ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Надлюдина - нелюд (з Овідієвих "Метаморфоз")
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Скасуймо! Забудьмо! Спалімо!
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
На денці океану
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Хто є хто
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Рік Червоного Вогняного Коня
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
Стоїть хата-ковчег...
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Калашник (1986) / Вірші

 Знання
Нема Знання, якого знають всюди.
Немає абсолютного вчення.
Але, лише його здобути прагнуть люди
Шукаючи в Науці навмання.

Нема ключа, що відімкне всі двері.
Нема дверей, що замкнені для всіх.
Але, лиш той, хто їх знайшов на стелі
Так часто підіймається на сміх.

Немає Істини, якої б не довели.
Не все доведене є істинним Знанням.
Бо Істини, самотні каравели,
Блукають по незвіданим морям.

Вони лиш сни, далекі і тривожні,
Зігріті мрією про будучність земну.
Але , без Віри Істини прожні,
Заплутані і схожі на ману.

Нема Знання, яке б жило без Віри.
Нема Знання, яке лиш Вірой дише.
Але, лиш той, хто дав Знання без міри
До нас говорить все тихіше.
15.10. 2006




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-06 04:00:58
Переглядів сторінки твору 12720
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.333 / 5.25  (3.884 / 4.84)
* Рейтинг "Майстерень" 4.212 / 5.25  (4.158 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2016.12.30 13:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Каганець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-06 13:38:33 ]
Вірш мене дуже вразив.
Повністю погоджуюсь:
Але, без Віри Істини прожні,
Заплутані і схожі на ману.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 11:28:04 ]
Велике дякую, автор старалась.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-06 14:25:39 ]
А хто дав Знання без міри?

У Вас тут щось не те з наголосами (вчення, довели), зі словом (будучність), з милозвучністю (лиш сни, незвіданим морям), із закінченнями (Вірой, незвіданим морям), з розиіром (у всьому вірші), з комами (декілька). І одруківка (прожні).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 11:26:03 ]
Творець, дав знання без міри, але дивлячись на те як вони застосовуються говорить все тихіше, хоч, суворо кажучи, це ми його не чуємо... З ритмою, пунктуацією і іншими особливостями тексту проблеми є, не заперечую, але я не маю філологічної освіти і я письменник, для мене викладена суть важливіша за крапки, коми і наголоси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 11:42:16 ]
Хм, а я думала, що Творець дав віру. Тому віруючі, не знаючи напевно, чи Він є, вірять Йому і в Нього.
Знання не вимагає віри, так само, як і віра знання.

Щодо "ншими особливостями тексту", як ви їх назвали, то, можливо, в прозі вони не відіграють такої ролі. Але в поетичних текстах усе це впливає на сприйняття, якщо воно, звісно, важливе для автора (йдеться не про крапки-коми, а про порушення очевидних речей).



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 13:50:16 ]
Ось ви, зараз, вірите в те, що кажете?... Слово вимагає осмислення, а одже елементарних знань. І хоч інформація тримається на логіці, логіка, тим не менш, у кожного своя. Віра - це також наша індивідуальна характеристика. Ніхто, грубо кажучи, не знає, що конкретно нам дав Творець, думати може хто завгодно і скільки завгодно... А що до постановки вірша, то коли б вам довелось обирати звук вірша чи його сенс, щоб ви обрали?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 14:05:02 ]
Щодо "постановки вірша", то я б обрала єднання звука і зміста, інакше можна читати прозу. Хоча і в прозі, як на мене, стиль і спосіб викладення не на останньому місці.
Можливо, це мої естетські забаганки )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:16:11 ]
Старається поєднати і автор. Ніхто важливість художнього не заперечує, як в прозі так і в поезії, але я проти суцільної техніки, вона ще нікому не допомагала, за необдуманого змісту. Хороший технік не значить поет. Творчість має мати рушійну силу, інаше це не творчість, а переливання з пустого в порожне, байдуже, в риму чи без неї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 20:38:53 ]
Хіба я казала про "суцільну техніку"? Іноді вірш бере щирістю чи музикальністю - без особливої техніки, просто завдяки особливому "порядку слів". У Вашому тексті мені поки що не помітно авторських одкровень - Ви просто перерахували відомі та іноді суперечиливі речі. Сподіваюсь далі знайти у ваших віршах цікаве.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 20:43:35 ]
Ви хоч самі зрозуміли, що сказали?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 21:20:39 ]
Шико, ви кому? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 21:53:53 ]
Ч.Ж., я впевнена, що Ірині ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:05:36 ]
Суть "Знання" і стоїть на парадоксах (Нема Знання яке жило б без Віри. Нема Знання яке лиш Вірой дише.) Я цей вірш коли писала ще логіку вивчала. В основі структури вірша стоїть логічний сіологізм, коли два протилежних твердження об'єднує трете. Вірш складний для сприйняття, згодна, але в цьому і особливість Знання, воно саме себе шифрує і не дається для розуміння тим хто його зрозуміти не готовий. Філософія, якщо вона є, ніколи не буває на поверхні, вона глибока в елементарних речах. Це шлях щукача істини, це шлях філософа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 21:08:26 ]
Ви знаєте, я теж вивчала і логіку, і філософію, але Ваш вірш не тому складний для сприйняття, що він типу мегарозумний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:18:48 ]
Це спосіб образити? Я не ображаюсь, нінакого, взагалі. І коли самим є чим похизуватись, моя вам порада, відійдіть від такої популярної сльозливої творчості і напишіть щось варте уваги хоча б на соціальну тему. Вивчати не значить знати і тимбільше розуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 21:27:39 ]
До чого тут образити? Мова про те, що перелічені вами - як автором вірша - логічні парадокси ще не є поезією. Розумієте? Це могло нею стати, якби ви - як автор вірша - запропонували неочікувані образи, чи метафори, чи рими. Наразі цього нема.
Тому аргументи "сам дурень" - несерйозні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:53:12 ]
Чому ви відповідаєте? Дуже цікаво... Аргументи, ні в тин, ні в ворота, по-вашому серйозні? Вірш такий самий текст як і будь-який, спочатку він має бути цікавим, а вже в який спосіб автор обирає сам. Нажаль немає ідеальної поезії і ніхто не знає як її досягти. Стандарти поезії всеодно, що стандарти душі. Автор має право на індивідуальність і на власне бачення світу, тієї чи іншої необхідності письма. Поезія має бути витримана в якихось рамках, але не треба рамки збивати в мертву точку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 21:54:48 ]
не відповідаю, бо не бачу сенсу. ми з Вами з різних планет


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 21:56:54 ]
Юлю, ти не зрозуміла :) Ірина думає, що я - це ти, бо відповіла замість тебе на її коментар :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:00:48 ]
я взагалі не дуже в"їхала в те, що думає Ірина, мабуть пора йти спати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:07:37 ]
Чому ж "ні в тин, ні в ворота" (зауважте, я утримуюсь у рамках ввічливого ведення діалогу на відміну від вас)? Аргументи "залізобетонні": вірш банальний за замістом і слакий технічно. Конкретика вже указано в попередніх коментарях. Це перше.

Друге. Якби вірш був "таким самим текстом, як і будь-який", він би нічим не відрізнявся від інстркції зі збирання унітазів (наприклад) або методичних рекомендацій для стоматологів і т.ін. Мабуть, все ж таки, в поезії є дещо, що має її відрізняти.

Третє. Настільки яскраве несприйняття критики свідчить про те, що автору є над чим подумати, крім віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:56:08 ]
Коли з різних планет, чому не знаючи броду полізли у воду?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:00:12 ]
нічо, я висохну


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-07 21:59:19 ]
Ірина бачить різні способи мислення, але не розуміє синхронності дій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-07 22:11:25 ]
то Ірина ще не розібралась із системою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 18:52:31 ]
Я готова до критики, але я прагну почути зважені і справедливі аргументи на користь тієї ци іншої думки, і будьте готові, що критику я десять разів перевірю на істиннисть. Як на мене дана розмова переходить в площину емоцій: випади на рівному місці, прояви інтектуальної стервозності і бажання бути правою будь-що, будучи глухою до співбесідника. Це, знаєте, дуже вплаває на іститтість тверджень. Не робіть свої проблеми моїми, будь-ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 19:09:41 ]
Якщо розмова і переходить у площину емоцій, то виключно з вашої ініціативи.

Які "зважені і справедливі аргументи" вам потрібні, щоб довести, що перелічені мною у своєму першому коменті є вагомими недоліками? Згрупую їх ще раз: банальний зміст + неохайна форма. Вкупі це не є поезією.
Буває виключення, коли навіть при банальному змісті вірш бере філіграністю форми. Або навпаки - зміст такий глибокий, що на технічні вади не звертаєш уваги. У вас, на жаль, поки ні те, ні те.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Калашник (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 20:13:24 ]
Мій вірш в процесі розмови стає все гіршим. Це факт. Так можливо й не ньому річ? Вам немає що сказати по моїм зауваженням, ви їх переводите в науково-літературну форму, можна подумати мій вірш винен в тому, що дискусії немає, а є одне велике бажання дістати апонента.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 20:22:34 ]
Ні, не стає, він був таким спочатку.
Боже, сама собі дивуюсь - звідки в мене стільки терпіння? :))
Добре, Ірино, досить. Бачу, Ви ще не готові до конструктивних дискусій, тому збережу ваш і свій час.
Успіху, шановна Опонентко.