ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш

Тетяна Левицька
2025.12.20 16:04
Ніхто
В ресторані удвох
до готелю лиш крок,
що бракує тобі, жінко зимна?
Чи тепер все одно,
чи коньяк, чи вино —
замовляєш гірке капучино.
Ще надія жива,
у очах — кропива,

Борис Костиря
2025.12.20 12:54
* * *
Безсоння, як страшна пустеля,
Де випалено все дотла.
І нависає хижа стеля,
Мов пекла вигасла зола.

Безсоння поведе у далі,
Де все згоріло навкруги,
Де перетліли всі печалі,

Юрко Бужанин
2025.12.20 12:42
***
Сидить Критик
на березі Бистриці Солотвинської
або Надвірнянської —
йому, зрештою, байдуже,
бо в обох тече не вода, а тексти.
дивиться у дзеркало ріки
і бачить там не себе,
а чергову книжку, яку ніхто не прочитає,

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
Горить у Серці Вифлеєм --- музика родинного свята
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Диригентові. На гітіт . Псалом Давидів 8
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
Нерозлучна парочка навиворіт
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Вірші-листівки
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
Ультиматум пройдисвітам
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
* * *
Ти розчинилась у глибинах,
У місті страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Про туринського коня
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Робота з новими публікаціями
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
* * *
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Синій вірш
Образ твору зачерпнувши в оці
               тон ультрамарину,
пише синій смуток
               лазурові сни…
він черкне по серцю –
               викреше людину,
і назве ім'я їй,
               і шепне: лети!
а я буду сині
               прочиняти двері,
у сапфірах ночі
               зводити мости.
я тебе собою
               виллю на папері,–
не впізнати нам, де
               ти, а де – не ти...
і мене ввібравши,
               оживи натомість,
спалахнувши мною,
                до кінця гори!
ти мене сказала –
                це про мене повість,
повтори нас знову,
               чуєш? повтори!
пройде ніч над містом
               синьоперим клином,
не закривши книгу,
                день перегорни,
вмочиш сум у серце –
               я тобі прилину
синім падолистом
               в сині-сині сни…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 21:40:45
Переглядів сторінки твору 8005
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.026 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
В'ячеслав Шестопалов (М.К./Л.П.) [ 2011-09-17 21:58:42 ]
Сподобався вірш. Цікава синява. Вечірньо


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:21:56 ]
такий сюрреалізм... ) Дякую, Вячеславе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:16:52 ]
Мимоволі пригадався - наспівався - "Синий-синий иней", а тут ще й мелодія підходить! - коротше, я ваш вірш оце зараз співаю :)
Може, ніч "шугне" чи "промчить" (якщо вона у вас - пташина зграя, чи я неправильно зрозуміла)?
І трошки шкрябає "я тобі прилину" - прилинути, якщо не помиляюся, можна кудись або до когось...
А так - синьо-синьо, гарно-гарно! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:27:30 ]
знаєте, Гренуіль, мені чомусь дуже стійко це чується: я тобі прилину, десь так приблизно, як "я тобі впаду", дуже органічно - я думала над цим, але не хотіла міняти.
і - мені дуже хотілося, щоб ніч пройшла, так дуже тихо-тихо, мирно-мирно...
насправді я багато правила цей вірш) і здається, що він став менш виразним, ніж був спочатку. Але логіку зберегла - і це добре)
і так цікаво - у мене навіть не було ніяких згадок про "синій-синій іній". я коли шукала картинку до вірша, то хотіла поставити квіти на зоряному небі - щось дуже схоже до цього відчуття. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:39 ]
Тоді, може, ніч "спливе"? Це наче тихе і мирне слово :) А то "пройде" до птахів якось не дуже підходить...
Перепрошую за настирливість - це я, так би мовити, свіжим оком пробую глянути... сама добре знаю, що коли правиш-міняєш по кілька разів, то врешті вже хочеться одного - спокою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:51 ]
дякую, Гренуіль! чудові ваші поради! а чому не "прОйде"? - мені відчувалося, що вона як дощ - синіми листками - тут майже немає асоціації з птахами - тільки їхня якість, що листки - крилаті )))
я чому не хочу зараз втручатися у вірш - бо мені треба зберегти його мелодику - тут дуже багато "с" і я гашу їх іншими "темнішими" звуками.))
але я дуже рада, що ви підказуєте, - є над чим подумати, я вчуся. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:58:38 ]
...Аж лоба попробувала - наче прохолодний...
"Пройде ніч над містом
синьоперим клином" -
тобто клином (зграєю) птахів із синім пір'ям. Це я таке побачила :)) Пора мені спати лягати, да? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:40 ]
я зараз кинуся вас обіймати! ні-ні, не тому, що прийшла думка поспати (це мені треба йти - точно, бо я зараз одним оком на світ дивлюся - друге вже спить... я жайворонок)))) а тому, що ви так тепло до мене ставитеся! - я ж відчуваю...
обіймаю... міцно-міцно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:10:03 ]
Синьоперим жайворонкам - доброї_тихої_мирної ночі ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:23:43 ]
Паталогічно непереношу ядучо-сині кольори...
Але Ваші, Олю, сині кольори і відтінки - казкові!!! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:29:12 ]
а я потім довго думала, чому саме синій колір тут (я люблю пояснити собі вірш до дрібниць - розшифрувати геть усе)) і думаю, що це, напевне, колір інтуїції - тому він тут не ядучий )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:38:55 ]
Супер, Олю!)
Замість "і назве", я б написав "назове", щоб було менше тих "і", а ще глибше на мою думку (і може й правильніше ) було б "підбере"... я лише даю ідеї, а ти думай... і не ображайся, якщо щось невпопад.
я "тобі прилину" - не дуже. Грені права.
можна "к тобі", але не певен чи воно буде органічним по стилістиці вірша.
і оце - "не впізнати нам, де" чуть звертає на себе увагу. НМД було б краще, якщо б перехід в інший рядок був на логічній паузі, а це "де" - вже було б в другій стрічці. але там мало місця. та й я не певен чи я правий. це справа смаку. але суб"єктивно ця стрічка читається важче для мене.
а вірш - супер.) дивуюся твоїм віршам кожен раз.
ще подумаю, може й щось підкажу. хотілося б, щоб він був ідеальним... він вартий того...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:44:19 ]
я помітив, що кожен твій вірш - це подія на ПМ)
всі збираються і висловлюють свої захоплення)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:50:47 ]
а може й добре оте "тобі прилину". виглядає, наче ти експерементуєш зі словами. бо перед тим теж якесь своєрідне "ти мене сказала", "повтори нас".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:53:10 ]
то щось таке внутрішнє в мені спрацювало - "я тобі прилину" )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:51:21 ]
а я пробувала правити "назове" - але два "і" там звучать як підсилення наступного - "а я буду" - з одним "і" - не звучить, я перевіряла))
"назве ім'я" - тут мені йде асоціація з іменем, яке знає тільки той, хто назвав, і кому воно назване - апокаліптичний образ )))
про "я тобі прилину" - обіцяю подумати... "к тебі" - не треба, я підберу милозвучніший варіант...
"не впізнати нам де" - я навмисно це написала, бо мені треба було, щоб залишилося "ти, а де не ти". і я подумала - де - зараз навіть модно так закінчувати рядок.

знаєш, я рада, що ти так докладно пройшовся по вірші - але я вже два дні так його "омилозвучнювала", що боюся, щоб він не став надто плавним, щоб не тік повз свідомість... ))) дякую, Слав!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:25 ]
над цим ламаним рядочком можна подумати. я сам тобі підкажу кілька варіантів)
а мені подобається "підбере" - воно якесь глибше для мене. але , це твій вірш)
в любому віипадку вірш дуже гарний. в твоєму особливому стилі. коли все, наче напівнатяками. коли наче і відчуваєш, але весь час щось невловиме. і це зовсім не з серії віршів ні про що, коли ні автор не дуже усвідломлює, про що пише, ну а читач - тим більше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-17 22:42:15 ]
Синьо-синьо, гарно-гарно.
Спробувала і собі проспівати..., виходить класно.
"Я тебе собою виллю на папері" - надзвичайно правдиво.
Яка ти, Олю, молодець!
" 12 "- бальний шторм ( не знаю, правда, чи є такий, але в моєму озвученні - най, най, най).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 22:55:08 ]
дякую, Жень!
бо я справді побоювалася, що цей вірш надто гладкий, плавний. Там спочатку були чіткіші образи - "вмочиш сум у серце" - але я його прибрала, щоб не збігалися дві шиплячі))) хоч вмочиш - значно виразніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:02:17 ]
Ну й даремно забрали. Треба не на збіги дивитися, а слухати: а вийшло шипіння - наче той сум аж розпечений був, а серце його остудило-заспокоїло... Ну, це, звичайно, мої видіння-чуття. Але саме такі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-17 23:06:02 ]
о, дякую!!!! і не буде повторення в двох рядках "пройде" - "ввійде". правлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 12:08:16 ]
Файно! А мені чомусь проситься дуже в останньому рядку відійти від "синього" і написати "в кольорові..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:11:26 ]
а я думала над цим, перебирала кілька варіантів - в лазурові сни, наприклад, - щоб зробити яскравішим натяк на те, що все починається спочатку, – але не звучало!
А потім подумала - все починається спочатку, але на новому рівні - героїня вже трошки інакша - вона вже ввібрала в себе синь.)) То залишила цей колір - він звучить двічі як акорд. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 13:52:25 ]
Олю, пташко!
Ще раз занурився у Ваш вірш.
"ти менЕ сказала" - може там "очеп"яточка" і треба "менІ". Чи я шось не зрозумів. Перепрошую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 14:04:11 ]
все правильно, пане Василю! Я навмисно використала таку сюрреалістичну замальовку, щоб написати "ти менЕ сказала" - тобто тут є глибокий підтекст: жінка - це чоловікова сила - те, що його "озвучує".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 14:17:28 ]
Олю!
Погоджуюсь!
Ба, навіть у тлумачному є "провістити". Мені б треба спершу туди - у тлумачний частіше заглядати!..
Безперечно, мова не стала, закостеніла субстанція, бо вона - розвивається! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 14:29:55 ]
яке гарне слово ви знайшли - провістити - від слова "вість" і "вісник" - ого, та тут повість можна писати!... ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 14:59:35 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-09-20 10:35:28 ]
супер!) тільки там "ти мене сказала" чи "ти мені сказала"??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 10:28:46 ]
а то ми вже довго обговорювали з паном Дениском - глянь вище.)) я тут навмисно наплела все "навиворіт" - ти мене сказала, повтори нас...
цьомики, Маріанно!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-21 23:07:33 ]
добра сотня "білих" не зможе потягатися (помірятися силами) з таким одним "синім". цей стиль написання схоже носить суто особистісний характер, присутній лише Олі Лахоцькій. неповторно. браво !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-22 10:30:21 ]
занесло мене в синю абстракцію... дякую дуже, Василю!