ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Папуги шаленого Віссаріона
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
В кожну ніч
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
Шашлики по-флотськи
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Нескорена і непоборна
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Погляд німого ока
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
* * *
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
* * *
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Мена ж
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Лет
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька життів
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
Боже Як Тихо --- блюзова балада
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Холодомор
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Друге засідання нового року
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Розрив часів
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,

Олена Побийголод
2026.02.13 07:49
1989. Весілля №2 (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Починає світлий образ Тещі:
Ну, от і слава Богу, розписали.
Сідайте, гості-гостеньки, за стіл!
Ослін займе, звичайно, баба Валя,
якраз із дідом Петриком навпіл!

Віктор Кучерук
2026.02.13 06:43
* * *
Злісні ракетні удари
Горе раз-по-раз несуть, -
Запах дошкульного гару
Легко породжує сум.
Скрізь повибивані вікна,
Скрипи розкритих дверей, -
Нищать роками без ліку
Орки невинних людей.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Доля
Образ твору Маківкою в полі
розквітала доля.

Полум'яним цвітом
линула до світу.

Сонечком налита
обіймала жито.

Скроплена росою
вабила красою.

Дивним ароматом
розсипала свято.

Купана зорею
квітла над землею.

Серед буйства квітів
проминало літо.

А посеред поля
в'яла тихо доля...

2011




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-11 09:38:20
Переглядів сторінки твору 7094
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.205 / 5.5  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.14 10:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 09:49:43 ]
Я сьогодні на роботі трохи знервований. Ваш вірш надав позитиву та душевного тепла. Дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:22:26 ]
Дякую, Володимире! Мені приємно, що вірш покращив ваш настрій. Хай він буде світлим!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:15:05 ]
І шо це у нас тут за настрій, га? Нічого там не зів'яло - так, на зиму прилягло відпочити... а весна прийде - і знову все буде файно ;))
А тепер, як каже моя дитина, "дозвольте придовбатися" :)
Мабуть, "скрОплена росою", бо, наскільки мені відомо, скрАпленим буває газ у балонах - а тут від слова "кропити", правда?
У невеличкому тексті двічі "цвіт" трапляється. Може, у другому випадку змінити на щось типу "у буянні квітів" - тоді заодно і зі смислом все налагодиться, а то "цвіт" уже зафіксувався у читача тісно пов'язаним з маком-долею, а тут виходить, що та доля одночасно і цвіте, і в'яне... Та й буйство сприймається як щось споріднене з гамівною сорочкою (але це вже моє суб'єктивне враження, можете й не зважати, якщо вам особисто це слово звучить нормально).
Гарного вам настрою - незважаючи на сльоту і похмуре небо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:39:50 ]
Гренуіль, Ви праві.:) "Скраплена" виправляю на "скроплена". Гм...щодо двічі цвіту, тут теж погоджуюсь. Хоча... як так собі порозмислити, квіти милують око практично до кінця цвітіння, навіть, як вже помітні сліди в"янення. Цим невеличким твором, я власне, й намагалася передати спорідненість квітки і людської земної долі у природному процесі розквіту, і такому ж природному процесі згасання. Може й дала маху...
Словосполучення "Буйство квітів" не викликає у мене асоціації згаданої вами, натомість уява малює картину, що милує око.:) Я, звичайно, можу й змінити це слово, пом"якшити, якщо подібні зауваження ще будуть надходити. Бо ж важливо, аби читачу було комфортно і вірш створював би позитивні емоції.
Дякую щиро за участь і конструктив, а також за увагу.:) Заходьте ще.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:59:51 ]
Спасибі за запрошення - я в гості ходити люблю, так що чекайте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 11:16:47 ]
О, забула: "ароматом розсипати свято" - технічно це буде нелегко... видать, і тут щось треба міняти ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:28:25 ]
Гарно, Адель! Мені сподобалося. З Гренуіль згоден лише щодо настрою в останньому рядочку. В’яла - що то таке після мажору? Вже ліпше може останній рядок так (ну я тебе прошу!):
"тихо стИгла доля...
Або щось подібне. ФАЙНО!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:48:23 ]
Пане Іване, ну чого ж? А дивіться - проминало літо, та й доля собі тихо в"яла, бо ж так і належить.;) Квітка в"яне швидше, доля людська - повільніше. Але ж нема нічого вічного. Такі собі паралелі. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:49:06 ]
А "стигла"... То якось зимно.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:48:57 ]
Гарно, Адель, гарно!
Я б кінцівку зробив такою:
А посеред поля
засихала доля
(сохла маку доля) - щось таке, що робитьвірш прозорішим і без "в"ялостей". Хорошого вам настрою Поетесо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 11:53:18 ]
Йой, Володю, "засихала" то ще гірше ніж "в"яла".:) І потім, квітка в"яне, а вже відтак засихає.;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 12:04:05 ]
Ну хіба ці чоловіки щось у квітникарстві тямлять... Коли рослина починає в'янути, то її досить вчасно полити - і вона очуняє, ну а вже коли засохла - то повний капець! :(( Так що, Володю, не робіть з долі ЛГ гербарій :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 12:07:00 ]
Правильно, поливати! Вчасно і достатньо, тоді все буде "ок"!;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:30:38 ]
Так-так, вчасно поливати, особливо коли літо закінчується і тоді доля й зимою цвістиме. Згідна з вами, дівчата, а вірш сподобався.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:56:35 ]
Дякую щиро, Олено! Рада, що вірш припав до душі!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 13:31:40 ]
А ще світлина дуже гарна, вдалий візуальний образ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 14:49:58 ]
Чистий, світлий вірш. Дуже гарно, ритмічно. Дякую! Сподобалося, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 15:57:34 ]
Дякую, Михайле. Рада Вам! Як святкувалося?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-01-11 17:02:36 ]
О, війнуло нар-мотивами (у світлому значенні).
Хороша була би пісня....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-11 19:09:22 ]
Дякую, Юрію! Може б і була, аби ж хто заспівав.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 11:55:37 ]
мінор, проте красивий))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 19:20:16 ]
Дякую, Віточко!:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 15:57:59 ]
Чудово!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 19:20:34 ]
Спасибі, пане Мироне!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Рибась (Л.П./М.К.) [ 2011-01-21 20:35:30 ]
лірично і дуже по-твОєму!
й ілюстрація пасує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-24 00:02:58 ]
Дякую, Оксаночко! "дуже по-твоєму" означає, що вже намалювався трохи власний почерк?;)))