ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Жив поет, як і належить - бідно

«жив письменник, як і годиться, бідно... помер...
його заслужено шанують…» із коментарів до інформації про смерть О.Ульяненка на порталі Мукачево.нет

Юрій (прізвище невідоме)


Жив поет, як і належить – бідно.
Вмер собі, то й що? – Так має бути.
Помирають не лише поети,
Помирають і звичайні люди.

А що був поетом – що із того?
Кожен у житті не лиш людина.
Хтось копає ями для померлих,
Хтось краде і зваблює блондинок.

А писати вірші? – дивні люди!
Краще б заробляли на вокзалі,
Чи в порту, чи просто двірниками
Щоб на хліб і традиційне сало

Не чекати подарунків влади.
Бо згори якщо дають, то душу
Вимагають не лиш від поета.
Знаю я і вам сказати мушу:

Жив поет, а чи живе, чи, може,
Геніальні написав трактати –
Нині хто, скажіть, читати буде?
Нині треба жити-помирати.

Бідно, чи багато? – що із того?
З вірою, без віри? Може бути…
Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди. Чи люди?


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-12 20:08:55
Переглядів сторінки твору 7743
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.478 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 5.419 / 5.5  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.848
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:21:12 ]
Ого, як глИбоко Ви, пане Василю!
Це щось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 21:31:04 ]
А я ось сумніваюся, Ярославе!
Дорогий Василю, що це таке - "Жив поет, як і належить – бідно..."???
"Багато" - це ж від з Богом?!
Поет не може жити бідно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:40:55 ]
...матеріально - може... духовно - ні, Ви це мали на увазі, пане Володимире?
..як часто ми на це(перше у відповіді) не звертаємо уваги!
я взагалі в шоці від того як ми зачерствіли душею - ми на це не звертаємо уваги!!! Що - бідність не порок? Порок! це неможливість нормального життя.
Чи хтось знає з присутніх, що тяжко хворий поет із Луганська Іван Низовий? Хтось знає про те, що більшість поетів вмирають від бідності матеріальної??? це - прикро особисто мені, бо ми - люди в першу чергу. А для людини бідність матеріальна, це - хвороби, смерть...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 21:46:22 ]
Категорично не згідний, дорога Людмило!
Що значить бідність матеріальна? Що Бог не дає нам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! Соромимося своїх слів - все нам дано!
А що баксів якимсь тлумкам не вистачає, то навіщо про це тут говорити!
І навіщо всіх називати поетами! Не поети всі! І смерть - це інше, ніж ви гадаєте. Досить причитати, вірмо Господу, зрештою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:50:10 ]
"Що Бог не дає вам чистого повітря, чистих рік, твердої землі під ногами?! "- оце вірно. Але люди до цього звикають, вважають, що так буде завжди, бо так має бути... Мені на це відкрилися очі, коли я якось у 90-х читав книжки Свіяша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:03:05 ]
). А я з ним знайома, пане Коко. У дев"яностих, нагадаєте, яку книгу ви читали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:12:39 ]
Мова не про конкретного поета, панове. І ніхто всіх поетами не називає. Мова про байдужість людську, про черствість душ... Подивіться у якому стані цвинтарі наші, не у столиці, звичайно... І як ми сприймаємо смерть - як у грі: втратив життя - маєш ще кілька в запасі. А помреш - тебе заслужено шануватимуть! Такий стереотип існує, хто мені скаже, що це не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:29:12 ]
Що доля нелегка, – в цім користь і своя є,
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє.


Ліна Костенко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:14:53 ]
"Але як ховаємо поетів
То такі ми нелюди" - Василю, щось тут не так, здається. Хіба пишність похорону свідчить про щось більш менш вічне?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:26:13 ]
А я хіба говорив про пишність? Та ні! Пишність тут ні до чого. Поет і пишність несумісні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:30:11 ]
А про що Ви говорили у цих рядках?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:41:44 ]
Ну... Якщо вірш потрібно пояснювати, то це погано. Певно, тут справді щось не так. Можливо, тут присутня якась поверховість у написанні чи прочитанні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:47:46 ]
Та ні, не весь вірш. Просто я сприйняла ці рядки (можливо, поверхнево) так, що саме від того "як" ми ховаємо, залежить те, які ми люди чи нелюди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 22:53:53 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:05:33 ]
Якщо Ви читали Свіяша, то можете додумати, чому так сталося. Земля їм пухом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 03:55:07 ]
НЕ НАДО КОПИТЬ В СЕБЕ ЗЛОБУ

Не надо копить в себе злобу. Не надо думать, что весь мир против и уже ничто не изменится. Земля прекрасна независимо от твоей черноты. Реки прозрачны, не смотря на человеческий смрад. И жизнь никогда не останавливается перед смертью. Не думайте, что вы сможете переделать землю, высушить реки и испортить жизнь.
Вы – ничто в больших руках Бога, вы – роса просыпающейся планеты. Подумайте как мелко ваше сознание, и запомните — ваше горе — это ваша выдумка. Потому что в мире НЕТ такого понятия. Вы сами его придумали, вы сами получаете удовольствие от своего страдания.
А я говорю – я счастлива. Счастлива, когда отвергнута любовью. Счастлива, когда забыта друзьями. Счастлива, когда прикована к пос тели. Все это – иллюзия человечества. Этого нет. Есть только мир, есть земля и вода. Есть моя жизнь. И какое мне дело до смерти, пока я живу? И какое мне дело до несчастья, если оно – выдумка. Не смотря на все ограничения, я – полноценный человек. И чем больше я встречаю зла, тем больше люблю жизнь. Я отвергаю злость и обиду. Я хочу, чтобы люди поняли – самое большое зло – это привычка к жизни.
Не надо привыкать к земле и к рекам! Каждый день, каждую
секунду вглядывайтесь в свой мир, и увидите миллиарды новых причин для радости. Каждый раз, просыпаясь на земле, вспоминайте, что эта жизнь подарена вам только однажды. И ее надо прожить, а не просидеть у телевизора.
Но даже когда у вас нет возможности жить полной жизнью,
наслаждаться горными вершинами, бескрайним морем, азартом побед и человеческим общением, вы можете быть счастливыми.
Чтобы когда-нибудь, умирая, сказать всему миру – спасибо.
Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 09:05:39 ]
Вона отримала те, чого хотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 22:54:59 ]
І від того також. І від того, чи приносимо квіти на могилу, чи пам"ятаємо, чи перечитуємо... Але тут у мене поет - щось більше. Людина, творець... Жива істота, яка любила, будувала, робила добро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:00:43 ]
Про Влада я знав... А про Аліну?... Земля їм пухом.
А як їх ховали? Переконаний, про пишність тут говорити не приходиться. А чи людей на похоронах було багато?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:05 ]
до речі, хто ще не знає... 30 серпня поховали молодого ще запорізького ПОЕТА Влада Кльона, а повертаючись з його похорону, насмерть розбилася в автомобілі 31-річна краматорська поетка Аліна Остафійчук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 23:11:23 ]
Дуже, пішла цитувати на ФБ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 01:08:22 ]
Жив поет , як належить бідно... А ким належить?Пушкін - не поет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-13 11:08:55 ]
Сильно, правдиво і щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-13 11:24:56 ]
Щиро і від душі. Чиста правда, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 13:43:28 ]
тоді вийшли перші три книжки Свіяша, і я прочитав їх усі. Ну і далі продовжував читати ....