ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Витікають із хмар перестояні згірклі меди"

...але здогонить тебе усе той же сніг, і щоразу він буде іншим

Іван Андрусяк

Образ твору Витікають із хмар перестояні згірклі меди.
Утікають з-під ніг перетоптані звичні твердині.
Самосуд ще триває, та я не вернуся туди.
Самоосуд звершився:"Самотність", - написано синім.

Закінчились думки. Тра’ купити іще цигарок.
Цілий світ заснували слідами розбещені лярви.
Нині з моди виходить банальний терновий вінок.
Нині входять у моду пишноти, амброзії, лаври.

Ви-тікатиму тихо, як Ви. Дише час: тік-не-так.
Перший сніг (і останній), в цілому, погоди не робить.
Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак,
Наче знак розділовий, що впевнено речення дробить.

Затаврована ним, яко смертниця в довгім плащі,
Не співатиму більше. Від рота слова оддираю.
На околицях співу все’дно: хоч співай, хоч кричи.
На око-лицях лиць у Всевидяче Око впадаю,-

Ні в дитинство, ні в сон, ні у ноги, як падають ниць.
Біла магма сльози поглинає сьогодні і вчора.
Тінь тернової гілки – на чистому аркуші шкіц.
Я - черниця його. Я сама одягнулась у чорне.

Нездійсненне бажання: шукати чиїсь голоси,
Засотатись між них, закрутитись у лялечку-кокон,
Бо майбутній метелик не зна про набридливий сніг,
Що здогонить незмінно - не з того, то з іншого боку,

Зариштує повітря, спинивши знервований біг
На око-лицях лиць, що тремтять у Всевидячім Оці.
Передчасне знання диким холодом цілить під дих:
Передчасне успіння - це сніг, що завмер на півкроці.

2003-2009


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергей Цюрко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 23:00:16
Переглядів сторінки твору 12187
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 23:16:05 ]
впевнено я б замінив на розчерком: Наче знак розділовий, що розчерком речення дробить. Класний вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:00:13 ]
Чао, Руф. Слуш-но, но... Задумка була така: знак розділовий - ма-аленький, а й собі впевнено пнеться дробити ве-елике речення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:22:56 ]
Вав, чудово, Світланцю :)
Тра’ (мені теперка бігти ) і купити іще цигарок (хоча не палю).
Купа знахідок - на відро дощу буде...
"Ви-тікатиму тихо, як Ви. Дише час: тік-не-так." - абалєть і не дихати.
"Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак," - а що то за знак, коли не секрет?
Та і все решта - супер.
Може хіба:
"ниць",
"Всевидячім Очі" (раз уже попереднє з великої, нє?)
"піД Дих"...
!!!!!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:49:26 ]
Роздвоєний знак - то язик у-у-удавовий :)Да, наравиться тобі,де дихають і хекають :) Протру зараз Око, бо ніц не бачу. О. ЛЮ, і я не палю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:08:40 ]
А, Юр, "піД Дих" - це типу "д-д-д, д-д-д, як холодно" - на крижині чистого аркуша, що передрейфував із твоєї сторінки у мою підсвідомість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 23:45:03 ]
БРАВО!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 16:57:36 ]
Скільки знаків нероздвоєних!.. Дякую, Софі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 00:06:03 ]
Жахлива і прекрасна, страшна і велична самотність, боюся сказати якого, щоб не переборщити, поета. Все ж таки великого! Таке одкровення, таке проникнення у позасвідомість... Терновий вінок Ви вже здобули, Світлано, а пишноти, амброзії, лаври чомусь здаються сміттям на цьому фоні.
Несказанно прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:05:51 ]
Чорногузе, соколику, що ж Ви так по-чаїному наді мною кигичете?.. Вінки тернові мені даруєте у вигляді "6", а знаєте ж, які наслідки після такого "коронування"... Хоча... (крутицця перед дзеркалом) А!.. Падлєцу - всьо к ліцу! Цьом у щічку.
Завжди із розпростертими обіймами, намагаючись обійняти Вашу "необ'ятність" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:14:19 ]
сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:13:21 ]
Коли вже я Вас, пане Анатолію, розговорю? Усе Вам, як у тесті - так, ні, не знаю :) Дякую сердечно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:14 ]
Таке варто було трирічного написання )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:48 ]
Аааа, навіть шестирічного, сорі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:21:35 ]
Якщо підіграти Чорногузиковій "возвишенності", то можна сказати, що цей вірш писатиметься все життя :)) А якщо не підігрувати, то насправді я його, вірша, побоююсь. Довго лежав. Поблимував так не по-юнацьки моторошно із 2003 :) У 2009 я зважилася його трохи підправити ( во ім'я любові до Андрусяка) та й... знову відклала. А це вирвався із кокона, так би мовити. Та ну його!
Знаєте, радію, що Мрія у мене з'явилася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:43:59 ]
Так, є такі вірші, які просто чекають свого часу, бо не хочуть стати передчасними для свого автора, який, можливо, тоді писав їх напівсвідомо.

А Мрія завжди десь тут поблизу, правда, з"являється іноді неочікувано. Як щастя ))
Але зустрічі з Вами я теж радію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 01:45:11 ]
Все добре. Але от слово "здогонить".
Я знаю два варіанти в українській мові: дожене, наздожене. А це поєднання двох мов вийшло (наЗДОжене - ДОГОНит).
Бажано б замінити цей новотвір.
Усього найкращого!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:39:04 ]
Юлечко, а знаєте такого віршика: " Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин"? :) То я, власне, притримуюся такої ж думки відносно, як Ви пишете, "новотвору" ЗДОГОНИТЬ: навіщо ж його позбуватися, коли і Андрусяк здоганяє? :)) Не ображайтеся на жарт. Я рада Вам завжди. А слово таке є і було. От Вам "заспокійливе" - прислів'я: "Хто двох зайців гонить, - жодного не здогонить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:59:28 ]
Аж бракне слів, аби озвучити, які емоції викликає. Чудовий вірш, Світланочко!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:44:32 ]
Давай, Аделько (чін-чін, тобто, піднімемо бокальчик :): Аби не бракувало слів ніколи!.. Бачила, як ти виросла, молодчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 19:31:17 ]
Ухх! Дякую! Ну... "чін-чін"!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 13:31:33 ]
Сильно! Вразило глибиною. Вітаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:47:53 ]
І Вам вітання, пане Йванку! Зараз я на Вашу сторіночку "перетразлокуюся" ( це такий новотвір, не лякайтеся) - дєло єсть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:02:54 ]
я ще вчора ходила кругами довкола вашого вірша, але від вражень розгубила слова, що трапляється майже ніколи :)
сьогодні оговталась, то й пишу: а таки 6, не менше!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:22:24 ]
От і добре, що все повернулося "на круги своя" :) Зізнаюся, що і я коло Вас із Юрком не раз "схимлювалася" :) Дуже гарні Ваші ілюстрації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:27:58 ]
знайома з Андрусяком, ілюструвала його "Сорокопудів або Як Ліза і Стефа втекли з дому" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:28:53 ]
який той світ тісний в неті )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 19:52:48 ]
:) можливо, і я колись познайомлюся, бо мені із українськими авторами стільки й світу, що у неті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 20:35:07 ]
Дякую, Світлано, за просвітлення моєї некомпетентності!
Мова йде про сучасну літературну мову. А все інше - справа стилю вірша. Якщо стилізувати його під народну творчість, усе виправдано. Якщо ж ні... Та й до гострої критики треба по-філософськи ставитися. В історії мистецтва немає жодного твору, який би всім без винятку подобався. А мій коментар - то просто висловлена думка, хай і суб'єктивна. Цікаво, як Ви реагуєте на критику? Але це так, думки вголос. Врешті, мене це не обходить.

Бережіть себе. А я відкриваю підручник рідної мови, бо нею пишете Ви:)

Жорстокий жарт? Ну, я теж маю право на них, як і Ви.

Без образ. У кожного є своя гідність. І коли її зачіпають. Тим паче, що я нічого поганого не хотіла сказати. Ви ж затіяли не взаємозбагачення, а взаємоображання. Не могла не відповісти.

Тепер знатиму, кому в коментарях треба писати тільки слова захоплення.

Більше не буду непокоїти своєю "критикою". Крапка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 22:32:21 ]
Бог із Вами, Юленько. Тут не йде мова про почуття власної гідності, а лише про почуття гумору. Власне, це моя провина: хотіла зачепити одне, а зачепила інше. Пробачте і не переймайтеся так. Зізнаюся, не надто приємно продовжувати цю розмову, але цікавість перемагає: а від чого (кого) мені потрібно себе берегти? Від гострої критики?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 21:27:01 ]
Ліна КОСТЕНКО

* * *

Ті журавлі, і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 22:37:35 ]
Спасибі, Кішко Блакитна! Лягла на серце "сюїта голуба" улюбленої поетеси. Ну, і я синій колір полюбляю :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 23:17:21 ]
Все добре. Знаєте, мене зачепив той натяк про Леніна. В чому хочте звинувачуйте (це я взагалі, не конкретно до Вас звертаюся), тільки не в незнанні рідної мови! Сприйняла, дійсно, не як жарт, а як намагання безпідставно образити. Якщо я помилилася, забираю свої слова назад. Ваша поезія в цілому хороша, тільки єдине слово спіткнуло мою увагу. Тому дивною здалася Ваша реакція, принаймні у моєму сприйнятті.
А на рахунок "Бережіть себе" я сказала, маючи на увазі те, що зазвичай мають люди, коли кажуть такі слова. Може, щось подібне - не приймати все близько, не перейматися дрібницями...
Забудемо це непорозуміння?..
Щиро-щиро:)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 22:56:30 ]
Була впевнена, Юлю, що цей конфлікт вичерпається :) Все-таки ми з Вами говоримо однією мовою. І однаково сильно її любимо. Я (старша, загартованіша) мала б зрозуміти раніше, що Ви - надзвичайно вразлива, тонка натура. І нічого б не трапилося. Адже й натяку не було на Вашу некомпетентність, а лише на те, що "метр Андрусяк" також використав слово "здогонить" у далеко не стилізованій під народну композиції (див. епіграф до вірша). До скорого, Юлечко. Ціную Вас і як вдумливого читача, і як автора, і як знавця рідної мови, - не сумнівайтеся. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:33:42 ]
До знахідок, про які написав Ю. Лазірко, не можу не додати "на око-лицях лиць"... Повторюю (наче своє): "Я сама одягнулась у чорне..." Бачу сніг, що завмирає на півкроці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:18:04 ]
Рідна Ви моя душечко... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:30:00 ]
Прийшла на Вашу сторінку - зацікавлена (якесь провидіння мене сюди привело).
Йду - вражена, ошелешена, приголомшена (в найкращому розумінні). Дякую!
Я ще повернусь. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:29:56 ]
Мабуть, ми зустрінемося десь по дорозі, бо я саме до Вас іду :) Спасибі, пані Любо. Із взаємною повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:58:42 ]
Останній рядок тут видається мені найціннішим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:27:05 ]
О, Володимир Володимирович писав: "Изводишь единого слова ради тысячи тонн словесной руды"... А тут - ці-і-ілий останній рядок! Це - успіх :)) Дякую за відвідини. Давайте хоч підморгну Вам на своїй сторінці ;)
(Розгублено): І чого ж це мені Маяковський останнім часом цитується? Що за прикмета?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 00:38:44 ]
мабуть, готуєтесь підкорити Америку ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-18 11:02:16 ]
Ото була б такий чудовий вірш прогавила!
Оскільки запізнилася, а стільки доброго вже сказано і без мене, то тихенько приєднуюся до схвальних коментарів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:45:49 ]
"А ти мовчи, нічо не говори"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрій Мрія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-18 19:16:12 ]
Тааа... багатьом тільки помріяти можна про такий-от шедевр, Світлано!
Почала було визбирувати найцікавіші (найсмаковитіші) словосполуки... але ж багато їх, цілий текст "вершин" - від "перетоптані звичні твердині"... і околиці співу, і околиці лиць(!!!) і аж до...останку

Зачудування!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:53:28 ]
Негоже мріям ходити по "перетоптаних звичних твердинях":) Дозвольте називати Вас ММ, мадам, бо велика кількість мрій на ПМ троха збиває з пантелику. "Горлиця" мені Ваша вельми сподобалась. Це, мабуть, тому, що люблю усе, що літає. Вітаннячко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-19 11:37:07 ]
Оце вірш, так вірш, Світлано! Після стількох коментаторів мені вже й додати нічого. Але враження текучості - просто неймовірне... Хочеться перечитувати знову і знову... Що я, зрештою, й роблю... Оцінки не ставлю, бо занижу виставлені.:)

Щиро кажучи, після його прочитання здивувався, як це Ви похвалили мою простеньку пародію з двома дієслівними римами (та це я навмисно, бо так у пародійованому вірші)... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:44:34 ]
А я, Валеро, багатолика, як Янус, і багаторука, як Крішна :)) Ще матимемо нагоду познайомитися і в інших вимірах. Спасибі за візит.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-19 11:48:07 ]
А зараз Ви мене, щиро кажучи, добряче таки заінтригували, Світлано...))) Про які виміри йдеться?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 11:59:25 ]
Про ПМ-івські, звичайно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 23:25:18 ]
Огогооо... Перед таким віршем чимало медів прогіркне...
Тінь тернової гілки – на чистому аркуші шкіц.
Я - черниця його. Я сама одягнулась у чорне.-- За ВАшої згоди візьму за епіграф


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-05 21:47:01 ]
Ір, тобі не підходить такий епіграф. Тобі личить жовтогаряче, червоне, зеленюще. Не жартуй і переходь на "ти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-05 22:28:33 ]
Дякую, дуже ціную! :) За епіграф може й не підходить, саме подумувала (вголос - є свідки) що це гарна назва для збірки:) А тіні вони то чорні на білому, то навпаки...:)