ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Пологи (диптих)
І
Коли скресає
крига чекання
і біль
так природно
перетіка
в категорію щастя

і м’якшають
скелі молочні
мого материнства
нарешті

Коли пуповина любові
єднає
вона нерозривна
і горе
зі снами про нього
то вже непотрібна
плацента

Усе це є просто
пологи
(не без філософського
інгредієнта)

ІІ
Останній ступінь відчаю самотньої жінки -
народити дитину без чоловіка.
Правда про самотність//Наталі.-1998.-№3.

Як треба чисто йти - не збитися б з ноги.
Такі незаймані, такі дівич-сніги...
Іван Драч. "Дівич-сніги".


Відчаєм вагітні матері
із синіми пролісками
синіх прожилок
на набухлих надією
грудях ваших

Із натягнутою тятивою
не торканої коханням
шкіри

Із стегнами, татуйованими
Драчівськими «дівич-снігами»
розтяжок

із очима-іконами,
повними вічної віри…

Щасливі і справжні жінки,
ви життя даєте відчайдушно!
І нехай вас шматують
в цю мить малюки,
нехай акушерки аж
сплескують скрушно!

Усе заживе,
і розквітнуть квітки –
не проліски вже,
а молочні жоржини…

І виростуть з хлопчиків
добрі батьки –
нехай вас надія
на те не покине!
1996р.








      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-07 12:34:42
Переглядів сторінки твору 8218
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.046 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 12:54:40 ]
Сила!!!!!!
Браво!!!!!! аж мурашками по спині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:19:23 ]
Дякую, Софійко! Ми з тобою на одній хвилі.Дещо мені довелося пережити те, що й тобі. Потім, при зустрічі, може...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:04:28 ]
Таких чесних і високих рядків про пологи я ще не читала. Скандую "Браво!" разом із Софією.

Вірш, звісно, по-своєму візуальний... Але маю сумнів щодо означення теми "Візуальна поезія". Колись сама отримала настанову від Редакції Майстерень, що для цієї рубрики потрібен принаймні образ (картинка). Зрештою там, в умовах вибору при публікації - все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:22:42 ]
Дякую, Любонько! Це точно - я довго не мудрувала, а за звичкою натиснула "візуальна поезія". От морока мені з цими означеннями! Думай, що саме ти написав... А це нічого, що я не виконала правила "ПМ" і неправильно позначила твір? А я не знаю - куди його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:41:57 ]
Дуже мені сподобався вірш, але... (знов те але - не для того, щоб докорити, а швидше, щоб поспілкуватися :))
оцей відчай - "відчай самотньої жінки" - збиває з пантелику... яка може бути вища чистота від тієї, щоб народити дитину чоловікові? Звідки ця самотність? я не вловила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 16:13:03 ]
може, це не стільки про самі пологи, скільки про бажання народити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:29:10 ]
Олечко, як добре, що Ви і думки не припускаєте, що може у жінки не бути "мужика", і взяти його нема звідки! А таке буває, і справа - не в зовнішній красі чи некрасі,а в різних чинниках, залежних і незалежних від жінки... Цей вірш (друга частина)про тих, що втратили віру в ідеальний варіант - коли є чоловік. І правильно роблять, бо КОЛИ ЩЕ ЧЕКАТИМУТЬ,може бути так, як пише про це Люба БЕНЕДИШИН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:08:20 ]
Сильна річ ( навіть пробачила Вам Свєту з Інтернету :), але й мені, як і Олі, незрозуміла самотність жінки, що народила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:33:44 ]
СВІТЛАНО, у епіграфі - про самотність жінки, яка надумала це зробити. А далі, у вірші - ні , вже самотності нема, або вона (самотність), принаймні, пригасила свої кольори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:43:11 ]
Як гімн жінці сприймається мною, Ларисо, твій диптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:35:00 ]
Дякую, єдиний мужчино, який залишив тут свого коментаря!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:36:32 ]
О ні, це не так! Ще один мужчина на звязку:Последний Лель! Дякую вам, що витримали таку тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 17:30:06 ]
Буває, що жінка народжує з відчаю, щоб не бути самотньою... Знайома з такими... Знаю й таку, що так і не зважилась на цей відчайдушний крок. Все чекала, що з'явиться ВІН. Тепер у її однолітків уже внуки. А в неї - ні чоловіка, ні дитини... А у її мами - принаймні, була і є - вона. Ех, доля, доля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 20:12:35 ]
Знаєте, Любо, не зовсім згодна. "Доля" - це щось таке сліпе, непідвладне. А тут - власний вибір самої жінки. Знову той самий страх "шо люде скажуть" :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:39:13 ]
А буває і така "доля", що й зачати немає від кого, хоч би жінка й захотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 21:22:06 ]
Щодо дитини, Любо, так, погоджуюсь із Вами. А як щодо чоловіка? Це не її вибір, знаю точно. Як і її мати зовсім не планувала своє життя прожити лише з донькою. Я вже готова повірити, що "венок безбрачия" це далеко не вигадка. Причини якісь є... Але вони відомі тільки небесам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 21:45:50 ]
Так, безумовно, причини є. І одна з них - у "закритих" 2 і 4 чакрах. Тобто, мені здається, що відповідь не у небесах варто шукати. Часто жінки самі "програмують" себе на такий "вінець", навіть підсвідомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 22:39:42 ]
Можливо, Любо, можливо... А знаєте, я їй постійно раджу позбуватися негативних афірмацій на кшталт: "У мене по життю одні козли". Воно таки програмує... Хочеш змінити світ - зміни себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:42:51 ]
Оце точно: хто використовує такі характеристики мужчин, той викликає, навіть у незнайомих, негативні реакції. Чоловіків треба любити і поважати. Вони це тонко відчувають. І тоді й доля це відчує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Последний Лель (М.К./Л.П.) [ 2011-08-07 23:35:26 ]
Неймовірно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:43:49 ]
Дякую, що прочитали і вислухали нас усіх!