  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.844
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 15:35:46 ]
Цікаво.
Перший куплет іронічно-поблажливий, психологічний.
Другий - пристрастно-відчайдушний, з готовністю зробити ймовірне і неймовірне заради коханого.
А трерій - безбарвно-ніякий.(нажаль)
Можливо залишити лише два?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 15:38:21 ]
Може. Або змінити третій. Взагалі, цей вірш при написанні не передбачався до оприлюднення. Але потім все-таки вирішила викласти його сюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 15:41:54 ]
Здається в третьому куплеті вся суть.
А лауератом без хвороби милого не хочеться стати? І про тьотю Терезу справді такі думки голову відвідують? На Шпіцбергені є лепрозорій....

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 15:52:14 ]
Там суть, бо там конкретні дії :) А який на Шпіцбергені клімат?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 15:47:55 ]
Я только что собирался об этом сказать.
Точнее говоря, о том, как любил болеть я (естественно, не триппером, а кашлями-простудами), и как клево было ощущать себя словно второй или двадцатый раз чем-то похожим на малыша, но быть не малышом, а словно бы праздником самому себе.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 15:49:39 ]
Дякую за розуміння :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 16:10:21 ]
Клімат дуже корисний для здоров'я Амін Ілівн, Вілен Саничів і всього їхнього контингенту. Ще достають?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 16:22:09 ]
Щовечора дві аміни сидять на лавці біля під"їзду і проводять мене не надто люб"язним поглядом. Мабуть це якось пов"язано з тим, що живу на першому поверсі - і тому моє особисте життя досить відкрите для сусідів :) бггг)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 16:21:53 ]
варіант закінчення:

коли коханий хворіє:
ні, він не піде на роботу
буде лежати в ліжку
дивитися телевізор
їсти і спати
спати і
поволі їсти
кавовою ложечкою
мій гарячий мозок
а я ще й подую
аби не попікся стравою
коханий
який хворіє...
:о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 16:24:17 ]
ггггг :):):)
насправді, коханий хороший!

мозок мені їдять інші люди :):):)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 16:24:22 ]
Клімат дуже корисний для здоров'я Амін Ілівн, Вілен Саничів і всього їхнього контингенту. Ще достають?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 16:27:00 ]
...перевчає рибу на либу
тицяє ложкою в ротик, - взяла собі для користування.) Видно, що вірш, як немовля у колисці, не для всіх.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 16:38:01 ]
"Риба і либа" - на жаль, не мій винахід, це алюзія на фразу з вірша іншого автора. http://maysterni.com/publication.php?id=39778


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 16:29:15 ]
Аміни, це бойовий авангард усьої нашої властя. Але проти їх є секретна зброя. Одна моя сусідка колись продемонструвала.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 16:38:36 ]
Я не войовнича. Але поділись, цікаво)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 20:42:05 ]
кльово! Усміхнуло ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-09-10 23:26:20 ]
Мені цукерок побільше і я буду валятись біля телевізора мабуть тоді, коли хвороба вже пройшла)))
А друга строфа найбільше сподобалась...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 13:41:24 ]
Головне щоб ніхто не сварив за симуляцію )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-10 23:41:04 ]
коли коханий хворіє
він потребує клізми
аби промити свій клімакс думки
до останньої йоти
в його цигарці стільки
баобабства -
скільки би вікно не відчиняла
а воно ліпить знову
те саме
ме :))))))

Жатую, Юль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 13:39:40 ]
дим сігарєт с мєнтолом ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-11 14:45:42 ]
цоївське "когда твоя девушка больна на вечеринку один"... але в даному випадку авторка говорить "ховаємо", тобто виглядає, як сповідь наложниці якогось шейха , вважаю в цьому вірші потрібно вести мову від себе, а не за всіх...
Оті кляснючі порівння усі перекреслює "застуда-бабайка", лунає як диагноз (вибач, але так є - без наміру образити)...

Думаю "Нобелівська премія" влізла у вірш із підсвідомості авторки, бо жодного сенсу застосовувати це слдовосполучення - немає...

А заключні рядки, як виставлення своєї слабкості і якоїсь "жалюгідності", але не суцільної і чорнокровної, а з відтінком отієї "бабайки"

Але вірш в цілому позитивний.
З повагою.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 14:52:37 ]
Мова ведеться від "ми" - навмисно. Знаєте, як говорять батьки про діток - "у нас виліз перший зуб", "ми вже пвшли в школу")) Мабуть, у Вас немає досвіду батьківства, тому не знаєте)

Нобелівська премія - гіперболізація, це як символ вищого визнання, прагнення бути найкращою.

В чому моя слабкість в останній строфі - я не зрозуміла. І чому Вам бабайка не вгодив - теж)))

Але дякую за намагання бути конструктивним. Пишіть ще)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-23 19:34:15 ]
Є багато людей, яким завше пакіяко, але до чого тут поезія? Добре, що з повагою. Останні слова: дивитися телевізор їсти цукерки і спати - стрибок з поезії в прозу і стрибок з прози в поезію. Батько розповідав: одна частина вершини в сніговій шапці, а друга - літня лука. Так і бігали з зими в літо. Я ніби відчув ваш погляд. Те що треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 03:09:17 ]
ой, ці хворі чоловіки - точно діти... в десятку, Юлю ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2012-01-10 09:17:38 ]
:) і не лише хворі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-10 12:35:49 ]
...не лише :-(