ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена

Охмуд Песецький
2026.03.19 18:47
Наше все
Імла незгод і світлий смуток –
Це те, що визріло між нами.
Розрив - одна з тих оборудок,
Де розраховуються снами.

Вони однаково самотні,
Як ми в теперішньому стані.
А що було напередодні,

Борис Костиря
2026.03.19 18:14
* * *
Я заплутався в сітях дрімучих,
У тужавості лютих погроз,
У болотах сум'ять і могутніх
Несходимих степах у мороз.

Я заплутався в сумнівах, болях,
У стражданнях важких голосінь,
У складних і завихрених долях,

Євген Федчук
2026.03.19 16:57
Манкурт Безбородько
Сиджу, бувало та дивлюсь новини,
Цікавлюся: що ж там у москалів?
Хто там керує? Хто в них на чолі?
Й дивуюся – там купа з України
У кріслах, навіть у Кремлі сидять.
І, поки кров‘ю наш народ спливає,
Вони себе чудово почувають
І «чесними» очима в с

Тетяна Левицька
2026.03.19 16:26
Болиголов
Біль тисне на скроні — розквітнув зірчастий,
дурманом закопчений болиголов?
Як важко на смертному ложі плекати
без віри й надії нещасну любов.

Ген, за бур'янами відради колишні —
ніхто не підніме минуле на глум?
А де ж заховатися, Боже Всевишній,

Борис Костиря
2026.03.19 11:07
* * *
Шок від того, що літо минає,
Переллється у трепет ріки,
Розіллється луною у гаю
І полине в поля навіки.

Так багато ми влітку не встигли.
Час минув у сипучий пісок.
Ми торкнемось небесної титли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Інша поезія / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 ***
Образ твору Чи ж завинила неба висота
фатальній
поприземності стеблини?
З терпінням
розіп’ятого Христа
цей світ
свої спокутує провини.

Здоровий глузд
не кличемо в порадники,
долаючи лукавого інтриги:
за слабкість плоті –
гинуть виноградники,
за слабкість духу –
спалюються книги.

2004

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-06 15:53:33
Переглядів сторінки твору 6051
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:30:45 ]
Усе споконвічне,
й ніщо не є вічне,
крім Неба...

Гарний вірш, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 17:05:17 ]
Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 17:41:43 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 18:57:22 ]
"З терпінням
розіп’ятого Христа
цей світ
чужі спокутує провини..."
Хіба? Вельми сумнівно, бо світ байдужий до Нього, як і колись... А, може, ще й більше збайдужів... І це найбільший гріх... А тому цей світ не спокутує навіть своїх провин...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 19:05:32 ]
До речі, Спаситель і Слово - це одна Особа, тобто наш Господь Ісус Христос...
Божого благословення Вам і всім, хто причетний до ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 19:57:40 ]
хороший висновок, Любо.
От тільки "Чи ж завинила неба висота" і "Здоровий глузд не кличемо в порадники" різного розміру (там два склади зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:42:19 ]
Дякую, Адель. Небо - вічне... це дає надію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:42:41 ]
Дякую, Наталко, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:43:07 ]
Дуже дякую, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:52:13 ]
Пане Іване, бачу мої рядки Вас розхвилювали... Даремно, я думаю, бо це вірш не про Нього, а всього-навсього про те, що виноградники і книги - не винні у слабкостях, вказаних у другій строфі.
А за благословення дякую, і Вам - взаємно того бажаю, Ви ж начебто теж причетні до ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-06 20:58:37 ]
Вітаю!
Високоенергетично-нумерологiчно!
Дякую.
п.с. Спалюються книги і Мрiї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:59:46 ]
Дякую, Любо. Так, різного розміру, тому цей вірш - в іншій поезії. Ось такий він народився, трохи не такий, як має бути... Але поки що інакшим я його не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:07:07 ]
Спасибі, Олександре, за енергетичну підтримку. Але, зізнаюсь, Ви мене "озадачили" тою "нумерологією" - сама ще раз перечитала свій вірш - і сама для себе залишилась загадкою... Оце так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:13:02 ]
Ні, я спокійний... Якби Ви не написали, що цей світ чужі спокутує провини, то я промовчав би... А в цьому випадку відмовчуватися я не маю права...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:17:34 ]
чудово. Особливо закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:20:00 ]
Гарний вірш, Любо!
Філософський такий вийшов він в тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:21:35 ]
От і добре, пане Іване, а щоб Вам стало ще спокійніше (бо повірте, я розумію Ваш неспокій), невеличка ремарка: світ - це небо, земля, повітря, вода, ліси і таке інше, наш великий прекрасний, створений Богом для щастя світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:22:15 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:25:14 ]
Так? Дякую, Ярославе. Бувають такі вірші - як маленькі відкриття... (принаймні, для автора).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 22:53:27 ]
Глибоко, але дійсно відчувається зміна ритму. Тут просто переробити в другій строфі, не міняючи змісту. А філософія - гут. Ніяк не можу звикнути до аватарки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 00:00:57 ]
Глибока філософія, дякую, Любо. Як не переробиш розмір - маєш право, нехай буде таким, як є. Думка у ньому серйозна і щемлива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 01:31:19 ]
чудово... читаю, читаю...
думаю а що ж мені лишається робити, як все вже написано?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:16:35 ]
Не уявляю, як можна переробити другу строфу, легше подумати над першою...
Дякую, Іванку (я сама не можу звикнути)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:17:56 ]
Дякую, Ларисо. Не впевнена, що зумію переробити, справді. Тому й помістила його в іншу поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:18:48 ]
Дякую, Ярославе. Залишається читати і писати по-своєму... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 10:24:24 ]
А чи "чужі"? До того ж, на мою думку, цей рядок звучить і без цього слова ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 10:51:53 ]
Без цього (чи іншого) слова, мені чомусь рядок не звучить... Але Ви навели мене на цікаву думку. По-перше, справді, не "чужі", в оригіналі було інше слово, я його замінила з певних причин при публікації. Яке слово було - легко здогадатися, якщо захотіти. Тому, Ви праві - таки не "чужі". Мабуть, таки "свої"... Я ще трішки подумаю... мабуть, таки зміню на "свої"....
Дуже дякую, Маріє!!!