ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
Станція осінь
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий

С М
2026.04.04 07:08
Місяцеві гори (Grateful Dead)
Холодна гірська ріка і торгівцева донька
Місяцеві гори Ілектро уклонись мені
Хай-хо закрукає ворон теревені-терни
Хай-хо закрукає ворон уклонись мені

Хей Томе Банджо
Хей о лавре
Більше лавра аніж сіяв би

Віктор Кучерук
2026.04.04 07:01
* * *
Зірвався вітер і здійняв
Пилюку догори, -
І довгі стебла пишних трав
Хитанням уморив.
Тепло розвіялось умить,
А темінь налягла,
Щоб млою вдень насторожить
Одразу пів села.

Тетяна Левицька
2026.04.03 23:35
Живи!
Ти все здолаєш на шляху:
хвороби, заздрість, війни!
Майстерно підкуєш блоху,
крізь мури пройдеш вільний.

Хай не ятрять старі борги
твої сердечні рани.
Воскреснеш з пороху трухи

М Менянин
2026.04.03 22:37
Схід наш ось (передчуття миру)
Сходить Сонце України,
це і є той Божий Схід.
Хто в любові до людини –
той тримає Духа плід.

Чую дотик, Східний вітер
чулить душу неспроста,
бачу тему далі літер,

Охмуд Песецький
2026.04.03 21:56
Катрени любові
Інтригами доводити до сліз,
Не підпускати до близьких відносин,
І відмовляти в сексі навідріз.
А ми нічо, і зайвого не просим.

Закоханість - це саме той засіл,
Де сіль кохання, цукор і гірчиця,
Часник образ... Збираймося за стіл,

Іван Потьомкін
2026.04.03 21:38
Замальовки не тільки про жінок (запозичено з книги Wladyslawa Palubickеgo «Kobieta w humorze zydow
Домашні зауважили, що Хаїм спить в окулярах. «Чому ти не здіймаєш наніч окуляри?»- питає здивована дружина. «Бачиш, люба, так зіпсувався мій зір, що я вже не бачу людей ввісні». *** В клубі юдейських інтелігентів великого промислового міста точиться р

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
* * *
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
* * *
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
* * *
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Костянтин Ватульов
2026.04.02 17:19
Мама
Я ще відбиваюсь у дзеркалі сонних калюж,
Чомусь прикидаюся сильним та зовні здоровим.
А хмара на небі підтягує ношу важку,
Що схожа частково на сиву примару ворони.
І навіть якщо у минулому сенси вбачав,
То зараз уже розгубив притаманну гостинніс

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Хоку сумної сливи
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Стукіт підків
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
* * *
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
Вулиця братів Шевчуків
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Хист

Катерині Білокур

Образ твору Такою народилась... Що ж я вдію? -
В мені примовк мій хліборобський рід.
Але я мову квітів розумію,
Говорю з ними ще з дитячих літ.
І слухаю, й дивлюсь. Од щастя плачу.
І Господові дякую за це.
За мить натхнення світові пробачу
Насмішки в спину, і злобу в лице.
У пісні дивобарви роздобуду,
Зчарую пензля з власної коси.
Чого ж вам так недобре, добрі люди?
Чого ж ви так сахаєтесь краси?
За дивний хист мене пробачте, грішну.
Сама не знаю - нащо і звідкіль?
Перемовчу печаль свою невтішну.
Замкну в душі невиплаканий біль,
Лиш світлу радість випущу за двері -
Нехай милує око, хай цвіте...
Вони живі, ці квіти на папері.
Для них, мов сонце, - серце золоте.
Вони також, бува, за крок од смерті.
І гинуть від жорстокої руки.
Зате, коли розквітнуть на мольберті,
Здається - будуть квітнути віки.
Як ті, що у садочку біля хати,
Чи ті, що в лузі, в крапельках дощу.
Убийте... або дайте малювати!
Я більш у вас нічого не прошу...

2008

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Софія Кримовська 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-01-16 21:17:12
Переглядів сторінки твору 10668
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-01-16 21:25:09 ]
Любо, це прекрасний портрет...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-16 21:36:00 ]
Так глибоко і проникливо творчу особистість зрозуміє лиш духовно близька їй людина... Гарно, Любочко, щиро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 21:47:02 ]
Сильно. Сподобалось. Дякую, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-16 21:47:53 ]
Гарно, з теплом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 21:51:15 ]
Убийте... або дайте малювати!
Я більш у вас нічого не прошу... Сила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 21:58:40 ]
Творчість Катерини Білокур для мене, її землячки (до 24 років я жила в Яготині), свідчення того, що Божа Іскра обирає душу, здатну РОЗГОРІТИСЯ.
Мене чарували малева в картинній галереї, школяркою я розглядала пензлі з хутра білочки...
Я пронесу ті спогади і картини крізь усі хуртечі.
Дякую, Поетесо, за співпереживання, за "чого ж вам так недобре, добрі люди?".
Певно, палахкотіння квітів гріло Катерину незміримо більше, аніж промінчики приязні за життя її, стражденне. Низький уклін за вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 22:04:39 ]
Як же інколи нестерпно важко таким людям, як К.Білокур, жити на оцій землі! Поєднання земного й небесного може бути дуже болючим процесом. Не можу байдуже читати її щоденник. І добре, що цей вірш тепер є у Вашому доробку. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 14:09:05 ]
Та нічого такого надважкого, нестерпного на "цій землі" - повітря чисте, земля родюча і заквітчана, сонечко, квіти, небо... Юліє, не перебільшуйте....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 22:13:32 ]
Дуже мені радісно на душі, ДРУЗІ, від того, що цей вірш відлунює у Ваших серцях щирим розумінням і такими теплими словами. Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-01-16 23:30:01 ]
Ви дуже талановита, пані Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 23:40:05 ]
..колись я досліджував (н.д. п. "Невідомі сторінки життя Катерини Білокур") біографію і творчість цеї художниці. Надзвичайно трагічний життєвий шлях однієї з мільйонів українських селянок. Знаєте, вона двічі приходила вступати до миргородського керамічного технікуму на художній відділ. І двічі її проганяли... Адміністративний клан Коганів...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-16 23:41:58 ]
На полотні - квіти, і такі квіти,
Навіть бджолу, що влетіла,
Обманули.
Приблизно так писав про квіти К. Білокур поет, художник, священник, кобзар О.Сарма-Соколовський.
У Вас по-своєму блискуче - до щему, до глибини - прекрасно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 10:26:17 ]
Бачу, тут згадують, хто ще писав про Катерину. Я знаю книгу Ольги Хало з Лубен "Поема про Катерину Білокур". Мерзла художниця в нетопленій хаті, кпини терпіла від односельців та функціонерів. Всі її картини бачила я. Не в неті, в Яготині. Добрі люди, будьте ж людяними! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гай (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 10:35:26 ]
Написано з теплом душевним...Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 10:47:56 ]
!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліда Подолинна (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-17 10:57:09 ]
Зате, коли розквітнуть на мольберті,
Не пустоцвіти - будуть ягідки! :)
Дуже сподобалось! Шкода тільки того хліборобського роду:))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 11:36:03 ]
За мить натхнення світові пробачу
Насмішки в спину, і злобу в лице.(С) - а й справді, чому ж художникам та поетам за життя доводиться терпіти оці "насмішки в спину, і злобу в лице"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 14:03:39 ]
В цілому гарний, і натхненний, і потрібний вірш, але хотів звернути вашу, Любове, авторську увагу на ось які моменти, що, як на мене, впливають не зовсім так, як задумано.

Слово "Зате", на мою думку, несе в собі також і момент можливого розуміння і як протиставлення героїні до "примовклого у ній її хліборобського роду..."
Бо немає сумніву, що ніхто краще за хліборобський рід не розуміє, в тому числі, і мову квітів, і саме ця традиція порозуміння напевно продовжена за словами автора у видатній художниці.

Далі, на жаль, стандартний штамп зневаження "людей", яким (а заодно і Богу, що сотворив людину за Образом Своїм) чомусь має бути недобре від доброго - та ще й "добрим людям". Побачив Бог своє творіння, і сказав, що воно "ДОБРЕ") - далі вже і нікуди, - і добре, і погане переплелося. :(
Чи не саме через це потім, за авторським задумом, героїня просить пробачення, та чомусь причиною є не можлива образа Бога, і Людини, і Добра (через осудливе світосприйняття ?), а за хист(напевно таки отриманий від Бога, принаймні в народі нашому саме так це завжди говорилося) - "За дивний хист пробачте мене, грішну...".
Хоча і зворухнулося при цьому "Сама не знаю - нащо і звідкіль?".
Тож виходить, що героїня відірвана від народу, який знає "і нащо і звідкіль"? Але ж, зрозуміло, далеко не факт, що в реальності знана художниця аж так була відірвана?..
Та і "Убийте... або дайте малювати!", що в контексті направлене і до "добрих людей", теж якось дивно і дещо мелодраматично звучить, на кшталт - "дайте мені перехреститися!" (або ж убийте).

Любове, можливо все це і мої вигадки, але, раптом, ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 16:16:41 ]
Що сказати? Це дуже сумно і дуже дивно, що заборона вживання слова "люди" доведена на ПМ до таких крайнощів. Якщо Ви хоч трохи обізнані з життям Катерини Білокур, то мали б знати, що її переслідували за її творчість звичайні добрі (в інших ситуаціях) люди, її рідні, родичі, односельчани. Які самі не знали, мабуть, чому їх дратує її іншість, і робили це підсвідомо, можливо, із своїми добрими намірами... Та навіщо всі ці пояснення? Думаю, вони Вам, зрештою, і непотрібні. Ви висловили Вашу думку більше ніж прозоро. Дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-17 16:25:52 ]
Так, вони не знали, ті добрі люди з добрими намірами, як і та бабуся, що підкладала хмизу у вогнище, на якому палили Яна Гуса... ("Свята невинність!")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 16:51:42 ]
А чого ображатися, Любове. "Добре" - це ж не "лихе", не "лукаве", і не "зле". Який сенс міняти якість значення "добре", навіть якщо так роблять інші? Можна у вашому випадку, думаю, принаймні, взяти в лапки "добрі люди", а ще краще змінити оце "так недобре" на "не по собі", чи ще якось, що, можливо, дало би трохи інший підтекст у розумінні "добрі люди"...
Наскільки я знаю, в народі нашому традиційно поширене було "поможіть, добрі люди" - і без жодної іронії. Та часи постійно змінюються...
То невже провина адміністрації в тому, що наполягається на зваженому використанні фундаментальних термінів?
Можливо саме плутати "добро" і "людина" із "нелюдами" і "злом" і є крайнощами?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 17:19:10 ]
А я думаю, дорога Редакціє, що лапки тут ні до чого. Щось мені підказує, що Катерина попри всі кпини і знущання, і надалі щиро вважала людей добрими. І розуміла, і не розуміла водночас - чому таке несприйняття з їх боку. Це важко пояснити. Це можна лише відчути. Ось я - так відчула. Це - моє право, це те, що мені дано, а може й не дано. Ваше право (і навіть обов'язок) давати свою оцінку моїм відчуттям (оскільки, не Ви до мене прийшли, а я - на територію, створену Вами). Ви це й зробили. Отже, напевно, так і має бути. Все на своїх місцях. Я не ображаюся. Я просто роблю висновки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-01-17 19:18:33 ]
Я ось зараз уважніше перечитав біографію художниці. Виходить, що найглибший конфлікт у неї був із матір'ю і батьком.
А життя склалося не так вже й погано, якщо зважати на те, що творилося навколо...
Ще раз прошу, дорога Любове, не ображайтеся, в нас усіх, сподіваюся, одна мета - завтра бути ще більш поетичними і точнішими щодо краси, аніж сьогодні.
І повторю, що вірш ваш натхненний і потрібний, а моментів у нас у всіх, звісно, вистачає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 19:57:07 ]
Ось. Стаття "Геніальна одержима".
Робіть висновки - як творилося, як жилося...
http://kadrovik.ua/content/gen-alna-oderzhima-do-110-r-chnits-z-dnya-narodzhennya-katerini-b-lokur


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-01-17 20:35:43 ]
Як пройти мимо такого твору - вишуканої присвяти.
Ви, Любове, молодець!Читається легко і з величезним естетичним задоволенням!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 13:49:18 ]
Дякую, Редакціє Майстерень, за розуміння і за спонукання до праці. У нас, дійсно, одна мета.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-20 13:50:21 ]
Дякую, Світлано і Володимире, за підтримку і добре слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2011-06-22 02:05:54 ]
Цей вірш, дуже близький мені за змістом)).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:29:36 ]
Приємно... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 08:05:42 ]
гарно, п. Любо... В живому слові про художницю Божою милістю... відчувати душу митця так, як Ви відчули - це надзвичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-07 11:20:37 ]
Дякую, п.Людмило. Квіти Катерини Білокур - справді живі. Запраглося живого слова... Якось так відчулося...