ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "По той кінець веселки" (2006)

 ***
Образ твору Навіщо знов зустрілись?
Хто привів
дві долі
на тривог знайому вулицю?
...Як злодій,
погляд скрадливий відвів.
Нічого.
Перебудеться.
Забудеться.
Оговтаюсь...
Цей світ - мені якраз.
До невпізнання
в ньому я змінилася.
Мов те дівчисько,
виросла з образ.
І шати сподівань
давно зносилися.
Як біль,
переступлю
чужі сліди.
Змахну з плеча
сніжинки
рукавичкою.
Ще серце стрепенулось,
як завжди.
Та вже
не з хвилювання,
а... за звичкою.

12.2005



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-22 11:33:09
Переглядів сторінки твору 7182
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-22 11:59:28 ]
Почуття аж пруть з кожного рядочка... Пережито, пройдено, а щось таки зосталось. Зачепило душу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:09:12 ]
Дійсно, чіпляє! Вдале закінчення, до речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:11:47 ]
Справді, з пережитого. Дякую, Патарочко, що відчули!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:16:01 ]
Дякую щиро, Юлю! Думаю, для ЛГ цей жест рукавичкою був усе-таки швидше - захисним, аніж байдужим, як вона сама себе намагалась переконати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-22 12:39:37 ]
вірш - мудрий і вчить мудрості. бо "вирости з образ" - означає помудрішати, але не всі можуть вирости із них. комусь ці штанці і в дорослому віці по розміру. до речі, ваш вірш нагадав мені ось ці рядки: "...і навіть ворогів випустила з рук у траву!..."
це - не моє, а моєї подруги-поетеси Мар’яни Нейметі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:42:17 ]
Мов те дівчисько,
виросла з образ.
І шати сподівань
давно зносилися - зачепили до сліз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 13:08:43 ]
Сильно, Любове!
Болісно, мудро і сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 14:12:06 ]
Так і є, Маріанно, виросла "з тих штанців", на щастя. І рядок Вашої поетеси-подруги цікавий... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 14:13:39 ]
На жаль, Софійко, шати сподівань дуже швидко зношуються... Отже - треба їх час від часу поновлювати! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 14:16:13 ]
Дякую, Олександре! Любов мусить бути мудрою і сильною, навіть коли їй болить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 16:52:39 ]
Вражає щирістю, і насправді сильно! Початок "Як злодій, погляд скрадливий відвів" і закінчення - "не з хвилювання, а... за звичкою" просто прекрасно. Дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 17:07:15 ]
Не думаю, що математика підвела, але, здебільшого, низький коефіцієнт прозорості (0.684) повідомляє про очевидні проблеми. Зрозуміло, що у віршах може впливати на цей коефіцієнт і фактор невеличкого за розмірами тексту. Та й сам по собі високий коефіцієнт прозорості ще не свідчив би про справжню поезію, але українська літературна мова таки починається після 0,75.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 18:28:08 ]
Щиро дякую за увагу до моєї творчості і за те, що повідомили - з чого починається справжня поезія і літературна мова, шановна Майстерень Адміністрація.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 18:47:33 ]
Любове, просто йдемо далі, пробуємо допомагати один одному...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 18:54:05 ]
Я це так і сприймаю. Мені справді приємно, що Ви зайшли, бо вже думала, що ні Редакція, ні Адміністрація навіть уваги на мою писанину не звертають. Ви допомагаєте визначити слабші вірші і слабинки у сильніших. Це добре. Ще раз дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 20:24:36 ]
"виросла з образ, і шати сподівань давно зносилися" - подобається, по-новому сказано. Успіхів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-22 21:19:25 ]
Ловлю себе на думці, що ми маємо багато спільного. І не тільки, мабуть, на теренах поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 21:31:22 ]
Дякую, пані Олено! І Вам - успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 21:33:54 ]
Пані Світлано! Це дивовижно, але щойно на Вашій сторінці я зловила себе на схожій думці. Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-22 21:56:07 ]
Дуже гарно. Настільки точно передано відчуття, наче сама це пережила. Сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-23 01:31:04 ]
Погоджуюсь - закінчення із розряду "вищого пілотажу". Та й вірш майстерний! Поетичне есе ( нарис вишуканої форми ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-23 08:52:49 ]
а можна не до віршу, а до Вас:
це ж Ви - Любов!

"…але Чий то спів?
* * *
день над усім…
світла пора,
ясна до дна

саме до дня
ніч з забуття,
цвіт з почуття

зачинають життя…
і дні виношують,
ночі сповивають

разом викохують,
а перегортають…
Хтось весь час співають!"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 19:48:05 ]
"И ничто души не потревожит,
И ничто её не бросит в дрожь" - пригадалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 20:02:51 ]
Дякую за візит, Чорнява (пані Любо). Гарні рядки Вам пригадались, співзвучні моїй душі. А чиї вони, якщо не секрет?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-22 20:08:43 ]
краще без пані :)

Це Єсенін. "Ты меня не любишь, не жалеешь..."
http://feb-web.ru/feb/esenin/texts/e74/e74-238-.htm