ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Вікторія Осташ (1972) / Вірші

 життя. фрагменти
вже скоро сорок майже всі живі
хоч кілька друзів – в темнім потойбіччі
пустелі сходжені з царем у голові
і вороги упізнані в обличчя

ще кілька років формул і кліше –
і справжнє вистигне заскочене на зламі
щоразу все виразніші мішені
з нас творить світ настояний на твані

тепер не страшно – ні людей ні снів
лише себе боїшся (зовсім трохи)
аби устиг – зіскочити без слів
з підніжки загрубілої епохи


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-02-12 09:52:16
Переглядів сторінки твору 9938
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.160 / 5.92)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.895 / 5.82)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.701
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.05.29 02:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:04:25 ]
От молодець!
Щось ми на одній ритмохвилі з Тобою, "Старушка"...:):
http://maysterni.com/publication.php?id=57976

Старий поет зустрів ще молодим
Своєї пісні вічні іменини…
Це ж не туман.
Це вже осінній дим
Поламаного полум’я калини.

;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:14:52 ]
Від Молодця чую!

А хвилю твою, "Старюганчику", уже відвідала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:34:03 ]
Чудово оформлені життя фрагменти.
...але я вірю – розквітає мак... -і я вірю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 10:38:24 ]
Спасибі, Володимире! ...за віру - особливо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 11:54:32 ]
Я знав, що Ти бистра. як чайка, але не думав, що настільки... :)
Дякую.
Буду в Києві - дамся.

До зустрічі.
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:09:42 ]
ДО зустрічі...

Спасибі за чайку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:01:02 ]
PS.

Оце файно:
уже не страшно – ні людей ні снів
лише себе боїшся (зовсім трохи)
аби устиг – зіскочити без слів
з підніжки загрубілої епохи

Готуй нову книжку.
Так і бить... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 12:10:10 ]
а про книжку - то я так... іще до того далеченько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2011-02-12 13:20:27 ]
Вікторіє, Ви, як завжди, зачаровуєте мене глибинністю і філософським напрямом своїх творінь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 13:50:31 ]
Дякую, Тетяно! У Ваших творах не менше приводів для зачарування... А все одно приємні добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Рожко (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 14:24:05 ]
перечитав декілька разів (найкращий показник, що сподобалось)
глибоко


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:08:44 ]
Дякую, Серже! Потішена, що сподобалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 14:27:31 ]
Вже згодом сорок вісім, не йму віри.
І друзів більшає у темнім потойбіччі...
Лиш біль від втрат в душі не має міри,
Хоч розумію всі, нажаль, не вічні.:-(((
Дуже важко писався коментар, свіжа рана від таткової смерті і вже однокласників четверо немає... Важко, Вікторіє, але щиро дякую, що не даєте нам черствіти душею. Дай Вам Бог! Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:11:49 ]
Спасибі, Патарочко, що написали-таки цього коментаря! Мені теж воно болить (дідусь, дві бабусі, кілька близьких друзів, улюблені викладачі...), тому й пишу...
І Вам - Божої підтримки! Щиро - Вікторія


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 14:44:42 ]
До попередніх коментів щось додати важко - філософія і глибина. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:12:41 ]
Спасибі, шановний Іване, за підтримку і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-02-12 21:03:51 ]
Читалося на одному подиху. Мабуть, так і писалося. Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:13:53 ]
Спасибі за відвідини і теплий відгук, Лесю!
Писалось у кілька "захОдів", загалом три дні, але на одній хвилі, справді...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:12:52 ]
У кожного, мабуть, є свої "Рубікони". Добре про це помислити на березі. Але переходити все одно доведеться :)
Другий фрагмент багатоплановий такий. Хоча щодо епохи в мене свій погляд.
А в четвертому чую відголоски цієї неоднозначної історіїї з Л.К.

У ваших віршах, Віко, щось змінилось. І це "щось" мені подобається :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:48:23 ]
Дякую, шановна ЧЛ!
Приємна Ваша оцінка цього вірша!
Щодо другого фрагмента - він мене теж найбільше "влаштовує".
У четвертому - так, правильно прочитали (щодо Л.К.). Історія справді неоднозначна, тим більше, що мало хто ту фразу про "криголами і болото" з вуст самої ЛК почув, тож висновків остаточних не робитимемо... мене вразило найбільше, що усе, крім себе, багатьма людьми вважається болотом... хто це визначає? (тут я вже узагальнюю,звісно!)

Щодо змін у моїх віршах - то вони завжди відбувалися... Потішена, що помітили, і що подобається!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:21:33 ]
Вікторіє, сильна річ, глибока!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:49:55 ]
Спасибі, Юліє! Від Вас - удвічі приємніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 22:58:28 ]
Глибока, яскрава, образна, емоційна. Дякую, зачепило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:50:53 ]
Дякую, п. Василю! Прагну до вдосконалення...