ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Не за кашей
finita la commedia

Начало истории здесь: http://maysterni.com/publication.php?id=52749


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 13:44:30
Переглядів сторінки твору 6603
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:00:03 ]
Третій вірш можеш написати про те, як ЛГ переодягнувся монахинею і потрапив в жіночий монастир. І там почав шукати "пропавшую сестру".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:06:20 ]
Юля, твой юмор меня разоружает.
Прекрасная идея.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:01:29 ]
добре, що не раздражаєт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:35 ]
Юля, Доброта и Тепло чувствуется и на расстоянии.
+ к тому мы сюда ведь за чем-то пришли.
Я пришел к Друзьям. Учиться. И валять дурака на переменках. Я еще помню о Школе.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:34:46 ]
Я бачу, та прекрасна монахиня таки не на жарт полонила Вашого ЛГ! Щиро за нього вболіваю... Розкажете про його подальшу долю? З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:44:36 ]
Мне Юля предложила то, о чем ЛГ моего стихотворения не успел еще и подумать.
Два часа т.н. был ужин. Ее снова не было.
Я также в печали...
Вы хоть не очень волнуйтесь.
Одной парой больше - одной меньше...

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:49:06 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:59:23 ]
Не смешно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:19 ]
А можна ще записатись у кочегари в той жіночий монастир.
Нехай чорно-рясі приходять погрітися,
Слідую за розвитком подій.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:58:43 ]
Пока что нужно проверить свои чувства в условиях временной разлуки. Если тоска-печаль попустит (как уже бывало - и не раз) или потянет на другую, тогда это была не любовь, а мимолетное увлечение. Он уже одну заприметил, но побаивается сознаться себе в том, что та самая единственная уже не та, а эта. Хотя они же похожи. Платки, рясы...
Но след ведет к монастырю. Или к монахам.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:13:17 ]
А може, Олексію, Вашому ЛГ просто жінки в рясах подобаються. Звичайно, не всі. Більш-менш вродливі та більш-менш підходящі за віком?.. Як-от деяким жінкам - чоловіки у формі.
То можна тоді не так і перейматися - нехай хапає першу-ліпшу! Хоча про що це я? Що ж там за перспектива може бути? Тільки до гріха бідну жінку довести та й годі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 20:56:58 ]
Она могла скрываться от воинов какого-нибудь братства. А увидев заинтересованный взгляд довольно подтянутого (кушаком) человека в лисьем треухе, могла взволноваться. А вдруг он ОТТУДА?
И ее жизни угрожает опасность?
Какова перспектива в одном или другом случае? А есть и третий - она окончательно и глубоко скрывается в монастыре. Первый (нереальный и ошибочный) - ее выкрадывают и возвращают в братство. Второй же - ЛГ берет ее в жены, и они вместе трудятся на пяти работах, иногда встречаясь, может быть, в театре, а в один из более-менее теплых месяцев - на протоке, живя по очереди (иногда и в месте) в палатке. Я точно не знаю. Нужно будет уточнить у ЛГ. Чужая душа - потемки. Это ведь так?
Спасибон, Юля. Рад Вашему визиту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-08 09:14:21 ]
Олексію, Вам романи пора писати.) Чи, може, вже?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 09:36:43 ]
Со временем сложно, Валерий.
Я его использую, а тратить не могу.
С утра - рикша. Придет зима - сани. Я товар по палаткам развожу. И людей также. Плюс дежурства.
Казалось бы, ночь - она твоя. Но не каждая...
Нередко приходится ходить с баклушей в руке и ею по жердочкам забора стучать - тра-та-та, тра-тра-та... Начеку, мол. Не приближайтесь, мелкие воришки. Прибью.
Да и заинтересует ли обычнейшая история?
Сны не снятся, ибо не сплю. А мог бы их описать.
Клипы, знаете, какие? В очереди за кашей, бывает, стою и кемарю. Такое снится... Сначала еда от пуза, а потом - глаза любимых женщин, их улыбки, жесты, кое-какие совместные действия...

Спасибон.
Кстати, полубелым стихом считается и стих, в строфе которого хотя бы одна строка не рифмуется.
Это не литр и не поллитра, чтобы четко делить.
А одна строка шестистопного анапеста, формально разбитого на две строки, не всегда обращается в две полноценные строки и получается 2, по сути, инвалида. Потому что нужна рифма. Или стих становится полубелым. Вы догадываетесь, о чем это я.
Но мы не спорим и не ссоримся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:23:00 ]
А улыбка вовсе и не смех. Извини, я же порадовался от стихотворения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:12 ]
Нормально. Улыбка - это всегда улыбка.
Извини ты, если чего не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:26 ]
Ви праві, Олексію! Але виходячи з окреслених Вами ймовірних планів на майбутнє ліричних героїв, перед чоловіком (((може, й перед вами?:), хоча я проти прямого ототожнення автора з його ЛГ. Взагалі))) постає надзавдання - не тільки відшукати омріяну жінку, а й міцно закохати її в себе. Настільки міцно, щоб вона пішла за ним на край світу, вже не кажучи про те далеко не солодке життя, яке чекає на молоду пару.
Швидкої жаданої зустрічі Вашому ліричному героєві!

P. S. До речі, ще декілька таких віршів - продовжень сюжету, і вийде гарна, життєва (а то й пригодницька, авантюрна) поема! Я вже уявляю собі назву:-) Але забігла занадто далеко наперед. Пора вертатися.

Творчих звершень Вам і досягнення мети!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:34:54 ]
И Вам )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:38:52 ]
В Якутске раннее утро. Уже около шести часов.
У вас, наверное, гораздо раньше.
Не время ли спать?
А мне время готовить рикшу, пока нет снега.
Побегаю немного до завтрака. Развезу желающих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:02:18 ]
А стихотворение мне и в самом деле - лучше предыдущих двух...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-07 14:55:48 ]
Привет!
Будешь в Киеве - заедь ко мне в гости!
:-)
Я не успеваю! У меня из печати вышло две новых книжки на бизнес-тематику, куча семинаров, и еще выставка на носу. Я тебя угощу обедом.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 08:35:53 ]
Я как-то к каше привык. Она для меня как икра - ее тоже можно на хлеб с маслом накладывать. Ее можно потреблять и непосредственно с ладони.
У меня паспорта нет, а только справка. В нем печати было некуда ставить. А остальные странички остаются незаполненными. ОК. Подумаю, как. Может быть, кого-нибудь попрошу зайти. Мои бывшие соседи в Питере на Рабфаковской (слово-то какое, если по-современному мыслить) остались. Как раз одна тетка интересовалась. Гостиницы-то у вас недешевые. К Олимпиаде, слышал цены задирают.
А жизнь ею не заканчивается.
Спасибон. Подъедут. А с нею трое детишек. Ее, конечно. Но один от меня. Его и покормишь как следует.