ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.05 13:05
Маршрут
Тепер автобус більше не приїде
За визначеним шляхом. Пізній час
Втонув у річці, ніби "Ріо-ріта",
Так відійшов, що вже забув про нас.
Замість вогнів - задавнені корита.
Колючий дріт обплутує Парнас.

За визначеним шляхом не приїдуть

хома дідим
2026.11.05 12:11
* 249 *
пора блекаутів і віршів
читати ще писати щось
вигадувати рими ліпші
немовби транс немов гіпноз
коли побачиш чи повіриш
у цьому вирі із марнот
бреде через дорогу лірник
на думці в нього анекдот

Ірина Вовк
2026.11.05 08:30
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 2)
ЖАННА Д’АРК: ПОВЕРНЕННЯ В ДОМРЕМІ
(драматичний есей-містерія в голосах з прологом і трьома післядіями)

(до 595-их роковин смерті на вогнищі ЖАННИ Д’АРК, присвячується)


ПРОЛОГ: Три виміри Руана
(30 травня 1431 року. Руанська площа зас

Вячеслав Руденко
2026.11.05 08:25
У картографічній ворожбі
Чую знову клацання копит -
Під копитом кольоровий вид
Крихіток піску на камінцях,
На кривих стежках і манівцях,
У картографічній ворожбі,
Де граки нудьгують на вербі,
Де роки у полум’ї століть
Мимоволі сунуть мимохіть

Віктор Кучерук
2026.11.05 06:07
* * *
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не

С М
2026.11.05 03:33
Бурий Цукре (The Rolling Stones)
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов

бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Осенi краса (квартон)
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий (глоса)
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Актор
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Екзистенційний ряд
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
***
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
ПРЕЗЕНТАЦІЯ «МАРІЯ З МАГДАЛИ» Ірини Вовк: ПОВЕРНЕННЯ КНИГИ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Комікси
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
* * *
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
* 248 *
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
безсвітла
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Зачерпни
Зачерпни мене, небо,
на полі, де ангели жнив
не встигають виносити
мертвих з пекельної втоми.
– Стій! Який ти?
– Я сьомий, і вже відсурмив,
і сурма, як струна,
резонансом вібрує: додому…

А я вбрід переходжу
неходжену досі ріку,
як небесні монети
рахую каміння і втрати.
Зачерпни мене, сонце,
усе, чим немарно живу,
я віддам без вагань –
мені нічого вже купувати...

Зачерпни мене, вітре,
мій брате, а далі лети
до веселки в Дніпрі,
що мене неодмінно поверне
до моєї землі –
на дороги, стежки і мости,
і роздасть без жалю –
як своє семибарв'я…
…напевне.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 10:32:51
Переглядів сторінки твору 11191
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.113 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.878 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 11:07:43 ]
Дуже сподобалося! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:23:30 ]
Уклін вам, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 12:16:38 ]
Таємно - потойбічне... І таке журливе для душі... Сподобалося вельми!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:52:16 ]
Я навіть не дуже знаю, звідки такі вірші беруться :) Коли вчора йшла його записувати, думала, що він буде білим, але він сам почав римуватися...
Дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-01 12:20:34 ]
як небесні монети
рахую каміння і втрати....У вашої ЛГ - оголені нерви. Хочеться, щоб було поменше втрат і каміння. А було побільше щастя, приємних моментів, сонечка. І ще мені дуже співзвучні ваші "небо" і "сонце"!

Олю, у вас дуже глибока і щира поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:54:17 ]
Дякую вам, Маріанно! Чесно - я люблю теплі, веселі і жартівливі вірші. Але писати такі не вмію - читаю у друзів :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 13:36:21 ]
Звучить гарно, якщо не вчитуватися в зміст.

Небо, сонце і вітер не можуть бути суб"єктами черпання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:55:44 ]
Дякую, Юлю! )))
А я, грішна, думала, що в поезії все можливо... помилилася... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 14:37:25 ]
не зводьте поезію до абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 14:55:01 ]
Тут трішки дозволю собі не погодитися з Юлею Шешуряк))

Один тип щодо розгляду питання онтології (плюралізм) передбачає, що існує субстанції, скільки є речей. Такими субстанціями виступають "монади" (духовні сутності), що активізують кожну річ. То чому б не розглядати вітер, сонце та небо, як одні з цих субстанцій і не черпати з них...

Хоча моя думка може бути помилковою

а вірш - дуже цікавий за побудовою та змістом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 15:06:58 ]
Абсолютно згодна, Тарасе - я їх відчуваю як живі субстанції. Та тут можна і не вдаватися в філософію - достатньо міфології: в міфах все має своє "лице", якость себе по-людськи проявляє - гори говорять (хоча хто би сказав, що вони вміють говорити ;) Всі ці мавки, водяники, лісовички - то все "душі" світу, який нас оточує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 15:09:44 ]
міфологія - це ж в свою чергу філософія )))

якщо бачиш ці образи живими, хай живуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 15:24:19 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 14:56:14 ]
Уклін, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:15:48 ]
Оригінально написано, щиро звучить. "Зачерпни мене" - дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 14:58:06 ]
Дякую, що сказали мені це, бо критика-критикою, але коли йдуть негативні коментарі, то це мене добряче вибиває.
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:07:38 ]
А мені сподобалось УСЕ, крім словосполучення "зачерпни мене". Але то моє суб'єктивне сприймання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:00:23 ]
Дякую, пані Любо. Це "зачерпни мене" з'явилося якось само собою, і я, пороздумувавши зрозуміла його: зачерпни - то значить, забери мене від мене, порятуй мене (тобто небо рятує в вогні, сонце - в воді, вітер - в безнадії чи щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:06:22 ]
А що, коли:
"переходжу
неходжену" - замінити на
"переходжу
назайману" ? - бо інкше дещо масло-масляне...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:05:09 ]
Дякую, що підказали. Я спочатку свідомо використала ці два слова поряд - мені сподобалася гра слів "переходжу неходжене". Але якщо вона ріже око, то я щось спробую придумати. Незайману - гарний варіант, але не зовсім передає те, що я хотіла сказати. :))) Я так відчуваю, що до цієї ріки вже підходила не раз, але борги не пускали :))) - це так, образно кажучи :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:13:40 ]
Зачерпни мене, небо,...
Є, що у вас почерпнути, навчитися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:06:41 ]
Дякую, і у вас теж. Я думаю, що ми всі один в одного вчимося і так само надихаємо одне одного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Штанько (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 22:31:37 ]
Гарно, дуже глибоко по-філософському.,але маю таку думку: щоб уникнути декілька повторів зачерпни, його можна замінити, наприклад: Ти повір мені, сонце... Підхопи мене, вітре... Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:34:19 ]
не згодна з Вами... у поетиці повтори - це засіб передачі художнього образу. Вони можуть бути на початку кожного рядка чи строфи, вкінці, на початку і в кінці вірша... Варіацій багато. І їхня роль - підсилююча, акцентуюча, увиразнююча...
Без них - вірш заяложений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:08:32 ]
Дякую, Ігоре. Погоджуюся з Богданою - я спеціально використала повторення "зачерпни", бо це слово ніби створює логічну нитку вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:36:06 ]
Як на мене - вірш дуже оригінальний, нові образи... і зачерпати людину може небо, і сонце, і вітер, і підняти високо-високо, наскільки здатна сягнути уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 00:17:25 ]
Даруйте, Богданно. Не згода на не згоду...
Людина може почерпнути щось і в неба, і в сонця, і в в вітру. А ось її - тільки небо. Сонце - зігріти. вітер - підхопити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:12:14 ]
Дякую, Богдано, особливо - за розуміння.
Так, "зачерпни" - то означає щось близьке до "пригуби", але трохи інакше - "порятуй", "забери мене від мене, наскільки зможеш" - десь так.
Уклін вам.