ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Михайло Закарпатець (1971) / Вірші

 Вигнані з раю
Образ твору Простягнуте,
мов доля, рученятко…
(Хто ти, мала?
І де твоя рідня?)
Як вигнане
із раю янголятко,
гріхи чужі
спокутує щодня.

Крильцятам
вже не вистачить пір”їнок.
Дбайливих рук
не гріє вже тепло.
Чи заплете
в косичку хтось барвінок?
На нічку
поцілує у чоло?

Болить душа.
І вже не грає скрипка.
Скорботний жаль
у серце - ніби ніч.
Я не втішав.
Бо обірвалась нитка.
Лиш повні болю очі -
віч-на-віч...

Контекст : На вірш Софії Кримовської "Жебрачка"


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-08 01:18:07
Переглядів сторінки твору 13313
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.874 / 5.5  (4.782 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.567 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.09.15 23:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:14:04 ]
Була свідком... та усі ми не раз ставали свідками таких картин. Але згадалося чомусь під час читання, як одного зимового вечора, багато-багато років назад, на автобусній зупинці одна п"яна горе-мати відштовхувала від себе маленьку, може трирічну дитинку, наказуючи сидіти на підніжку зачиненого старого кіоску, і чекати, поки вона повернеться... А тим часом йшла кудись з двома такими ж п"яними чоловіками. Дитина заходилася плачем, чіпляючись за спідницю, а вона грубо штовхала її без тіні жалю... Мале, скоцюрбившись, гірко плакало коло покинутого кіоску, і жодна жива душа не підійшла до тої нещасної дитини. Не підійшла чомусь і я... А цей тяжкий спогад і до нині терзає мою душу - чому я не підійшла до тої дитини, чому не забавила, не пригостила бодай цукерком чи булочкою, котру можна було купити поряд і віддати тій змерзлій, маленькій, нещасній і покинутій істоті? Звичайно, що мати по неї повернеться, бо, судячи з неохочого, але все таки приреченого послуху дитини видно, що так уже бувало не раз. Але совість моя досі не дає мені спокою за те малодушне дике заціпеніння, вилите у звичайнісіньку байдужість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:28:23 ]
... у мене немає слів... сьогодні ввечері, коли забиратиму з садочка свою донечку, обійму її міцно-міцно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 10:17:45 ]
Колись написалось:

Не кидАйте, матері, своїх дітей.
Не кидайте їх – вони ж бо діти…
Не калічте черствістю своєю
Ці невинні душі – Божі квіти.

Не кидайте, матері, своїх дітей.
Не губіть маленьке, щире серце,
Очі спраглі маминих очей –
Ці любові повнії озерця.

Щоб не лився сумом щирий біль
На сирітську подушку щоночі,
Коли сняться крихітці малій
Мамині ласкаві, добрі очі.

Не легка є материнська доля,
вервичка недоспаних ночей,
Пригорніть до серця сина, доню
Не кидайте, матері, своїх дітей…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:39:12 ]
Спасибі, Юлю. Хоча б для цього вашого теплого вчинку варто було писати читаного вами вірша.. Здоров"я вам обом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:35:48 ]
...так, Лесю, можна спробувати уявити - як це боляче згадувати... картина вималювалася, як жива і боляче надто... Скільки жорстокості в світі - часто не поміченої, не відфіксованої, не сповіданої, не відмоленої ніким, яка лягла незагойним струпом на ніжну дитячу душу і буде там завжди. Дякую вам за чуйність і не мучте себе тим, що не підійшли. Ви ПОСПІВЧУВАЛИ. А це вже немало. Одна біль розділилася на дві і дитинці, можливо, стало легше. Хочеться вірити в краще. Спасибі вам за вірш і відгук...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:45:55 ]
Не було б у нас стільки байдужості у світі, Аделечко, може й не було таких явищ, як п'яна мама...Серце болить після Михайлового вірша, а ще більше, після Вашого коментаря.Хотіла йти на обід додому, очі мокрі, червоні, а надворі вітер... А через той випадок, Аделечко, не ятріть собі душу, Бог завжди дає шанс виправити те, за що ми себе картаємо. Ще і Вам на долі трапиться дитинча, якому стане в нагоді Ваша допомога... Цілую і Вас, і Юленьку, поцілувала б Закарпатця, але для чого мені лишні проблеми?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-08 09:44:57 ]
Дуже гарний, Михайле , вірш. Тільки закінчення віч-на-віч має інший наголос ніж ви подаєте, тому треба в таких випадках виділяти ту голосну літеру яку ви акцентуєте: Віч-на - вІч. Я надіюся ви мене зрозуміли. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:37:21 ]
Дякую, Володимире. Я і сам відчуваю це - але поки що не приходить на думку іншого прийнятного варіанту. Спасибі, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 11:09:14 ]
Чуйно написали, щемно!
Коли прочитала коментар Адель то взагалі розплакалась. Дякую за вірш, який викликає бурю емоцій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:06 ]
Дякую і вам, Тетяно. Хотілося б, щоб емоції були тільки світлими, чого вам і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 11:24:46 ]
Боляче, однак правдиво. Сильно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:41:41 ]
Дякую, Мироне, за підтримку. Удачі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Ріхтер (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 12:33:06 ]
дуже боляче читати ;((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:42:38 ]
Хай цей світ стане кращим. Не сумуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-08 16:31:23 ]
Назва вірша дуже красива, сильна.
Серце крає, дуже крає. А як згадаєш, коли йдеш по місту, десь пірнеш у підземний перехід, а там таких "вигнанців раю" під кожною стіною сидить з простягнутою рукою. І стає страшно...Боже! Що ж ви люди, робите таке!!!!!???? Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!
Державі глибоко наплювати на її громадян і майбутнє, тому так і живимо.
Але ж, люди, якщо копнути глибше, то бачимо іншу сторону медалі.
ЦІ дітки-сирітки спокутують гріхи своїх горе-батьків. Які не захотіли брати на себе відповідальність. Або які апатично-пофігистично відносяться до життя і постійно бухають чи сидять на іглі, тому діти і йдуть із дому.
Проблема безпритульних дітей криється у тому, що люди не хочуть брати на себе ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ за свої вчинки; відсутність сексуального виховання у школах; дорога вартість засобів контрацепції; дорога освіта; дорогий одяг; дорога їжа...
І цей перелік не є вичерпним, тут писати і писати ще! Держава винна в тому, що не турбується про своє майбутнє, бо діти - це наше майбутнє!
Що трохи мати уявлення про наше майбутнє, достатньо глянути на наших дітей. Гляньте! І що ви бачити, Вас влаштовує таке майбутнє, гріє душу така перспектива?????


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:09 ]
... згоден, Палагеє, всією душею! Справді, головне - відповідальність за свої вчинки. В усьому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 12:28:21 ]
"Та нема до кого звернутись, бо і сам проходиш повз! А що робити!" - як що? щось більше, ніж охи-ахи під віршем. Наприклад, зібрати одяг, книжки, їжу і передати в будь-який дитячий будинок. Або хоча б нагодувати ту конкретну дитину, яка "простягає до вас крильцята-ручки". Це буде більш відповідально і морально, ніж балачки про дороговизну конрацептивів і абстрактну відповідальність батьків і держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-02-08 16:44:52 ]
Болить душа...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-10 22:45:34 ]
Дякую, що зайшли і підтримали цю болючу тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 22:59:17 ]
не знаю..можливо тому що соціально-орієнтовану поезію сприймаю як метелика-одноденку, але - не торкає. най вибачає автор. у мене є друзі - луганські літератори, які кожен свій захід вправно організовували як такий, що заохочує бажаючих зібрати кошти на користь чи то сиріт чи інших дітей-маргиналів. гадаю, вони робили і роблять добру справу..
а сенс аналогічних поезій? зворушити ще не-зворушених? "крильцята-рученятка".. зменшувально-пестливі суфікси і певна патетика - на який результат впливу розраховує автор окрім окремих персональних читацьких рефлексій?
Михайло, вибачте. Цей коментар не є критикою..швидше спробою зрозуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 00:10:50 ]
... та будь-ласка. Я не претендував і не розраховував "впливати на аудиторію" цим віршем. Тим більше - не мав наміру "збирати кошти" чи інші дивіденди. Це - зріз моєї емоції. Сенс? ...можливо, його і не було. Він з"явився разом з нелегким спогадом Адель, який розділили інші, бажанням матері ще раз обняти і приголубити свою дитину, з щирими емоціями Палагеї (персональні читацькі рефлексії?) Звичайно, ви маєте право на свою думку з приводу цього всього. Не певен, що поділяю її. Дякую за небайдужий візит. Щасти вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:42:08 ]
Михайле, не переймайтеся, - порсто той, хто не має дітей - не зрозуміє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 12:30:45 ]
2 Юля Ш.: до чого тут це? оті "вигнанці" теж не з пробырки наче взялись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:38:28 ]
«Інші дивіденди» як і гроші це якраз суттєва допомога отаким знедоленим дітям як на мене. Адель у коментарі говорить про те, що ми всі часто буваємо малодушними у своєму заціпенінні перед життєвими реаліями і розуміє, що цукерка або булочка були б доречнішими, аніж мовчазне співчуття. Саме тому я і запитала про сенс написання соціальної поезії, бо вона, як і будь-яка громадянська лірика, самим своїм існуванням націлена на вплив на колективну свідомість. Коли людина працює із незахищеними верствами населення, то знає, що діти та підлітки які змушені жебракувати, таке зворушливе співчуття як-от у Вашій поезії трапляється сприймають агресивно, подекуди із певною відразою, бо на це є ряд суто психологічних причин. Тобто повірити у написане і перейнятися ним можуть люди далекі (і це щастя, що далекі!!) від проблеми, про яку йдеться.

Але якщо тут ми маємо справу із просто зрізом емоцій і не більше, то питання про глобальний сенс було надто глобальним, вибачте за тавтологію. Щасти і Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 15:05:17 ]
Чоррі, ну-мо я поясню до чого тут це.)) людина, яка постійно робить оточуючим зауваження щодо некоректності обговорення особистості, а не текстів, дозволяє собі похабні, невигадливі як граблі, натяки на щось, чого вона апріорі знати не може, втручаючись таким чином у приватне життя, демонструючи жахливу некомпетентність у справах етики спілкування на будь-якому ресурсі. Продукування чуток і домислів, махровий тролізм у реальному житті не кожен собі дозволить - інстинкт самозбереження заважає, а у віртуаліях - запросто. Зрештою, це навіть кумедно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:21:24 ]
Для Юлія Бро:

А який результат впливу такої поезії Ви очікуєте?
І чи можна очікавти якихось результатів від поезії?
Хто знає?

Автор відкриває свою душу, ділиться тим, що крає її чи окриляє від щастя. Михайло поділився власними переживання стосовно "вигнанців раю", наврядчи він писав це з якоюсь конкретною метою.
Ті до кого можна достукатись, вже знають, а ті, до яких ні - там хоч кувалдою гили по голові, а результату не буде. Сердце кам"яне, душа у вигнанні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:47:57 ]
Палагеє, я там вище спробувала пояснити щодо результатів впливу. А чи можна очікувати якихось результатів від поезіЇ це зовсім НЕ риторичне питання. Будь-яке мистецтво у своїх першовитоках окрім естетичної цінності мало виховну і розвиваючу функції. Це вже потім з’явилася парадигма "мистецтво заради мистецтва" або "мистецтво як річ в собі". Але ж громадянська лірика якраз не є мистецтвом заради мистецтва, тому, як читач, я очікую від поезій цього жанру такої достовірності та сили впливу, такого зваженого і продуманого ментального поштовху, який змусить не лише пустити скупу сльозу, а й знайти практичне застосування власній гуманності. Найкращі зразки громадянської лірики здатні хвилювати нас незалежно від часу, якому вони призначались. Оце, власне і всі очікування:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:30:32 ]
До Чорнявої Жінки:

Ви праві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:25:25 ]
Хочу і я сказати кілька слів стосовно теми вірша та стосовно того, на кого він може мати позитивний вплив.
Гадаю, що кожен з нас, кого час від часу навідує натхнення до написання віршів знає, як воно приходить. Адже найчастіше за покликом душі,серця, а вже рідше з виважених, тверезих міркувань. Тому здається мені, що автор у даному випадку якраз "діяв" за покликом серця. І це добре, бо на мою скромну думку, такі вірші щирі і знаходять такий самий щирий відгук у серцях читачів.
Щодо того, яка користь з такого вірша - гадаю, вона таки є. Бо він змушує стрепенутися наші "зачерствілі" серця, і стати добрішими, терпимішими, співчутливішими не лише на словах, а ще й конкретними діями, як от простягнути руку допомоги комусь із безлічі знедолених тими, чи іншими життєвими причинами. І правильно каже пані Люба, зробити це не так вже й складно, варто лише захотіти. Ось може такі вірші й спонукають нас згадати про те, чого ми так ретельно намагаємось не помічати довкола себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-02-15 19:11:41 ]
Важка тема... вчепила не тільки мене.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-11 22:23:33 ]
Спасибі всім читачам і гостям моєї сторінки за небайдужість і змістовні коментарі, за дискусію, за увагу. Кожен бачить своє, кожен має свою думку - і це прекрасно, бо ми кожен - особистість. Дякую за те що завітали і відгукнулися - по-своєму - на ці прості рядки. Успіху всім і добра.