ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому! Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи: – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.

Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -

Борис Костиря
2026.09.23 14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг

Вячеслав Руденко
2026.09.23 11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.

Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як

Ірина Вовк
2026.09.23 08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу

Віктор Кучерук
2026.09.23 06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.

С М
2026.09.22 23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –

Артур Сіренко
2026.09.22 22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но

хома дідим
2026.09.22 20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті

Вячеслав Руденко
2026.09.22 17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?

Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Синій вірш
Образ твору зачерпнувши в оці
               тон ультрамарину,
пише синій смуток
               лазурові сни…
він черкне по серцю –
               викреше людину,
і назве ім'я їй,
               і шепне: лети!
а я буду сині
               прочиняти двері,
у сапфірах ночі
               зводити мости.
я тебе собою
               виллю на папері,–
не впізнати нам, де
               ти, а де – не ти...
і мене ввібравши,
               оживи натомість,
спалахнувши мною,
                до кінця гори!
ти мене сказала –
                це про мене повість,
повтори нас знову,
               чуєш? повтори!
пройде ніч над містом
               синьоперим клином,
не закривши книгу,
                день перегорни,
вмочиш сум у серце –
               я тобі прилину
синім падолистом
               в сині-сині сни…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 21:40:45
Переглядів сторінки твору 9016
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2011-09-17 21:58:42 ]
Сподобався вірш. Цікава синява. Вечірньо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:21:56 ]
такий сюрреалізм... ) Дякую, Вячеславе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:16:52 ]
Мимоволі пригадався - наспівався - "Синий-синий иней", а тут ще й мелодія підходить! - коротше, я ваш вірш оце зараз співаю :)
Може, ніч "шугне" чи "промчить" (якщо вона у вас - пташина зграя, чи я неправильно зрозуміла)?
І трошки шкрябає "я тобі прилину" - прилинути, якщо не помиляюся, можна кудись або до когось...
А так - синьо-синьо, гарно-гарно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:27:30 ]
знаєте, Гренуіль, мені чомусь дуже стійко це чується: я тобі прилину, десь так приблизно, як "я тобі впаду", дуже органічно - я думала над цим, але не хотіла міняти.
і - мені дуже хотілося, щоб ніч пройшла, так дуже тихо-тихо, мирно-мирно...
насправді я багато правила цей вірш) і здається, що він став менш виразним, ніж був спочатку. Але логіку зберегла - і це добре)
і так цікаво - у мене навіть не було ніяких згадок про "синій-синій іній". я коли шукала картинку до вірша, то хотіла поставити квіти на зоряному небі - щось дуже схоже до цього відчуття. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:39 ]
Тоді, може, ніч "спливе"? Це наче тихе і мирне слово :) А то "пройде" до птахів якось не дуже підходить...
Перепрошую за настирливість - це я, так би мовити, свіжим оком пробую глянути... сама добре знаю, що коли правиш-міняєш по кілька разів, то врешті вже хочеться одного - спокою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:51 ]
дякую, Гренуіль! чудові ваші поради! а чому не "прОйде"? - мені відчувалося, що вона як дощ - синіми листками - тут майже немає асоціації з птахами - тільки їхня якість, що листки - крилаті )))
я чому не хочу зараз втручатися у вірш - бо мені треба зберегти його мелодику - тут дуже багато "с" і я гашу їх іншими "темнішими" звуками.))
але я дуже рада, що ви підказуєте, - є над чим подумати, я вчуся. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:58:38 ]
...Аж лоба попробувала - наче прохолодний...
"Пройде ніч над містом
синьоперим клином" -
тобто клином (зграєю) птахів із синім пір'ям. Це я таке побачила :)) Пора мені спати лягати, да? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:40 ]
я зараз кинуся вас обіймати! ні-ні, не тому, що прийшла думка поспати (це мені треба йти - точно, бо я зараз одним оком на світ дивлюся - друге вже спить... я жайворонок)))) а тому, що ви так тепло до мене ставитеся! - я ж відчуваю...
обіймаю... міцно-міцно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:10:03 ]
Синьоперим жайворонкам - доброї_тихої_мирної ночі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:23:43 ]
Паталогічно непереношу ядучо-сині кольори...
Але Ваші, Олю, сині кольори і відтінки - казкові!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:29:12 ]
а я потім довго думала, чому саме синій колір тут (я люблю пояснити собі вірш до дрібниць - розшифрувати геть усе)) і думаю, що це, напевне, колір інтуїції - тому він тут не ядучий )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:55 ]
Супер, Олю!)
Замість "і назве", я б написав "назове", щоб було менше тих "і", а ще глибше на мою думку (і може й правильніше ) було б "підбере"... я лише даю ідеї, а ти думай... і не ображайся, якщо щось невпопад.
я "тобі прилину" - не дуже. Грені права.
можна "к тобі", але не певен чи воно буде органічним по стилістиці вірша.
і оце - "не впізнати нам, де" чуть звертає на себе увагу. НМД було б краще, якщо б перехід в інший рядок був на логічній паузі, а це "де" - вже було б в другій стрічці. але там мало місця. та й я не певен чи я правий. це справа смаку. але суб"єктивно ця стрічка читається важче для мене.
а вірш - супер.) дивуюся твоїм віршам кожен раз.
ще подумаю, може й щось підкажу. хотілося б, щоб він був ідеальним... він вартий того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:19 ]
я помітив, що кожен твій вірш - це подія на ПМ)
всі збираються і висловлюють свої захоплення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:50:47 ]
а може й добре оте "тобі прилину". виглядає, наче ти експерементуєш зі словами. бо перед тим теж якесь своєрідне "ти мене сказала", "повтори нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:53:10 ]
то щось таке внутрішнє в мені спрацювало - "я тобі прилину" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:51:21 ]
а я пробувала правити "назове" - але два "і" там звучать як підсилення наступного - "а я буду" - з одним "і" - не звучить, я перевіряла))
"назве ім'я" - тут мені йде асоціація з іменем, яке знає тільки той, хто назвав, і кому воно назване - апокаліптичний образ )))
про "я тобі прилину" - обіцяю подумати... "к тебі" - не треба, я підберу милозвучніший варіант...
"не впізнати нам де" - я навмисно це написала, бо мені треба було, щоб залишилося "ти, а де не ти". і я подумала - де - зараз навіть модно так закінчувати рядок.

знаєш, я рада, що ти так докладно пройшовся по вірші - але я вже два дні так його "омилозвучнювала", що боюся, щоб він не став надто плавним, щоб не тік повз свідомість... ))) дякую, Слав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:25 ]
над цим ламаним рядочком можна подумати. я сам тобі підкажу кілька варіантів)
а мені подобається "підбере" - воно якесь глибше для мене. але , це твій вірш)
в любому віипадку вірш дуже гарний. в твоєму особливому стилі. коли все, наче напівнатяками. коли наче і відчуваєш, але весь час щось невловиме. і це зовсім не з серії віршів ні про що, коли ні автор не дуже усвідломлює, про що пише, ну а читач - тим більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:42:15 ]
Синьо-синьо, гарно-гарно.
Спробувала і собі проспівати..., виходить класно.
"Я тебе собою виллю на папері" - надзвичайно правдиво.
Яка ти, Олю, молодець!
" 12 "- бальний шторм ( не знаю, правда, чи є такий, але в моєму озвученні - най, най, най).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:55:08 ]
дякую, Жень!
бо я справді побоювалася, що цей вірш надто гладкий, плавний. Там спочатку були чіткіші образи - "вмочиш сум у серце" - але я його прибрала, щоб не збігалися дві шиплячі))) хоч вмочиш - значно виразніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:17 ]
Ну й даремно забрали. Треба не на збіги дивитися, а слухати: а вийшло шипіння - наче той сум аж розпечений був, а серце його остудило-заспокоїло... Ну, це, звичайно, мої видіння-чуття. Але саме такі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:06:02 ]
о, дякую!!!! і не буде повторення в двох рядках "пройде" - "ввійде". правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 12:08:16 ]
Файно! А мені чомусь проситься дуже в останньому рядку відійти від "синього" і написати "в кольорові..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:11:26 ]
а я думала над цим, перебирала кілька варіантів - в лазурові сни, наприклад, - щоб зробити яскравішим натяк на те, що все починається спочатку, – але не звучало!
А потім подумала - все починається спочатку, але на новому рівні - героїня вже трошки інакша - вона вже ввібрала в себе синь.)) То залишила цей колір - він звучить двічі як акорд. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 13:52:25 ]
Олю, пташко!
Ще раз занурився у Ваш вірш.
"ти менЕ сказала" - може там "очеп"яточка" і треба "менІ". Чи я шось не зрозумів. Перепрошую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 14:04:11 ]
все правильно, пане Василю! Я навмисно використала таку сюрреалістичну замальовку, щоб написати "ти менЕ сказала" - тобто тут є глибокий підтекст: жінка - це чоловікова сила - те, що його "озвучує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 14:17:28 ]
Олю!
Погоджуюсь!
Ба, навіть у тлумачному є "провістити". Мені б треба спершу туди - у тлумачний частіше заглядати!..
Безперечно, мова не стала, закостеніла субстанція, бо вона - розвивається! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 14:29:55 ]
яке гарне слово ви знайшли - провістити - від слова "вість" і "вісник" - ого, та тут повість можна писати!... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 14:59:35 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 10:35:28 ]
супер!) тільки там "ти мене сказала" чи "ти мені сказала"??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 10:28:46 ]
а то ми вже довго обговорювали з паном Дениском - глянь вище.)) я тут навмисно наплела все "навиворіт" - ти мене сказала, повтори нас...
цьомики, Маріанно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:07:33 ]
добра сотня "білих" не зможе потягатися (помірятися силами) з таким одним "синім". цей стиль написання схоже носить суто особистісний характер, присутній лише Олі Лахоцькій. неповторно. браво !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 10:30:21 ]
занесло мене в синю абстракцію... дякую дуже, Василю!