ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
* * *
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Діти еліти (Співає Україна)
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
КАНІВЩИНА
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
Висить Ябко -- Альбом Теревені від Зеня
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан (Procol Harum)
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Жовтень
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
* * *
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
Розмова з читачем
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
***
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Думки про нездале – 6
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
З голосу ЕЗОПА
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Нічого такого...
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Панахида
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Над прірвою
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 Книги - як люди
Образ твору Книги – як люди.
Бояться самотності й болю.

Книги – як люди.
Читають... людей по очах.

Книги – як люди.
В них різні характери й долі.

Книги – як люди.
У кожної – вік свій і шлях.

Книги – як люди.
Народжуються і вмирають.

Книги – як люди.
Подібні до свого творця.

Книги – як люди.
Також воскресіння чекають.

Книги – як люди.
Їм надто гірке – забуття!

2010




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-02-11 09:17:26
Переглядів сторінки твору 6970
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 09:56:26 ]
Ой, як я згодна з Авторкою... Я, Любонько, пам'ятаю історію кожнінечкої книжки зі своєї домашньої бібліотеки, де я її купувала, за скільки, скільки зверху дала, що мені за макулатуру до неї в нагрузку дали, а є такі книги, що здавали ми з чоловіком по двадцять кілограмів макулатури, щоб мати можливість купити улюблену книгу... Ми з Вами добре пам'ятаємо ті часи, тому й, напевно, книги для нас, як члени сім'ї. Гарно написано, щиро... Зачепило.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:19:49 ]
Треба їх в електронну форму... )))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 10:28:31 ]
Очень актуальная тема.
Ибо превалирует тенденция к иным носителям информации, которым свойственно устаревать быстрее, чем они изнашиваются. О флоппи дисках я могу только догадываться, лазерные - и те устаревают. Прочие жесткие имеют свойство приходить в негодность.
А однажды что-нибудь случится с каким-нибудь всемирным сервером. Новые люди, которые сменят нас, не увидят даже скальной живописи, а если увидят, то ту, которой удастся сохраниться.
Хотя, по большому счету, всему приходит конец.
За народами майя последуют народы и октября.

Удач-дач-дач в этой жизни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-02-11 10:42:33 ]
Слухайте, Вам вдалося щойно мене злякати, Алексію.) Мої ж всі вірші зараз - в електронній формі на серверах.) Терміново йду переводити на папір.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:21:42 ]
И у меня тоже. Причем - только лишь здесь. Я их даже не регистрирую, как где-то у кого-то здесь видел.
Можно попросить знакомого космонавта забросить пару книжек на Луну. Жаль будет, если все пойдет прахом.
Можно напечатать книжки, которые потом покрыть ламинантом. Но лучше всего, это, конечно же, пирамида, скифский курган или хотя бы склеп.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:48:11 ]
Файно, Любо! Сподобалася побудова, рідко так зустрінеш.По змісту все - суща правда.І фраза "Книги – як люди" - дуже вдала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:50:42 ]
Якось побачила ветху книгу, потріпану, зачитану-перечитану, "списану" на знищення... Мене тоді як струмом вдарило. Миттєво виникла аналогія, а потому народився цей вірш. Ту книгу я врятувала, подовжила їй життя. Та чи надовго? І скільки таких вже у Забутті? Дякую, Патаро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:52:28 ]
Електронна форма книги - це все одно що робот у людському світі. Начебто все є. А душа?
Дякую, Олю, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:54:15 ]
Бачу, Алексію, ми розуміємо одне одного. Мені близькі Ваші побоювання. Теж над цим замислювалась. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:09:23 ]
Дякую, Іване. Думаю, така побудова зумовлена змістом.(Хоча я спеціально таку побудову не замислювала).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Романовський (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:25:08 ]
Мене теж зачепив за живе цей вірш, Любо. Для мене книга - це, насамперед, видання на папері, яке можна погортати, вдихнути запах фарби і ще чогось близького, рідного... В оформленні, в тексті, шрифті, розмірі, ілюстраціях - в усьому просвічується шаноблива повага до того, хто візьме цю книгу в руки.Так що вірш в тему сьогодення. Електронна форма книги - це сучасно, доступно. Але наша душа все-таки у звичній для нас книзі.Отож і я з Вами переживаю Вашимирядками: "Книги - як люди. Їм надто гірке забуття". Спасибі за чудовий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 11:48:59 ]
А дійсно, книги, як і люди - різні бувають! Спасибі за гарну тему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:55:37 ]
А люди бывают - сущие книги.
Кстати, у вашего соотечественника из нашего клуба "Что? Где? Когда?" туалет граничит с домашней библиотекой. Ему потом в России прямую кишку в нужное место вправляли. Не знаю, насколько это правдиво, но доктор мне показал свои руки, сказав, что именно этими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 11:57:13 ]
Зато он (этот клубный знаток) называется "ходячей книгой". Не знаю, насколько это так, но ему известно ВСЕ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 12:08:13 ]
Ви, Алєксій, про Бурду?..;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:32:18 ]
Вам спасибі, шановний п.В'ячеславе. Ви озвучили те, що я думаю і відчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:34:11 ]
Дякую щиро, пані Тетянко, що завітали. Щасти Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 14:49:20 ]
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-11 16:13:58 ]
А все ж, гадаю, друковані книжки не відійдуть у забуття. Лише вони мають свою душу-долю, вони як артефакт, кращі- твір мистецтва, а електронні - роботи, ви правильно вказали. Як завжди у вас актуальна, іноді трішки болюча тема і гарний виклад. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 16:18:20 ]
Дякую за розуміння, Зорянко і Оленко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:15:39 ]
Немає слів. Адже автор скзала все. Мовчки гратулюю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 18:51:33 ]
Погоджуюсь з Володимиром, бракне слів. Вірш просто чудовий!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 19:28:00 ]
Дякую щиро, Володимире і Адель!