ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
* * *
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
* * *
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
***
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
В любистку
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
* * *
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Група крові
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, наче тополь в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
***
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Дай знать
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Туманність
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
Вірші для дітей
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Тернопіль. 10 днів по тому
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Час марних надій (серед падолисту)
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Мов Подорожній Камінь (Bob Dylan)
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
* * *
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже...
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
***
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Книги - як люди
Образ твору Книги – як люди.
Бояться самотності й болю.

Книги – як люди.
Читають... людей по очах.

Книги – як люди.
В них різні характери й долі.

Книги – як люди.
У кожної – вік свій і шлях.

Книги – як люди.
Народжуються і вмирають.

Книги – як люди.
Подібні до свого творця.

Книги – як люди.
Також воскресіння чекають.

Книги – як люди.
Їм надто гірке – забуття!

2010




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 09:17:26
Переглядів сторінки твору 7067
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 09:56:26 ]
Ой, як я згодна з Авторкою... Я, Любонько, пам'ятаю історію кожнінечкої книжки зі своєї домашньої бібліотеки, де я її купувала, за скільки, скільки зверху дала, що мені за макулатуру до неї в нагрузку дали, а є такі книги, що здавали ми з чоловіком по двадцять кілограмів макулатури, щоб мати можливість купити улюблену книгу... Ми з Вами добре пам'ятаємо ті часи, тому й, напевно, книги для нас, як члени сім'ї. Гарно написано, щиро... Зачепило.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:19:49 ]
Треба їх в електронну форму... )))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:28:31 ]
Очень актуальная тема.
Ибо превалирует тенденция к иным носителям информации, которым свойственно устаревать быстрее, чем они изнашиваются. О флоппи дисках я могу только догадываться, лазерные - и те устаревают. Прочие жесткие имеют свойство приходить в негодность.
А однажды что-нибудь случится с каким-нибудь всемирным сервером. Новые люди, которые сменят нас, не увидят даже скальной живописи, а если увидят, то ту, которой удастся сохраниться.
Хотя, по большому счету, всему приходит конец.
За народами майя последуют народы и октября.

Удач-дач-дач в этой жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 10:42:33 ]
Слухайте, Вам вдалося щойно мене злякати, Алексію.) Мої ж всі вірші зараз - в електронній формі на серверах.) Терміново йду переводити на папір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:21:42 ]
И у меня тоже. Причем - только лишь здесь. Я их даже не регистрирую, как где-то у кого-то здесь видел.
Можно попросить знакомого космонавта забросить пару книжек на Луну. Жаль будет, если все пойдет прахом.
Можно напечатать книжки, которые потом покрыть ламинантом. Но лучше всего, это, конечно же, пирамида, скифский курган или хотя бы склеп.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:48:11 ]
Файно, Любо! Сподобалася побудова, рідко так зустрінеш.По змісту все - суща правда.І фраза "Книги – як люди" - дуже вдала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:50:42 ]
Якось побачила ветху книгу, потріпану, зачитану-перечитану, "списану" на знищення... Мене тоді як струмом вдарило. Миттєво виникла аналогія, а потому народився цей вірш. Ту книгу я врятувала, подовжила їй життя. Та чи надовго? І скільки таких вже у Забутті? Дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:52:28 ]
Електронна форма книги - це все одно що робот у людському світі. Начебто все є. А душа?
Дякую, Олю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:54:15 ]
Бачу, Алексію, ми розуміємо одне одного. Мені близькі Ваші побоювання. Теж над цим замислювалась. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:09:23 ]
Дякую, Іване. Думаю, така побудова зумовлена змістом.(Хоча я спеціально таку побудову не замислювала).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:25:08 ]
Мене теж зачепив за живе цей вірш, Любо. Для мене книга - це, насамперед, видання на папері, яке можна погортати, вдихнути запах фарби і ще чогось близького, рідного... В оформленні, в тексті, шрифті, розмірі, ілюстраціях - в усьому просвічується шаноблива повага до того, хто візьме цю книгу в руки.Так що вірш в тему сьогодення. Електронна форма книги - це сучасно, доступно. Але наша душа все-таки у звичній для нас книзі.Отож і я з Вами переживаю Вашимирядками: "Книги - як люди. Їм надто гірке забуття". Спасибі за чудовий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:48:59 ]
А дійсно, книги, як і люди - різні бувають! Спасибі за гарну тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:55:37 ]
А люди бывают - сущие книги.
Кстати, у вашего соотечественника из нашего клуба "Что? Где? Когда?" туалет граничит с домашней библиотекой. Ему потом в России прямую кишку в нужное место вправляли. Не знаю, насколько это правдиво, но доктор мне показал свои руки, сказав, что именно этими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:57:13 ]
Зато он (этот клубный знаток) называется "ходячей книгой". Не знаю, насколько это так, но ему известно ВСЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:08:13 ]
Ви, Алєксій, про Бурду?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:32:18 ]
Вам спасибі, шановний п.В'ячеславе. Ви озвучили те, що я думаю і відчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:34:11 ]
Дякую щиро, пані Тетянко, що завітали. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:49:20 ]
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 16:13:58 ]
А все ж, гадаю, друковані книжки не відійдуть у забуття. Лише вони мають свою душу-долю, вони як артефакт, кращі- твір мистецтва, а електронні - роботи, ви правильно вказали. Як завжди у вас актуальна, іноді трішки болюча тема і гарний виклад. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 16:18:20 ]
Дякую за розуміння, Зорянко і Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:15:39 ]
Немає слів. Адже автор скзала все. Мовчки гратулюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:51:33 ]
Погоджуюсь з Володимиром, бракне слів. Вірш просто чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:28:00 ]
Дякую щиро, Володимире і Адель!