ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Шешуряк / Проза

 (хрестик)
Образ твору Цих дівчат знаходили мертвими в різних місцях, містах; містики не було, небо заздрило чистоті їхньої шкіри.
Харе крішна, крішна харе - сказав перший слідчий.
Блядь - сказав другий слідчий.
Сьогодні теща пересолила борщ - сказав третій слідчий.

Жодних слідів ґвалту. Жодної ознаки болю. І не всі помічали міцно стиснутий правий кулак у кожної.

У Каті в долоні був каштан. Маленький коричневий каштан, він випав з руки майже одразу, і його непомітно підібрав п"ятирічний Костя, який і знайшов Катю, гуляючи з дідом в парку. Костя клав каштан під подушку, думаючи про красиву мертву тьотю. Одного разу вночі каштан проріс тоненьким стеблом і лоскотав Кості вухо, поки йому снилась пустеля Гобі.

У Валі в долоні був нічний метелик. Коли патологоанатом розчепив дівчині тонкі холодні пальці, метелик одразу перетворився в гусінь. Отже: у Валі в долоні була гусінь, вона сховалась за лінією долі і тихенько плела кокон, поки Валя лежала в морзі райцентру, на вулиці Партизанській, 6.

У Лесі в долоні знайшли пустку, одинокість безмежну, яка швидко оселилась у голові дільничого інспектора Ковальчука, після чого він перестав пити, курити і говорити.

А ще у Каті, Валі і Лесі на грудях зліва чорнів маленький намальований хрестик, значення якого ніхто не розумів. Лише матері дівчат, побачивши його, не дозволяли ховати дочок у білих сукнях.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-04-22 16:36:26
Переглядів сторінки твору 10951
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.054 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.979 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.09.05 18:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:43:50 ]
Бр-р-р... Юль, ти чого?! Страшно, аж жуть... Але - класно. Перечитаю на ніч. Може, засну без таблеток ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 16:44:40 ]
Сама не знаю... Взагалі, я прозу не пишу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 16:45:53 ]
Взагалі, це про кохання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:49:45 ]
Ах, Юлечко, скажіть будь-ласка, в якому напрямку ви дивилися, коли писали це? Якщо пригадаєте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:00:12 ]
Не знаю, було темно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:06:54 ]
Ясно, це небезпечний напрямок погляду - в пітьму...
Небезпечний тому, що пітьма не є порожньою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 16:50:25 ]

Здається тема претендує на сценарій. Дуже захоплююче...і, на мій погляд, талановито)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:10:24 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:53:21 ]
Чудовий Пасхальний витвір))) Дочитав...
Если выделяем деепричастные обороты,
то можно было и диалоги оформить правильно.
Но в некой сумбурности повествования -
это не главное. Удалось.
Но стиль и тема, скорее сюжет,-
рубежа прошлых веков...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:10:48 ]
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 16:56:06 ]
Ось нехай трошки потепліє, і я обов'язково, уже із глибоким знанням справи, почну придивлятися до символіки на дівочих тілах, бо раніше зовсім не розумівся у цьому.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:10:08 ]
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:04:07 ]
Не знаю, що воно таке вийшло. Але хочу трохи пояснити своє бачення. Символізм, так би мовити.

Це текст не стільки про мертвих людей, скільки про вбиті почуття.

Про те, що роблять чоловіки з жінками.

Ставлять їм хрест на серці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:08:48 ]
Не думаю, що то саме чоловіки такі...
Здебільшого, ми отримуємо те, чого прагнемо, і звідти - куди йдемо, і куди прийшли?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:11:42 ]
я ж не кажу, що "саме чоловіки" такі. точно таке можна було написати і про чоловіків, які страждають від жінок :)

отримуємо ми не те, чого прагнемо, а те, що нам призначено долею :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:23 ]
"отримуємо ми не те, чого прагнемо, а те, що нам призначено долею" - ще скажіть, Юлечко, що доля вища за Бога, який вас, як і нас, очікує на свою гостину... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:19:50 ]
я думаю, що цей твір не треба сприймати буквально - це всього лиш метафори, Юлин твір дуже метафоричний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:32:58 ]
Так, Олю, дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:33:19 ]
Бог=Доля


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:44:19 ]
"Бог=Доля" ?

Ні, аж ніяк. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:50:32 ]
Чому? Хіба не Бог дає людині її долю? Тоді хто?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 18:11:09 ]
Юлечко, це довга розмова, тому її важко в нашому випадку вести від початку. Взагалі, точніше, Бог кожному пропонує і дає можливість для досягнення ідеального, а те що з нами стається - це поєднання дуже багатьох факторів, на які ми, дякуючи Богові, маємо реальний вплив.

Інша, справа, вищі сутності - наприклад Прометей. Він не міг нічого зробити зі своїм життям - все повинно було йти у чіткій відповідності. А ось герої - прагнули отримати оракул щодо своїх намірів, і якщо той оракул (прогноз) їм не подобався, то і життя змінювалося. Так древні виходили і на стіни (коли до піфій далеко було), і дивилися на різні речі і явища, що реагували на ті чи ті рішення древніх...

Словом, Бог напряму в наші справи, як це вважає Християнська Церква, ніби не втручається, хоча і допомагає тим, хто просить у нього помічі. Себто антропосу. Але багато хто просить допомоги і сутностей, осуджених Богом... :(

Та й життя надто багатомірна річ, аби його зводити лише до земних днів, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-22 17:18:26 ]
А класно! Я спочатку налаштувалася на містику, але потім ця іронія... особливо сподобався морг на Партизанській.

А потім прочитала, що твір взагалі-то про кохання, і ще раз кажу: класно. Така дуже поетична проза вийшла.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:34:12 ]
дуже дякую! воно починалося писатись як верлібр, але вийшло.. те, що вийшло)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 17:58:04 ]
Взагалі, Юль, якщо чесно і відверто, то до твоїх пояснень думала, що це про якусь секту.

А кого у білих сукнях ховають?

Взагалі, даремно прозу не пишеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:14:09 ]
У білих сукнях ховають дівчат, які ще не були заміжні.

:)

Мабуть, я надто лінива для прози. Може, ще доросту колись.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:13 ]
Для того, щоб мати повну картину, перечитав усі коментарі.Хочу сказати не про твір, а про автора. Є в неї якась незбагнена перчинка, що і приваблює читача.Які б вона не робила спроби - це завжди жваво обговорюється, має в собі притаманний тільки їй шарм. Я теж було подумав про секту(харе крішна), але після пояснень все стало на свої місця. Успіхів, Юлю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:48 ]
:-) дякую, Володічка


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 18:16:25 ]
Дякую усім за увагу, до зустрічі після вихідних! смачної паски і ковбаски :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2011-04-22 22:26:02 ]
страх
страх від незрозумілого
коли є розуміння - страх вичерпний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-23 09:48:15 ]
Погоджуюсь із Володимиром Сірим - "перчинка". Але, шановна Юліє, невже твою "Жіночу Таємницю" так видно? Щодо твору, то погоджуюсь із автором коменту "...я надто лінива для прози..."
:))) Світлого свята!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-04-24 11:57:05 ]
Христос воскрес!