ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Літня жінка. Рання осінь
Образ твору Долі перегорнута сторінка...
Спогадів притихлі голоси...
Наче рання осінь - літня жінка
В аурі прив'ялої краси.

Втомлена, сумна і непомітна,
Та чекає й досі в кожнім сні -
Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.

Рання осінь... Може, ще не пізно
Погукати з вирію любов?
Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте.

04.10.2007




Найвища оцінка Ірина Зелененька 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 14:25:58
Переглядів сторінки твору 13942
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:38:45 ]
Тепло, ніжно, жіночно, хоч і трошки сумно.
Сподобалось:)
Можливо замінити "прив'ялу" красу на "дозрілу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 14:42:55 ]
Вітаю, Любо.Я за Вами прямо зі сторінки Олександра Христенко. :)"В серці жінки - літо золоте" - золоті слова, бо ж це літо не мине, доки ми його самі не відпускаємо.Вічна наче істина, що любити ніколи не пізно, а кожен у свій час з тривогою поглядає у очі іншим - а раптом то вигадка? Не вигадка, доки літо в серці, доки і не вигадка.:)Ви пишете так, що завжди зачипаєте якісь струни у моїй душі.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:58:04 ]
Дякую, Олександре! Та, на жаль, уже прив'ялу, як не крути. Осінь... Усе в'яне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:59:21 ]
Ой, яка я Вам щиро вдячна, Тетяно, за розуміння! І за тепле слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:01:19 ]
" Є ще шанс затримати значиме..." - гарно сказано.
Серце жінки - то завжди загадка, і там завжди присутні і юність, і любов, і літо. Дійсно, дуже перегукується настроєво з поезією Олександра. Вітаю, гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 15:17:23 ]
Така приємна жіноча лірика. І не безнадійно зовсім, хоча тема досить проблемна. Дуже сподобалося. вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:17:55 ]
Ніколи не пізно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:23:11 ]
Чудова поезія! "В серці жінки - літо золоте..." - я все думала, звідки літо бере початок, звісно, із серця жінки!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 16:56:04 ]
Тепла, чудова лірика...Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:40:53 ]
Приємно знову зануритись у щире тепло вашої душевної поезії, пані Любо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:05:22 ]
Рання осінь - чудова пора року і життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:06:25 ]
Заключительная часть просто изумительная.
Да и основная. Плюс элементы жизненной философии.
Наверное, никогда не поздно.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 00:32:50 ]
Дуже глибоко психологічні строфи. Приємно читаються і додають думок...
Щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 07:44:39 ]
Хай буде ще довго в серці Вашої ЛГ золоте літо і затримається щось значиме. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:13:15 ]
Всі Ваші твори приємно читати, а цей особливо. Такі слова, що навіть я - старий солдат, що не знає слова любови, розчулився. Жартую, звичайно, словами відомого героя, а насправді мені радісно, що отаке слово народилося і дійшло до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 11:49:49 ]
Мені дуже-дуже приємно що моя "Літня жінка. Рання осінь" знайшла теплий прихисток у стількох гостинних світлицях-серцях (і жіночих, і чоловічих). А ще коли зважити на те, що це серця, які знаються на поезії! То це багато означає... Щиро Вам усім дякую за небайдужість. Після таких відгуків хочеться творити! Чого і Вам бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 11:55:49 ]
Як каже Слава Фролова, респект і уважуха Вам, пані Любочко, від літньої жінки. Щиро і душевно написано... З повагою, Патара .

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:49:29 ]
Чу-до-во!!!
Дуже мені близьке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:24:59 ]
Ваша творчість, пані Любо, як ждерельна вода - чиста, глибинна. І проникає кожному у душу. Дякую за ваш талант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 20:24:35 ]
відчувається дуже світла аура...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-12 20:50:34 ]
Навіть не знаю, що сказати... Я захоплена Вашою ранньою осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 10:06:12 ]
Шукала:
"Зривало надії зі серця, зі скронь -
Мов ноти зривало з пюпітру...
В надійному прихистку дужих долонь
До ранку сховаюсь од вітру.
До ранку забуду про втрати і біль..."
а знайшла:

"Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте." - чудовий вірш, відгукнувся у серці щемом.

***Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.*** - до сліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 22:00:21 ]
занесло мене до Вас подякою за щедрість у добрім слові, за увагу; а застав не те питання до мене, а вірш і жінку... інша ситуація! вернувсь за чимось у руки, не з пустими ж: не розглядаючись, як і з відповіддю,- просто нате!
--------------------------------------
у мені стрічалися часи: пройшлі та прийдешні;
їх пульси сердешні
гнали кров, мене кудись піти, побігти (то куди?)

а кожна мить не обирає, хоч бринить;
не вибира хоч одне з двох
ні дих, ні слух, ні голос й порух:

для того, бачте, вибрали мене...
то я давно передовірив Богу
оці бриніння, та усю дорогу!..

чи це тепер в обох стрічаються часи,
сходяться сердешні пульси;
чимдуж гонять застоялу кров,– а йти?..
--------------------------------
хіба потрібні всі відповіді?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:41:10 ]
Дякую щиро за відгуки!