ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Я і Совість
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Моя муза
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває...
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
* * *
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 ********

"Exegi monumentum aere perennius..." *

Горацій

Крізь обличчя невидимих «ти» протікає затято юрба,
сам собі і для себе дивак, сам собі і для себе обранець.
Сірий іній під ранок не тане і чекає кривого серпа
ненадійного сонця-тепла з-під ще свіжої хмарної рани.

Не наситиш собою цю яв, не проявиш усі негативи,
на засвіченій плівці щасливій затаїлися знаки проваль,
доки серця коштовний грааль удає здивування поштиве,
як знімає зотлілих героїв між рядків палімпсестів із паль.

Тільки мовчки гортаються дні, календарно червоні і чорні,
і все рідше гойдають лампадку крізь прочинені двері вітри.
За подобою не сотвори із ребра чи овечої вовни,
із чорнозему чи павутиння сам себе для розмов і жури.

* Я пам"ятник собі поставив незотлілий... (переклад М.Рильського)
Я памятник себе воздвиг нерукотворный... (переспів О.Пушкіна)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 00:07:05
Переглядів сторінки твору 9447
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 00:27:24 ]
дуже щільний, насичений підтекстами, вірш,
із багатьма знахідками... Потужно (і тужно, себто - тужливо), Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 07:29:35 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 04:07:35 ]
Гарно, мудро, але таки складнувато, надто вагомий текст, надто ваговитий, важкуватий, важкий. Щоб пробратися через деякі місця в ньому, доводиться застосовувати мало не зусилля волі. Хоч ніхто, звісно, й не сказав, що мало бути легко, і мистецтво - таки не відпочинок, але... Ваш, Світлано, читач - той, хто шукає смисли і підтексти. Тут є глибока-глибока вода, але немає райдуги над нею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 10:07:45 ]
Ну ось - не впишуть мене золотими літерами у ряди двохтисячників, не впишуть... (ридає) )))))))))))))

А якщо серйозно Сергію, Ви цілком праві (не люблю ту рацію)). Я часто і багато про це думала, думаю і буду думати ще довго. Тільки штука в тому, що така манера письма усвідомлена і сформована. Це не гра м"язами для читача: мовляв, подивіться, яка я розумна. Тут усе складніше. Але це довга, приватна і точно не потрібна Вам розмова ))))))))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 12:27:20 ]
я розумію, Світлано, що це не гра м*язами. Я б так ніколи не подумав. Ви надто розумна для таких ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:08:42 ]
(пишається, не здогадуючись про підтекст))))).

Ваші слова почуті. Думатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:48 ]
та ні - жодного підтексту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:29:33 ]
Carmina (Horatius)
"Exegi monumentum aere perennius
regalique situ pyramidum altius..."
( http://la.wikisource.org/wiki/Carmina_%28Horatius%29_III,_XXX )

або ж
"Я знак бессмертия себе воздвигнул (Ломоносов)"
( Переглянути...)

Тобто, зважаючи на важливі обставини "старої справи", дорога Світланко, сприймаю епіграф Пушкінського трактування, як саме канву до краси - бо якби йшлося про суть, то ви би звернулися до першоджерел, чи не так?
Тобто, як на мою скромну думку, саме краса, можливо, виправдовує Пушкінські спроби, чи потяг до краси...
У вас тут краса порушується, напевно свідомо, - тому вже краще ставити в епіграф оригінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:55:42 ]
Несвідомо, пане Володимире, геть несвідомо.)))))))))))))
На мій превеликий сором, тільки зараз це зрозуміла (а-я-я-яй()))))). Виправляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:58:01 ]
Та ладно, можна відразу двох в епіграфі дати, тоді і потяг до сенсу, і потяг до краси будуть присутні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:01:46 ]
От тільки епіграф тоді геть затінить мій "шедевр" )))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:19:55 ]
Ах, ах, - навряд чи, - ви ж бо жінка )
Вам дано завжди виділятися )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:43:27 ]
Назва вірша, яка складається з різної довжини (чи кількості зірочок) могла бути б довшою, цим самим відображаючи кількість стоп у вірші. А у такому вигляді, у якому я бачу, вона неінформативна і налаштовує хіба що на те, що я як читач, не знаю чого чекати від вірша, побачивши його таку назву у альманасі, дайджесті, по телебаченню etc.
Членування мовного потоку, НМСД, потребує особливої уваги. От дивіться:
"івсерід шегойда ютьлампад кукрізьпро" і т.д.
Я гарно усвідомлюю те, що існують слова, іщо їх не треба рвати на частини, але ритміка...

Без натяку на будь-яку критику, а з повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:12:32 ]
Дякую, шановний Гаррі.
Щодо ритміки не зовсім Вас зрозуміла. Рядок складається із двох підрядків, посередині кожного - пауза. Другий підрядок починає нову стопу. І так - симетрично. Десь попередня стопа повна - тверда рима на останньому складі, а десь - рима на передостанньому, тому стопа вкорочена. Усе цілком у межах теорії і законів віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:20:35 ]
Цей рядок, НМСД, і є проблемним, бо пуант (поетична пауза) виникає не між словами.
Така побудова віршів, яку ми спостерігаємо, природно, що відома багатьом досвідченим читачам, не кажучи про літераторів. І якщо один з мільйонів чи тисяч читачів відчув якийсь ритмічний дискомфорт, то нехай.
Буває, що у людей усе не співпадає.
А така дрібниця... Пусте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:52:20 ]
Ну чого ж не між словами:

Крізь обличчя невидимих «ти» (9)
протікає затято юрба,(9)
сам собі і для себе дивак, (9)
сам собі і для себе обранець.(10)
Сірий іній під ранок не тане (10)
і чекає кривого серпа (9)
ненадійного сонця-тепла (9)
з-під ще свіжої хмарної рани. (10)

Не наситиш собою цю яв, (9)
не проявиш усі негативи,(10)
на засвіченій плівці щасливій (10)
затаїлися знаки проваль,(9)
доки серця коштовний грааль (9)
удає здивування поштиве, (10)
як знімає зотлілих героїв (10)
між рядків палімпсестів із паль. (9)

Тільки мовчки гортаються дні, (9)
календарно червоні і чорні,(10)
і все рідше гойдають лампадку (10)
крізь прочинені двері вітри.(9)
За подобою не сотвори (9)
із ребра чи овечої вовни,(10)
із чорнозему чи павутиння (10)
сам себе для розмови й жури.(9)

Сама від себе такої стрункості не чекала )))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:09:26 ]
Цікаво. Складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:13:09 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 10:36:45 ]
Стрункості форми і довершеної емоції...а з підтекстів мені сподобались найбільше: "не сотвори"...пам'ятника власної пихи і не кричи на весь світ: Я памятник воздвиг себе...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:06:40 ]
Дякую. Там, правда, трохи про інше - про небезпеку самозаглиблення і самодостатності. Але і про те також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:35:08 ]
Так, такий вірш не пробіжиш очима. Зміст(и) глибокі і потужні. Але мені не вистачає легкості (не думки, а мови - можливо, це те, що Осока назвав "райдугою"). Але це особисте сприйняття.
Світлано, я читаю закінчення рядків:
юрба - наголос на останній склад
негативи - на передостанній
чорні - на перший

Це так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:12:44 ]
Ой, Чорі, довершена стрункість форми - то не моє. Тісно мені у такому. Ну хоч десь, ну хоч трішки, а мушу завернути. Так що - майже задумано )))
Дякую, що не минаєте.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 12:50:46 ]
Чорнява! Образ тексту вашого коментаря -- револьвер.

Це так задумано?
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:54:28 ]
точно - револьвер :)) само приповзло (с).
Буду-буду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:23 ]
)))))