ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Доля
Образ твору Маківкою в полі
розквітала доля.

Полум'яним цвітом
линула до світу.

Сонечком налита
обіймала жито.

Скроплена росою
вабила красою.

Дивним ароматом
розсипала свято.

Купана зорею
квітла над землею.

Серед буйства квітів
проминало літо.

А посеред поля
в'яла тихо доля...

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 09:38:20
Переглядів сторінки твору 6524
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.205 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 09:49:43 ]
Я сьогодні на роботі трохи знервований. Ваш вірш надав позитиву та душевного тепла. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:22:26 ]
Дякую, Володимире! Мені приємно, що вірш покращив ваш настрій. Хай він буде світлим!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:15:05 ]
І шо це у нас тут за настрій, га? Нічого там не зів'яло - так, на зиму прилягло відпочити... а весна прийде - і знову все буде файно ;))
А тепер, як каже моя дитина, "дозвольте придовбатися" :)
Мабуть, "скрОплена росою", бо, наскільки мені відомо, скрАпленим буває газ у балонах - а тут від слова "кропити", правда?
У невеличкому тексті двічі "цвіт" трапляється. Може, у другому випадку змінити на щось типу "у буянні квітів" - тоді заодно і зі смислом все налагодиться, а то "цвіт" уже зафіксувався у читача тісно пов'язаним з маком-долею, а тут виходить, що та доля одночасно і цвіте, і в'яне... Та й буйство сприймається як щось споріднене з гамівною сорочкою (але це вже моє суб'єктивне враження, можете й не зважати, якщо вам особисто це слово звучить нормально).
Гарного вам настрою - незважаючи на сльоту і похмуре небо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:39:50 ]
Гренуіль, Ви праві.:) "Скраплена" виправляю на "скроплена". Гм...щодо двічі цвіту, тут теж погоджуюсь. Хоча... як так собі порозмислити, квіти милують око практично до кінця цвітіння, навіть, як вже помітні сліди в"янення. Цим невеличким твором, я власне, й намагалася передати спорідненість квітки і людської земної долі у природному процесі розквіту, і такому ж природному процесі згасання. Може й дала маху...
Словосполучення "Буйство квітів" не викликає у мене асоціації згаданої вами, натомість уява малює картину, що милує око.:) Я, звичайно, можу й змінити це слово, пом"якшити, якщо подібні зауваження ще будуть надходити. Бо ж важливо, аби читачу було комфортно і вірш створював би позитивні емоції.
Дякую щиро за участь і конструктив, а також за увагу.:) Заходьте ще.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:59:51 ]
Спасибі за запрошення - я в гості ходити люблю, так що чекайте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:16:47 ]
О, забула: "ароматом розсипати свято" - технічно це буде нелегко... видать, і тут щось треба міняти ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:28:25 ]
Гарно, Адель! Мені сподобалося. З Гренуіль згоден лише щодо настрою в останньому рядочку. В’яла - що то таке після мажору? Вже ліпше може останній рядок так (ну я тебе прошу!):
"тихо стИгла доля...
Або щось подібне. ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:48:23 ]
Пане Іване, ну чого ж? А дивіться - проминало літо, та й доля собі тихо в"яла, бо ж так і належить.;) Квітка в"яне швидше, доля людська - повільніше. Але ж нема нічого вічного. Такі собі паралелі. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:49:06 ]
А "стигла"... То якось зимно.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:48:57 ]
Гарно, Адель, гарно!
Я б кінцівку зробив такою:
А посеред поля
засихала доля
(сохла маку доля) - щось таке, що робитьвірш прозорішим і без "в"ялостей". Хорошого вам настрою Поетесо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:53:18 ]
Йой, Володю, "засихала" то ще гірше ніж "в"яла".:) І потім, квітка в"яне, а вже відтак засихає.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 12:04:05 ]
Ну хіба ці чоловіки щось у квітникарстві тямлять... Коли рослина починає в'янути, то її досить вчасно полити - і вона очуняє, ну а вже коли засохла - то повний капець! :(( Так що, Володю, не робіть з долі ЛГ гербарій :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:07:00 ]
Правильно, поливати! Вчасно і достатньо, тоді все буде "ок"!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:30:38 ]
Так-так, вчасно поливати, особливо коли літо закінчується і тоді доля й зимою цвістиме. Згідна з вами, дівчата, а вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:56:35 ]
Дякую щиро, Олено! Рада, що вірш припав до душі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:31:40 ]
А ще світлина дуже гарна, вдалий візуальний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 14:49:58 ]
Чистий, світлий вірш. Дуже гарно, ритмічно. Дякую! Сподобалося, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:57:34 ]
Дякую, Михайле. Рада Вам! Як святкувалося?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 17:02:36 ]
О, війнуло нар-мотивами (у світлому значенні).
Хороша була би пісня....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 19:09:22 ]
Дякую, Юрію! Може б і була, аби ж хто заспівав.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 11:55:37 ]
мінор, проте красивий))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 19:20:16 ]
Дякую, Віточко!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 15:57:59 ]
Чудово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 19:20:34 ]
Спасибі, пане Мироне!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:35:30 ]
лірично і дуже по-твОєму!
й ілюстрація пасує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-24 00:02:58 ]
Дякую, Оксаночко! "дуже по-твоєму" означає, що вже намалювався трохи власний почерк?;)))