ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку

Роксолана Вірлан
2026.06.19 06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.

Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.

Тетяна Левицька
2026.06.19 06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.

Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала

С М
2026.06.18 22:09
Танець у піску на морі ]

Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були

Євген Федчук
2026.06.18 20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.

Іван Потьомкін
2026.06.18 20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 ********

"Exegi monumentum aere perennius..." *

Горацій

Крізь обличчя невидимих «ти» протікає затято юрба,
сам собі і для себе дивак, сам собі і для себе обранець.
Сірий іній під ранок не тане і чекає кривого серпа
ненадійного сонця-тепла з-під ще свіжої хмарної рани.

Не наситиш собою цю яв, не проявиш усі негативи,
на засвіченій плівці щасливій затаїлися знаки проваль,
доки серця коштовний грааль удає здивування поштиве,
як знімає зотлілих героїв між рядків палімпсестів із паль.

Тільки мовчки гортаються дні, календарно червоні і чорні,
і все рідше гойдають лампадку крізь прочинені двері вітри.
За подобою не сотвори із ребра чи овечої вовни,
із чорнозему чи павутиння сам себе для розмов і жури.

* Я пам"ятник собі поставив незотлілий... (переклад М.Рильського)
Я памятник себе воздвиг нерукотворный... (переспів О.Пушкіна)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 00:07:05
Переглядів сторінки твору 10034
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 00:27:24 ]
дуже щільний, насичений підтекстами, вірш,
із багатьма знахідками... Потужно (і тужно, себто - тужливо), Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 07:29:35 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 04:07:35 ]
Гарно, мудро, але таки складнувато, надто вагомий текст, надто ваговитий, важкуватий, важкий. Щоб пробратися через деякі місця в ньому, доводиться застосовувати мало не зусилля волі. Хоч ніхто, звісно, й не сказав, що мало бути легко, і мистецтво - таки не відпочинок, але... Ваш, Світлано, читач - той, хто шукає смисли і підтексти. Тут є глибока-глибока вода, але немає райдуги над нею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 10:07:45 ]
Ну ось - не впишуть мене золотими літерами у ряди двохтисячників, не впишуть... (ридає) )))))))))))))

А якщо серйозно Сергію, Ви цілком праві (не люблю ту рацію)). Я часто і багато про це думала, думаю і буду думати ще довго. Тільки штука в тому, що така манера письма усвідомлена і сформована. Це не гра м"язами для читача: мовляв, подивіться, яка я розумна. Тут усе складніше. Але це довга, приватна і точно не потрібна Вам розмова ))))))))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 12:27:20 ]
я розумію, Світлано, що це не гра м*язами. Я б так ніколи не подумав. Ви надто розумна для таких ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:08:42 ]
(пишається, не здогадуючись про підтекст))))).

Ваші слова почуті. Думатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:48 ]
та ні - жодного підтексту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:29:33 ]
Carmina (Horatius)
"Exegi monumentum aere perennius
regalique situ pyramidum altius..."
( http://la.wikisource.org/wiki/Carmina_%28Horatius%29_III,_XXX )

або ж
"Я знак бессмертия себе воздвигнул (Ломоносов)"
( Переглянути...)

Тобто, зважаючи на важливі обставини "старої справи", дорога Світланко, сприймаю епіграф Пушкінського трактування, як саме канву до краси - бо якби йшлося про суть, то ви би звернулися до першоджерел, чи не так?
Тобто, як на мою скромну думку, саме краса, можливо, виправдовує Пушкінські спроби, чи потяг до краси...
У вас тут краса порушується, напевно свідомо, - тому вже краще ставити в епіграф оригінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:55:42 ]
Несвідомо, пане Володимире, геть несвідомо.)))))))))))))
На мій превеликий сором, тільки зараз це зрозуміла (а-я-я-яй()))))). Виправляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:58:01 ]
Та ладно, можна відразу двох в епіграфі дати, тоді і потяг до сенсу, і потяг до краси будуть присутні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:01:46 ]
От тільки епіграф тоді геть затінить мій "шедевр" )))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:19:55 ]
Ах, ах, - навряд чи, - ви ж бо жінка )
Вам дано завжди виділятися )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:43:27 ]
Назва вірша, яка складається з різної довжини (чи кількості зірочок) могла бути б довшою, цим самим відображаючи кількість стоп у вірші. А у такому вигляді, у якому я бачу, вона неінформативна і налаштовує хіба що на те, що я як читач, не знаю чого чекати від вірша, побачивши його таку назву у альманасі, дайджесті, по телебаченню etc.
Членування мовного потоку, НМСД, потребує особливої уваги. От дивіться:
"івсерід шегойда ютьлампад кукрізьпро" і т.д.
Я гарно усвідомлюю те, що існують слова, іщо їх не треба рвати на частини, але ритміка...

Без натяку на будь-яку критику, а з повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:12:32 ]
Дякую, шановний Гаррі.
Щодо ритміки не зовсім Вас зрозуміла. Рядок складається із двох підрядків, посередині кожного - пауза. Другий підрядок починає нову стопу. І так - симетрично. Десь попередня стопа повна - тверда рима на останньому складі, а десь - рима на передостанньому, тому стопа вкорочена. Усе цілком у межах теорії і законів віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:20:35 ]
Цей рядок, НМСД, і є проблемним, бо пуант (поетична пауза) виникає не між словами.
Така побудова віршів, яку ми спостерігаємо, природно, що відома багатьом досвідченим читачам, не кажучи про літераторів. І якщо один з мільйонів чи тисяч читачів відчув якийсь ритмічний дискомфорт, то нехай.
Буває, що у людей усе не співпадає.
А така дрібниця... Пусте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:52:20 ]
Ну чого ж не між словами:

Крізь обличчя невидимих «ти» (9)
протікає затято юрба,(9)
сам собі і для себе дивак, (9)
сам собі і для себе обранець.(10)
Сірий іній під ранок не тане (10)
і чекає кривого серпа (9)
ненадійного сонця-тепла (9)
з-під ще свіжої хмарної рани. (10)

Не наситиш собою цю яв, (9)
не проявиш усі негативи,(10)
на засвіченій плівці щасливій (10)
затаїлися знаки проваль,(9)
доки серця коштовний грааль (9)
удає здивування поштиве, (10)
як знімає зотлілих героїв (10)
між рядків палімпсестів із паль. (9)

Тільки мовчки гортаються дні, (9)
календарно червоні і чорні,(10)
і все рідше гойдають лампадку (10)
крізь прочинені двері вітри.(9)
За подобою не сотвори (9)
із ребра чи овечої вовни,(10)
із чорнозему чи павутиння (10)
сам себе для розмови й жури.(9)

Сама від себе такої стрункості не чекала )))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:09:26 ]
Цікаво. Складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:13:09 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 10:36:45 ]
Стрункості форми і довершеної емоції...а з підтекстів мені сподобались найбільше: "не сотвори"...пам'ятника власної пихи і не кричи на весь світ: Я памятник воздвиг себе...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:06:40 ]
Дякую. Там, правда, трохи про інше - про небезпеку самозаглиблення і самодостатності. Але і про те також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:35:08 ]
Так, такий вірш не пробіжиш очима. Зміст(и) глибокі і потужні. Але мені не вистачає легкості (не думки, а мови - можливо, це те, що Осока назвав "райдугою"). Але це особисте сприйняття.
Світлано, я читаю закінчення рядків:
юрба - наголос на останній склад
негативи - на передостанній
чорні - на перший

Це так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:12:44 ]
Ой, Чорі, довершена стрункість форми - то не моє. Тісно мені у такому. Ну хоч десь, ну хоч трішки, а мушу завернути. Так що - майже задумано )))
Дякую, що не минаєте.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 12:50:46 ]
Чорнява! Образ тексту вашого коментаря -- револьвер.

Це так задумано?
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:54:28 ]
точно - револьвер :)) само приповзло (с).
Буду-буду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:23 ]
)))))