ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Проза

 (хрестик)
Образ твору Цих дівчат знаходили мертвими в різних місцях, містах; містики не було, небо заздрило чистоті їхньої шкіри.
Харе крішна, крішна харе - сказав перший слідчий.
Блядь - сказав другий слідчий.
Сьогодні теща пересолила борщ - сказав третій слідчий.

Жодних слідів ґвалту. Жодної ознаки болю. І не всі помічали міцно стиснутий правий кулак у кожної.

У Каті в долоні був каштан. Маленький коричневий каштан, він випав з руки майже одразу, і його непомітно підібрав п"ятирічний Костя, який і знайшов Катю, гуляючи з дідом в парку. Костя клав каштан під подушку, думаючи про красиву мертву тьотю. Одного разу вночі каштан проріс тоненьким стеблом і лоскотав Кості вухо, поки йому снилась пустеля Гобі.

У Валі в долоні був нічний метелик. Коли патологоанатом розчепив дівчині тонкі холодні пальці, метелик одразу перетворився в гусінь. Отже: у Валі в долоні була гусінь, вона сховалась за лінією долі і тихенько плела кокон, поки Валя лежала в морзі райцентру, на вулиці Партизанській, 6.

У Лесі в долоні знайшли пустку, одинокість безмежну, яка швидко оселилась у голові дільничого інспектора Ковальчука, після чого він перестав пити, курити і говорити.

А ще у Каті, Валі і Лесі на грудях зліва чорнів маленький намальований хрестик, значення якого ніхто не розумів. Лише матері дівчат, побачивши його, не дозволяли ховати дочок у білих сукнях.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-22 16:36:26
Переглядів сторінки твору 11861
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:43:50 ]
Бр-р-р... Юль, ти чого?! Страшно, аж жуть... Але - класно. Перечитаю на ніч. Може, засну без таблеток ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 16:44:40 ]
Сама не знаю... Взагалі, я прозу не пишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 16:45:53 ]
Взагалі, це про кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:49:45 ]
Ах, Юлечко, скажіть будь-ласка, в якому напрямку ви дивилися, коли писали це? Якщо пригадаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:00:12 ]
Не знаю, було темно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:06:54 ]
Ясно, це небезпечний напрямок погляду - в пітьму...
Небезпечний тому, що пітьма не є порожньою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 16:50:25 ]

Здається тема претендує на сценарій. Дуже захоплююче...і, на мій погляд, талановито)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:10:24 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:53:21 ]
Чудовий Пасхальний витвір))) Дочитав...
Если выделяем деепричастные обороты,
то можно было и диалоги оформить правильно.
Но в некой сумбурности повествования -
это не главное. Удалось.
Но стиль и тема, скорее сюжет,-
рубежа прошлых веков...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:10:48 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:56:06 ]
Ось нехай трошки потепліє, і я обов'язково, уже із глибоким знанням справи, почну придивлятися до символіки на дівочих тілах, бо раніше зовсім не розумівся у цьому.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:10:08 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:04:07 ]
Не знаю, що воно таке вийшло. Але хочу трохи пояснити своє бачення. Символізм, так би мовити.

Це текст не стільки про мертвих людей, скільки про вбиті почуття.

Про те, що роблять чоловіки з жінками.

Ставлять їм хрест на серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:08:48 ]
Не думаю, що то саме чоловіки такі...
Здебільшого, ми отримуємо те, чого прагнемо, і звідти - куди йдемо, і куди прийшли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:11:42 ]
я ж не кажу, що "саме чоловіки" такі. точно таке можна було написати і про чоловіків, які страждають від жінок :)

отримуємо ми не те, чого прагнемо, а те, що нам призначено долею :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:23 ]
"отримуємо ми не те, чого прагнемо, а те, що нам призначено долею" - ще скажіть, Юлечко, що доля вища за Бога, який вас, як і нас, очікує на свою гостину... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:19:50 ]
я думаю, що цей твір не треба сприймати буквально - це всього лиш метафори, Юлин твір дуже метафоричний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:32:58 ]
Так, Олю, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:33:19 ]
Бог=Доля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:44:19 ]
"Бог=Доля" ?

Ні, аж ніяк. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:50:32 ]
Чому? Хіба не Бог дає людині її долю? Тоді хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:11:09 ]
Юлечко, це довга розмова, тому її важко в нашому випадку вести від початку. Взагалі, точніше, Бог кожному пропонує і дає можливість для досягнення ідеального, а те що з нами стається - це поєднання дуже багатьох факторів, на які ми, дякуючи Богові, маємо реальний вплив.

Інша, справа, вищі сутності - наприклад Прометей. Він не міг нічого зробити зі своїм життям - все повинно було йти у чіткій відповідності. А ось герої - прагнули отримати оракул щодо своїх намірів, і якщо той оракул (прогноз) їм не подобався, то і життя змінювалося. Так древні виходили і на стіни (коли до піфій далеко було), і дивилися на різні речі і явища, що реагували на ті чи ті рішення древніх...

Словом, Бог напряму в наші справи, як це вважає Християнська Церква, ніби не втручається, хоча і допомагає тим, хто просить у нього помічі. Себто антропосу. Але багато хто просить допомоги і сутностей, осуджених Богом... :(

Та й життя надто багатомірна річ, аби його зводити лише до земних днів, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:26 ]
А класно! Я спочатку налаштувалася на містику, але потім ця іронія... особливо сподобався морг на Партизанській.

А потім прочитала, що твір взагалі-то про кохання, і ще раз кажу: класно. Така дуже поетична проза вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:34:12 ]
дуже дякую! воно починалося писатись як верлібр, але вийшло.. те, що вийшло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:58:04 ]
Взагалі, Юль, якщо чесно і відверто, то до твоїх пояснень думала, що це про якусь секту.

А кого у білих сукнях ховають?

Взагалі, даремно прозу не пишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:14:09 ]
У білих сукнях ховають дівчат, які ще не були заміжні.

:)

Мабуть, я надто лінива для прози. Може, ще доросту колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:13 ]
Для того, щоб мати повну картину, перечитав усі коментарі.Хочу сказати не про твір, а про автора. Є в неї якась незбагнена перчинка, що і приваблює читача.Які б вона не робила спроби - це завжди жваво обговорюється, має в собі притаманний тільки їй шарм. Я теж було подумав про секту(харе крішна), але після пояснень все стало на свої місця. Успіхів, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:48 ]
:-) дякую, Володічка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:25 ]
Дякую усім за увагу, до зустрічі після вихідних! смачної паски і ковбаски :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 22:26:02 ]
страх
страх від незрозумілого
коли є розуміння - страх вичерпний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 09:48:15 ]
Погоджуюсь із Володимиром Сірим - "перчинка". Але, шановна Юліє, невже твою "Жіночу Таємницю" так видно? Щодо твору, то погоджуюсь із автором коменту "...я надто лінива для прози..."
:))) Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:57:05 ]
Христос воскрес!