ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 Sonnets XI-XV
raindrop XI.

The scattered world is an unthreaded necklace.
Blue neck of sky remembers chinks and smashes.
To forge its word it takes a sway of blacksmith,
for breeding rains it borrows strings and lashes.
Love has been noteless since the notes were trackless.
Those tiny suns, they blazed in countless dashes,
uncloaking my awareness of half-blackness
in squibs of fireflies and novae ashes.
Skies tied my knot of heart and face turned salty.
Inhabitants of clouds went over showers,
and reaped fresh drops. I swear I hear soil’s nibbling.
The sting of poignant past was slowly melting.
Time grabbed emotions and attached small hours,
the wings to fly inside my ego deeply.

October 8, 2010

XII.

The wings to fly inside my ego deeply,
prepare yourselves for nine-gram-heaven hassles.
The battle’s riverbed has shriveled steeply,
loopholes become birdnests, voids sealed off castles.
The flight through temples makes my ego dribbling
with scents of knells in gilt and silent vessels.
Concealed my icons, they are not for scribbling.
Obtained them to unframe and left to nestle.
My soul is open as a death-old letter,
numb words keep nesting down in a thesaurus.
They feed their chicks with hums and mudras’ dancing.
I sharp the edges where the soundless matter’s
utmost thickset for eardrums’ museful chorus.
The sonnets launched out of the bow of sensing.

October 12, 2010

XIII.

The sonnets launched out of the bow of sensing,
a string vibrates while Scythe slims, honed by Reaper.
A gold tip arrow hits with mindful flensing,
commencing fire on the lips. A breath’s a tripper.
This flash of scream is born in throes and ransomed,
a Gordian count-knot on a branch of quipu*.
My frankness is a stripper, icy-handsome.
It knits a web and hopes to catch a sleeper.
See every knot as an old tell* and coda,
another “now and then”, waves’ lubrication.
We are alone with you and, a priory,
find all the codes to Heavens Heart, chant odes
to emperors of inner matrix nation.
They come inside; disperse its light in morae*.

October 28, 2010

Notes:
tell - a mound, especially in the Middle East,
made up of the remains of a succession of previous settlements.

quipu - calculator consisting of a cord with attached cords;
used by ancient Peruvians for calculating and keeping records

morae (pl) – mora, the quantity of a short syllable
in verse represented by the breve (from Latin: pause)

XIV.

They come inside; disperse its light in morae
and harrow Truth. Through capillary rivers
their ships with loaded wine and allegories
upheave in magma’s ways, pinch minds like slivers.
A heart is crowdless, avalanched by worries
with teardrops strong enough to melt the shivers,
see in the bottled seas memento mori.
By reaching bottom you can sense your liver.
A hoary light comes to a nave for prayers.
Up to a vault the darkness lost its meadow,
an organist spreads fingers, silence vapors.
Oh, my subduedness with fluffy layers,
I’ll hit your golden spot to scoop up shadows,
to jot down stillness on a piece of paper.

November 2, 2010

XV.

To jot down stillness on a piece of paper
I left some room so it could breed in circles,
wove gossamers of heart from moonlights, tapered
all sounds and shades. The darkness stopped to charcoal.
A silver-feathered voice used ears as scrapers
to deepen in my soul and crumb to sparkles.
My whole inside was emptied for this draper.
He hammered out a salty sense and darkled.
I tracked him down in my deserted credo
where shadows melt and time sips dunes of writing.
Oases on the move stay still, untainted
where hives keep words and honey for libidos -
a paradise for daubers. Where dreams are flighty
feel Poetry… don’t touch a word… just painted…

November 11, 2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-12 00:55:58
Переглядів сторінки твору 2356
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.133 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.573
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 20:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 10:09:11 ]
Сонет з числа тих, що не "налазять на голову", якщо остання не вміє мислити настільки образно, як і твоя, Юрію. Тоді вони "налазять".
Моя намагалась натягти, але все одно вийшло ось що:
Розсипаний світ – намиста, що не нанизані.
Небесний перешийок пам'ятає дзвякання і розбивання вщент.
Вигадувати - це є слово, викуване помахом коваля,
для виношеного дощу, що позичає струнні інструменти та дамби.
Любов була непомітна з тієї пори, як записи були
неторованими.
Ті крихітні сонця, вони виблискували в численних поривах, викривши моє усвідомлення пів-чорноти в петардах світляків і нових прахах.
Небеса зв'язали мій сердечний вузол і обличчя
обернулось злим.
Мешканці хмар пройшли в душі і зібрали свіжі краплі. Я присягаюся, я чую, як ґрунт пощипує.
Жало гострого минулого часу повільно звітрилось
Час схопив емоції і приклав незначні часи.
Крилам летіти усередині мого суб'єкта глибоко.

Дещо, я вважаю, що "налізло". А спробував перекласти електронним словником - і жахнувся.
Ото понавигадував той словник... В нього фантазія - так фантазія.

З чавунною головою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:37:54 ]
Мда, мудрагелик, той електронний перекладач :)))))
Це лише підкреслює на скільки ще ці перекладачі примітивні для подачі читачеві поезії.
Найскладніше завдання це напевно змалювання ідіом, а ними англійська просто кишить.
Не секрет, що всі вони написані у напівтонах, що дає можливість читачеві прочитати
кожен з них по-своєму. Поки що отримую схвальні оцінки від англомовної публіки,
сугестовані виправлення є, але вони суто технічні, а не смислові.
Дякую, Гаррі, де необхідна допомога - то кажи...
Тисну руку,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-12 10:39:05 ]
Ех, як шкода, що знаю англійську на 2 з плюсом (і то з словником). Хоча в школі - мала 5. Чи то нас так вчили, чи то ми так вчилися? Зате моя дитина чомусь страшенно любить цю мову. А по оцінках ( і в школі, і в ліцеї, і в коледжі) мені здається (страшно подумати!)- більше за рідну. Сьогодні ввечері приїде, попрошу сина, щоб переклав. Це буде йому корисно і цікаво - нам обом. (Тим паче, Гаррібальд ще більше заінтригував!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:44:56 ]
Ну то вже, Любове.
Думаю що йому буде цікаво розшифровувати мої вихиляси, це підкаже йому наскільки він добре знає мову Шекспіра.
Я лише плаваю на її поверхні, а там ще стільки глибини...
Дякую, коли що - то я завжди готовий поділитися своїм розумінням.
With warmth and appreciation,
Iouri


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 11:15:44 ]
Существуют тексты, в которые не стоит глубоко вникать, ибо обязательно запутаешься. И ты их воспринимаешь как-то рамочно, не адаптируя и не оскопляя, если так можно сказать, т.е., не доводя до рамок скудоумных фраз. Особенно это ощущается при богослужении. Каждое слово поет. Примерно так и поют твои англоязычные тексты, в которых выделяются знакомые со школы "ветра", "глубины", "полеты", "дриблинги", "песни", "соломинки", "дансы" и т.д.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:55:18 ]
Саме так, Олексіє, саме так.
Ці тексти дослівно не читаються, вони окреслюють контури, а вже читач сам собі
домальовує тіло.Це щось як у житті - робимо певні кроки, бо відчуваємо що так має бути, це щось як осмислити - чому любимо...
Спасібон за спасібон.
ЛЮ