ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.11 14:34
Desertum
Лягає смуток, як туман,
На спорожнілі виднокраї
Затих веселий балаган –
В оазу двері зачиняють.

Холодний потяг марноти
Відходить в далеч невеселу,
Аби безвтратно перейти

Борис Костиря
2026.08.11 12:58
* * *
Нарешті випав сніг.
Небесна нагорода.
У хаосі доріг
Згубилася порода.

Цей сніг, немов слова,
Які всі зачекались.
Надія ледь жива

Вячеслав Руденко
2026.08.11 10:47
За межею змісту й біганини
Упевнившись, що досить довгих рим,
Що хибні почуття, як кучері масні,
Змиваючи вночі з обличчя грим,
Заледве оминувши дні пісні,

Воно співатиме журливіше ніж хрущ,
Чи крила кажанів,чи… спраглий неофіт,
Як напівтіло!- неспалимий кущ -

Віктор Кучерук
2026.08.11 06:55
* * *
Серпень кошик наповняє
Багатющим урожаєм, -
Уродили доокола
Груші, сливи, як ніколи,
А на яблунях гіллястих
Погляд губиться від щастя,
І язик одразу терпне,
Як врожай збираю в серпні.

Ірина Вовк
2026.08.11 05:59
"Чорний сніг Александрії" (продовження 5)
Роздмухане полум’я у серці диктатора Коли сонце схилилося до заходу, зафарбувавши Александрійську гавань у колір запеченої крові, Цезар зачинився у своєму похідному кабінеті – колишній особистій бібліотеці Птолемея Авлета, батька Клеопатри. Тут, на ві

Ольга Садкова
2026.08.10 22:33
Юрба
Карали дівчину. За віщо?
Кмітливу вдачу молоду,
що розумом за інших вища
та ще й прегарна на виду.

Таке знайшлось хіба від Бога?
Напевно, що від сатани.
«До сатани їй і дорога,

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Краплі-перли
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
* 168 *
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
Порожній глек смутку
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
* * *
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Здоганяючи Посейдона (King Crimson)
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 У вільному падінні
є дороги, які проходять навшпиньки,
є слова, які вимовляють пошепки.
не все на світі досяжне,
але все – єдине,
і врешті настає мить,
коли треба розтулити долоні,
щоб у них опустилося сонце.
не тримай,
не шкодуй,
не бійся, –
сонце у вільному падінні
не обпікає безодню.
…навчи мене бути слабкою.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 22:25:24
Переглядів сторінки твору 7377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.325 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.828
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:39:50 ]
сила жінки у її слабкості, а в чому ж тоді слабкість?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:41:23 ]
о, ну ти так взяла і одним рядком переказала мій вірш... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:44:16 ]
ні, просто спитала.
самій цікаво)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:45:02 ]
а якщо серйозно, то я думаю, що у вмінні не тримати, не шкодувати і не боятися...
знаєш, що цікаво - я спочатку почала писати римований варіант вірша. він вийшов довгий і нудний. Тоді я кількома рядками написала ось це... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-27 22:50:34 ]
не боятися втатити?

мені здається - у цьому сила.(із власного досвіду. ніколи не вважала себе слабкою).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 22:58:50 ]
ну так, Оксанко, в плані самозбереження - справді сила. Але... ))) недавно про мандрівника писала... еххх... все життя в мандрах виходить.
Може, воно й добре.
просто у вірші трохи інший варіант втрати - спробувати втратити себе. Я довго думала над цим - така внутрішня тема пішла ))) ах, зараз на ніч купу дурниць напишу. Піду, мабуть, спати. Цьом. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-27 23:23:35 ]
О, а мені здавалось, Олю, що "бути собою" приносить більше щастя аніж слабкість...
І в мене є вірш про вільне падіння...

Вiльне падiння
--------------
Вільне падіння, а серденько - твердь,
неба склепіння на дні піднебіння,
словонароджую. Слово, як смерть -
з уст облітає вірності пір`ям.
Межі почутого - склеп для повір`я,
здогадом в`язнуть у кинутих тінях.
Тіней опалих набралося вщерть.
Груди налиті - під в`язами міх,
згустком підв`язаний - зашморг емоцій,
змінами вітер як біг - не добіг,
а зупинився - то стало колоти,
де калатало, тішилось "потім",
ніби тепло у сигарному коці.
Я відтепер став липкішим за сніг,
ватою з цукру - моє резюме.
Буду ліпити не бабу, а бабку -
звук палатальний повітря займе,
крила прозорі, теплоязичий
спалах вібрацій в темряві тиші.
І набігатиме в здогади крапка,
в межах почутого - легко і гладко,
вільне падіння - думок макраме.

15 Грудня 2008

(збірка "Дороговкази")

ЛЮ:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:26:49 ]
дякую за вірш, ЛЮ!
він трошки перегукується по смислу з римованим варіантом цього :)) напевне, треба буде все-таки доробити і опублікувати )

а про щастя... )) ми так трохи дивно влаштовані - у нас є дві потреби, які постійно конкурують, – потреба бути собою - це, напевне, відчути, що ти можеш і ніде себе не обманути, а друга - потреба відкритися іншій людині... можливо, це і є слабкість... ))) щось у мене друга потреба надто сильна )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:50:02 ]
Лю, гарно! Чомусь сльози в душі самі....від вільного падіння і зашморгу емоцій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:32:08 ]
ніколи не сумнівалась у вашому таланті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:37:17 ]
уклін, Схимнице )
не знаю, що би було з талантом,
якби його в цьому монастирі вчасно не підтримали ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:40:14 ]
дяка за пам"ять))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 12:04:45 ]
навряд чи колись забуду людину, чиї слова півроку висіли на моїй сторінці у колонці "про себе" ))) Дякую! )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:53:01 ]
є дороги, які проходять навшпиньки,
є слова, які вимовляють пошепки.....
................
.............
.......

навчи мене бути слабкою! Ляшко, люблю тебе. Дуже сильно люблю! твій вірш такий близький моїй душі. а перші два рядочки - істина. бо все ж таки є такі дороги. а ще є і такі тоненькі-тоненькі, мов нерви й обриваються.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:53:34 ]
оЙ, Оляшко! Букву хтось з’їв, вибач!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 11:13:12 ]
дякую, Маріанно! о, я дуже рада, що ти так сказала, бо ось написався цей вірш - а я бачу, що не можу пояснити його, навіть не можу сказати, про що він. Лиш читаю його і відчуваю - не збрехала... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 14:26:57 ]
Прочитала уважно і вірші, і коментарі.
Згідна з ЛЮ, я б написала "навчи мене бути собою". Може тому, що я часто буваю слабкою, і так рідко по-справжньому собою, а може я і не знаю взагалі хто я і яка ...
Дякую, Олю, за вірш.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:03:37 ]
пошуки себе - вони ж найцікавіші, правда, Женю?

ось вчора дочитала "Варана" Дяченків - історію про те, як хлопчику розповіли про Бродячу Іскру – вічного мандрівника, з яким зв'язана легенда - де він розведе вогонь, в тому будинку буде щастя, а де він змурує піч - там народиться чарівник. І той хлопчик все життя потратив у пошуках Бродячої Іскри. Аж потім, вже старим вернувся в одну хату, де колись змурував піч, і дізнався, що там народився чарівник... Тобто, поки він шукав Бродячу Іскру - ним якраз і був.

Дивна штука - життя... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:15:41 ]
Смішний момент - шукав все життя лише це? Та за такий час можна було що завгодно знайти... Схоже ходив він країною німих і незрячих, що ні пам'яті не мають, ні вчителів?..
Та я не читав, напевно все не так трагічно - з сюжетом і контекстом?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:31:19 ]
ні, насправді роман дуже захопливий, після нього наче літати хочеться... просто не розкажеш про все кількома словами...

чому Варан все життя шукав? його доля звела з ровесником-чарівником, який розповів йому легенду про Іскру, а потім загинув... Вони обидва потратили життя на те, щоб розгадати, хто такі чарівники і навіщо вони приходять на світ – що нового вони сюди приносять... Тобто, загалом роман - про пошуки смислу життя.

Ну, і роман-фентезі Дяченків - просто супер, читається легко, на одному подиху - дуже рекомендую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:06:33 ]
не тримай,
не шкодуй,
не бійся, –

таке можуть собі дозволити лише
зорі і ... жінки на крилах поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 15:36:21 ]
та от я потім обдумувала, що мені таке написалося... це десь з-поза меж логіки )))) звідти, де сила і слабкість - одне і те ж. )