ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Евгений Волжанский / Вірші

 Рождество
Они прошли, как между двух страниц -
Когда одна, оконченная, вниз
Смотря звездою, ищет продолженья,
Пока другая, в снег облачена,
Глядится в ту, которая черна, -
И встали посредине предложенья -

Мария и Иосиф. Просто две
Поспешных точки, будучи в родстве
С пустыней, окружавшей их, и горней,
Они пришли в пустыню на постой.
Но жизнь и свет порой упрямы столь,
Что и в сырой пещере пустят корни.

И ночь стояла, как оглушена.
Была такою ветхой тишина,
Что звук один, касанье, крик младенца -
Лишь выдох - и уже не съединить
Внезапно разорвавшуюся нить.
...И некуда от звука было деться.

Так, заставляя позабыть вчера
И "ч" в нём убелив, острей пера,
Луч звёздный зачеркнул в строке о Сыне,
Что Он убог, и там же - ноту "до"
В их горькой доле - буквы после чтоб
Сложили чудо посреди пустыни.

И, верно, зная, что не нужен ключ,
Порог пересекая, падал луч,
Дабы звезда увидела воочью,
Как точки две, скрепив руками связь,
Над светлым этим пятнышком склонясь,
Пришли к надежде, то есть - к многоточью.

И, как благая весть, валился снег
На головы домов, на их ночлег.
Все засыпали. Пламя меркло, меркло...
Лишь над младенцем, схоже с запятой,
Вился дымок - как будто Дух Святой
Снимал для золотого нимба мерку.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-12-24 22:37:03
Переглядів сторінки твору 18290
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.421 / 5.5  (4.533 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 4.245 / 5.5  (4.353 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2014.11.15 03:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-24 23:16:51 ]
Красиво как... И рифмами Вашими всегда любуюсь )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 00:07:14 ]
Многоточия, Мріє?.. Надеешься?...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 13:35:56 ]
Ткт ноготочия вместо восклицательного знака, потому что кричать не хочется ) А надежда - это наше всё. После мечты ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 00:12:29 ]
Такого Рождества и "такого снегопада давно не помнят здешние места".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 01:38:58 ]
Добрый вечер!
:-)
Красиво.
С уважением...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 11:34:42 ]
Дуууже сподобалось! Закінчення - несподіване, приголомшливе. Після такого - хочеться помовчати... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-25 12:21:54 ]
Настільки авторові вдалося передати момент народження Сина Божого, що від почуттів дух перехопило. Коментарі зайві...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 12:35:08 ]
Народ, не знущайтеся з автора!

Підказали би краще і про очевидні недоліки! А якщо ж не бачите, то висловлюйтесь обережніше і стриманіше, бо ні вам користі, ні шановному авторові, ні ПМ... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 14:13:12 ]
Мила Редакціє! Особисто я казала про красу і рими. І сьогодні можу повторити те ж саме - це красиво :)
А в красі іноді не дуже хочеться копирсатися, хіба ні?

І все ж таки, зосередившись на пошуці "очевидних недоліків", знайшла те, що мені - як читачу - не зовсім зрозуміло.

"Мария и Иосиф. Просто две
Поспешных точки, будучи в родстве,
С пустыней, окружавшей их, и горней,
Они пришли в пустыню на постой."

Евгений, запятая после "родстве" меня запутывает. К чему тогда относится "с пустыней"? И "горний" разве не мужского рода прилагательное? Или это что-то другое? И два раза "пустыня" - это осознанно и преднамеренно?

В следующей строфе, наоборот - отсутствие запятой после "оглушена" вносит неразбериху )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:12:47 ]
Щодо потягу до краси - це завжди правильно. Між іншим, саме цей тонкий потяг дозволяє жінкам точніше, аніж чоловіки, відчувати істину?

І мої ось питання, сподіваюся, спрямовані на можливе покращення розкриття шановним автором його непересічної образності.

Так ось, дорога Мрія, в скромних помислах моїх лише найщиріша повага до кожного, хто шукає і знаходить, хто йде слідами великих попередників, аби, якщо дасть Бог, піти далі за них білими снігами обріїв. І в цих роздумах, для початку, я хотів у вас, Мріє, як у більш досвідченого знавця братньої російської словесності, запитати, наскільки коректні такі звороти, такі вислови, і особливо на рівні бароковому, "ажурному":
"Я стоял, как оглушен.", в контексті твору "И ночь стояла, как оглушена." ?

"С пустыней, окружавшей их, и горней" - тут і справді, "горня" пустеля хіба теж не оточує "їх"? Себто, нюанс в логічній неоптимальності "окружавшей их"? І далі ж відразу знову йде про пустелю "Они пришли в пустыню на постой." Але ж тут би мало бути щось ближче до "сырой пещери", якою закінчується образний ряд?

І чому б "что и не соединить"? Але краще, з теологічної точки зору "но ему соединить"...

Є дещо і на потім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:32:23 ]
Щодо жінок, чоловіків і краси - сподіваюсь, питання риторичне? ))

Так, з "как оглушена" тут або повна форма має бути, або порівння убрати треба.

Що ж до "съединить" - не знаю навіть, як це пояснити, але я відчуваю точність цього слова якось підшкірно :)

Що у вас є "на потім", дорога Редакціє, яка так полюбляє інтригувати? ))

Взагалі, мені якось ніяково, що я тут за автора розійшлася )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 14:48:30 ]

Так, Мріє, як на мене, є дещо іще, на що можна звернути увагу:
1. Тричі вжито пустыня, що не найкраще, можливо був би сенс розглянути використання, хоча б разок, і якогось синоніма.
2. Тут, на мою думку, помітні певні глибинні протиріччя: "зная, что не нужен ключ,
Порог пересекая, падал луч,
Дабы звезда увидела воочью..."

3. Знову ж таки, як на мене, проблема не стільки в снігові, бо навіть і літом може падати сніг, а в потребі дотримуватися рівня високого звучання - чи відповідає цьому рівню "валился", тим більше в контексті "благая весть"?

"И, как благая весть, валился снег..."

Словом, чи виправдано тут оце (напевно від штампу "весть свалилась на голову" так?) "валился"? І чи є в російській мові краще рішення?

4. "с запятой" - тут, безумовно, можна спробувати пошукати варіант, аби не було цієї "с".

5."Вился дымок" - можливо існує варіант виправлення ритмічного збою на "вился"...

6. "Снимал для золотого нимба мерку"
"Снимал" - як на мене, теж несе певні протиріччя, можливо є сенс продумати, цю, безумовно цікаву для закінчення вірша ідею із золотого німбу міркою, трохи глибше...

Є і ще дещо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 18:46:43 ]
Бачу, ви всерйоз взялися )
1. Особисто мені не дуже подобається це повторення "пцстынь". Хоча я розумію логіку автора і його мотиви. Але більший сумнів викликає кострукція "Поспешных точки ... они пришли". Якби після "горней" стояла крапка, це було б два різні речення і жодних питань. А в одному реченні воно виглядає не дуже кошерно ) Якщо вже взагалі "зі скальпелем" підходити, то й "две поспешные" мали б бути.
2. З ключом - я бачу протиріччя лише в тому, що від печери взагалі ключ не потрібен )) Але допускаю, що автор мав на увазі більш глибокий зміст.
3. Я так розумію, що вас саме контекст не влаштовує. Сніг міг ще "спускаться", хоча "И, как благая весть", спускался снег" - виглядає більш штучним, на мій погляд.
4. "схоже с запятой" - мені всяця конструкція не дуже, бо "схоже" виглядає, як українізм. У російській є "схож(-а, -ий)" і "похож(-а,-е, -ий)".
5. Тут все в порядку - наголос на "я", це цілком допустимо.
6. Ну, "мерку" звичайно "снимают". Це практично "сталий вираз". Просто це слово багатозначне )

Що ще ви тримаєте в запасі? )
От взялись танком алгебри нищити гармонію ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:00:43 ]
Вірш дійсно симпатичний, і старання й пошуки автора помітні, тому ось, можна сказати, теж усі стаємо зацікавленими сторонами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:46:26 ]
Але ж "вИться", "ви́лся" невже допустимо "вилсЯ"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:50:36 ]
так, допустиме - саме в поетичній мові. воно віддає старим стилем, але в "изящной словесности" вживається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 13:13:47 ]
Вірш вражає. Про недоліки писати не хочеться, згоден з Любою - просто помовчати. Та все ж таки -
"съединить" треба би цей рядочок переробити. ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 13:37:12 ]
а по-моему, "съединить" - удачный авторский неологизм - в нем особо чувствуется "единение".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:05:25 ]
Ого, скільки народу! Тре' поспішити втулити і свої п'ять копійок :))
1. "И ночь стояла, как оглушена" - невірно, треба або "...ночь стояла, оглушена", або "...как оглушенная".
2. Я - за "съединить" обома руками! Це слово можна назвати калькою з українського "з'єднати", і вже це одне дає йому право на існування! ;))))
3. "Валился снег" - халепа, зі снігом у тій місцині напряги, взимку температура близько +10, так шо... :)
4. "Пламя меркло" - незрозуміло, про яке полум'я мова. Якщо про Віфлеємську зірку, яка згасла після візиту волхвів, то слово "полум'я" стосовно зірки якось не теє... вона все-таки світить, а не палає. А якщо щось інше палало - то з тексту неясно, що саме.
5. "...Как будто Дух Святой
Снимал для золотого нимба мерку" - отут уже звиняйте, німб над Немовлям був уже при народженні - що ж там ще знімати?!
6. Копійка шоста, позапланова: а таки гарний вірш! ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:17:30 ]
І я про це, вірш перспективний. Дещо, можливо, вирівняти авторові, дещо зрозуміти читачам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:37:32 ]
Грені, як я вже тут замість автора "вишиваю", то скажу, що з п.3 не така вже халепа. Ось, наприклад,
"Снегопад под Рождество может пройти и над Вифлеемом (Бейт-Лехем), расположенном к югу от Иерусалима, на высоте 710-730 метров над уровнем моря"
http://www.newsru.co.il/israel/23dec2005/snow.html

і так було неодноразово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:48:27 ]
Може пройти - а може й не пройти, а якщо вже писати про ТАКУ подію, то варто, мабуть, дотримуватися або історичних (підтверджених) фактів (що в той час таки йшов сніг), або ж писати про те, що точно можливе, а не буває дуже рідко... Я ж не чіпляюся від "балди", а хочу, щоб все було до толку! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 15:52:27 ]
Може пройти - а може й не пройти, а якщо вже писати про ТАКУ подію, то варто, мабуть, дотримуватися або історичних (підтверджених) фактів (що в той час таки йшов сніг), або ж писати про те, що точно можливе, а не буває дуже рідко... Я ж не чіпляюся від "балди", а хочу, щоб все було до толку! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 16:03:48 ]
Позволю себе привлечь в помощники другого Иосифа - Бродского (кстати, и о пламени там есть).

1. Рождество 1963 года

Спаситель родился
в лютую стужу.
В пустыне пылали пастушьи костры.
Буран бушевал и выматывал душу
из бедных царей, доставлявших дары.
Верблюды вздымали лохматые ноги.
Выл ветер.
Звезда, пламенея в ночи,
смотрела, как трех караванов дороги
сходились в пещеру Христа, как лучи.

2/Рождество 1963

Волхвы пришли. Младенец крепко спал.
Звезда светила ярко с небосвода.
Холодный ветер снег в сугроб сгребал.
Шуршал песок. Костер трещал у входа.
Дым шел свечой. Огонь вился крючком.
И тени становились то короче,
то вдруг длинней. Никто не знал кругом,
что жизни счет начнется с этой ночи.
Волхвы пришли. Младенец крепко спал.
Крутые своды ясли окружали.
Кружился снег. Клубился белый пар.
Лежал младенец, и дары лежали.

январь 1964

Кстати, этот текст Евгения очень плотно пересекается в плане образов именно с Бродским. Особенно с его "Рождественской звездой":

Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда.
Внимательно, не мигая, сквозь редкие облака,
на лежащего в яслях ребенка, издалека,
из глубины Вселенной, с другого ее конца,
звезда смотрела в пещеру. И это был взгляд Отца.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 17:27:56 ]
До Бродського – ті ж зауваження ;)))
Ми - діти середніх широт, і якщо мова йде про зиму, то в уяві несвідомо виникає те, з чим ми звикли це слово пов’язувати…
А тепер звернімося до Євангелія від Луки:
«…В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
9 Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
10 И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
11 ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь…»
«…Были НА ПОЛЕ пастухи» - ну, я не думаю, що вони пасли ту отару в кучугурах ;)). Так що уява поета – то одне, а реальний стан справ – трохи інше.
"Звезда пламенела" - звучить, але коли кажуть: "Пламя меркло", - то уявляється насамперед вогнище, свічка чи ще якийсь - земний - відкритий вогонь. Тобто я не кажу, що це однозначно неправильно, просто збиває з пантелику... мабуть, треба уточнити, що то за полум'я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 18:10:26 ]
Гренуїль де Маре - ти гониш ))) Тренувати тре уяву ))
Я могла б навести кілька прикладів можливості там снігу саме в той час, але обмежуся Вікіпедією:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%84%D0%BB%D0%B5%D0%B5%D0%BC
"Снег выпадает крайне редко и не каждый год." - тобто навіть теоретично він тоді легко там міг бути.
Далі наша дискусія може зайти в суперечку між першоджерелами аж до дня народження Христа ))

Щодо "пламя померкло" - особисто мене це ніяким чином не збиває з пантелику. Зірка згасла = полум"я померкло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 20:46:43 ]
"Пламя меркло... лишь над младенцем... вился дымок" - н-да, зірка-то може й палала, а от диміла - навряд, :)) видать, все-таки щось інше палало. Ну, нічо - "вот приедет барин, барин нас рассудит"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 20:53:39 ]
Грені, ти невгомонна )) Димок був не від зірки. Димок був від багаття. Тільки не треба шукати в Євангіліє заперечення того, що там у той час було багаття )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 18:32:13 ]
Я - гоню?! А, точно, ворону прогнала з горіха - а то розкаркалась на все подвір'я (мабуть, на сніг ;)) ).
По суті справи:
а) мені здається, що сніг там навряд чи був;
б) Мрійка (вреднота) каже, шо легко міг бути (незважаючи на вікіпедійне "выпадает крайне редко и не каждый год");
в) Євангеліє каже, що в той момент поблизу були присутні на полі пастухи з отарою.
Усьо! Най далі кожен думає сам, а я піщла уяву тренувати - щас почну уявляти, хто ховається за ніком "Мрія Поета"... тільки спочатку виясню, чи є на дурці вільні палати (для осіб із занадто буйною уявою)... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 18:46:13 ]
Гренько, кажу тобі - припини краще сама )) Бо ти своєю впертістю нас штовхаєш у глибинні суперечки на тему "коли ж справді народився Іісус Христос". Бо сніг там все ж таки буває (саме це ти закидала автору).
Так-так, виясни, як шо - Мрія до тебе навідається )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 18:52:44 ]
Тю! То вже ж мовчу, як риба об лід! :)) (Буває - але ду-у-уже рідко... і не факт, шо тоді був... все-все-все, мовчу!)
Куди навідається?! Я т-тобі навідаюся! Там тихо... спокійно... білочки бігають... і ніяких мрій... :((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 18:49:13 ]
і, до речі, Лука каже "в той стране", а не "в тот момент" )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-25 18:57:12 ]
О-о-о.. (закочує очі)
"...Ибо НЫНЕ родился вам в городе Давидовом Спаситель..." - це на час ні разу не вказує, нє?
Мрієчко... а давай уже на свої сторіночки перейдемо, чи шо? А то нас звідсіля скоро штурханами випихатимуть :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-28 17:50:01 ]
Давно так не сміявся.))) Ви просто молодці, Гренуіль де Маре і Мрія Поета. Задорнов нервово курить десь там збоку.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:53:06 ]
нєєєєєє, нервово курить Волжанский)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-28 18:01:23 ]
Юля, ;)))... А, може, Волжанський не має цієї поганої звички?))) (я й за Задорнова не знаю).)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 18:46:13 ]
Щодо німба... можна, звісно, й засумніватись. А можна й прийняти як авторську інтерпритацію, яка має право на існування. До речі... може, це виглядатиме не дуже... але ці сперечання мене надихнули на дві, в чомусь схожі між собою, а в чомусь протилежні, публікації. (Ще раз дякую автору!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-25 23:29:53 ]
Гренуиль де Маре, после вашего "невірно" запросто можно потерять авторитет знатока в каких-либо языковых вопросах. Неверной по-украински можно быть разве что мужу)
По поводу "оглушена" варианта два - либо я уж совсем логики не догоняю, либо у комментаторов плохо с нею.

Насчёт нимба - его никто не замечал вроде при жизни, не так ли? Эт на иконах сейчас мы видим нимб. Фактически он, может, и был, но люди его не видели, а стих - отношение всё же человека, а не Бога, к произошедшему. Ну а если с таким объяснением не согласятся, меня оправдывает сама структура предложения: "как будто" не значит "то есть".

Про снег, думаю, обсуждалось в контексте Бродского и других сто раз - до этого стиха, так что см. выше, т.с.

Запятую после "будучи в родстве" убираю, конечно. Опечатка.

"Съединить" само по себе меня совершенно не тревожит, тем более - не думаю, будто это я впервые слово употребил.

Про пламя замечание частично справедливо. Имелось в виду всё-таки пламя костра. Но, опять-таки, дальше ясно сказано про дымок. К тому же, читатель должен обладать какими-то базовыми знаниями про описываемое событие, а если он ими обладает - несложно предположить, что Мария и Иосиф разожгли костёр.
Кстати, строку "Он был всего лишь точкой. И точкой была звезда" была мысль поместить в эпиграф. Возможно, так и сделаю.

Нет, горняя пустыня нас, увы, не окружает, редакция. Потому что живём на земле, а не на небе. Удивлены?
Вообще ваши замечания прям-таки поражают. Кстати, традиция уже)
Вы предлагаете "Лишь выдох, что и не соединить"?))) Насчёт второго варианта, вами любезно предложенного - похоже, мы о разных нитях думаем.
И с чего вы взяли, что природа чтит правила композиции образных рядов?) Однако, если совсем сурьезно, то я долго думал, стоит ли давать именно "сырая". Она могла бы быть (в тексте, по черновику) темной или сухой, или ещё какой-то. Возможно, я это изменю.

Спасибо всем, кому было действительно интересно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 00:37:19 ]
З приводу "вірно" і "правильно" я на боці тих, хто вважає обидва варіанти рівноправними. З приводу всього іншого: починати все по другому колу - просто облом. Критика вам не потрібна. Ні в якому вигляді. Так і напишіть - і люди не тратитимуть свій час і сили.
Звиняйте і прощайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 01:28:15 ]
Евгений, в случае с "оглушен" речь не о правомерности использования краткой и полной формы, а о том, что при наличии "как" употребляется только полная форма прилагательного. или же убирается сравнение, и тогда возможна краткая форма.
И остается вопрос с запятой после оглушена - в любом случае.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 02:05:24 ]
Гренуиль, какие страсти))) Вы вчитайтесь и увидите, что я принимаю критику, которую считаю достаточно аргументированной. И если я сказал, что про пламя в каком-то смысле справедливо, значит, я не отрицаю, что Вы можете быть правы, что часть читателей не поймёт. Но я не намерен тут же бежать и менять из-за этой части кусок стиха. Выше объяснил почему.
Мрія, после слова "оглушена" нет никакой запятой и не должно быть, там точка стоит.
Я и не говорил о какой-либо правомерности. Начнём с того, что "оглушена" - причастие. Попробуем так подойти к этому. Если бы, скажем, я написал "И ночь стояла такая, как будто она была оглушена", это тоже было бы неправильно? Просто неполное предложение, раз уж на то пошло, вот и всё. Знаете, стал размышлять об этом и терроризировать гугл и, в принципе, ничего толкового (например, правила, по которому нельзя использовать в сравнительном обороте краткую форму причастия) не обнаружил. До комментариев у меня не возникало никаких сомнений в правильности построения предложения.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-26 15:35:59 ]
И какие же "глибинні протиріччя" видит редакция в упомянутых строках?..
Насчёт "валился" - когда писал, то не думал о выражении "весть свалилась на голову", а только о "как снег на голову". То, что снег "валился", мне показалось как раз более мягким, уютным, что ли. Что-то вроде одухотворения снега, который прямо аж с ног валится) А высокое не надо с пафосом путать, кста.
"Вился" я читаю с ударением на втором слоге. Считаю это допустимой вольностью. Кому не нравится - может для себя заменить словом "витал", но мне этот вариант не совсем по душе.
Пустыни меня устраивают. И да, повтор во второй строфе сделан специально, по-моему, это очевидно. Третья достаточно далеко по тексту от первых двух.
"С запятой" мне не особо нравится. Оправдание здесь могу привести только одно: стих не обязательно должен быть вылизанным на манер лексуса.
Опять-таки, что за "певні" имеются в виду? Определитесь, нормально высказываться или по полслова за раз - я тогда за вторым буду отвечать.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 19:54:28 ]
А нормально висловлюватися це як? :)
Апелюємо інколи до вищих рівнів інтелектуальної чутливості.

Утім, давайте зробимо невеличку паузу в порадах, не все ж відразу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-26 18:07:15 ]
Да, конечно, причастие. Страдательное.
"И ночь стояла такая, как будто она была оглушена" - было бы правильно. А просто "стояла,как оглушена" - нет. И то, что Вы не нашли правила, не означает ведь, что его нет )) Ну, послушайте сами, разве Вам не режет слух? Разве Вы скажете: "Я стоял, как ослеплён (оболган, обворожён, вооружён)"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:00:12 ]
...но и не означает, что правило такое есть!)
Я так чувствую этот момент. И он прекрасно укладывается в моё восприятие. Всё.
Если бы после "горней" стояла точка, это не было бы предложение, заметьте. Ну или было бы, но какое-то слишком неполное и корявоватое. В черновике точка стояла после "точки").
"Схоже", очевидно, выглядит для Вас украинизмом, потому что на украинском говорите и думаете, и вообще знаете его лучше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-12-27 00:33:10 ]
Последнее Ваше утверждение меня настолько позабавило, более того, рассмешило уверенностью, с которой Вы ошибаетесь, что мне расхотелось продолжать что-либо Вам доказывать или убеждать в чем-либо. В конце концов, автор - демиург. И всё, что демиург создает - на его, демиурга, совести, чутье и внутреннем слухе.
Дальнейших творческих вдохновений! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 17:29:14 ]
Мрія, в таком контексте уже Ваш ник не менее смешон) Не принимая во внимание "предпочтивший" и всю эту ерунду по поводу слова "схоже".
А за Демиурга спасибо) Вам тоже всяческих благ :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-28 19:37:45 ]
однако...:(
пинали и распинали..
как знакомо. а вы-таки - молодцом
да и товар - лицом. а лицо живое потому и притягательно, что не стесняется плакать так, как оно чувствует, пока маски - смеются...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Евгений Волжанский (М.К./М.К.) [ 2012-10-30 20:34:12 ]
Да... перечитал свои комменты. Злой я, однако)
Спасибо Вам.