ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.11.03 23:33
Аморальні і безпринципні найбільше переймаються моральними принципами. Нечесні беруться пильнувати за чеснотами, нечисті – за чистотою, душогуби – за спасінням душ. Інстинкт заробляння грошей заступає усі інші інстинкти. Мізерним душам кортить ро

Борис Костиря
2025.11.03 21:29
Повертаюсь по колу в колишні кордони.
В дорогу рідну гавань я знов повернусь.
У торбині нічого, лише забобони
Осідають на плечі, як пил або гнус.

Повертаюсь по колу, нічого не взявши
Із собою з мандрівки, немовби жебрак.
Повертаюсь вигнанцем,

Юрій Лазірко
2025.11.03 19:06
Цьом-цьом, лялюнь! Як в тебе справи?
Чим Лондон дихає, Париж?
Сідай, примощуйся до кави.
Куди так, Сонечко, летиш?

Абзацно кажеж? Це цікаво!
Розводиш круто мудаків!
Ти п’єш без цукру? Не гіркаво?

С М
2025.11.03 16:31
У сльозовирі вона іде
Іще роки минають
Місця для плачу немає
Я збився десь

Розуміння є чеснотою та не для всіх
Ти навчиш мене любити
Додаси зусиль

Ярослав Чорногуз
2025.11.03 14:22
Прекрасний ранок, трохи сонний,
І трішки гріє сонцедень.
Залиті сяйвом злотодзвонним,
Пташині виляски пісень

Пробуджують медові ріки,
Що витікають із небес.
Сварог сьогодні світлоликий

Микола Дудар
2025.11.03 09:53
і черги на вулиці
І черги в метро
О боже, як тулиться
Прийдешнє добро…
А хтось не противиться
А хтось відганя
З очей на потилицю
Місцева фіґня…

Борис Костиря
2025.11.02 21:31
Пожовкле листя падає в обличчя,
Як сон віків похмурий і страшний.
І довга сукня осені не личить.
Вона сховає від страждань земних.

Пожовкле листя хоче говорити
Зі мною мовою повільних рік.
І більше пекло годі нам створити,

Світлана Пирогова
2025.11.02 20:59
Слова сліпі, тавровані тобою
У дощ, що перекреслив всі надії.
То ж не було хвилини супокою,
Хилились хризантем промоклі вії.

І падолист. і вітер, і печалі -
Усе змішалось у гіркім коктейлі
Зів*яли восени колишні чари.

В Горова Леся
2025.11.02 20:29
Розгулявся північний, та так уже крепко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав, і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли

Іван Потьомкін
2025.11.02 18:46
Я люблю не стільки з кимось чи з комп’ютером грати, скільки відтворювати партії майстрів з шахів. Для мене це щось схоже на читання цікавої книжки чи прослуховування класичної музики. І ось серед інших видатних майстрів сициліанського захисту я натрапи

Євген Федчук
2025.11.02 15:21
Прочитав Василько книжку про Лєвшу Лєскова.
Про те, як Лєвша спромігся блоху підкувати.
Та і став тоді бабусі своєї питати:
- Що то за звір – блоха ота? Щось для мене нове.
- То комаха. Така мала, навіть менше мухи.
І стрибає, й кусається. Зараз то ї

Микола Дудар
2025.11.02 08:48
Звучить дочасно і потужно…
А дефіцит завис в коморі
Но є надія… є Залужний
І Закарпаття чемний говір
Демократична послідовність
Гуртує спокою контракти
І зупиняється у Львові…
Принаймні, висловились «Факти»

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

С М
2025.11.01 20:33
Усе на ліпше хоч би як
І я божеволів у школі
Мої вчителі були кволі
Мене зупиняли й
Усе загортали
У правила щодо & щоби

Та й визнав, що усе на ліпше

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 ********

"Exegi monumentum aere perennius..." *

Горацій

Крізь обличчя невидимих «ти» протікає затято юрба,
сам собі і для себе дивак, сам собі і для себе обранець.
Сірий іній під ранок не тане і чекає кривого серпа
ненадійного сонця-тепла з-під ще свіжої хмарної рани.

Не наситиш собою цю яв, не проявиш усі негативи,
на засвіченій плівці щасливій затаїлися знаки проваль,
доки серця коштовний грааль удає здивування поштиве,
як знімає зотлілих героїв між рядків палімпсестів із паль.

Тільки мовчки гортаються дні, календарно червоні і чорні,
і все рідше гойдають лампадку крізь прочинені двері вітри.
За подобою не сотвори із ребра чи овечої вовни,
із чорнозему чи павутиння сам себе для розмов і жури.

* Я пам"ятник собі поставив незотлілий... (переклад М.Рильського)
Я памятник себе воздвиг нерукотворный... (переспів О.Пушкіна)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 00:07:05
Переглядів сторінки твору 9375
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 00:27:24 ]
дуже щільний, насичений підтекстами, вірш,
із багатьма знахідками... Потужно (і тужно, себто - тужливо), Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 07:29:35 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 04:07:35 ]
Гарно, мудро, але таки складнувато, надто вагомий текст, надто ваговитий, важкуватий, важкий. Щоб пробратися через деякі місця в ньому, доводиться застосовувати мало не зусилля волі. Хоч ніхто, звісно, й не сказав, що мало бути легко, і мистецтво - таки не відпочинок, але... Ваш, Світлано, читач - той, хто шукає смисли і підтексти. Тут є глибока-глибока вода, але немає райдуги над нею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 10:07:45 ]
Ну ось - не впишуть мене золотими літерами у ряди двохтисячників, не впишуть... (ридає) )))))))))))))

А якщо серйозно Сергію, Ви цілком праві (не люблю ту рацію)). Я часто і багато про це думала, думаю і буду думати ще довго. Тільки штука в тому, що така манера письма усвідомлена і сформована. Це не гра м"язами для читача: мовляв, подивіться, яка я розумна. Тут усе складніше. Але це довга, приватна і точно не потрібна Вам розмова ))))))))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 12:27:20 ]
я розумію, Світлано, що це не гра м*язами. Я б так ніколи не подумав. Ви надто розумна для таких ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:08:42 ]
(пишається, не здогадуючись про підтекст))))).

Ваші слова почуті. Думатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:48 ]
та ні - жодного підтексту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:29:33 ]
Carmina (Horatius)
"Exegi monumentum aere perennius
regalique situ pyramidum altius..."
( http://la.wikisource.org/wiki/Carmina_%28Horatius%29_III,_XXX )

або ж
"Я знак бессмертия себе воздвигнул (Ломоносов)"
( Переглянути...)

Тобто, зважаючи на важливі обставини "старої справи", дорога Світланко, сприймаю епіграф Пушкінського трактування, як саме канву до краси - бо якби йшлося про суть, то ви би звернулися до першоджерел, чи не так?
Тобто, як на мою скромну думку, саме краса, можливо, виправдовує Пушкінські спроби, чи потяг до краси...
У вас тут краса порушується, напевно свідомо, - тому вже краще ставити в епіграф оригінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:55:42 ]
Несвідомо, пане Володимире, геть несвідомо.)))))))))))))
На мій превеликий сором, тільки зараз це зрозуміла (а-я-я-яй()))))). Виправляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:58:01 ]
Та ладно, можна відразу двох в епіграфі дати, тоді і потяг до сенсу, і потяг до краси будуть присутні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:01:46 ]
От тільки епіграф тоді геть затінить мій "шедевр" )))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:19:55 ]
Ах, ах, - навряд чи, - ви ж бо жінка )
Вам дано завжди виділятися )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:43:27 ]
Назва вірша, яка складається з різної довжини (чи кількості зірочок) могла бути б довшою, цим самим відображаючи кількість стоп у вірші. А у такому вигляді, у якому я бачу, вона неінформативна і налаштовує хіба що на те, що я як читач, не знаю чого чекати від вірша, побачивши його таку назву у альманасі, дайджесті, по телебаченню etc.
Членування мовного потоку, НМСД, потребує особливої уваги. От дивіться:
"івсерід шегойда ютьлампад кукрізьпро" і т.д.
Я гарно усвідомлюю те, що існують слова, іщо їх не треба рвати на частини, але ритміка...

Без натяку на будь-яку критику, а з повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:12:32 ]
Дякую, шановний Гаррі.
Щодо ритміки не зовсім Вас зрозуміла. Рядок складається із двох підрядків, посередині кожного - пауза. Другий підрядок починає нову стопу. І так - симетрично. Десь попередня стопа повна - тверда рима на останньому складі, а десь - рима на передостанньому, тому стопа вкорочена. Усе цілком у межах теорії і законів віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:20:35 ]
Цей рядок, НМСД, і є проблемним, бо пуант (поетична пауза) виникає не між словами.
Така побудова віршів, яку ми спостерігаємо, природно, що відома багатьом досвідченим читачам, не кажучи про літераторів. І якщо один з мільйонів чи тисяч читачів відчув якийсь ритмічний дискомфорт, то нехай.
Буває, що у людей усе не співпадає.
А така дрібниця... Пусте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:52:20 ]
Ну чого ж не між словами:

Крізь обличчя невидимих «ти» (9)
протікає затято юрба,(9)
сам собі і для себе дивак, (9)
сам собі і для себе обранець.(10)
Сірий іній під ранок не тане (10)
і чекає кривого серпа (9)
ненадійного сонця-тепла (9)
з-під ще свіжої хмарної рани. (10)

Не наситиш собою цю яв, (9)
не проявиш усі негативи,(10)
на засвіченій плівці щасливій (10)
затаїлися знаки проваль,(9)
доки серця коштовний грааль (9)
удає здивування поштиве, (10)
як знімає зотлілих героїв (10)
між рядків палімпсестів із паль. (9)

Тільки мовчки гортаються дні, (9)
календарно червоні і чорні,(10)
і все рідше гойдають лампадку (10)
крізь прочинені двері вітри.(9)
За подобою не сотвори (9)
із ребра чи овечої вовни,(10)
із чорнозему чи павутиння (10)
сам себе для розмови й жури.(9)

Сама від себе такої стрункості не чекала )))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:09:26 ]
Цікаво. Складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:13:09 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 10:36:45 ]
Стрункості форми і довершеної емоції...а з підтекстів мені сподобались найбільше: "не сотвори"...пам'ятника власної пихи і не кричи на весь світ: Я памятник воздвиг себе...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:06:40 ]
Дякую. Там, правда, трохи про інше - про небезпеку самозаглиблення і самодостатності. Але і про те також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:35:08 ]
Так, такий вірш не пробіжиш очима. Зміст(и) глибокі і потужні. Але мені не вистачає легкості (не думки, а мови - можливо, це те, що Осока назвав "райдугою"). Але це особисте сприйняття.
Світлано, я читаю закінчення рядків:
юрба - наголос на останній склад
негативи - на передостанній
чорні - на перший

Це так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:12:44 ]
Ой, Чорі, довершена стрункість форми - то не моє. Тісно мені у такому. Ну хоч десь, ну хоч трішки, а мушу завернути. Так що - майже задумано )))
Дякую, що не минаєте.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 12:50:46 ]
Чорнява! Образ тексту вашого коментаря -- револьвер.

Це так задумано?
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:54:28 ]
точно - револьвер :)) само приповзло (с).
Буду-буду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:23 ]
)))))