ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Дощик
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
* 213 *
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки

Юрій Лазірко
2026.09.25 17:24
поки ви не плачете -- з присмаком блюзу
поки ви не плачете
небо чисте
як же гірко бачити
пале листя

як же любо дихати
добрим словом
що лягає тихо так

Вячеслав Руденко
2026.09.25 15:52
Beeper
Beeper – таємне ночі,
Тої, що в хутрі Неба,
Чорним струмком лоскоче
Річку життя, як щербу.

Де від Плеяд захмарних
Юний Гаврило босий,
Наче вівчар отари,

Борис Костиря
2026.09.25 13:45
Мить
Це так важливо - не проґавить час
Натхнень, прозрінь, осяянь і пророцтва,
Великий, ніби трепетний Тарас,
Не згаявши хвилини первородства.

Ця мить нечутно, тихо спалахне
І кане в час, мов крапля миготлива.
Не втопиш у озерах реноме,

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Осіння звабо
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Доречно – про деякі речі
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 7)
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
* * *
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Ушкодження розуму (Pink Floyd)
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
* 212 *
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
У сквері
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Підкажи сонечку
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Шерех часу невагомих
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
* * *
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
***
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Літня жінка. Рання осінь
Образ твору Долі перегорнута сторінка...
Спогадів притихлі голоси...
Наче рання осінь - літня жінка
В аурі прив'ялої краси.

Втомлена, сумна і непомітна,
Та чекає й досі в кожнім сні -
Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.

Рання осінь... Може, ще не пізно
Погукати з вирію любов?
Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте.

04.10.2007




Найвища оцінка Ірина Зелененька 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 14:25:58
Переглядів сторінки твору 15827
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:38:45 ]
Тепло, ніжно, жіночно, хоч і трошки сумно.
Сподобалось:)
Можливо замінити "прив'ялу" красу на "дозрілу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 14:42:55 ]
Вітаю, Любо.Я за Вами прямо зі сторінки Олександра Христенко. :)"В серці жінки - літо золоте" - золоті слова, бо ж це літо не мине, доки ми його самі не відпускаємо.Вічна наче істина, що любити ніколи не пізно, а кожен у свій час з тривогою поглядає у очі іншим - а раптом то вигадка? Не вигадка, доки літо в серці, доки і не вигадка.:)Ви пишете так, що завжди зачипаєте якісь струни у моїй душі.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:58:04 ]
Дякую, Олександре! Та, на жаль, уже прив'ялу, як не крути. Осінь... Усе в'яне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:59:21 ]
Ой, яка я Вам щиро вдячна, Тетяно, за розуміння! І за тепле слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:01:19 ]
" Є ще шанс затримати значиме..." - гарно сказано.
Серце жінки - то завжди загадка, і там завжди присутні і юність, і любов, і літо. Дійсно, дуже перегукується настроєво з поезією Олександра. Вітаю, гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 15:17:23 ]
Така приємна жіноча лірика. І не безнадійно зовсім, хоча тема досить проблемна. Дуже сподобалося. вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:17:55 ]
Ніколи не пізно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:23:11 ]
Чудова поезія! "В серці жінки - літо золоте..." - я все думала, звідки літо бере початок, звісно, із серця жінки!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 16:56:04 ]
Тепла, чудова лірика...Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:40:53 ]
Приємно знову зануритись у щире тепло вашої душевної поезії, пані Любо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:05:22 ]
Рання осінь - чудова пора року і життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:06:25 ]
Заключительная часть просто изумительная.
Да и основная. Плюс элементы жизненной философии.
Наверное, никогда не поздно.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 00:32:50 ]
Дуже глибоко психологічні строфи. Приємно читаються і додають думок...
Щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 07:44:39 ]
Хай буде ще довго в серці Вашої ЛГ золоте літо і затримається щось значиме. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:13:15 ]
Всі Ваші твори приємно читати, а цей особливо. Такі слова, що навіть я - старий солдат, що не знає слова любови, розчулився. Жартую, звичайно, словами відомого героя, а насправді мені радісно, що отаке слово народилося і дійшло до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 11:49:49 ]
Мені дуже-дуже приємно що моя "Літня жінка. Рання осінь" знайшла теплий прихисток у стількох гостинних світлицях-серцях (і жіночих, і чоловічих). А ще коли зважити на те, що це серця, які знаються на поезії! То це багато означає... Щиро Вам усім дякую за небайдужість. Після таких відгуків хочеться творити! Чого і Вам бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 11:55:49 ]
Як каже Слава Фролова, респект і уважуха Вам, пані Любочко, від літньої жінки. Щиро і душевно написано... З повагою, Патара .

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:49:29 ]
Чу-до-во!!!
Дуже мені близьке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:24:59 ]
Ваша творчість, пані Любо, як ждерельна вода - чиста, глибинна. І проникає кожному у душу. Дякую за ваш талант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 20:24:35 ]
відчувається дуже світла аура...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-12 20:50:34 ]
Навіть не знаю, що сказати... Я захоплена Вашою ранньою осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 10:06:12 ]
Шукала:
"Зривало надії зі серця, зі скронь -
Мов ноти зривало з пюпітру...
В надійному прихистку дужих долонь
До ранку сховаюсь од вітру.
До ранку забуду про втрати і біль..."
а знайшла:

"Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте." - чудовий вірш, відгукнувся у серці щемом.

***Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.*** - до сліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 22:00:21 ]
занесло мене до Вас подякою за щедрість у добрім слові, за увагу; а застав не те питання до мене, а вірш і жінку... інша ситуація! вернувсь за чимось у руки, не з пустими ж: не розглядаючись, як і з відповіддю,- просто нате!
--------------------------------------
у мені стрічалися часи: пройшлі та прийдешні;
їх пульси сердешні
гнали кров, мене кудись піти, побігти (то куди?)

а кожна мить не обирає, хоч бринить;
не вибира хоч одне з двох
ні дих, ні слух, ні голос й порух:

для того, бачте, вибрали мене...
то я давно передовірив Богу
оці бриніння, та усю дорогу!..

чи це тепер в обох стрічаються часи,
сходяться сердешні пульси;
чимдуж гонять застоялу кров,– а йти?..
--------------------------------
хіба потрібні всі відповіді?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:41:10 ]
Дякую щиро за відгуки!