ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Інша поезія / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 ***
Образ твору Чи ж завинила неба висота
фатальній
поприземності стеблини?
З терпінням
розіп’ятого Христа
цей світ
свої спокутує провини.

Здоровий глузд
не кличемо в порадники,
долаючи лукавого інтриги:
за слабкість плоті –
гинуть виноградники,
за слабкість духу –
спалюються книги.

2004

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-06 15:53:33
Переглядів сторінки твору 5887
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 16:30:45 ]
Усе споконвічне,
й ніщо не є вічне,
крім Неба...

Гарний вірш, Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 17:05:17 ]
Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 17:41:43 ]
Дуже сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 18:57:22 ]
"З терпінням
розіп’ятого Христа
цей світ
чужі спокутує провини..."
Хіба? Вельми сумнівно, бо світ байдужий до Нього, як і колись... А, може, ще й більше збайдужів... І це найбільший гріх... А тому цей світ не спокутує навіть своїх провин...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 19:05:32 ]
До речі, Спаситель і Слово - це одна Особа, тобто наш Господь Ісус Христос...
Божого благословення Вам і всім, хто причетний до ПМ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 19:57:40 ]
хороший висновок, Любо.
От тільки "Чи ж завинила неба висота" і "Здоровий глузд не кличемо в порадники" різного розміру (там два склади зайві).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:42:19 ]
Дякую, Адель. Небо - вічне... це дає надію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:42:41 ]
Дякую, Наталко, за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:43:07 ]
Дуже дякую, Сергію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:52:13 ]
Пане Іване, бачу мої рядки Вас розхвилювали... Даремно, я думаю, бо це вірш не про Нього, а всього-навсього про те, що виноградники і книги - не винні у слабкостях, вказаних у другій строфі.
А за благословення дякую, і Вам - взаємно того бажаю, Ви ж начебто теж причетні до ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-06 20:58:37 ]
Вітаю!
Високоенергетично-нумерологiчно!
Дякую.
п.с. Спалюються книги і Мрiї.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 20:59:46 ]
Дякую, Любо. Так, різного розміру, тому цей вірш - в іншій поезії. Ось такий він народився, трохи не такий, як має бути... Але поки що інакшим я його не бачу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:07:07 ]
Спасибі, Олександре, за енергетичну підтримку. Але, зізнаюсь, Ви мене "озадачили" тою "нумерологією" - сама ще раз перечитала свій вірш - і сама для себе залишилась загадкою... Оце так!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:13:02 ]
Ні, я спокійний... Якби Ви не написали, що цей світ чужі спокутує провини, то я промовчав би... А в цьому випадку відмовчуватися я не маю права...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:17:34 ]
чудово. Особливо закінчення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-06 21:20:00 ]
Гарний вірш, Любо!
Філософський такий вийшов він в тебе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:21:35 ]
От і добре, пане Іване, а щоб Вам стало ще спокійніше (бо повірте, я розумію Ваш неспокій), невеличка ремарка: світ - це небо, земля, повітря, вода, ліси і таке інше, наш великий прекрасний, створений Богом для щастя світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:22:15 ]
Дякую, Зоряно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 21:25:14 ]
Так? Дякую, Ярославе. Бувають такі вірші - як маленькі відкриття... (принаймні, для автора).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-06 22:53:27 ]
Глибоко, але дійсно відчувається зміна ритму. Тут просто переробити в другій строфі, не міняючи змісту. А філософія - гут. Ніяк не можу звикнути до аватарки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-07 00:00:57 ]
Глибока філософія, дякую, Любо. Як не переробиш розмір - маєш право, нехай буде таким, як є. Думка у ньому серйозна і щемлива...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Томин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 01:31:19 ]
чудово... читаю, читаю...
думаю а що ж мені лишається робити, як все вже написано?)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:16:35 ]
Не уявляю, як можна переробити другу строфу, легше подумати над першою...
Дякую, Іванку (я сама не можу звикнути)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:17:56 ]
Дякую, Ларисо. Не впевнена, що зумію переробити, справді. Тому й помістила його в іншу поезію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 09:18:48 ]
Дякую, Ярославе. Залишається читати і писати по-своєму... Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-07 10:24:24 ]
А чи "чужі"? До того ж, на мою думку, цей рядок звучить і без цього слова ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-07 10:51:53 ]
Без цього (чи іншого) слова, мені чомусь рядок не звучить... Але Ви навели мене на цікаву думку. По-перше, справді, не "чужі", в оригіналі було інше слово, я його замінила з певних причин при публікації. Яке слово було - легко здогадатися, якщо захотіти. Тому, Ви праві - таки не "чужі". Мабуть, таки "свої"... Я ще трішки подумаю... мабуть, таки зміню на "свої"....
Дуже дякую, Маріє!!!