ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.14 14:20
Провидіння
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.

Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,

хома дідим
2026.10.14 12:08
* 230 *
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво

Володимир Мацуцький
2026.10.14 11:19
Критичний аналіз вірша "Кукувала зозуленька"
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки

Віктор Кучерук
2026.10.14 06:43
* * *
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір

Артур Курдіновський
2026.10.13 20:55
Така доля (рондель)
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.

Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -

М Менянин
2026.10.13 19:53
Самоорганізація християн
Христосових молитва лине
бо разом ми будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.

Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві

Світлана Пирогова
2026.10.13 15:12
Що відбувається у світі?
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.

Борис Костиря
2026.10.13 14:44
Гармонія
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Партитура житія з нотами сарказму
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
Уважні Баден-Бадену дзвіниці
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
* * *
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
* 229 *
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Революція І (The Beatles)
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтнева сповідь
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
* * *
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Левітація літом
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***
Образ твору Скінчився бал.
Каштанів згасли свічі.
Святкові шати скинули сади:
пора дивитись істині у вічі
і братися за праведні труди.

Щоб плоду нелукавого діждати
і долі – щоб високою була.
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла.

2009




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 19:06:25
Переглядів сторінки твору 8137
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 19:34:58 ]
Яка прекрасна замальовка!
Ви ж мені нагадали, що каштани відцвітають, зараз виставлю свої чотири стрічки про каштани поки вони по сезону.
Ще раз перечитала ваш вірш, не можу більше 5.5 поставити тож не буду псувати вам статистику вірш на шістку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 20:06:22 ]
Дякую, Юліє. Каштани відцвітають... все у цьому світі відцвітає рано чи пізно. По плодах судимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 20:52:04 ]
"Виключно, персоніфікована фауна і флора" виявилась аж надто персоніфікованною... аж за душу взяло!
Щиро вдячний за прекрасного вірша!
Погджуюсь з Вами: немає нічого вічного у цьому вічному світі!:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:06:06 ]
Вірш, наповнений світлом та любов'ю. Шаную... шаную такі добрі і ясні рядки.
З повагою, А.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:27:38 ]
А в мене за вікном у розпалі гуляння,
Свічки каштанів день і ніч горять!
У парку пари йдуть від почуттів аж п'яні...
Плин літ такий щвидкий. Де моїх 25?;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:01:57 ]
Світло, тепло від Вашої поезії, а ще віє такою щирою материнською любов"ю ота молитва груші - як мама молиться за дорослих дітей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:11:01 ]
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла... - чудовий підсумок вірша.Я побачив тут матір , яка видала свою доню заміж і діждалася першої внучки.І ще дуже багато життєвих ситуацій підходять до цього вельми зрілого вірша. Вітаю, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:16:56 ]
Згодна з Володимиром - закінчення прекрасне. Тільки, може, "старенька"?
І "доля - щоб високою була", мені чомусь так побачилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:35:15 ]
Приєднююсь до попередніх коментів - файно. Закінчення прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 00:09:49 ]
З великою цікавістю читається маленький вірш, мабуть, тому, що ви, Любо, маючи гостре око і чутливу душу, умієте не тільки дивитися на світ, а й бачити його і відчувати.
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:19:27 ]
Дякую, Сергію і Алю, за щире, проникливе слово. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:22:28 ]
Дякую, Патарочко, за сумно-іронічний експромт. Здається, недавно ще ми були яблуньками, а вже оті груші...ну, може, ще не такі старезні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:26:17 ]
Любо, Ви дивитеся "в корінь". Дякую за "світло"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:29:51 ]
Ви правильно все побачили, Володимире. Тільки треба глянути ще далі, ця груша - не мати, а швидше - прабабця. Відстань у роках значно більша і відповідно життєвих знань більше, тому більше і смутку і тривоги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:44:28 ]
Запропоновані Вами варіанти, Любо (Чорнява), крутилися у мене в голові. Але я зупинилася на інших, поясню чому... Старенька, звісно, ніжніше звучить, але це слово зменшувальне, і тут воно зменшує навіть те, що не варто. У слові "старезна" відчутна якась велич, висота, покороблена чи не сотнею прожитих літ.

Над другим зауваженням мені ще треба помислити... як, справді, краще. У моєму вірші слово "долі" прив'язане до слова "діждати", тому цей рядок саме так звучить. Проте, зізнаюсь, щось мені "муляє" в цих двох рядках. Може, саме те, на що Ви звернули увагу. Дякую! Треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:45:48 ]
Дякую, Іване! Рада, що завітав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:48:20 ]
Дякую, Вікторе, за чудовий відгук. Кожен поет не лише дивиться на світ, а й відчуває його, інакше не було б поезії. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:10:30 ]
Так сакрально, молитвенно про сокровенно, пані Любове! І навіть більше, бо Ваша поезія співзвучна з моїм дитинством. У ньому теж на городі росте старенька груша, яку посадив ще мій прадід, а поруч - молоді пишні креслаті яблуні. Навесні, коли вони цвітуть, це справжній рай, свято і в саду, і на душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:14:56 ]
сокровенне, перепрошую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:12:29 ]
Як приємно, Маріанно... Саме таку грушу я і уявляла. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 05:18:47 ]
Чудовий вірш,"приречений" на вічну актуальність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:05:45 ]
Дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 15:38:56 ]
Я так пораділа за цей вірш! він такий по-материнськи теплий. Це щось таке Вічне Справжнє, що допомагає нам жити. Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-14 13:55:01 ]
Дякую, Олю. Мені дуже приємно.