ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юля Бро (1979) / Інша поезія

 Свята любов
Любить мене як бога:
Вірить, що вибачаю усе апріорі раз і назавжди.
Інколи каже: «тебе немає» і відповідно вчиняє.
Потім вертається, каже: «є тільки ти» і «вибач».
Любить як бога:
Дякує за невидиму присутність поряд
Безплатно, задарма, цілодобово.
Роблю все, у що вірить: існую, вибачаю, терплю,
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене.

2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 15:11:41
Переглядів сторінки твору 11582
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 15:35:32 ]
важко щось додати...
це, напевно, найкраще, що я прочитала з поезії останнім часом.
обнімаю тепло,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:16 ]
це певне оцінка натуралізму:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:23:39 ]
Значить вихід один - ніколи не мати нікого вище з БОГА - бо це абсурд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:44 ]
Юрію, вихід - звідки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:07:56 ]
вихід із самообману


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:21:38 ]
ми напевне різними українськими мовами говоримо:) або класично: читач бачить те, чого у першоджерелі немає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:03:12 ]
тобто ЛЮ отупів :)))) простою мовою. но праблем. значить жіноча логіка таки інша.
"Любить мене як бога" - це вже літгеровий самообман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:04:32 ]
але можливо - літгер зовсім не любить Бога - тоді це зрозуміліше... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 20:19:02 ]
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене......... Юленько, воно!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:02 ]
воно між він і вона;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 15:44:35 ]
коли як)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 22:54:14 ]
Цікавезний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:29 ]
напевне не зовсім й вірш..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 23:25:45 ]
Вітаю, Юлю! Свята любов - це СИЛА!!! Я вже Тобі це писав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:51:07 ]
Іване, а мені приємно прочитати це ще раз, *довгими осінніми вечорами вона мала звичку перечитувати душевні коменти на сайтах під релакс-мьюзік та горнятко кави*:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 13:58:28 ]
Є два варіанти, що до віри літгероя:
1.В його релігії не один Бог, щось на зразок Олімпійських богів давньої Греції.
2. Бог один, але коли він спить і не бачить(як у ісламі) можна трошки погрішити.
Особливо сподобалась думка, що ти(Бог) "Роблю все, у що вірить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:54:12 ]
Саш, тут все в межах класичної апологетики насправді) Власне про стосунки людини з Богом а потім вже про стосунки людини із іншою людиною йдеться.. сумніви, коливання, ступені любові, ще багато чого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 16:14:32 ]
Так уже й вчені нагадали і гадалка одна довела, вимирають мужичини, ніхто їм не вірить уже..., але якщо не бзооплатно, то все ж безкоштовно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 14:16:47 ]
Са(о)нечко! "Ніхто" - це брутальне узагальнення. Я, прикладом, дівчина довірлива. От скільки разів чоловік каже: "вір мені" стільки я і вірю, навіть без особливої на те причини) Ну, звісно, якщо це Він каже, якщо саме той Чоловік, ти ж розумієш?:)

То ти заспокой своїх вчених, соцдопити їх інколи підводять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:18:04 ]
Мені здається, що він атеїст, бо лише атеїст може любити когось, як бога(до речі: з маленької літери), а потім зраджувати. Але жорстоко те, що він знову повертається, і вривається в довіру.

ГАРНО І ЩИРО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 16:58:45 ]
Напевне я маю пояснити, адже бачу, що початок композиції заважає читачам сприймати наступний текст. Людина зраджує Бога кожен раз, коли грішить, чи не так? То чому ми кожного дня зраджуємо Бога? Невже тому, що поголівно - атеїсти, або тому що не любимо Його? Відповіді надає апологетика християнства. Ніц крамольного у цей текст не закладено. Людина, яка любить Бога не так, як це робить мій ЛГ, згодом стає святою, обранцем.
Доречі вислів "відповідно вчиняє" не є прямим посиланням на зраду, якщо, звичайно, зрадою не вважати кожен огріх.
І, нарешті, щодо повернення. Не повернутись - от де справжня зрада. Згадаймо притчу про блудного сина, якому батько зрадів більше, ніж його брату, який весь час залишався відданим батьківському дому.
Довіра - складова любові, вона не минає, хоча підвладна деяким коливанням. Про це в дещо іронічній формі Астрід Ліндгрен казала: "краще бути сто разів обманутою, аніж нікому не довіряти";)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:44:54 ]
Гарно донесені думки. Кожен вбачає суть, ну трактує дещо особисто, то це ж нормально.
А Бог і бог - не одне і теж саме, ви і це хотіли сказати. ЛГ хоч пасивна та все розуміюча - таке жіноче. Щасти


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-02-07 15:57:08 ]
Хоч я й досі під враженням "Книжницы" (для мене це взагалі саме улюблене з усьго що коли небуть було заримоване) цей вірш теж сподобала... Ну якось так: а от сьгодні собі цей сподобала :)

Знаеш люблю твоїм гратися, як діти сувенірами: оцей самий гарний, ні-ні не цей, сьгодні о-о-о цей... да. А цей не в настрій... А цей - улюблений... Його під подушку, чи в карман чи у капця, ну так щоб поруч десь був і щоб муляло знову і знову заглянути як він там, а він все такий-же казково-дивно-чудесний... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:34:57 ]
Юль..збрешу якщо скажу, що твоє ставлення до цих віршиків лишає мене незворушною)) ну тобто більшої приємності годі й уявляти..тому я зашарілася, починаю сором’язливо прикривати сяючі гордістю очі віями, колупаю капцем підлогу і обіцяю вигадати нових текстиків для твоєї гри у бісер)))