ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
Черства жінка
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Святополк «Окаянний»
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
Халіна Посвятовска
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
***
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
1962. Сорока (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
* * *
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
* * *
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Рудокоса Схимниця (1976) / Вірші

 *** (Наталі К. ... і собі)

...Я беру в руку біль,
щоб нарешті розбити вікно.

Оля Лахоцька

Біль пронизує зиму - наскрізно - до спазмів у серці,
Не відводжу очей, бо жадання святі во гріху...
Наше танго вогню розірвалось на сотні інерцій
І розвіялось іскрами шалу по долі шляху.

Помережана зорями ніч підливає мартіні.
Та хоч пий, хоч не пий, захмеліти не вдасться однак.
Як у шати, – Принцесо, Вам личить! – загорнута в іній:
Філігранна оздоба душі чи самотності знак?

Я повірила вітру – вірнішим здавався од тебе.
Віддалася я сну – так химерно на серце він ліг…
Розгубила ромашка пелюстя-слова. Тільки лебідь,
Чорний лебідь, як осуд, як вирок і плата за гріх.

Малахітом очей задурманена з власної волі,
Плач, наївнице, плач – твої сльози для світу лиш сіль.
Роздоріжжя приречень у межах означених ролей
І цей пахощ… дитинства примара солодка… ваніль…

Залишаю собі спомин любощів, марення свята.
Відшліфую карати, коштовний створю самоцвіт.
Я шалена така – не як всі – так за віщо ж розплата?!
Серед літа і маків долоні пронизує лід.
27.07.2011

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-07-27 23:36:52
Переглядів сторінки твору 12053
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.848 / 5.5  (4.901 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.924 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.04 13:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:34:52 ]
хай осиплеться біль самоцвітами снів і кришталю,
бо від серця до серця прорубане в ночі вікно
літа човник пливе і відносить нас далі й далі
від усього важкого, що з нами узимку було...

(експромт :)) може, більше схожий на нічне марення жайворонка... уклін, Схимнице :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 00:42:25 ]
класний експромт! якби я не втратила навиків, то б спробувала б повести з вами діалог, як колись з ЛЮ ;) але трохи я вилетіла з поетичної колії(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Аліса Гаврильченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-28 01:34:43 ]
Як знайоме! Аж сльози в очах...
Чудовий вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 09:31:05 ]
дякую)
хай вам лише усміхається у житті)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 07:27:29 ]
Сервус, Схимнице :)

Думаю, що вірша би прибавилось - коли б то його дещо устаканити.
Ось прошу - дещо упорядкованіша ритміка:
***
Цей пронизливий біль візьме спазмом за вгоєне серце,
Спалить крила жадань і розколе горіха-гріха.
Наше танго вогню розірвалось на сотні інерцій
І розвіявло шал по розкинутих долі шляхах.

Велкам бек...
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 09:34:41 ]
сервус, ЛЮсику!
мерсі за твій варіант, але він уже надто перероблений, щоб я сміла присвоїти його. І надто красивий:) Ти, ез южелі - гранд талант!!! *
про "велкам" - ще не певна, колія втрачена, бачиш сам...(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 23:30:06 ]
Тра у ту колію віднайти і в`їхати в неї...
Бо ждуть вєлікіє дєла - закатано-рукавниє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 08:24:31 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 09:35:12 ]
;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 09:45:58 ]
Колись і я мала таку зачіску і колір волоося, як у Вас, Схимнице! Але в мене нема такого яскравого таланту, як у Вас! Вірш вогненний. Тільки вогонь не обпікає. Вогонь жалю і смутку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:10:50 ]
ох, кокетуєте, Мар"янко! бо ж добре знаєте: і зачіска у Вас, і талант - усе по найвищому розряду)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:16:05 ]
Та ні, не кокетую! З жінками - інколи! Інколи - з чоловіками! Про Вашу зачіску і талант - це щира правда. Я так не вмію писати. Пробувала. Бо перечиталася Вашої творчості. Але, ні жаль, нічого в мене не вийшло. Дуже мене притягує у вашій поезії той вогненний магнетизм. Читаю, ніби сама влізаю в шкуру Ваших ЛГ і згораю, згораю!
Зачіска. Зачіска. Ваша зачіска - моя улюблена. на жаль, такі кучеряві локони вже не приміряти мені. хіба що купити собі перуку. Правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:16:42 ]
Ой,я мала на увазі, що з жінками - НІКОЛИ!))) Що це зі мною сьогодні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:21:15 ]
а я не вмію так писати, як Ви... так просто і щиро про такі трагічно-банальні речі. І так з душі відверто, називаючи усе своїми іменами. Хоч усі описані ситуації знайомі не з книжок. Ви дуже смілива жінка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:20:13 ]
"Біль пронизує зиму - наскрізно - аж спазми у серці".
А чому не
"Біль пронизує зиму - наскрізно - до спазмів у серці"?
У такий спосіб ми позбавляємось одного збігу приголосних.
Але ці питання - то пусте у порівнянні з головним:
Де це Ви так довго були?

З повагою,
Г.С.
"Чорний лебідь, як осуд, як вирок, як плата за гріх".
А чому не
"Чорний лебідь, як осуд, як вирок і плата за гріх".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:22:54 ]
врахую)
де я була? блукала світами... і серцями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:27:23 ]
І де краще? Стереотипно де нас немає?

З інтересом,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:45:35 ]
мені добре в товаристві))) гарному товаристві;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:31:44 ]
Згадала одну цікаву прозову річ Оксани Луцишиної. В неї є такі слова: "Я тільки трішечки надріжу собі руку. Хочу дізнатися, чи хтось зустріне мене там..." Це з пам’яті. І далі ще в її новелі є гарне речення, мовляв, там її ніхто не зустрів, бо всі рідні ще тут!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:44:28 ]
у мене "ТАМ" - чоловік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:49:45 ]
Ой, вибачте мені, будь ласонька! Я не хотіла, не знала. Хто мене за руки смикав писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-28 10:50:30 ]
Схимнице, пробачте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 10:54:24 ]
Мар"яночко, та чого Ви так... я ж не про це - мене просто є кому зустріти... у кожного своя доля. просто треба вміти жити і радіти життю... воно, попри все - прекрасне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 12:29:39 ]
Як завжди - почуттєво-штормово! Глибоко і шалено! І колія що треба! З поверненням!(?) Я би в третьому рядку знизу замість "створю" порадив "найду". Файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:40:04 ]
дякую, Іванку)
про "створю" подумаю і, може, таки створю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 17:19:43 ]
Філігранна оздоба душі...
Пронизливо до болю.

А слово "пахощ" буває в однині? Я думала, що є тільки "пахощі" (так як "любощі", "пестощі" і т.п.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 17:37:32 ]
ПАХОЩ
-у, ч. і ж., рідко. Те саме, що пахощі.
З ціложиттсвого ждання
Ти смерть на кілька літ відтрутив,
аби почути пахощ рути
і в неї впасти навмання —
з усіх розлук — на обакрай
Вітчизни — і яви, і мрії. (П-2:19).

це рідкісне слово, в сенсі маловживане. Але таки існуюче.

Дякую, пані Любо, до ваших порад дослухаюсь особливо трепетно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2011-07-28 22:13:11 ]
Я так вірила серцю, а воно мене зрадило всоте,
Шал чуттєвих інерцій проминув, наче літні дощі,
В прірву фальші зірвались всі слова, що колючі на дотик,
Недопита любов... незагоєні стигми душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:08:35 ]
отож...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:51:10 ]
Сильно. Знаково. Боляче. Повніше відпишу згодом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-07-28 23:58:31 ]
Не плекай отой біль,а збери у вологе намисто, загорни у хітон із обіцяних слів і образ. Відішли в далечінь - понад гори, поля, понад місто, аби серце твоє ожило і очистилось враз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:17:06 ]
якби ж так можна було робити у житті - отак - легко і граційно. і без болю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 12:49:14 ]
На те вона й Душа, на те й жива, навіть коли болить. Але я знаю, що ви вмієте бути пристрасною до щастя. Одягайте самоцвіти, вони вам личать, як нікому! :)

Дуже гарна поезія - справжня, жива!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-07-29 14:25:55 ]
дякую, бо я трохи сумнівалась, чи повертатися - давно не писалось...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 16:45:21 ]
Дуже складно (складочок до складочка) вiдписано, але дещо менi не пiшло
Зима&чорний лебiдь - не сприйняла.
Згадуэться КВНовське
А белый лебедь на пруду прочертит попой борозду
И всех имеет он ввиду в своем прудуууууу...
Сподiваюсь що у вас гаразд почуття гумору, бо ображати Вас зовсiм не хотiла


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:15:12 ]
та най уже той лєбєдь па прудуууу...))))
іншим разом напишу про папугу або страуса;) і африканське літо - буде гармонійніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:01:51 ]
От що, Схимнице: вірш п'янить набагато сильніше від мартіні :), та поки ще остаточно не захмеліла, скажу, що треба було б вирівняти наголос у "віддалАся". Багатобарвно, але не строкато. Насичене, близьке мені. Цьом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2011-08-03 18:17:33 ]
от за що я тебе люблю, Свєтік, - так це за конструктів і канкрєтіку!!! Виправляю. А мені оце навіть в голову не прийшло: зовсім здіалектувалася я...(