ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Зачерпни
Зачерпни мене, небо,
на полі, де ангели жнив
не встигають виносити
мертвих з пекельної втоми.
– Стій! Який ти?
– Я сьомий, і вже відсурмив,
і сурма, як струна,
резонансом вібрує: додому…

А я вбрід переходжу
неходжену досі ріку,
як небесні монети
рахую каміння і втрати.
Зачерпни мене, сонце,
усе, чим немарно живу,
я віддам без вагань –
мені нічого вже купувати...

Зачерпни мене, вітре,
мій брате, а далі лети
до веселки в Дніпрі,
що мене неодмінно поверне
до моєї землі –
на дороги, стежки і мости,
і роздасть без жалю –
як своє семибарв'я…
…напевне.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-01 10:32:51
Переглядів сторінки твору 9840
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.113 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.878 / 5.5  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 11:07:43 ]
Дуже сподобалося! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 11:23:30 ]
Уклін вам, Оленочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 12:16:38 ]
Таємно - потойбічне... І таке журливе для душі... Сподобалося вельми!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:52:16 ]
Я навіть не дуже знаю, звідки такі вірші беруться :) Коли вчора йшла його записувати, думала, що він буде білим, але він сам почав римуватися...
Дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-02-01 12:20:34 ]
як небесні монети
рахую каміння і втрати....У вашої ЛГ - оголені нерви. Хочеться, щоб було поменше втрат і каміння. А було побільше щастя, приємних моментів, сонечка. І ще мені дуже співзвучні ваші "небо" і "сонце"!

Олю, у вас дуже глибока і щира поезія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:54:17 ]
Дякую вам, Маріанно! Чесно - я люблю теплі, веселі і жартівливі вірші. Але писати такі не вмію - читаю у друзів :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 13:36:21 ]
Звучить гарно, якщо не вчитуватися в зміст.

Небо, сонце і вітер не можуть бути суб"єктами черпання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 13:55:44 ]
Дякую, Юлю! )))
А я, грішна, думала, що в поезії все можливо... помилилася... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 14:37:25 ]
не зводьте поезію до абсурду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 14:55:01 ]
Тут трішки дозволю собі не погодитися з Юлею Шешуряк))

Один тип щодо розгляду питання онтології (плюралізм) передбачає, що існує субстанції, скільки є речей. Такими субстанціями виступають "монади" (духовні сутності), що активізують кожну річ. То чому б не розглядати вітер, сонце та небо, як одні з цих субстанцій і не черпати з них...

Хоча моя думка може бути помилковою

а вірш - дуже цікавий за побудовою та змістом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 15:06:58 ]
Абсолютно згодна, Тарасе - я їх відчуваю як живі субстанції. Та тут можна і не вдаватися в філософію - достатньо міфології: в міфах все має своє "лице", якость себе по-людськи проявляє - гори говорять (хоча хто би сказав, що вони вміють говорити ;) Всі ці мавки, водяники, лісовички - то все "душі" світу, який нас оточує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Слобода (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 15:09:44 ]
міфологія - це ж в свою чергу філософія )))

якщо бачиш ці образи живими, хай живуть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 15:24:19 ]
Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 14:56:14 ]
Уклін, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 16:15:48 ]
Оригінально написано, щиро звучить. "Зачерпни мене" - дуже сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 14:58:06 ]
Дякую, що сказали мені це, бо критика-критикою, але коли йдуть негативні коментарі, то це мене добряче вибиває.
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 20:07:38 ]
А мені сподобалось УСЕ, крім словосполучення "зачерпни мене". Але то моє суб'єктивне сприймання...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:00:23 ]
Дякую, пані Любо. Це "зачерпни мене" з'явилося якось само собою, і я, пороздумувавши зрозуміла його: зачерпни - то значить, забери мене від мене, порятуй мене (тобто небо рятує в вогні, сонце - в воді, вітер - в безнадії чи щось таке).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 21:06:22 ]
А що, коли:
"переходжу
неходжену" - замінити на
"переходжу
назайману" ? - бо інкше дещо масло-масляне...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:05:09 ]
Дякую, що підказали. Я спочатку свідомо використала ці два слова поряд - мені сподобалася гра слів "переходжу неходжене". Але якщо вона ріже око, то я щось спробую придумати. Незайману - гарний варіант, але не зовсім передає те, що я хотіла сказати. :))) Я так відчуваю, що до цієї ріки вже підходила не раз, але борги не пускали :))) - це так, образно кажучи :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-01 22:13:40 ]
Зачерпни мене, небо,...
Є, що у вас почерпнути, навчитися. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:06:41 ]
Дякую, і у вас теж. Я думаю, що ми всі один в одного вчимося і так само надихаємо одне одного.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Штанько (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 22:31:37 ]
Гарно, дуже глибоко по-філософському.,але маю таку думку: щоб уникнути декілька повторів зачерпни, його можна замінити, наприклад: Ти повір мені, сонце... Підхопи мене, вітре... Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:34:19 ]
не згодна з Вами... у поетиці повтори - це засіб передачі художнього образу. Вони можуть бути на початку кожного рядка чи строфи, вкінці, на початку і в кінці вірша... Варіацій багато. І їхня роль - підсилююча, акцентуюча, увиразнююча...
Без них - вірш заяложений...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:08:32 ]
Дякую, Ігоре. Погоджуюся з Богданою - я спеціально використала повторення "зачерпни", бо це слово ніби створює логічну нитку вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдана Стельмах (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-01 23:36:06 ]
Як на мене - вірш дуже оригінальний, нові образи... і зачерпати людину може небо, і сонце, і вітер, і підняти високо-високо, наскільки здатна сягнути уява...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 00:17:25 ]
Даруйте, Богданно. Не згода на не згоду...
Людина може почерпнути щось і в неба, і в сонця, і в в вітру. А ось її - тільки небо. Сонце - зігріти. вітер - підхопити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-02 15:12:14 ]
Дякую, Богдано, особливо - за розуміння.
Так, "зачерпни" - то означає щось близьке до "пригуби", але трохи інакше - "порятуй", "забери мене від мене, наскільки зможеш" - десь так.
Уклін вам.