Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
РУЛЕТКА
26.09.2008
Ярослав
на жаль мова - ще не все...
20:32
Панна
Для мене - все. Розумієш, учені вже довели, що різні мови в мозку в різних ділянках. І коли людина говорить однією – иявляються одні риси х- у,другою - інші. Я й сама відчуваю, що коли говорю рос., я одна, а укр. - інша, справжня. Розумієш? Слова кохання для мене звучать лише українською.
20:34
-----------------
28.09.2009
Ярослав
і в якому пункті ти знизила свої вимоги?
11.16
Панна
в найтупішому. він мені все гальмував!!!!!
11.07
я подивилася на життя реальними очима і зрозуміла, що чоловікові не обов"язково треба бути україномовним, щоб його любили! це реалії Києва. а я до цього жила вигаданими реаліями.
11.19
... тут треба було вибирати - або абстаркта нац. гордість, або реальне жіноче щастя. я вже зробила свій вибір.
11.27
... і хай на мене образиться вся Україна... краще я відмовлюся від тих дурних ідеалів... я й так їм присвятила 40 років свого життя.
11:29
На зáболонях райдуг,
на оболонях Гольфстріму
я тебе вже не знáйду,
я тебе вже не стріну.
Не прийму твого вірша
рафіноване зéрно,
не шукатиму більше
загадкову Inverno.
У завмерлому серці
не розтоплю крижинку -
не зробила ти, прецінь,
довгожданного вчинку.
І ти теж не окликнеш,
навіть десь пострічавши -
вже не буде, як звикло,
вже не буде, як завше.
Не поділишся фальшем,
не поплачеш в жилетку -
ну і грай собі дальше
у російську рулетку...
осінь 2009
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)