ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Важким камінням падають години,
А я все йду. Хоча би знав, куди!

Мене чекають осяйні світи,
В яких любов'ю грівся я щоднини.
Буває, зігрівають холоди

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Вона пішла у осінь
В ажурній білій шалі
Старим осіннім парком
Вона ступала легко
Крізь променів тепло,
А літо проводжало
Улюблену коханку
І до щоки тулилось
Востаннє, як могло.

Вуста зі смаком вишні
Торкнути не посміло –
Його б тоді спинити
Не зміг уже ніхто...
Пригадувало тільки,
Як трепетало тіло,
Тепер таке далеке
За складками манто.

А спогади кружляли
Ще зеленавим лúстом –
Зізнанням запізнілим
Стелилися до ніг.
Вона їх у букетик
Збирала й ненавмисно
У пам’яті складала
Мозаїку утіх...

Порив різкого вітру
Привів обох до тями:
Коротка мить прощання –
Цілунком до руки –
І постать невагома
Розтанула в тумані.
Зосталось лиш бажання
Із присмаком терпким.

В ажурній білій шалі
Вона пішла у осінь...
2010

Контекст : Роман з літом був тут


Найвища оцінка Оксана Яблонська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Михайло Закарпатець 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 08:23:40
Переглядів сторінки твору 8143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.979 / 5.63  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 08:52:57 ]
...це просто неймовірно. Чуттєвість пробирає такого романтика як я, до найглибших "закутків душі" (скористався вашим епіграфом до сторіночки). Якщо вам ще ніхто не дякував за вашу творчість, Лесю, я зроблю це першим. Або приєднаюся до інших ваших (без сумніву, чисельних) шанувальників. Добра вам і кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:33:50 ]
...неймовірно - це почути такий відгук. Щодо чисельності шанувальників - дозволяю Вам сумніватися :))) Адже справа абсолютно не в кількості, а в тому, що відлунює у чиїйсь душі. Неймовірне дякую Вам, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 09:01:17 ]
Олесенько, у мене нема слів, аби передати відчуття від прочитання цього Твого вірша! Ніжно, щемно, романтично, мелодійно, образно і просто чудово.:) Дякую за це задоволення!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:34:55 ]
І це - нема слів, Аделенько?! Я навзаєм дякую за ще одну сходинку до доброго душевного настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 09:54:11 ]
Вона ступала легко
Крізь променів тепло,

Душевно і чуттєво, Олесенько.І, хоч вона пішла у осінь... напрочуд тепло від Вашого твору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:35:50 ]
Я так рада, Патарочко, що зігріла Вас хоч трішки. Хай Вам буде тепло і затишно на душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 09:55:42 ]
Шкода, що я не композитор. Олесю, Ви написали прекрасний романс! Долучаюсь до усіх вище вказаних епітетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:38:01 ]
Дякую Вам щиро! Мені надзвичайно приємно від Ваших слів, пані Любо, ще й тому, що ці рядки мені якраз наспівалися. Щоб просто прочитати їх - мушу докладати зусиль :) Та на жаль, я теж далеееко не композитор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 10:50:25 ]
Чудово, Олесю! Цікаво, що (чи хто) так надихають тебе на ТАКІ вірші


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:41:09 ]
Мені, пане Іване, теж цікаво - звідкіль береться натхнення? А коли воно приходить - надихає все - від мимобіжно кинутих слів до давно омріяних образів. Колись написалося:

Я можу закохатися у дотик,
Чуттєвий дотик вітру до щоки...

Так і справді буває :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 11:54:28 ]
Так вип"ємо ж за те, щоб наші бажання не танули в тумані, як ця коханка літа! Головне - є, що згадати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:27:02 ]
Тож вип"ємо! Головне - щоб було, що згадати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 12:26:52 ]
Лірично, образно, вишукано!
Браво,Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:28:30 ]
Щиро дякую, що зазирнули в гості. А за добре слово - особливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 12:49:30 ]
Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:29:05 ]
Рада, що вам сподобалось ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 14:54:33 ]
Привіт, Олесю! Вражає ритміка, ОБРАЗ. Файна панянка ОСІНЬ намалювалася. Сподобалося. Вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:30:25 ]
ПРивіт, Ігорку! Може, то до Тебе та панянка пішла? Хай ОСІНЬ буде до Тебе привітною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 15:17:31 ]
Олесю, Ви, як завжди, намалювали прекрасний образ. Але все ж нехай Ваше літо завжди буде з Вами.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:32:16 ]
Щиро дякую Вам за таке тепле побажання. В мене колись були рядки "я загубилася в літі"... певно так і є. Теплої осені Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:38:42 ]
Гарно, Олесю.
Можливо ось тут:
"Його б тоді спинити
Не зміг уже ніхто..." - не зрозуміло хто то є "Його"...
коли "смак" - тоді
"Вей смак тоді спинити
Не зміг уже ніхто..." ???
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:39:24 ]
цей смак...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-07 17:32:26 ]
Юрію,при всій повазі, не можу з Вами погодитись. "Вуста зі смаком вишні
Торкнути не посміло" - безособове речення, але цілком зрозуміло, що мова йде про літо, бо це речення стоїть після того речення, у якому літо було підметом.Отже, літо - воно, але "не можна спинити літо" - "не можна спинити його"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:36:02 ]
Дякую, неповторний ЛЮ! От заморочку Ви мені задали :) Треба подумати... Хоча з контексту читається ясно, розумію, що логіка повинна бути чітка.

Дякую, пані Тетяно, за підказку і добру аргументацію! Сподіваюся, наш ЛЮ теж погодиться:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 00:23:10 ]
чудова мелодика вірша. особливо потішила рима до "ненавмисно". і звучить в душі мелодія Горчинського чомусь..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:37:45 ]
У мене теж мелодія звучить. Певно, не Горчинського, але схожий ліричний настрІй. Дуже дякую за високу оцінку і співзвучність душевних мелодій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Сіренко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-07 01:17:29 ]
Легко і чарівно написано... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 03:38:28 ]
Дякую, Артуре. Приємно, що Ви відчули легкість мого настрою. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 21:00:39 ]
мабуть, все що Ви пишете, і є мозаїка утіх...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 08:32:32 ]
Ваші коментарі теж до тієї мозаїки долучаються. Дякую, Ніку. Рада Вас бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-16 22:22:12 ]
Дуже гарно, тремтливо, пронизливо.........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-22 07:33:41 ]
Так потепліло і від Ваших слів, і від Вашого візиту взагалі. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-09-01 23:47:18 ]
Ажурна тремтлива мелодика, ніжно!