ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.27 08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить

Віктор Кучерук
2026.06.27 07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:

Ірина Вовк
2026.06.27 06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ «Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій

Юрій Лазірко
2026.06.26 16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine

С М
2026.06.26 16:36
Боже Мій

Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили

Він є богом анічого

Тетяна Левицька
2026.06.26 15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,

Борис Костиря
2026.06.26 13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.

Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.

Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,

Ірина Вовк
2026.06.26 11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над

хома дідим
2026.06.26 09:30
хмариво синьовидне
веслярі небесні
уявляються невідомі
немислимі
які умудряються
уявлятися саме так
веслярами
що тебе утішає явно

Охмуд Песецький
2026.06.26 07:57
Сумуючи, немов розстаючись,
Про завтра не домовившись чи після
Зустрітися не днями, то колись,
Коли згадається сердець любовна пісня...


Закоханість і первісний інстинкт –
Усе працює, щоби поєднати,

Віктор Кучерук
2026.06.26 07:32
На берегах минулого сліди
Моїх, на жаль, непослідовних кроків, -
На берегах минулого - плоди
Не дуже добре вивчених уроків.
На берегах минулого - весна
І невичерпне джерело натхнення, -
На берегах минулого ясна
Пора завжди очікує на мене.

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Круки волають, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Літня жінка. Рання осінь
Образ твору Долі перегорнута сторінка...
Спогадів притихлі голоси...
Наче рання осінь - літня жінка
В аурі прив'ялої краси.

Втомлена, сумна і непомітна,
Та чекає й досі в кожнім сні -
Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.

Рання осінь... Може, ще не пізно
Погукати з вирію любов?
Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте.

04.10.2007




Найвища оцінка Ірина Зелененька 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Данчак Надія Мартинова 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-04 14:25:58
Переглядів сторінки твору 15533
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:38:45 ]
Тепло, ніжно, жіночно, хоч і трошки сумно.
Сподобалось:)
Можливо замінити "прив'ялу" красу на "дозрілу"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 14:42:55 ]
Вітаю, Любо.Я за Вами прямо зі сторінки Олександра Христенко. :)"В серці жінки - літо золоте" - золоті слова, бо ж це літо не мине, доки ми його самі не відпускаємо.Вічна наче істина, що любити ніколи не пізно, а кожен у свій час з тривогою поглядає у очі іншим - а раптом то вигадка? Не вигадка, доки літо в серці, доки і не вигадка.:)Ви пишете так, що завжди зачипаєте якісь струни у моїй душі.Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:58:04 ]
Дякую, Олександре! Та, на жаль, уже прив'ялу, як не крути. Осінь... Усе в'яне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 14:59:21 ]
Ой, яка я Вам щиро вдячна, Тетяно, за розуміння! І за тепле слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:01:19 ]
" Є ще шанс затримати значиме..." - гарно сказано.
Серце жінки - то завжди загадка, і там завжди присутні і юність, і любов, і літо. Дійсно, дуже перегукується настроєво з поезією Олександра. Вітаю, гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 15:17:23 ]
Така приємна жіноча лірика. І не безнадійно зовсім, хоча тема досить проблемна. Дуже сподобалося. вітаю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:17:55 ]
Ніколи не пізно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 15:23:11 ]
Чудова поезія! "В серці жінки - літо золоте..." - я все думала, звідки літо бере початок, звісно, із серця жінки!
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 16:56:04 ]
Тепла, чудова лірика...Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 20:40:53 ]
Приємно знову зануритись у щире тепло вашої душевної поезії, пані Любо.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:05:22 ]
Рання осінь - чудова пора року і життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-04 21:06:25 ]
Заключительная часть просто изумительная.
Да и основная. Плюс элементы жизненной философии.
Наверное, никогда не поздно.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 00:32:50 ]
Дуже глибоко психологічні строфи. Приємно читаються і додають думок...
Щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 07:44:39 ]
Хай буде ще довго в серці Вашої ЛГ золоте літо і затримається щось значиме. Чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:13:15 ]
Всі Ваші твори приємно читати, а цей особливо. Такі слова, що навіть я - старий солдат, що не знає слова любови, розчулився. Жартую, звичайно, словами відомого героя, а насправді мені радісно, що отаке слово народилося і дійшло до нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 11:49:49 ]
Мені дуже-дуже приємно що моя "Літня жінка. Рання осінь" знайшла теплий прихисток у стількох гостинних світлицях-серцях (і жіночих, і чоловічих). А ще коли зважити на те, що це серця, які знаються на поезії! То це багато означає... Щиро Вам усім дякую за небайдужість. Після таких відгуків хочеться творити! Чого і Вам бажаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 11:55:49 ]
Як каже Слава Фролова, респект і уважуха Вам, пані Любочко, від літньої жінки. Щиро і душевно написано... З повагою, Патара .

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:49:29 ]
Чу-до-во!!!
Дуже мені близьке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:24:59 ]
Ваша творчість, пані Любо, як ждерельна вода - чиста, глибинна. І проникає кожному у душу. Дякую за ваш талант.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 20:24:35 ]
відчувається дуже світла аура...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-12 20:50:34 ]
Навіть не знаю, що сказати... Я захоплена Вашою ранньою осінню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 10:06:12 ]
Шукала:
"Зривало надії зі серця, зі скронь -
Мов ноти зривало з пюпітру...
В надійному прихистку дужих долонь
До ранку сховаюсь од вітру.
До ранку забуду про втрати і біль..."
а знайшла:

"Ще душі у клітці буднів тісно,
Ще вогонь жаги не охолов.

Є ще шанс затримати значиме,
Щось незгасне - ще в очах цвіте.
Наче купина неопалима,
В серці жінки - літо золоте." - чудовий вірш, відгукнувся у серці щемом.

***Юність, що мов птаха перелітна,
Так зненацька щезла вдалині.*** - до сліз.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-09 22:00:21 ]
занесло мене до Вас подякою за щедрість у добрім слові, за увагу; а застав не те питання до мене, а вірш і жінку... інша ситуація! вернувсь за чимось у руки, не з пустими ж: не розглядаючись, як і з відповіддю,- просто нате!
--------------------------------------
у мені стрічалися часи: пройшлі та прийдешні;
їх пульси сердешні
гнали кров, мене кудись піти, побігти (то куди?)

а кожна мить не обирає, хоч бринить;
не вибира хоч одне з двох
ні дих, ні слух, ні голос й порух:

для того, бачте, вибрали мене...
то я давно передовірив Богу
оці бриніння, та усю дорогу!..

чи це тепер в обох стрічаються часи,
сходяться сердешні пульси;
чимдуж гонять застоялу кров,– а йти?..
--------------------------------
хіба потрібні всі відповіді?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:41:10 ]
Дякую щиро за відгуки!