ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.

Євген Федчук
2026.09.17 19:19
Про Миколу Щорса
Скільки було тих «героїв» всілякого штибу,
Що вважалися від чогось українці, ніби.
То Хрущова українцем москалі вважали,
Через нього Україні Крим «їхній» віддали.
Брєжнєв також «українець», бо там народився.
Хоча б хтось у його паспорт просто подивив

Юрко Бужанин
2026.09.17 16:48
***
Цей светрик червоний я бачу у снах,
В душі потайних переливах –
Так, ніби щасливих подій альманах,
Гортаю у смутку тужливім.

Хоч пам’ятний образ – звичайне вбрання,
Чому він запав отак в душу,
Що погляд уявно на ньому щодня?..

Артур Курдіновський
2026.09.17 15:22
Згадай мене (рондо)
Згадай мене у білосніжнім січні,
Послухай, як мовчить холодний рай.
Благаю, збережи старий наплічник,
В якому залишається навічно
Моїх надій незібраний врожай...
Поезію у світі прозаїчнім
Згадай...

Борис Костиря
2026.09.17 12:57
Жінка
Жінка завжди дивиться на обрій,
Виглядає лицаря із тьми,
Та чомусь героїв завжди обмаль
У оскалі лютої зими.

Жінка завжди дивиться за обрій,
У майбутнє, ніби дивний сад.
У розрусі і безумстві оргій

Сергій Губерначук
2026.09.17 11:16
Огляд віршів, на які створено пісні і відео (3)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Стрічай мене, весно!
Образ твору Стрічай мене, весно!
Я знову до тебе прийшла.
Крізь болі й тривоги,
багряні і білі завії.
Я в буднях щезала,
а ти й поза часом – була.
Тому що не бути
у світі – не можеш, не вмієш.

Стрічай мене, весно! –
з негоди, розлуки, біди –
підсніжником першим
і вітру поривом спонтанним.
І гамом пташиним,
і цвітом, що зронять сади,
і смутком, – що… може,
приходжу до тебе востаннє.

2004(2011)




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-03-01 08:41:27
Переглядів сторінки твору 9346
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.730
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 09:37:51 ]
З весною Вас, Любо, дай, Боже не останньою! Тепла Вам у душі і щирого весняного сонечка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 09:52:52 ]
Люблю Ваші вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-01 10:34:57 ]
А чому таке сумне закінчення? Бо щось справжнє, як синій птах, ніколи не залишається з нами назавжди?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 11:49:35 ]
Дякую, Адель. Взаємні втання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 11:50:21 ]
Дяка, Юліє. Приємно... і взаємно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 11:54:44 ]
Ну, Любо - вразила...
Такої печальної віршованої зустрічі вісни я ще не бачив.Відчуття від твого вірша приблизно таке:
Йдеш по вулиці.Сонечко світить, горобці цвірінчать, струмки біжать, з дахів капає. Ти мимоволі прискорюєш крок, поспішаючи їй - весні - назустріч. І раптом - бабах! Величезна бурулька відірвалась і падає з верхнього повершу прямо на тебе. Ти падаєш, в голові паморочиться. Приходиш до тями і думаєш:"Здається не на смерть, але добряче прибило".І це - радує!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 12:00:43 ]
Щось таке, Олю. Це вірш про прихід до весни не так на фізичному (хоч і це теж, ми ж не знаємо, яка саме весна виявиться для нас останньою), - як на душевному рівні. Якось з літами все важче ту весну пробуджувати у собі, якось буденно і заклопотано проходиш (пробігаєш) мимо. Чи то весна вже приходить до юних? Але не все ще втрачено. Цей вірш про те - що є ще душевні сили вирватись із полону буденщини і рутини, і таки прийти до весни. Але... як буде наступного разу? Тому весні, я думаю, має бути трохи сумно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 12:05:09 ]
Привіт, Олександре. Розсмішив. Дякую! Читай пояснення до вірша у коментарі-відповіді Олі Ляхоцькій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 12:22:23 ]
З весною, Любо!Гарно написано. Цікаво - ми звикли, писати, що весна приходить до нас. А ти так вдало, по новому " я знову до тебе прийшла". Дуже ніжно, лірично і зі смутком.Згоден з Олександром - вражає.
Але прошу - заміни останній рядок. Будь ласка!Наприклад на:
"розвіється з сонечком раннім..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 12:38:22 ]
Іване! Не спокушай мене... Це вже буде не той смуток, не мій... А твій - хай "розвіється з сонечком раннім"! Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 12:45:12 ]
Та я не спокушаю, Любо. То Весна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 15:58:07 ]
З весною вас, Любове! Хай не одну ще весну пишеться і читається нами тут на ПМ хорошу поезію.В тому числі і вашу!)))Бо вона хо-ро-ша!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-03-01 15:59:19 ]
Трошки неправильно побудоване речення, але, я думаю, ви мене вибачите і зрозумієте правильно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-01 16:58:29 ]
Стрічай ЇЇ, весно, бо я вже на щастя зустріла!;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 15:33:30 ]
Дякую, Володимире. Взаємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 15:34:23 ]
Дякую, Патарочко! Ми - зустрілися!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 19:54:28 ]
Любочко, сонячний вірш, справжній, осяяний, ніжний!
Так багато сказано поміж рядків. Ніби людина чекає весну, щоб забути біль.
Дякую!!! З теплом,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-02 20:02:36 ]
Дякую, Тетянко, за прочитання між рядків. Весняного Вам настрою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-03-02 20:10:54 ]
Дякую, Любо, за настрій! Ось саме такі променисті вірші, як Ваш його піднімають!
І Вам натхнення та сонця!!!
Сердечно,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-03 05:39:37 ]
Гммм,
Схоже, зважаючи на роки публікації, Любове, що те `востаннє` уже триває сім років - і це кул:)
Дуже весняно-настоєвий вірш - настановлює на розродження власних.
***
А хто нам Любові надише?
Відлунює світ - Бенедишин!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-03-03 19:15:06 ]
Дійсно - уже сім років... а я навіть над тим не замислилась... Дасть Бог, буде ще сім разів по сім.

Дякую за мініекспромт, ЛЮ (таки відомстив!), щоправда до мене самої та луна ще не докотилася.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-03-08 19:01:13 ]
це солодка помста, медоносна... хіх... дійде та луна... обов`язково... на колінах доповзе :)