ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юля Бро (1979) / Інша поезія

 Свята любов
Любить мене як бога:
Вірить, що вибачаю усе апріорі раз і назавжди.
Інколи каже: «тебе немає» і відповідно вчиняє.
Потім вертається, каже: «є тільки ти» і «вибач».
Любить як бога:
Дякує за невидиму присутність поряд
Безплатно, задарма, цілодобово.
Роблю все, у що вірить: існую, вибачаю, терплю,
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене.

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 15:11:41
Переглядів сторінки твору 11662
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 15:35:32 ]
важко щось додати...
це, напевно, найкраще, що я прочитала з поезії останнім часом.
обнімаю тепло,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:16 ]
це певне оцінка натуралізму:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:23:39 ]
Значить вихід один - ніколи не мати нікого вище з БОГА - бо це абсурд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:44 ]
Юрію, вихід - звідки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:07:56 ]
вихід із самообману


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:21:38 ]
ми напевне різними українськими мовами говоримо:) або класично: читач бачить те, чого у першоджерелі немає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:03:12 ]
тобто ЛЮ отупів :)))) простою мовою. но праблем. значить жіноча логіка таки інша.
"Любить мене як бога" - це вже літгеровий самообман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:04:32 ]
але можливо - літгер зовсім не любить Бога - тоді це зрозуміліше... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 20:19:02 ]
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене......... Юленько, воно!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:02 ]
воно між він і вона;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 15:44:35 ]
коли як)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 22:54:14 ]
Цікавезний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:29 ]
напевне не зовсім й вірш..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 23:25:45 ]
Вітаю, Юлю! Свята любов - це СИЛА!!! Я вже Тобі це писав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:51:07 ]
Іване, а мені приємно прочитати це ще раз, *довгими осінніми вечорами вона мала звичку перечитувати душевні коменти на сайтах під релакс-мьюзік та горнятко кави*:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 13:58:28 ]
Є два варіанти, що до віри літгероя:
1.В його релігії не один Бог, щось на зразок Олімпійських богів давньої Греції.
2. Бог один, але коли він спить і не бачить(як у ісламі) можна трошки погрішити.
Особливо сподобалась думка, що ти(Бог) "Роблю все, у що вірить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:54:12 ]
Саш, тут все в межах класичної апологетики насправді) Власне про стосунки людини з Богом а потім вже про стосунки людини із іншою людиною йдеться.. сумніви, коливання, ступені любові, ще багато чого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 16:14:32 ]
Так уже й вчені нагадали і гадалка одна довела, вимирають мужичини, ніхто їм не вірить уже..., але якщо не бзооплатно, то все ж безкоштовно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 14:16:47 ]
Са(о)нечко! "Ніхто" - це брутальне узагальнення. Я, прикладом, дівчина довірлива. От скільки разів чоловік каже: "вір мені" стільки я і вірю, навіть без особливої на те причини) Ну, звісно, якщо це Він каже, якщо саме той Чоловік, ти ж розумієш?:)

То ти заспокой своїх вчених, соцдопити їх інколи підводять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:18:04 ]
Мені здається, що він атеїст, бо лише атеїст може любити когось, як бога(до речі: з маленької літери), а потім зраджувати. Але жорстоко те, що він знову повертається, і вривається в довіру.

ГАРНО І ЩИРО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 16:58:45 ]
Напевне я маю пояснити, адже бачу, що початок композиції заважає читачам сприймати наступний текст. Людина зраджує Бога кожен раз, коли грішить, чи не так? То чому ми кожного дня зраджуємо Бога? Невже тому, що поголівно - атеїсти, або тому що не любимо Його? Відповіді надає апологетика християнства. Ніц крамольного у цей текст не закладено. Людина, яка любить Бога не так, як це робить мій ЛГ, згодом стає святою, обранцем.
Доречі вислів "відповідно вчиняє" не є прямим посиланням на зраду, якщо, звичайно, зрадою не вважати кожен огріх.
І, нарешті, щодо повернення. Не повернутись - от де справжня зрада. Згадаймо притчу про блудного сина, якому батько зрадів більше, ніж його брату, який весь час залишався відданим батьківському дому.
Довіра - складова любові, вона не минає, хоча підвладна деяким коливанням. Про це в дещо іронічній формі Астрід Ліндгрен казала: "краще бути сто разів обманутою, аніж нікому не довіряти";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:44:54 ]
Гарно донесені думки. Кожен вбачає суть, ну трактує дещо особисто, то це ж нормально.
А Бог і бог - не одне і теж саме, ви і це хотіли сказати. ЛГ хоч пасивна та все розуміюча - таке жіноче. Щасти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 15:57:08 ]
Хоч я й досі під враженням "Книжницы" (для мене це взагалі саме улюблене з усьго що коли небуть було заримоване) цей вірш теж сподобала... Ну якось так: а от сьгодні собі цей сподобала :)

Знаеш люблю твоїм гратися, як діти сувенірами: оцей самий гарний, ні-ні не цей, сьгодні о-о-о цей... да. А цей не в настрій... А цей - улюблений... Його під подушку, чи в карман чи у капця, ну так щоб поруч десь був і щоб муляло знову і знову заглянути як він там, а він все такий-же казково-дивно-чудесний... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:34:57 ]
Юль..збрешу якщо скажу, що твоє ставлення до цих віршиків лишає мене незворушною)) ну тобто більшої приємності годі й уявляти..тому я зашарілася, починаю сором’язливо прикривати сяючі гордістю очі віями, колупаю капцем підлогу і обіцяю вигадати нових текстиків для твоєї гри у бісер)))