ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.19 00:31
Звинувачуєш… а кого?
І завбачуєш без "ого"
Черга виникне… зачекаєте
Страхокриками… ще пізнаєте
Відхрестилися, як ото…
Звідки й хто ви є… по можливості
Виє поштовх той без поживностей
Розірву…

Ярослав Чорногуз
2025.10.18 22:28
Світ знавіснілих торгашів
Я так ненавиджу страшенно.
Хіба в нім є щось для душі?
Все - для бездонної кишені.

Ти слухаєш музичний твір --
Сяйну Бетховена сонату...
Вривається реклами звір --

Борис Костиря
2025.10.18 22:14
Пара ніби єдина,
але між ними розверзлася
прірва. Голос потонув
у сплетінні чагарників,
тепло розтануло
у всесильному розпаді.
Пара ніби єдина,
але кожен - волаючий

Микола Дудар
2025.10.18 21:53
Коли тебе шматують крадькома
І гнізда в’ють в душі твоїй надмірно
Ти, видно, цілувався з багатьма
До виснаження висновку покірно…

Коли тебе, не ти, гнівили тим,
Що між людьми живе ще й параноя —
Ти радужно плескався до тих Рим,

Тетяна Левицька
2025.10.18 15:36
Всіх потворних істот видаляю з життя,
не з'ясовуючи в чому справа.
Вимітаю із серця токсичне сміття
й тих, у кого душа порохнява.

Підлість не визнаю, як у спину плювки,
зневажаю Іуд лицемірних.
Не подам психопату я більше руки —

Артур Курдіновський
2025.10.18 04:38
Шановна Редакція Майстерень! Наш видатний покидьок (ой, вибачте) автор Самослав Желіба під черговим ніком продовжує робити гидоту авторам. На цей раз він образив нашу чудову поетесу Тетяну Левицьку. На її вірш "Щенячий" він написав таку рецензію (текст

Володимир Бойко
2025.10.17 23:05
Вже ні чарів, ні спокуси,
Ні цілунку в темноті.
Навіть спогаду боюся,
Бо і спогади не ті.

А гулялось - так гулялось,
Наче буря - вглиб і вшир,
Нижче пояса дістало

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Не за кашей
finita la commedia

Начало истории здесь: http://maysterni.com/publication.php?id=52749


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 13:44:30
Переглядів сторінки твору 7218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:00:03 ]
Третій вірш можеш написати про те, як ЛГ переодягнувся монахинею і потрапив в жіночий монастир. І там почав шукати "пропавшую сестру".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:06:20 ]
Юля, твой юмор меня разоружает.
Прекрасная идея.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:01:29 ]
добре, що не раздражаєт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:35 ]
Юля, Доброта и Тепло чувствуется и на расстоянии.
+ к тому мы сюда ведь за чем-то пришли.
Я пришел к Друзьям. Учиться. И валять дурака на переменках. Я еще помню о Школе.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:34:46 ]
Я бачу, та прекрасна монахиня таки не на жарт полонила Вашого ЛГ! Щиро за нього вболіваю... Розкажете про його подальшу долю? З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:44:36 ]
Мне Юля предложила то, о чем ЛГ моего стихотворения не успел еще и подумать.
Два часа т.н. был ужин. Ее снова не было.
Я также в печали...
Вы хоть не очень волнуйтесь.
Одной парой больше - одной меньше...

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:49:06 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:59:23 ]
Не смешно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:19 ]
А можна ще записатись у кочегари в той жіночий монастир.
Нехай чорно-рясі приходять погрітися,
Слідую за розвитком подій.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:58:43 ]
Пока что нужно проверить свои чувства в условиях временной разлуки. Если тоска-печаль попустит (как уже бывало - и не раз) или потянет на другую, тогда это была не любовь, а мимолетное увлечение. Он уже одну заприметил, но побаивается сознаться себе в том, что та самая единственная уже не та, а эта. Хотя они же похожи. Платки, рясы...
Но след ведет к монастырю. Или к монахам.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:13:17 ]
А може, Олексію, Вашому ЛГ просто жінки в рясах подобаються. Звичайно, не всі. Більш-менш вродливі та більш-менш підходящі за віком?.. Як-от деяким жінкам - чоловіки у формі.
То можна тоді не так і перейматися - нехай хапає першу-ліпшу! Хоча про що це я? Що ж там за перспектива може бути? Тільки до гріха бідну жінку довести та й годі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 20:56:58 ]
Она могла скрываться от воинов какого-нибудь братства. А увидев заинтересованный взгляд довольно подтянутого (кушаком) человека в лисьем треухе, могла взволноваться. А вдруг он ОТТУДА?
И ее жизни угрожает опасность?
Какова перспектива в одном или другом случае? А есть и третий - она окончательно и глубоко скрывается в монастыре. Первый (нереальный и ошибочный) - ее выкрадывают и возвращают в братство. Второй же - ЛГ берет ее в жены, и они вместе трудятся на пяти работах, иногда встречаясь, может быть, в театре, а в один из более-менее теплых месяцев - на протоке, живя по очереди (иногда и в месте) в палатке. Я точно не знаю. Нужно будет уточнить у ЛГ. Чужая душа - потемки. Это ведь так?
Спасибон, Юля. Рад Вашему визиту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-08 09:14:21 ]
Олексію, Вам романи пора писати.) Чи, може, вже?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 09:36:43 ]
Со временем сложно, Валерий.
Я его использую, а тратить не могу.
С утра - рикша. Придет зима - сани. Я товар по палаткам развожу. И людей также. Плюс дежурства.
Казалось бы, ночь - она твоя. Но не каждая...
Нередко приходится ходить с баклушей в руке и ею по жердочкам забора стучать - тра-та-та, тра-тра-та... Начеку, мол. Не приближайтесь, мелкие воришки. Прибью.
Да и заинтересует ли обычнейшая история?
Сны не снятся, ибо не сплю. А мог бы их описать.
Клипы, знаете, какие? В очереди за кашей, бывает, стою и кемарю. Такое снится... Сначала еда от пуза, а потом - глаза любимых женщин, их улыбки, жесты, кое-какие совместные действия...

Спасибон.
Кстати, полубелым стихом считается и стих, в строфе которого хотя бы одна строка не рифмуется.
Это не литр и не поллитра, чтобы четко делить.
А одна строка шестистопного анапеста, формально разбитого на две строки, не всегда обращается в две полноценные строки и получается 2, по сути, инвалида. Потому что нужна рифма. Или стих становится полубелым. Вы догадываетесь, о чем это я.
Но мы не спорим и не ссоримся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:23:00 ]
А улыбка вовсе и не смех. Извини, я же порадовался от стихотворения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:12 ]
Нормально. Улыбка - это всегда улыбка.
Извини ты, если чего не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:26 ]
Ви праві, Олексію! Але виходячи з окреслених Вами ймовірних планів на майбутнє ліричних героїв, перед чоловіком (((може, й перед вами?:), хоча я проти прямого ототожнення автора з його ЛГ. Взагалі))) постає надзавдання - не тільки відшукати омріяну жінку, а й міцно закохати її в себе. Настільки міцно, щоб вона пішла за ним на край світу, вже не кажучи про те далеко не солодке життя, яке чекає на молоду пару.
Швидкої жаданої зустрічі Вашому ліричному героєві!

P. S. До речі, ще декілька таких віршів - продовжень сюжету, і вийде гарна, життєва (а то й пригодницька, авантюрна) поема! Я вже уявляю собі назву:-) Але забігла занадто далеко наперед. Пора вертатися.

Творчих звершень Вам і досягнення мети!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:34:54 ]
И Вам )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:38:52 ]
В Якутске раннее утро. Уже около шести часов.
У вас, наверное, гораздо раньше.
Не время ли спать?
А мне время готовить рикшу, пока нет снега.
Побегаю немного до завтрака. Развезу желающих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:02:18 ]
А стихотворение мне и в самом деле - лучше предыдущих двух...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-07 14:55:48 ]
Привет!
Будешь в Киеве - заедь ко мне в гости!
:-)
Я не успеваю! У меня из печати вышло две новых книжки на бизнес-тематику, куча семинаров, и еще выставка на носу. Я тебя угощу обедом.
:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 08:35:53 ]
Я как-то к каше привык. Она для меня как икра - ее тоже можно на хлеб с маслом накладывать. Ее можно потреблять и непосредственно с ладони.
У меня паспорта нет, а только справка. В нем печати было некуда ставить. А остальные странички остаются незаполненными. ОК. Подумаю, как. Может быть, кого-нибудь попрошу зайти. Мои бывшие соседи в Питере на Рабфаковской (слово-то какое, если по-современному мыслить) остались. Как раз одна тетка интересовалась. Гостиницы-то у вас недешевые. К Олимпиаде, слышал цены задирают.
А жизнь ею не заканчивается.
Спасибон. Подъедут. А с нею трое детишек. Ее, конечно. Но один от меня. Его и покормишь как следует.