ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вероніка В
2026.02.03 17:11
Утопія
а десь та колись так було легко
розставити руки немов парасольки
і стрибаючи на ногах-пружинках сказати
не турбуючись чи повірять
я в домікє

десь та колись де будівлі зітхали
обважніло здіймаючи пледи тіней

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Осінь посеред зими
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Лютий
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Птах
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Немає сподівань (The Rolling Stones)
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Мороз морозенко
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
Ми - світло!
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Клин
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Не всі вдома
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
На берегах межиріччя
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Заворожені велети
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
Біла спальня (Cream)
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
Учілка
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Остання спроба або Похід Пилипа Орлика на Україну в 1711 році
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 ********

"Exegi monumentum aere perennius..." *

Горацій

Крізь обличчя невидимих «ти» протікає затято юрба,
сам собі і для себе дивак, сам собі і для себе обранець.
Сірий іній під ранок не тане і чекає кривого серпа
ненадійного сонця-тепла з-під ще свіжої хмарної рани.

Не наситиш собою цю яв, не проявиш усі негативи,
на засвіченій плівці щасливій затаїлися знаки проваль,
доки серця коштовний грааль удає здивування поштиве,
як знімає зотлілих героїв між рядків палімпсестів із паль.

Тільки мовчки гортаються дні, календарно червоні і чорні,
і все рідше гойдають лампадку крізь прочинені двері вітри.
За подобою не сотвори із ребра чи овечої вовни,
із чорнозему чи павутиння сам себе для розмов і жури.

* Я пам"ятник собі поставив незотлілий... (переклад М.Рильського)
Я памятник себе воздвиг нерукотворный... (переспів О.Пушкіна)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 00:07:05
Переглядів сторінки твору 9601
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 00:27:24 ]
дуже щільний, насичений підтекстами, вірш,
із багатьма знахідками... Потужно (і тужно, себто - тужливо), Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 07:29:35 ]
Дякую, Вікторіє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 04:07:35 ]
Гарно, мудро, але таки складнувато, надто вагомий текст, надто ваговитий, важкуватий, важкий. Щоб пробратися через деякі місця в ньому, доводиться застосовувати мало не зусилля волі. Хоч ніхто, звісно, й не сказав, що мало бути легко, і мистецтво - таки не відпочинок, але... Ваш, Світлано, читач - той, хто шукає смисли і підтексти. Тут є глибока-глибока вода, але немає райдуги над нею...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 10:07:45 ]
Ну ось - не впишуть мене золотими літерами у ряди двохтисячників, не впишуть... (ридає) )))))))))))))

А якщо серйозно Сергію, Ви цілком праві (не люблю ту рацію)). Я часто і багато про це думала, думаю і буду думати ще довго. Тільки штука в тому, що така манера письма усвідомлена і сформована. Це не гра м"язами для читача: мовляв, подивіться, яка я розумна. Тут усе складніше. Але це довга, приватна і точно не потрібна Вам розмова ))))))))




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 12:27:20 ]
я розумію, Світлано, що це не гра м*язами. Я б так ніколи не подумав. Ви надто розумна для таких ігор.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:08:42 ]
(пишається, не здогадуючись про підтекст))))).

Ваші слова почуті. Думатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:48 ]
та ні - жодного підтексту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:29:33 ]
Carmina (Horatius)
"Exegi monumentum aere perennius
regalique situ pyramidum altius..."
( http://la.wikisource.org/wiki/Carmina_%28Horatius%29_III,_XXX )

або ж
"Я знак бессмертия себе воздвигнул (Ломоносов)"
( Переглянути...)

Тобто, зважаючи на важливі обставини "старої справи", дорога Світланко, сприймаю епіграф Пушкінського трактування, як саме канву до краси - бо якби йшлося про суть, то ви би звернулися до першоджерел, чи не так?
Тобто, як на мою скромну думку, саме краса, можливо, виправдовує Пушкінські спроби, чи потяг до краси...
У вас тут краса порушується, напевно свідомо, - тому вже краще ставити в епіграф оригінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:55:42 ]
Несвідомо, пане Володимире, геть несвідомо.)))))))))))))
На мій превеликий сором, тільки зараз це зрозуміла (а-я-я-яй()))))). Виправляюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:58:01 ]
Та ладно, можна відразу двох в епіграфі дати, тоді і потяг до сенсу, і потяг до краси будуть присутні )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:01:46 ]
От тільки епіграф тоді геть затінить мій "шедевр" )))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:19:55 ]
Ах, ах, - навряд чи, - ви ж бо жінка )
Вам дано завжди виділятися )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 08:43:27 ]
Назва вірша, яка складається з різної довжини (чи кількості зірочок) могла бути б довшою, цим самим відображаючи кількість стоп у вірші. А у такому вигляді, у якому я бачу, вона неінформативна і налаштовує хіба що на те, що я як читач, не знаю чого чекати від вірша, побачивши його таку назву у альманасі, дайджесті, по телебаченню etc.
Членування мовного потоку, НМСД, потребує особливої уваги. От дивіться:
"івсерід шегойда ютьлампад кукрізьпро" і т.д.
Я гарно усвідомлюю те, що існують слова, іщо їх не треба рвати на частини, але ритміка...

Без натяку на будь-яку критику, а з повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:12:32 ]
Дякую, шановний Гаррі.
Щодо ритміки не зовсім Вас зрозуміла. Рядок складається із двох підрядків, посередині кожного - пауза. Другий підрядок починає нову стопу. І так - симетрично. Десь попередня стопа повна - тверда рима на останньому складі, а десь - рима на передостанньому, тому стопа вкорочена. Усе цілком у межах теорії і законів віршування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:20:35 ]
Цей рядок, НМСД, і є проблемним, бо пуант (поетична пауза) виникає не між словами.
Така побудова віршів, яку ми спостерігаємо, природно, що відома багатьом досвідченим читачам, не кажучи про літераторів. І якщо один з мільйонів чи тисяч читачів відчув якийсь ритмічний дискомфорт, то нехай.
Буває, що у людей усе не співпадає.
А така дрібниця... Пусте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:52:20 ]
Ну чого ж не між словами:

Крізь обличчя невидимих «ти» (9)
протікає затято юрба,(9)
сам собі і для себе дивак, (9)
сам собі і для себе обранець.(10)
Сірий іній під ранок не тане (10)
і чекає кривого серпа (9)
ненадійного сонця-тепла (9)
з-під ще свіжої хмарної рани. (10)

Не наситиш собою цю яв, (9)
не проявиш усі негативи,(10)
на засвіченій плівці щасливій (10)
затаїлися знаки проваль,(9)
доки серця коштовний грааль (9)
удає здивування поштиве, (10)
як знімає зотлілих героїв (10)
між рядків палімпсестів із паль. (9)

Тільки мовчки гортаються дні, (9)
календарно червоні і чорні,(10)
і все рідше гойдають лампадку (10)
крізь прочинені двері вітри.(9)
За подобою не сотвори (9)
із ребра чи овечої вовни,(10)
із чорнозему чи павутиння (10)
сам себе для розмови й жури.(9)

Сама від себе такої стрункості не чекала )))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:09:26 ]
Цікаво. Складно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 09:13:09 ]
Дякую, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 10:36:45 ]
Стрункості форми і довершеної емоції...а з підтекстів мені сподобались найбільше: "не сотвори"...пам'ятника власної пихи і не кричи на весь світ: Я памятник воздвиг себе...
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:06:40 ]
Дякую. Там, правда, трохи про інше - про небезпеку самозаглиблення і самодостатності. Але і про те також.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:35:08 ]
Так, такий вірш не пробіжиш очима. Зміст(и) глибокі і потужні. Але мені не вистачає легкості (не думки, а мови - можливо, це те, що Осока назвав "райдугою"). Але це особисте сприйняття.
Світлано, я читаю закінчення рядків:
юрба - наголос на останній склад
негативи - на передостанній
чорні - на перший

Це так задумано?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:12:44 ]
Ой, Чорі, довершена стрункість форми - то не моє. Тісно мені у такому. Ну хоч десь, ну хоч трішки, а мушу завернути. Так що - майже задумано )))
Дякую, що не минаєте.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 12:50:46 ]
Чорнява! Образ тексту вашого коментаря -- револьвер.

Це так задумано?
Будь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 12:54:28 ]
точно - револьвер :)) само приповзло (с).
Буду-буду!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 13:13:23 ]
)))))