ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Доля
Образ твору Маківкою в полі
розквітала доля.

Полум'яним цвітом
линула до світу.

Сонечком налита
обіймала жито.

Скроплена росою
вабила красою.

Дивним ароматом
розсипала свято.

Купана зорею
квітла над землею.

Серед буйства квітів
проминало літо.

А посеред поля
в'яла тихо доля...

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 09:38:20
Переглядів сторінки твору 7926
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.205 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.09.20 11:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 09:49:43 ]
Я сьогодні на роботі трохи знервований. Ваш вірш надав позитиву та душевного тепла. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:22:26 ]
Дякую, Володимире! Мені приємно, що вірш покращив ваш настрій. Хай він буде світлим!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:15:05 ]
І шо це у нас тут за настрій, га? Нічого там не зів'яло - так, на зиму прилягло відпочити... а весна прийде - і знову все буде файно ;))
А тепер, як каже моя дитина, "дозвольте придовбатися" :)
Мабуть, "скрОплена росою", бо, наскільки мені відомо, скрАпленим буває газ у балонах - а тут від слова "кропити", правда?
У невеличкому тексті двічі "цвіт" трапляється. Може, у другому випадку змінити на щось типу "у буянні квітів" - тоді заодно і зі смислом все налагодиться, а то "цвіт" уже зафіксувався у читача тісно пов'язаним з маком-долею, а тут виходить, що та доля одночасно і цвіте, і в'яне... Та й буйство сприймається як щось споріднене з гамівною сорочкою (але це вже моє суб'єктивне враження, можете й не зважати, якщо вам особисто це слово звучить нормально).
Гарного вам настрою - незважаючи на сльоту і похмуре небо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:39:50 ]
Гренуіль, Ви праві.:) "Скраплена" виправляю на "скроплена". Гм...щодо двічі цвіту, тут теж погоджуюсь. Хоча... як так собі порозмислити, квіти милують око практично до кінця цвітіння, навіть, як вже помітні сліди в"янення. Цим невеличким твором, я власне, й намагалася передати спорідненість квітки і людської земної долі у природному процесі розквіту, і такому ж природному процесі згасання. Може й дала маху...
Словосполучення "Буйство квітів" не викликає у мене асоціації згаданої вами, натомість уява малює картину, що милує око.:) Я, звичайно, можу й змінити це слово, пом"якшити, якщо подібні зауваження ще будуть надходити. Бо ж важливо, аби читачу було комфортно і вірш створював би позитивні емоції.
Дякую щиро за участь і конструктив, а також за увагу.:) Заходьте ще.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:59:51 ]
Спасибі за запрошення - я в гості ходити люблю, так що чекайте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:16:47 ]
О, забула: "ароматом розсипати свято" - технічно це буде нелегко... видать, і тут щось треба міняти ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:28:25 ]
Гарно, Адель! Мені сподобалося. З Гренуіль згоден лише щодо настрою в останньому рядочку. В’яла - що то таке після мажору? Вже ліпше може останній рядок так (ну я тебе прошу!):
"тихо стИгла доля...
Або щось подібне. ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:48:23 ]
Пане Іване, ну чого ж? А дивіться - проминало літо, та й доля собі тихо в"яла, бо ж так і належить.;) Квітка в"яне швидше, доля людська - повільніше. Але ж нема нічого вічного. Такі собі паралелі. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:49:06 ]
А "стигла"... То якось зимно.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:48:57 ]
Гарно, Адель, гарно!
Я б кінцівку зробив такою:
А посеред поля
засихала доля
(сохла маку доля) - щось таке, що робитьвірш прозорішим і без "в"ялостей". Хорошого вам настрою Поетесо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:53:18 ]
Йой, Володю, "засихала" то ще гірше ніж "в"яла".:) І потім, квітка в"яне, а вже відтак засихає.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 12:04:05 ]
Ну хіба ці чоловіки щось у квітникарстві тямлять... Коли рослина починає в'янути, то її досить вчасно полити - і вона очуняє, ну а вже коли засохла - то повний капець! :(( Так що, Володю, не робіть з долі ЛГ гербарій :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:07:00 ]
Правильно, поливати! Вчасно і достатньо, тоді все буде "ок"!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:30:38 ]
Так-так, вчасно поливати, особливо коли літо закінчується і тоді доля й зимою цвістиме. Згідна з вами, дівчата, а вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:56:35 ]
Дякую щиро, Олено! Рада, що вірш припав до душі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:31:40 ]
А ще світлина дуже гарна, вдалий візуальний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 14:49:58 ]
Чистий, світлий вірш. Дуже гарно, ритмічно. Дякую! Сподобалося, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:57:34 ]
Дякую, Михайле. Рада Вам! Як святкувалося?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 17:02:36 ]
О, війнуло нар-мотивами (у світлому значенні).
Хороша була би пісня....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 19:09:22 ]
Дякую, Юрію! Може б і була, аби ж хто заспівав.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 11:55:37 ]
мінор, проте красивий))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 19:20:16 ]
Дякую, Віточко!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 15:57:59 ]
Чудово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 19:20:34 ]
Спасибі, пане Мироне!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:35:30 ]
лірично і дуже по-твОєму!
й ілюстрація пасує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-24 00:02:58 ]
Дякую, Оксаночко! "дуже по-твоєму" означає, що вже намалювався трохи власний почерк?;)))