ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Кола
Коли все закінчиться,
нас не залишиться зовсім,
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні,
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні»,
закритим, як завжди, без права на «досі»,
без міри і способу, миру й війни.

Коли все закінчиться,
(тільки якщо доживемо),
сховаємо очі і будемо жити, як всі.
Земля не поверне своєї осі,
і горе моє не зачепить, напевно,
не зрушить на йоту важкі терези.

Коли все почнеться,
можливо, тебе не згадаю.
Наївні індуси ще вірять у точність начал.
Та той, хто з мечем, – не помре від меча,
а той, хто зі словом, – ще точно не знаю.
Така от суцільна і сіра печаль.

Коли все почнеться
(якщо все це врешті почнеться,
і я – таки вірна собі, і той самий ще ти).
Мені не дозволь, промовчавши, піти.
І той, хто із нас не вернеться,
розірве нарешті ці кола-мости.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-27 16:59:42
Переглядів сторінки твору 9929
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.891 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:01:42 ]
Вітаю, Світланко!
У Сумського поета Олександра Кузнєцова є російськомовна збірочка під назвою "Кола". Там йдеться про історію Кольсьського півострова:) Несвідомо шукала там цієї Коли під час читання...:)
Не знайшла.

Але.
Знайшла досить цікаву філософічну штучку, з досить близькою позицією ЛГ, і з розміром (ами), здатним(и) поламати не лише враження від найкращих знахідок, а й мізки навпіл:) Хіба тут нічого не можна вдіяти?
І як на мене, не дуже рима "всі-осі-терези". Чи дуже не рима:)
Маю можливість почіплятися ще, але не маю бажання, хай ще хтось висловиться:)

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:02:45 ]
*соррі - Кольського


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:49:45 ]
Олю, спробуйте ще раз прочитати.
Тільки виходячи не з власного розуміння, а ритму кожного рядка:
КолИ все -закІнчить-ся,
(тІльки -якщО до-живЕмо),
сховАє-мо Очі- і бУде-мо жИти,- як всІ.
ЗемлЯ не -відІрве-ться з бОлю -твогО від -осІ,
і вИхор -від гОря -могО не - зачЕпить, -напЕвно,
і нЕ по-хитнЕ сві-товІ те-резИ.

Десь так. Побачите: ритм тут чіткий, майже відбитий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:57:18 ]
Дякую, в мене з наголосами ніби все гаразд.
Але от як на мене - то якась перевантаженість відчувається. Ходила до вас ретельніше знайомитися зі стилем - але враження таке, що цей вірш все-таки важчий за інші:) Не складніший, а саме - важчий. Фізично. Будемо сподіватися, що це тільки моя думка, а іншим читачам нічого не заважатиме:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:34:11 ]
Власне, цей вірш на фоні попереднього мені видається геть простішим, тому не розумію, у чому важкість. Але то мої особисті проблеми.))))

Вся відмінність у розбивці. Погляньте нижче той самий текст, але у традиційній розбивці.

Дякую за думку. Я думаю, справа у манері: Ви пишете короткими рядками, мелодійно, точно римуєте. У мене геть інший стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:29:12 ]
Вітаю, Ольго!
Не зовсім я зрозуміла, що саме Ви шукали у моїй поезії, але прикро, що не знайшли. ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:31:01 ]
Та, власне, нічого й не шукала. Зайшла почитати. Поділилась асоціаціями і враженнями. Та й по всьому:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:15:31 ]
і не похитне світові терези...
важкувато читати...
не зрУшить... щось таке проситься..

І той, хто з нас перший проснеться,
зведе воєдино мости.
- прикінцеве... чогось не вистачає
вибуху якогось емоційного, негарно почнеться - проснеться...
є простір для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:31:37 ]
і нЕ по -хитнЕ сві-товІ те-резИ.
Не розумію, пані Людмило, що саме тут з розміром не так. Як на мене, майже ідеальний амфібрахій.
Чи я Вас не правильно зрозуміла?

З кінцівкою і дієслівною римою - згодна. Хай полежить, подумаю.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:03:26 ]
з амфібрахієм може і все гаразд, я - читаю... і спотикаюся об нього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:38:54 ]
Пані Людмило, вибачайте, але люблю точну критику.

Об ЩО САМЕ спотикаєтеся? Об два підряд службових слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:57:07 ]
...спотикаюся в наголосах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:58:45 ]
у ритмиці...ну та міркуйте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:26:44 ]
Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім,
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні,
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні»,
закритим, як завжди, без права на «досі»,
без міри і способу, миру й війни.

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо),
сховаємо очі і будемо жити, як всі.
Земля не відірветься з болю твого від осі,
і вихор від горя мого не зачепить, напевно,
не зрушить у відчаї днів терези.

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю.
Наївні індуси ще вірять у точність начал.
Та той, хто з мечем, – не помре від меча,
а той, хто зі словом, – не знаю.
Така от суцільна печаль.

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться,
і я буду я, і ти будеш ти).
Мені не дозволь, промовчавши, піти.
І той, хто з нас першим озветься,
зведе воєдино мости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:53:49 ]
З розбивками будь-яка більш-менш адекватна особа розбереться:)
Стиль у нас не схожий, це абсолютно справедливо. Саме цей твір нагадує мені середньовічний зАмок, густо заселений принцесами, лицарями, привидами і переповнений рештою необхідних атрибутів:)
Ви зрозумійте, я не намагаюся довести, що вірш поганий!:)
Просто дракон, який пролітав мимо, відкусив замкові кілька дзвіниць. Замок не став через це руїнами, в жодному разі:) Якраз, можливо, що саме ця його форма вабитиме око більш модернових архітекторів:)

З теплом в очах та будівельною каскою на голові - я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:00:32 ]
ну та!!!!!!!! інша справа... не грузнеш у думці - а як читати... може ще хтось щось скаже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:37:51 ]
О, а я оце сиділа і переписувала точно отак... :) а потім ще й склади порахувала:

Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім, (15)
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні, (14)
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні», (11)
закритим, як завжди, без права на «досі», (12)
без міри і способу, миру й війни. (11)

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо), (15)
сховаємо очі і будемо жити, як всі. (14)
Земля не відірветься з болю твого від осі, (14)
і вихор від горя мого не зачепить, напевно, (14)
і не похитне світові терези. (11)

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю. (15)
Наївні індуси ще вірять у точність начал. (14)
Та той, хто з мечем, – не помре від меча, (11)
а той, хто зі словом, – не знаю. (9)
Така от суцільна печаль. (8)

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться, (15)
і я буду я, і ти будеш ти). (10)
Мені не дозволь, промовчавши, піти. (11)
І той, хто з нас перший озветься, (9)
зведе воєдино мости. (8)

Тепер розумієте, чого ми на цих "колах" спотикаємося? ;))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:42:57 ]
Я усе розумію, тому й веду діалог, а не надулася бундючно: мовляв, не подобається - ну і бог з Вами .))))))

Щас зробимо симетрію.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:56:39 ]
О, Грені, дякую, яка ви молодець!:) А я полінувалася рахувати, мабуть, тому одразу і не зустріла розуміння:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:05:26 ]
полінувалася і я, а ось цей рядок мене зовсім зупинив
і не похитне світові терези.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 20:22:26 ]
Ну ось. Зробила симетрію. ))))))
Щоб без сумнівів.))

Залишається тільки бантика на котрийсь із готичних шпилів почепити. Для повної відповідності очікуванням.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 20:29:04 ]
Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім, (15)
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні, (14)
відкритим, як завжди, у вибір між «разом» і «ні», (14)
закритим, як завжди, на хрестик без права на «досі», (15)
без міри і способу, миру й війни. (11)

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо), (15)
сховаємо очі і будемо жити, як всі. (14)
Земля не відірветься з горя твого від осі, (14)
і вихор від горя мого не зачепить, напевно, (15)
не зрушить на йоту важкі терези. (11)

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю. (15)
Наївні індуси ще вірять у точність начал. (14)
Та той, хто з мечем, – не вмирає-таки від меча, (14)
а той, хто зі словом приходить, – а бог його знає. (15)
Така от суцільна і вічна печаль. (11)

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться, (15)
і я – таки вірна собі, і той самий ще ти). (14)
Мені не дозволь, промовчавши, навіки піти. (14)
І той, хто з нас перший із вирію не повернеться, (15)
зведе воєдино ці кола-мости. (11)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:53:31 ]
Ну ось, рідні форми, ще й цемент не схопився - а вже тішать око:) І вухо! (аплодуючи й підстрибуючи)
Прикольно, намагаюсь уявити кола-мости.

А як ви думали? Кон'юнктура ринку: нерухомість без бантиків малоліквідна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:06:05 ]
Ой, а може, без бантика? Краще вже прапорець, чи шо :)
Закінчення несподівано стало звучати по-іншому - і мене, чесно кажучи, аж морозом продерло...
Дякую. Тепер можна читати, не спотикаючись, і просто тішитися гарною поезією :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 21:09:59 ]
Мені теж новий варіант краще сприймається. І закінчення - суперове, згодна з Грені :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:10:15 ]
От тепер завдяки і трохи всупереч підрахункам ;) - моє.
(здираючи бантика, любується своїм повітряно-піщано-трохиготичним замком).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 21:18:47 ]
І справді, лялечка вийшла, Світлано!) Я весь час поривався зробити зауваженя про Землю, яка зірветься зі своєї осі (наче якось так там було), що було б краще якось типу "відхилиться", і ви наче відчули і самі придумали ще кращий варіант від того, який я мав на увазі.
А нерівність рядків таки відчувалася!
А тепер усе - супер!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:33:42 ]
Дякую, Ярославе. З віссю і справді негаразд було. Добре, що вчасно помітила )))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:22:23 ]
суперський вірш. а складний ритм можна розглядати і як автентичну рису вашого поетичного самовираження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 23:36:34 ]
Дякую, Ніко. )))) Хай живуть готичні замки без бантиків із бароковим ритмом! ))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-28 19:43:14 ]
Дуже класно написано. Майстерно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-28 20:55:33 ]
Дякую)