ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Літня жінка. Рання осінь
Образ твору Долі перегорнута сторінка...
Спогадів притихлі голоси...
Наче рання осінь - літня жінка
В аурі прив'ялої краси.

Втомлена, сумна і непомітна,
Та чекає й досі в кожнім сні -
Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.

Рання осінь... Може, ще не пізно
Погукати з вирію любов?
Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте.

04.10.2007




Найвища оцінка Ірина Зелененька 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 14:25:58
Переглядів сторінки твору 14950
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:38:45 ]
Тепло, ніжно, жіночно, хоч і трошки сумно.
Сподобалось:)
Можливо замінити "прив'ялу" красу на "дозрілу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 14:42:55 ]
Вітаю, Любо.Я за Вами прямо зі сторінки Олександра Христенко. :)"В серці жінки - літо золоте" - золоті слова, бо ж це літо не мине, доки ми його самі не відпускаємо.Вічна наче істина, що любити ніколи не пізно, а кожен у свій час з тривогою поглядає у очі іншим - а раптом то вигадка? Не вигадка, доки літо в серці, доки і не вигадка.:)Ви пишете так, що завжди зачипаєте якісь струни у моїй душі.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:58:04 ]
Дякую, Олександре! Та, на жаль, уже прив'ялу, як не крути. Осінь... Усе в'яне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:59:21 ]
Ой, яка я Вам щиро вдячна, Тетяно, за розуміння! І за тепле слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:01:19 ]
" Є ще шанс затримати значиме..." - гарно сказано.
Серце жінки - то завжди загадка, і там завжди присутні і юність, і любов, і літо. Дійсно, дуже перегукується настроєво з поезією Олександра. Вітаю, гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 15:17:23 ]
Така приємна жіноча лірика. І не безнадійно зовсім, хоча тема досить проблемна. Дуже сподобалося. вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:17:55 ]
Ніколи не пізно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:23:11 ]
Чудова поезія! "В серці жінки - літо золоте..." - я все думала, звідки літо бере початок, звісно, із серця жінки!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 16:56:04 ]
Тепла, чудова лірика...Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:40:53 ]
Приємно знову зануритись у щире тепло вашої душевної поезії, пані Любо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:05:22 ]
Рання осінь - чудова пора року і життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:06:25 ]
Заключительная часть просто изумительная.
Да и основная. Плюс элементы жизненной философии.
Наверное, никогда не поздно.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 00:32:50 ]
Дуже глибоко психологічні строфи. Приємно читаються і додають думок...
Щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 07:44:39 ]
Хай буде ще довго в серці Вашої ЛГ золоте літо і затримається щось значиме. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:13:15 ]
Всі Ваші твори приємно читати, а цей особливо. Такі слова, що навіть я - старий солдат, що не знає слова любови, розчулився. Жартую, звичайно, словами відомого героя, а насправді мені радісно, що отаке слово народилося і дійшло до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 11:49:49 ]
Мені дуже-дуже приємно що моя "Літня жінка. Рання осінь" знайшла теплий прихисток у стількох гостинних світлицях-серцях (і жіночих, і чоловічих). А ще коли зважити на те, що це серця, які знаються на поезії! То це багато означає... Щиро Вам усім дякую за небайдужість. Після таких відгуків хочеться творити! Чого і Вам бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 11:55:49 ]
Як каже Слава Фролова, респект і уважуха Вам, пані Любочко, від літньої жінки. Щиро і душевно написано... З повагою, Патара .

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:49:29 ]
Чу-до-во!!!
Дуже мені близьке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:24:59 ]
Ваша творчість, пані Любо, як ждерельна вода - чиста, глибинна. І проникає кожному у душу. Дякую за ваш талант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 20:24:35 ]
відчувається дуже світла аура...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-12 20:50:34 ]
Навіть не знаю, що сказати... Я захоплена Вашою ранньою осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 10:06:12 ]
Шукала:
"Зривало надії зі серця, зі скронь -
Мов ноти зривало з пюпітру...
В надійному прихистку дужих долонь
До ранку сховаюсь од вітру.
До ранку забуду про втрати і біль..."
а знайшла:

"Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте." - чудовий вірш, відгукнувся у серці щемом.

***Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.*** - до сліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 22:00:21 ]
занесло мене до Вас подякою за щедрість у добрім слові, за увагу; а застав не те питання до мене, а вірш і жінку... інша ситуація! вернувсь за чимось у руки, не з пустими ж: не розглядаючись, як і з відповіддю,- просто нате!
--------------------------------------
у мені стрічалися часи: пройшлі та прийдешні;
їх пульси сердешні
гнали кров, мене кудись піти, побігти (то куди?)

а кожна мить не обирає, хоч бринить;
не вибира хоч одне з двох
ні дих, ні слух, ні голос й порух:

для того, бачте, вибрали мене...
то я давно передовірив Богу
оці бриніння, та усю дорогу!..

чи це тепер в обох стрічаються часи,
сходяться сердешні пульси;
чимдуж гонять застоялу кров,– а йти?..
--------------------------------
хіба потрібні всі відповіді?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:41:10 ]
Дякую щиро за відгуки!