ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Кола
Коли все закінчиться,
нас не залишиться зовсім,
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні,
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні»,
закритим, як завжди, без права на «досі»,
без міри і способу, миру й війни.

Коли все закінчиться,
(тільки якщо доживемо),
сховаємо очі і будемо жити, як всі.
Земля не поверне своєї осі,
і горе моє не зачепить, напевно,
не зрушить на йоту важкі терези.

Коли все почнеться,
можливо, тебе не згадаю.
Наївні індуси ще вірять у точність начал.
Та той, хто з мечем, – не помре від меча,
а той, хто зі словом, – ще точно не знаю.
Така от суцільна і сіра печаль.

Коли все почнеться
(якщо все це врешті почнеться,
і я – таки вірна собі, і той самий ще ти).
Мені не дозволь, промовчавши, піти.
І той, хто із нас не вернеться,
розірве нарешті ці кола-мости.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-27 16:59:42
Переглядів сторінки твору 9594
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.891 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:01:42 ]
Вітаю, Світланко!
У Сумського поета Олександра Кузнєцова є російськомовна збірочка під назвою "Кола". Там йдеться про історію Кольсьського півострова:) Несвідомо шукала там цієї Коли під час читання...:)
Не знайшла.

Але.
Знайшла досить цікаву філософічну штучку, з досить близькою позицією ЛГ, і з розміром (ами), здатним(и) поламати не лише враження від найкращих знахідок, а й мізки навпіл:) Хіба тут нічого не можна вдіяти?
І як на мене, не дуже рима "всі-осі-терези". Чи дуже не рима:)
Маю можливість почіплятися ще, але не маю бажання, хай ще хтось висловиться:)

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:02:45 ]
*соррі - Кольського


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:49:45 ]
Олю, спробуйте ще раз прочитати.
Тільки виходячи не з власного розуміння, а ритму кожного рядка:
КолИ все -закІнчить-ся,
(тІльки -якщО до-живЕмо),
сховАє-мо Очі- і бУде-мо жИти,- як всІ.
ЗемлЯ не -відІрве-ться з бОлю -твогО від -осІ,
і вИхор -від гОря -могО не - зачЕпить, -напЕвно,
і нЕ по-хитнЕ сві-товІ те-резИ.

Десь так. Побачите: ритм тут чіткий, майже відбитий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:57:18 ]
Дякую, в мене з наголосами ніби все гаразд.
Але от як на мене - то якась перевантаженість відчувається. Ходила до вас ретельніше знайомитися зі стилем - але враження таке, що цей вірш все-таки важчий за інші:) Не складніший, а саме - важчий. Фізично. Будемо сподіватися, що це тільки моя думка, а іншим читачам нічого не заважатиме:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:34:11 ]
Власне, цей вірш на фоні попереднього мені видається геть простішим, тому не розумію, у чому важкість. Але то мої особисті проблеми.))))

Вся відмінність у розбивці. Погляньте нижче той самий текст, але у традиційній розбивці.

Дякую за думку. Я думаю, справа у манері: Ви пишете короткими рядками, мелодійно, точно римуєте. У мене геть інший стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:29:12 ]
Вітаю, Ольго!
Не зовсім я зрозуміла, що саме Ви шукали у моїй поезії, але прикро, що не знайшли. ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:31:01 ]
Та, власне, нічого й не шукала. Зайшла почитати. Поділилась асоціаціями і враженнями. Та й по всьому:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:15:31 ]
і не похитне світові терези...
важкувато читати...
не зрУшить... щось таке проситься..

І той, хто з нас перший проснеться,
зведе воєдино мости.
- прикінцеве... чогось не вистачає
вибуху якогось емоційного, негарно почнеться - проснеться...
є простір для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:31:37 ]
і нЕ по -хитнЕ сві-товІ те-резИ.
Не розумію, пані Людмило, що саме тут з розміром не так. Як на мене, майже ідеальний амфібрахій.
Чи я Вас не правильно зрозуміла?

З кінцівкою і дієслівною римою - згодна. Хай полежить, подумаю.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:03:26 ]
з амфібрахієм може і все гаразд, я - читаю... і спотикаюся об нього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:38:54 ]
Пані Людмило, вибачайте, але люблю точну критику.

Об ЩО САМЕ спотикаєтеся? Об два підряд службових слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:57:07 ]
...спотикаюся в наголосах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:58:45 ]
у ритмиці...ну та міркуйте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:26:44 ]
Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім,
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні,
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні»,
закритим, як завжди, без права на «досі»,
без міри і способу, миру й війни.

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо),
сховаємо очі і будемо жити, як всі.
Земля не відірветься з болю твого від осі,
і вихор від горя мого не зачепить, напевно,
не зрушить у відчаї днів терези.

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю.
Наївні індуси ще вірять у точність начал.
Та той, хто з мечем, – не помре від меча,
а той, хто зі словом, – не знаю.
Така от суцільна печаль.

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться,
і я буду я, і ти будеш ти).
Мені не дозволь, промовчавши, піти.
І той, хто з нас першим озветься,
зведе воєдино мости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:53:49 ]
З розбивками будь-яка більш-менш адекватна особа розбереться:)
Стиль у нас не схожий, це абсолютно справедливо. Саме цей твір нагадує мені середньовічний зАмок, густо заселений принцесами, лицарями, привидами і переповнений рештою необхідних атрибутів:)
Ви зрозумійте, я не намагаюся довести, що вірш поганий!:)
Просто дракон, який пролітав мимо, відкусив замкові кілька дзвіниць. Замок не став через це руїнами, в жодному разі:) Якраз, можливо, що саме ця його форма вабитиме око більш модернових архітекторів:)

З теплом в очах та будівельною каскою на голові - я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:00:32 ]
ну та!!!!!!!! інша справа... не грузнеш у думці - а як читати... може ще хтось щось скаже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:37:51 ]
О, а я оце сиділа і переписувала точно отак... :) а потім ще й склади порахувала:

Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім, (15)
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні, (14)
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні», (11)
закритим, як завжди, без права на «досі», (12)
без міри і способу, миру й війни. (11)

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо), (15)
сховаємо очі і будемо жити, як всі. (14)
Земля не відірветься з болю твого від осі, (14)
і вихор від горя мого не зачепить, напевно, (14)
і не похитне світові терези. (11)

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю. (15)
Наївні індуси ще вірять у точність начал. (14)
Та той, хто з мечем, – не помре від меча, (11)
а той, хто зі словом, – не знаю. (9)
Така от суцільна печаль. (8)

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться, (15)
і я буду я, і ти будеш ти). (10)
Мені не дозволь, промовчавши, піти. (11)
І той, хто з нас перший озветься, (9)
зведе воєдино мости. (8)

Тепер розумієте, чого ми на цих "колах" спотикаємося? ;))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:42:57 ]
Я усе розумію, тому й веду діалог, а не надулася бундючно: мовляв, не подобається - ну і бог з Вами .))))))

Щас зробимо симетрію.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:56:39 ]
О, Грені, дякую, яка ви молодець!:) А я полінувалася рахувати, мабуть, тому одразу і не зустріла розуміння:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:05:26 ]
полінувалася і я, а ось цей рядок мене зовсім зупинив
і не похитне світові терези.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 20:22:26 ]
Ну ось. Зробила симетрію. ))))))
Щоб без сумнівів.))

Залишається тільки бантика на котрийсь із готичних шпилів почепити. Для повної відповідності очікуванням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 20:29:04 ]
Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім, (15)
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні, (14)
відкритим, як завжди, у вибір між «разом» і «ні», (14)
закритим, як завжди, на хрестик без права на «досі», (15)
без міри і способу, миру й війни. (11)

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо), (15)
сховаємо очі і будемо жити, як всі. (14)
Земля не відірветься з горя твого від осі, (14)
і вихор від горя мого не зачепить, напевно, (15)
не зрушить на йоту важкі терези. (11)

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю. (15)
Наївні індуси ще вірять у точність начал. (14)
Та той, хто з мечем, – не вмирає-таки від меча, (14)
а той, хто зі словом приходить, – а бог його знає. (15)
Така от суцільна і вічна печаль. (11)

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться, (15)
і я – таки вірна собі, і той самий ще ти). (14)
Мені не дозволь, промовчавши, навіки піти. (14)
І той, хто з нас перший із вирію не повернеться, (15)
зведе воєдино ці кола-мости. (11)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:53:31 ]
Ну ось, рідні форми, ще й цемент не схопився - а вже тішать око:) І вухо! (аплодуючи й підстрибуючи)
Прикольно, намагаюсь уявити кола-мости.

А як ви думали? Кон'юнктура ринку: нерухомість без бантиків малоліквідна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:06:05 ]
Ой, а може, без бантика? Краще вже прапорець, чи шо :)
Закінчення несподівано стало звучати по-іншому - і мене, чесно кажучи, аж морозом продерло...
Дякую. Тепер можна читати, не спотикаючись, і просто тішитися гарною поезією :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 21:09:59 ]
Мені теж новий варіант краще сприймається. І закінчення - суперове, згодна з Грені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:10:15 ]
От тепер завдяки і трохи всупереч підрахункам ;) - моє.
(здираючи бантика, любується своїм повітряно-піщано-трохиготичним замком).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:18:47 ]
І справді, лялечка вийшла, Світлано!) Я весь час поривався зробити зауваженя про Землю, яка зірветься зі своєї осі (наче якось так там було), що було б краще якось типу "відхилиться", і ви наче відчули і самі придумали ще кращий варіант від того, який я мав на увазі.
А нерівність рядків таки відчувалася!
А тепер усе - супер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:33:42 ]
Дякую, Ярославе. З віссю і справді негаразд було. Добре, що вчасно помітила )))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:22:23 ]
суперський вірш. а складний ритм можна розглядати і як автентичну рису вашого поетичного самовираження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:36:34 ]
Дякую, Ніко. )))) Хай живуть готичні замки без бантиків із бароковим ритмом! ))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-28 19:43:14 ]
Дуже класно написано. Майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-28 20:55:33 ]
Дякую)