ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 На прощання нам висинiй
sky and birds Ти ще раз на прощання нам висиній,
притулися до серця іконкою,
що списами і кров`ю розписана
на німім полотні похоронкою.

Не вмирай на очах і від холоду,
розчинися у літньому затінку.
Проживи, пережий нашу молодість
в голубинім неспокої матінки.

Ми у тишу твою незаслужену
зодягаємось, та не пасує нам
ні лахміття – безмовне відчуження,
ані лати тривкого знечулення.

Скільки болю й доріг ще не пройдено,
бо курганами поле задихало.
Запеклися в посмертному ордені
кров пролита і доленьки віхола.

О(б)даруй душі сонцем і крилами,
час минає вітрами і згарами.
І сирими, мов пам`ять, могилами
промовчать за цей спокій покарані.

Промовчать, мов багнети між ребрами,
мов багаття, ніким ще небачені,
свіжоскошеним небом і стеблами,
свіжозбитим хрестом над утраченим.

У приспущенім прапорі – хвилями,
у промові – розрадою слізною
ми прорвемось небесними силами
і до ноти зігріємось піснею.

10 Листопада 2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-10 17:43:39
Переглядів сторінки твору 6888
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Епітафії
Автор востаннє на сайті 2025.06.13 20:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:38:22 ]
гарний ритм.
а чому тиша незаслужена?
мов багаття(,) ніким ще небачені


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:48:03 ]
правда?
тішуся, Мріє П.
дякую за кому - зараз доштуцую...
тиша незаслужена - це щось як невистояне вино - не той смак, не та густина, не так малоби бути...
Дякую,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:44:18 ]
Твір високозвучний, і попри протистояння, життєстверджуючий мотив - це вимагаєте мистецтва мислення.Гарні слова та образи:"ВИСИНІЙ", "свіжоскошеним небом і стеблами" і т.д. Гарний твір!!! Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:11:52 ]
Дякую, п. Олено.
Вірш планувався, як пісня, але на приспід забракло слів...
Втішено,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 19:17:40 ]
Згідна з пані Оленою щодо "мистецтва мислення"...
Сподіваюсь, що ним володію, бо твір мені сподобався. Лише "одаруй" якось ріже слух, може, краще - обдаруй. І хоча й знаю вже, що Ви не любите посвят, але в даному випадку мене не полишає здогад, що цей вірш все-таки приурочений, якщо не особі, то, принаймні, конкретній події. Може, відхилите завісу таємничості, ЛЮ (для мене)? Хоч трішечки. Дуже прошу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:44:52 ]
Дякую, Любове.
***
В українській мові є слова "одарувати" і є "обдарувати" - я пішов шляхом скорочення приголосних...
А чим це слово ріже?
***
Вірш не є приурочений якійсь конкретній події, хоча міг би служити окресленням для плеяди історичних зворушень.
У мене військова тематика проглядає час-до-часу, коли цікаво то ось лінки:
А та куля
http://stihi.ru/2009/11/17/6814
А вiйна вiйною:
http://stihi.ru/2009/05/28/1507
Поле родить так полинно:
http://stihi.ru/2009/05/29/6328
Свiтом розлiтаюся:
http://stihi.ru/2009/06/04/454
Кров`ю до нитки:
http://stihi.ru/2010/03/06/170
Терпне небо:
http://stihi.ru/2010/05/05/109
Ластiвка вiйни:
http://stihi.ru/2010/05/14/6344
Кiннота:
http://stihi.ru/2010/05/20/790
Серце жовнiра:
http://stihi.ru/2010/08/11/500
Мiсце страти вiрш:
http://stihi.ru/2010/08/13/7070
На мушцi вбивцi:
http://stihi.ru/2010/10/08/5817
Стукати нема куди:
http://stihi.ru/2010/05/13/7995
Право на смерть:
http://stihi.ru/2009/02/20/5151
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 20:03:29 ]
Ого, ЛЮ! Ви мене просто "збили з ніг" лавиною інформації (в хорошому розумінні). Мені справді цікаво, ознайомлюсь обов'язково. І дійсно, Ваш вірш пасує багатьом подіям з "плеяди історичних зворушень", я просто подумала, що, можливо, йдеться про якусь конкретну, тому й запитала (адже й тема означена: епітафії).
А "одаруй" - звучить якось по російськи (від "одарить"). Бо знову ж таки російською -"одаренный", а українською все-таки - "обдарований". А втім, зі словниками не сперечатимусь.
Дякую за тепло, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 21:28:45 ]
Любове, я знайшов оптимальний варіант. :)
Незнаючи яку тему зазначити (жодна якось не підходила) вибрав нійбільш наближену.
У мене нині джек-потовий номер на стіхірі 777 - це номер видруку цього вірша :)
Дякую ще раз,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 22:11:55 ]
Файний вірш, ЛЮ! Сподобався. І слово "одаруй" теж.
Гарне воно, в колядках зустрічається. І в вінчуваннях на свята. А список віршів на військову тематику в тебе нівроку - справжній воїн. Добре, Юрію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:19:43 ]
Спасибі , Друже, за постійну підтримку.
Тисну руку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-10 22:31:45 ]
Пронизливий вірш - відчувається сила і глибина переживання!

Не зовсім зрозуміла порівняння сирих могил із пам'яттю, але то авторське. Хоча, наприклад, моя пам'ять(за переважаючими асоціаціями) не сира, скоріше навпаки - виважена і вистояна...

І не дуже милозвучне, на мою думку, поєднання звуків у словосполуч. "і ці лати": і цілати, іці лати"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:32:19 ]
Дякую, Вікусь, дещо виправив...
Пам`ять теж сирою буває...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-13 21:57:49 ]
Та я ж вірю тобі - пам'ять може бути якою завгодно...
З пов. _ВО


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:36:44 ]
До останньої ноти зігрілася.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:33:11 ]
Я старався, Світланцю, аби було тепло...
Цьомики,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-11-15 11:05:25 ]
Дуже проникливо. Гарна ідея.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:57:33 ]
Дякую, Іринко,
Ідеями... так і живемо...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Яровицина (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-15 11:33:56 ]
Щиро і змістовно, Юрію. Наснаги, сонця, і крил Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:58:55 ]
Спасибі Тетяно,
Навзаєм.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-16 12:50:41 ]
Здоровенькі були. Критику не замовляи ? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 19:59:44 ]
Ласкавопросимо здоровенькобулів! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 10:42:11 ]
Дякую щиро за вірш, який примусив замислитися над насправді близьким і дорогим серцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 20:28:57 ]
Дякую Світланко,
Ось тут лінк, можливо буде вам цікаво...
http://stihi.ru/2010/06/16/6507
П.С.
А де є Сокальська обл.?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шукач Матерій (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 19:18:30 ]
Був приємно здивований, що ви скинули шкуру і вийшли з так званої "касти редакторів". Одним словом вітаю з поверненням на землю. (між іншим сам нещодавно повернувся :))). Як то кажуть: ми весь час дивимось догори, а іноді важливі речі валяються під ногами. Ну це черговий неліричний відступ.
тепер по темі: останнє творіння серйозна штука.
(хоча багато пропустив, але від тої творчості яку ще тримаю в голові, було більше авторського, якби так сказати особистого автора, а зара про все і ні про що більше, грубо кажучи.) Але повернусь. Грубі словесні звороти як були так і лишились:))
"Ми у тишу твою незаслужену
зодягаємось, та не пасує нам
ні лахміття – безмовне відчуження"
але в основному дивують метафори:
"і до ноти зігріємось піснею" - зігрітись до ноти цікава штука, здається алкоголем не пахне але асоціаціі зі словом "набратись". (можливо тільки в мене). Аще хотів написати про розписані німі полотна та багнети, але перечитавши ще раз, вирішив не варто, бо вірш серйозний. і якщо вам шановний здасться ця писанина неповагою, то в туж мить додам комент з описом даного в стилі"маразми, не звертать уагу".

ПюСю. давайте щось веселіше і світліше, а то лишаєте просто мене роботи :)
Творчого натхнення. (памятаеться за моєї памяті воно раз таки було покинуло, коли ви писали про відкриті вікна на музоні)