ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
Спіралі
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Зустріч
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Хвазани
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
* 117 *
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
* * *
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
Пшеничне поле
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Годі
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
Слова-Зола --- танго - українська версія
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Застигло літо
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Кінець ярмарку
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Орлан
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
* 116 *
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
* * *
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Справедливість - 8 аркан
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Хвороблива любов
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Зачерпни
Зачерпни мене, небо,
на полі, де ангели жнив
не встигають виносити
мертвих з пекельної втоми.
– Стій! Який ти?
– Я сьомий, і вже відсурмив,
і сурма, як струна,
резонансом вібрує: додому…

А я вбрід переходжу
неходжену досі ріку,
як небесні монети
рахую каміння і втрати.
Зачерпни мене, сонце,
усе, чим немарно живу,
я віддам без вагань –
мені нічого вже купувати...

Зачерпни мене, вітре,
мій брате, а далі лети
до веселки в Дніпрі,
що мене неодмінно поверне
до моєї землі –
на дороги, стежки і мости,
і роздасть без жалю –
як своє семибарв'я…
…напевне.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 10:32:51
Переглядів сторінки твору 10600
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.113 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.878 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 11:07:43 ]
Дуже сподобалося! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:23:30 ]
Уклін вам, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 12:16:38 ]
Таємно - потойбічне... І таке журливе для душі... Сподобалося вельми!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:52:16 ]
Я навіть не дуже знаю, звідки такі вірші беруться :) Коли вчора йшла його записувати, думала, що він буде білим, але він сам почав римуватися...
Дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-01 12:20:34 ]
як небесні монети
рахую каміння і втрати....У вашої ЛГ - оголені нерви. Хочеться, щоб було поменше втрат і каміння. А було побільше щастя, приємних моментів, сонечка. І ще мені дуже співзвучні ваші "небо" і "сонце"!

Олю, у вас дуже глибока і щира поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:54:17 ]
Дякую вам, Маріанно! Чесно - я люблю теплі, веселі і жартівливі вірші. Але писати такі не вмію - читаю у друзів :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 13:36:21 ]
Звучить гарно, якщо не вчитуватися в зміст.

Небо, сонце і вітер не можуть бути суб"єктами черпання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:55:44 ]
Дякую, Юлю! )))
А я, грішна, думала, що в поезії все можливо... помилилася... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 14:37:25 ]
не зводьте поезію до абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 14:55:01 ]
Тут трішки дозволю собі не погодитися з Юлею Шешуряк))

Один тип щодо розгляду питання онтології (плюралізм) передбачає, що існує субстанції, скільки є речей. Такими субстанціями виступають "монади" (духовні сутності), що активізують кожну річ. То чому б не розглядати вітер, сонце та небо, як одні з цих субстанцій і не черпати з них...

Хоча моя думка може бути помилковою

а вірш - дуже цікавий за побудовою та змістом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 15:06:58 ]
Абсолютно згодна, Тарасе - я їх відчуваю як живі субстанції. Та тут можна і не вдаватися в філософію - достатньо міфології: в міфах все має своє "лице", якость себе по-людськи проявляє - гори говорять (хоча хто би сказав, що вони вміють говорити ;) Всі ці мавки, водяники, лісовички - то все "душі" світу, який нас оточує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 15:09:44 ]
міфологія - це ж в свою чергу філософія )))

якщо бачиш ці образи живими, хай живуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 15:24:19 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 14:56:14 ]
Уклін, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:15:48 ]
Оригінально написано, щиро звучить. "Зачерпни мене" - дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 14:58:06 ]
Дякую, що сказали мені це, бо критика-критикою, але коли йдуть негативні коментарі, то це мене добряче вибиває.
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:07:38 ]
А мені сподобалось УСЕ, крім словосполучення "зачерпни мене". Але то моє суб'єктивне сприймання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:00:23 ]
Дякую, пані Любо. Це "зачерпни мене" з'явилося якось само собою, і я, пороздумувавши зрозуміла його: зачерпни - то значить, забери мене від мене, порятуй мене (тобто небо рятує в вогні, сонце - в воді, вітер - в безнадії чи щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:06:22 ]
А що, коли:
"переходжу
неходжену" - замінити на
"переходжу
назайману" ? - бо інкше дещо масло-масляне...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:05:09 ]
Дякую, що підказали. Я спочатку свідомо використала ці два слова поряд - мені сподобалася гра слів "переходжу неходжене". Але якщо вона ріже око, то я щось спробую придумати. Незайману - гарний варіант, але не зовсім передає те, що я хотіла сказати. :))) Я так відчуваю, що до цієї ріки вже підходила не раз, але борги не пускали :))) - це так, образно кажучи :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:13:40 ]
Зачерпни мене, небо,...
Є, що у вас почерпнути, навчитися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:06:41 ]
Дякую, і у вас теж. Я думаю, що ми всі один в одного вчимося і так само надихаємо одне одного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Штанько (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 22:31:37 ]
Гарно, дуже глибоко по-філософському.,але маю таку думку: щоб уникнути декілька повторів зачерпни, його можна замінити, наприклад: Ти повір мені, сонце... Підхопи мене, вітре... Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:34:19 ]
не згодна з Вами... у поетиці повтори - це засіб передачі художнього образу. Вони можуть бути на початку кожного рядка чи строфи, вкінці, на початку і в кінці вірша... Варіацій багато. І їхня роль - підсилююча, акцентуюча, увиразнююча...
Без них - вірш заяложений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:08:32 ]
Дякую, Ігоре. Погоджуюся з Богданою - я спеціально використала повторення "зачерпни", бо це слово ніби створює логічну нитку вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:36:06 ]
Як на мене - вірш дуже оригінальний, нові образи... і зачерпати людину може небо, і сонце, і вітер, і підняти високо-високо, наскільки здатна сягнути уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 00:17:25 ]
Даруйте, Богданно. Не згода на не згоду...
Людина може почерпнути щось і в неба, і в сонця, і в в вітру. А ось її - тільки небо. Сонце - зігріти. вітер - підхопити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:12:14 ]
Дякую, Богдано, особливо - за розуміння.
Так, "зачерпни" - то означає щось близьке до "пригуби", але трохи інакше - "порятуй", "забери мене від мене, наскільки зможеш" - десь так.
Уклін вам.