ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
горище
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
* * *
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Жито
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
* 142 *
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***
Образ твору Скінчився бал.
Каштанів згасли свічі.
Святкові шати скинули сади:
пора дивитись істині у вічі
і братися за праведні труди.

Щоб плоду нелукавого діждати
і долі – щоб високою була.
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла.

2009




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 19:06:25
Переглядів сторінки твору 7915
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 19:34:58 ]
Яка прекрасна замальовка!
Ви ж мені нагадали, що каштани відцвітають, зараз виставлю свої чотири стрічки про каштани поки вони по сезону.
Ще раз перечитала ваш вірш, не можу більше 5.5 поставити тож не буду псувати вам статистику вірш на шістку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 20:06:22 ]
Дякую, Юліє. Каштани відцвітають... все у цьому світі відцвітає рано чи пізно. По плодах судимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 20:52:04 ]
"Виключно, персоніфікована фауна і флора" виявилась аж надто персоніфікованною... аж за душу взяло!
Щиро вдячний за прекрасного вірша!
Погджуюсь з Вами: немає нічого вічного у цьому вічному світі!:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:06:06 ]
Вірш, наповнений світлом та любов'ю. Шаную... шаную такі добрі і ясні рядки.
З повагою, А.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:27:38 ]
А в мене за вікном у розпалі гуляння,
Свічки каштанів день і ніч горять!
У парку пари йдуть від почуттів аж п'яні...
Плин літ такий щвидкий. Де моїх 25?;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:01:57 ]
Світло, тепло від Вашої поезії, а ще віє такою щирою материнською любов"ю ота молитва груші - як мама молиться за дорослих дітей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:11:01 ]
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла... - чудовий підсумок вірша.Я побачив тут матір , яка видала свою доню заміж і діждалася першої внучки.І ще дуже багато життєвих ситуацій підходять до цього вельми зрілого вірша. Вітаю, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:16:56 ]
Згодна з Володимиром - закінчення прекрасне. Тільки, може, "старенька"?
І "доля - щоб високою була", мені чомусь так побачилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:35:15 ]
Приєднююсь до попередніх коментів - файно. Закінчення прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 00:09:49 ]
З великою цікавістю читається маленький вірш, мабуть, тому, що ви, Любо, маючи гостре око і чутливу душу, умієте не тільки дивитися на світ, а й бачити його і відчувати.
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:19:27 ]
Дякую, Сергію і Алю, за щире, проникливе слово. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:22:28 ]
Дякую, Патарочко, за сумно-іронічний експромт. Здається, недавно ще ми були яблуньками, а вже оті груші...ну, може, ще не такі старезні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:26:17 ]
Любо, Ви дивитеся "в корінь". Дякую за "світло"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:29:51 ]
Ви правильно все побачили, Володимире. Тільки треба глянути ще далі, ця груша - не мати, а швидше - прабабця. Відстань у роках значно більша і відповідно життєвих знань більше, тому більше і смутку і тривоги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:44:28 ]
Запропоновані Вами варіанти, Любо (Чорнява), крутилися у мене в голові. Але я зупинилася на інших, поясню чому... Старенька, звісно, ніжніше звучить, але це слово зменшувальне, і тут воно зменшує навіть те, що не варто. У слові "старезна" відчутна якась велич, висота, покороблена чи не сотнею прожитих літ.

Над другим зауваженням мені ще треба помислити... як, справді, краще. У моєму вірші слово "долі" прив'язане до слова "діждати", тому цей рядок саме так звучить. Проте, зізнаюсь, щось мені "муляє" в цих двох рядках. Може, саме те, на що Ви звернули увагу. Дякую! Треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:45:48 ]
Дякую, Іване! Рада, що завітав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:48:20 ]
Дякую, Вікторе, за чудовий відгук. Кожен поет не лише дивиться на світ, а й відчуває його, інакше не було б поезії. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:10:30 ]
Так сакрально, молитвенно про сокровенно, пані Любове! І навіть більше, бо Ваша поезія співзвучна з моїм дитинством. У ньому теж на городі росте старенька груша, яку посадив ще мій прадід, а поруч - молоді пишні креслаті яблуні. Навесні, коли вони цвітуть, це справжній рай, свято і в саду, і на душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:14:56 ]
сокровенне, перепрошую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:12:29 ]
Як приємно, Маріанно... Саме таку грушу я і уявляла. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 05:18:47 ]
Чудовий вірш,"приречений" на вічну актуальність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:05:45 ]
Дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 15:38:56 ]
Я так пораділа за цей вірш! він такий по-материнськи теплий. Це щось таке Вічне Справжнє, що допомагає нам жити. Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-14 13:55:01 ]
Дякую, Олю. Мені дуже приємно.