ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.29 18:06
Був на лови вийшов кіт,
заховався, хитрий, під

широченним лопухом,
роздивляється кругом:

де горобчики сідають,
і як миші сновигають.

Мирон Шагало
2026.08.29 17:57
Пам’ятаєш, був тоді
соковитий серпень,
наші тіні на воді,
вдивлені у себе.

Тихо річечка пливла
крізь поранок чистий,
нам замріяна імла

хома дідим
2026.08.29 08:07
некрикливо та помірно
вибираємось у протяг
навіть і не травоїдний
в кожній плоті мов у ноті
ця любов недоста вірна
та її бажаєш досі
у ранжирі хай віджилім
хай незбутнім се відносно

Ірина Вовк
2026.08.29 07:34
ЗОЛОТА МАСКА ТУТАНХАМОНА

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
у стилі давньоєгипетської сакральної драми)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Тутанхамон – молодий живий бог, фараон Єгипту, чиє життя обірвалося на злеті.
Анхесенамон – його юна коха

Віктор Кучерук
2026.08.29 07:24
Мене війна стійким зробила
І сил, і віри додала, -
Не розколовся, наче брила,
Лише здригався, мов земля.
Коли горіло все навколо,
Комусь не бідкався в рукав, -
Лиш зуби зціплював од болю
І кулаки не розтискав.

Кока Черкаський
2026.08.28 21:08
Хоч на хвилиноньку? Нащо виходити,
Краще я ляжу посплю.
Завтра Гаврило з майдану повернеться,
Він може годину лю-лю.

- Знаю я цього Гаврила триклятого:
Він теж мене якось лю-лю.
Куплю я на чорному ринку рушниченьку-

Світлана Пирогова
2026.08.28 19:47
До осені от-от...- час плинний не спинити,
Подільська нива віддала свій урожай,
І притухає сонцепроменевий жар,
Сплітає мудрість з сенсом щедрі серцю ниті.

Ловий й цінуй життя, прекрасні щастя миті.
Вже складені копиці, вщухла сіножать.
До осені о

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "...віще, неповторне, головне" (2010)

 ***
Образ твору Скінчився бал.
Каштанів згасли свічі.
Святкові шати скинули сади:
пора дивитись істині у вічі
і братися за праведні труди.

Щоб плоду нелукавого діждати
і долі – щоб високою була.
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла.

2009




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-05-24 19:06:25
Переглядів сторінки твору 7989
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.757
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-05-24 19:34:58 ]
Яка прекрасна замальовка!
Ви ж мені нагадали, що каштани відцвітають, зараз виставлю свої чотири стрічки про каштани поки вони по сезону.
Ще раз перечитала ваш вірш, не можу більше 5.5 поставити тож не буду псувати вам статистику вірш на шістку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 20:06:22 ]
Дякую, Юліє. Каштани відцвітають... все у цьому світі відцвітає рано чи пізно. По плодах судимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Руденко (М.К./Л.П.) [ 2011-05-24 20:52:04 ]
"Виключно, персоніфікована фауна і флора" виявилась аж надто персоніфікованною... аж за душу взяло!
Щиро вдячний за прекрасного вірша!
Погджуюсь з Вами: немає нічого вічного у цьому вічному світі!:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:06:06 ]
Вірш, наповнений світлом та любов'ю. Шаную... шаную такі добрі і ясні рядки.
З повагою, А.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-24 21:27:38 ]
А в мене за вікном у розпалі гуляння,
Свічки каштанів день і ніч горять!
У парку пари йдуть від почуттів аж п'яні...
Плин літ такий щвидкий. Де моїх 25?;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:01:57 ]
Світло, тепло від Вашої поезії, а ще віє такою щирою материнською любов"ю ота молитва груші - як мама молиться за дорослих дітей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 22:11:01 ]
...Старезна груша молиться край хати
за яблуньку,
що вперше одцвіла... - чудовий підсумок вірша.Я побачив тут матір , яка видала свою доню заміж і діждалася першої внучки.І ще дуже багато життєвих ситуацій підходять до цього вельми зрілого вірша. Вітаю, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:16:56 ]
Згодна з Володимиром - закінчення прекрасне. Тільки, може, "старенька"?
І "доля - щоб високою була", мені чомусь так побачилося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-24 23:35:15 ]
Приєднююсь до попередніх коментів - файно. Закінчення прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-05-25 00:09:49 ]
З великою цікавістю читається маленький вірш, мабуть, тому, що ви, Любо, маючи гостре око і чутливу душу, умієте не тільки дивитися на світ, а й бачити його і відчувати.
Чудова поезія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:19:27 ]
Дякую, Сергію і Алю, за щире, проникливе слово. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:22:28 ]
Дякую, Патарочко, за сумно-іронічний експромт. Здається, недавно ще ми були яблуньками, а вже оті груші...ну, може, ще не такі старезні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:26:17 ]
Любо, Ви дивитеся "в корінь". Дякую за "світло"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:29:51 ]
Ви правильно все побачили, Володимире. Тільки треба глянути ще далі, ця груша - не мати, а швидше - прабабця. Відстань у роках значно більша і відповідно життєвих знань більше, тому більше і смутку і тривоги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:44:28 ]
Запропоновані Вами варіанти, Любо (Чорнява), крутилися у мене в голові. Але я зупинилася на інших, поясню чому... Старенька, звісно, ніжніше звучить, але це слово зменшувальне, і тут воно зменшує навіть те, що не варто. У слові "старезна" відчутна якась велич, висота, покороблена чи не сотнею прожитих літ.

Над другим зауваженням мені ще треба помислити... як, справді, краще. У моєму вірші слово "долі" прив'язане до слова "діждати", тому цей рядок саме так звучить. Проте, зізнаюсь, щось мені "муляє" в цих двох рядках. Може, саме те, на що Ви звернули увагу. Дякую! Треба подумати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:45:48 ]
Дякую, Іване! Рада, що завітав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 09:48:20 ]
Дякую, Вікторе, за чудовий відгук. Кожен поет не лише дивиться на світ, а й відчуває його, інакше не було б поезії. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:10:30 ]
Так сакрально, молитвенно про сокровенно, пані Любове! І навіть більше, бо Ваша поезія співзвучна з моїм дитинством. У ньому теж на городі росте старенька груша, яку посадив ще мій прадід, а поруч - молоді пишні креслаті яблуні. Навесні, коли вони цвітуть, це справжній рай, свято і в саду, і на душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-05-25 10:14:56 ]
сокровенне, перепрошую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-25 11:12:29 ]
Як приємно, Маріанно... Саме таку грушу я і уявляла. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Клюско (М.К./Л.П.) [ 2011-05-26 05:18:47 ]
Чудовий вірш,"приречений" на вічну актуальність.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:05:45 ]
Дякую, Анатолію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-05-27 15:38:56 ]
Я так пораділа за цей вірш! він такий по-материнськи теплий. Це щось таке Вічне Справжнє, що допомагає нам жити. Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-06-14 13:55:01 ]
Дякую, Олю. Мені дуже приємно.